Зміст:
1. Порядок складання звіту про рух грошових коштів (Ф. № 3).........................3
1.1. Призначення та особливості складання Звіту про рух грошових коштів....3
1.2. Структура та зміст статей Звіту відповідно до Щ(С)БО4.............................7
2. Порядок відображення показників у ф. № 5 "Примітки до річної
фінансової звітності".....................................................................................7
3. Заповнення персоніфікованої звітності до Пенсійного фонду.......................7

1. ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ (Ф. № 3)
1.1. Призначення та особливості складання Звіту про рух грошових коштів
У попередніх темах розглянуто порядок складання двох основних форм фінансової звітності - Балансу та Звіту про фінансові результати. Однак, як згадувалося вище, фінансова звітність в Україні представлена п'ятьма формами. Три останніх звіти - аналітичні: вони деталізують узагальнені (синтезовані) показники перших двох форм фінансової звітності.
Для ефективної діяльності підприємства важливою є наявність різних видів ресурсів. Матеріальні є основою виробництва, фінансові та трудові - забезпечують цей процес. Завдання керівництва - забезпечити найбільш оптимальне використання вказаних ресурсів з метою отримання прибутку. Проте останній може бути лише символічним показником ефективності, оскільки в сучасних умовах господарювання часто виникає ситуація, коли підприємство має прибуток, але не має змоги розрахуватися зі своїми боргами через відсутність грошових коштів. Отже, саме наявність цих абсолютно ліквідних господарських засобів є критерієм ефективності господарювання й діяльності керівництва юридичної особи З метою одержання інформації про джерела отримання і напрями використання грошових коштів підприємства складають Звіт про рух грошових коштів. Таким чином забезпечується аналіз не умовної величини чистого прибутку, а, насамперед, руху грошових коштів - реальних засобів, які необхідні для погашення заборгованості перед кредиторами, придбання матеріальних ресурсів, необхідних для продовження виробництва, розширення виробничих потужностей підприємства.
Результат порівняння позитивних і негативних грошових потоків використовується, з одного боку, як індикатор фінансової стійкості підприємства (показник оцінки потенціалу внутрішніх джерел фінансування), а з іншого - як індикатор прибутковості підприємства.
У Звіті відображається рух грошових коштів від різних видів діяльності підприємства, які передбачено П(С)БО України. У зв'язку з цим, на основі показників даного Звіту користувачі мають можливість:
-    оцінити діяльність підприємства в цілому;
-  оцінити правильність прийнятих управлінських рішень щодо використання грошових коштів;
-    визначити платоспроможність господарюючого суб'єкта;
-    проаналізувати співвідношення чистого прибутку і змін у величині грошових коштів.
В Україні Звіт про рух грошових коштів підприємства почали складати після введення в дію Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Однією з форм фінансової звітності, яка складається підприємствами та подається до органів статистики, згідно даного документу, є ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів".
Зміст статей та порядок складання і подання ф. № 3 викладено в П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів".
Складаючи Звіт потрібно пам'ятати про деякі його основні характеристики, передбачені в П(С)БО 4, щодо порядку формування показників даного Звіту.
Перш за все, ф. №3 "Звіт про рух грошових коштів" складається один раз за звітний період - тільки за підсумками року.
У звітній формі відображаються лише зміни в грошових коштах без урахування змін у інших господарських засобах за звітний період. Тобто у Звіті не наводяться зміни активів юридичної особи, що відбулися в результаті негрошових операцій (отримання активів шляхом фінансової оренди, бартерних операцій, емісії акцій тощо).
Крім того, у Звіті не враховуються внутрішні зміни грошових коштів (наприклад, надходження грошових коштів з поточного рахунку в касу або збільшення чи зменшення  внаслідок руху грошових коштів на різних рахунках юридичної особи в банку).
Оскільки у Звіті відображається рух коштів від різних видів діяльності, то при визначенні руху грошових коштів необхідно ретельно аналізувати кожну суму, оскільки одна господарська операція може об'єднувати рух коштів, спричинений різними видами діяльності. Тим більше, що суми змін грошових коштів від різних видів діяльності слід наводити у різних розділах Звіту. Так, наприклад, сума плати за фінансову оренду активів складається з двох елементів: частини вартості необоротного активу та плати за користування цим основним засобом. Таким чином доходи в частині вартості необоротного активу в платі за фінансову оренду належать до інвестиційної діяльності, а доходи в частині одержаних відсотків - до фінансової.
Одним із суттєвих питань, пов'язаних з підготовкою Звіту, є питання методики його складання. У світовій практиці для складання Звіту використовуються два методи формування його показників: прямий і непрямий.
Прямий метод передбачає безпосередній аналіз показників первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображено господарські операції з грошовими коштами. На підставі даних окремих документів визначаються загальні суми з надходження і витрачання грошових коштів. За допомогою наступного порівняння отриманих величин встановлюється, чи вистачило грошових надходжень від певної діяльності для забезпечення пов'язаних з нею витрат. Застосування даного методу вимагає від бухгалтера ретельного ведення аналітичного обліку, тобто постійного накопичення даних про зміни грошових коштів з детальним зазначенням джерел їх отримання і напрямів витрачання.
При непрямому методі базовий показник - фінансовий результат від звичайної діяльності звітного періоду до оподаткування - коригується на зміни в сумі залишків виробничих запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості, що відбулися за рік в результаті операційної діяльності, а також зміни доходів і витрат майбутніх періодів, обороти негрошових статей (амортизація необоротних активів, курсові різниці) та інших статей фінансової звітності, пов'язаних з рухом коштів від інвестиційної та фінансової діяльності. Такі дії спрямовані на виконання двох завдань:
а) розрахунку із синтезованого показника одного із його складових. Тобто витрати й доходи від фінансової та інвестиційної діяльності включені до розділу І ф. № 3 для того, щоб скоригувати фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування та визначити фінансовий результат від операційної діяльності.
В Україні Звіт про рух грошових коштів складається за допомогою як прямого, так і непрямого методів. Останній використовується для визначення показників розділу І "Рух коштів у результаті операційної діяльності", а перший - для складання другого та третього розділів.
Незалежно від методу складання Звіту, для формування показників Звіту про рух грошових коштів необхідно використовувати показники Балансу, Звіту про фінансові результати та дані аналітичного обліку за рахунками обліку активів і зобов'язань.

1.2. Структура та зміст статей Звіту відповідно до Щ(С)БО4
П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів" передбачено, що ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів" містить інформацію про результат руху грошових коштів від усіх передбачених в П(С)БО України видів діяльності підприємства.
Визначення руху грошових коштів необхідно здійснювати за кожним видом діяльності окремо, оскільки тільки таким чином можна об'єктивно оцінити ефективність діяльності підприємства.
У зв'язку з цим, Звіт про рух грошових коштів складається з трьох розділів, у кожному з яких наводиться формування результату руху грошових коштів:
I.    Рух коштів у результаті операційної діяльності.
II.    Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності.
III.    Рух коштів у результаті фінансової діяльності.
При застосуванні наведеної класифікації грошових потоків слід мати на увазі, що віднесення руху коштів до відповідної діяльності залежить, у першу чергу, від характеру основної господарської діяльності підприємства

2. Порядок відображення показників у ф. № 5 "Примітки до річної фінансової звітності"
Іншим видом приміток до фінансової звітності є п'ята форма фінансової звітності - Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5). Дані цієї форми звітності призначені для деталізації видів і складових активів, "зобов'язань, доходів і витрат підприємства, а також розкриття змін, які відбулися з названими елементами фінансової звітності підприємства за звітний період.
Для заповнення розділів ф. № 5 "Примітки до річної фінансової звітності" бухгалтеру слід використовувати дані Головної книги у розрізі субрахунків і рахунків аналітичного обліку.

3. Заповнення персоніфікованої звітності
до Пенсійного фонду
Для   визначення   участі   кожної   особи   в пенсійному страхуванні - сплачених нею внесків за період   трудової   діяльності   з   метою    більш об'єктивного   встановлення   пенсії   за   віком   в Україні запроваджено систему персоніфікованого обліку.
На кожну фізичну особу відкривається персональна облікова картка з постійним індивідуальним ідентифікаційним номером Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
У персональній обліковій картці застрахованої особи містяться її анкетні дані, накопичуються дані щорічних звітів про сплату страхового збору (внесків) і відомості про стаж роботи з усіх місць роботи, а також дані про нарахування, сплату пенсій фізичній особі та надання ш соціальних послуг.
Відомості про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, збираються і зберігаються у документальній та електронній формі органами Пенсійного фонду в установленому порядку протягом життя фізичної особи та впродовж 75 років після її смерті.
Необхідність ведення такого обліку зумовлює існування персоніфікованої звітності. Це форма звітності, що має назву "Індивідуальні відомості про застраховану особу" ("ІНДАНІ"). Вона складається, як згадувалося вище, один раз на рік та подається до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації до 1 квітня року, наступного за звітним, на кожного працівника, який працює або працював у звітному році у роботодавця.
Термін надання звітних документів попередньо узгоджується з відділом організації впровадження персоніфікованого обліку управління Пенсійного фонду того територіального органу, де зареєстрований цей страхувальник. Відбувається це під час подання страхувальником звіту до відділу надходження доходів. Відповідальна особа страхувальника у разі його згоди з установленим терміном одержує від органу Пенсійного фонду повідомлення, у якому й зазначено терміни подання документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку для такого страхувальника.
Критерієм, за яким установлюється термін, є чисельність працівників: чим менша чисельність, тим швидше суб'єкт господарювання має відзвітуватися. Платникам з невеликою чисельністю працюючих пропонують здати звіти якомога раніше (у січні - лютому), найбільшим - пізніше (лютий - перша половина березня). Процедура надання відомостей щодо персоніфікованого обліку починається із початку січня. Індивідуальні терпіни подання персоніфікованої звітності узгоджується під час здачі розрахунку зобов'язання зі сплати внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування до відділу доходів.
Персоніфіковану звітність до органів Пенсійного фонду зобов'язані надавати суб'єкти-страхувальники, до яких належать відповідні суб'єкти
Персоніфікована   звітність   подається   до   регіонального   відділення Пенсійного фонду в складі комплекту форм звітності.
Розглянемо порядок заповнення основної форми персоніфікованої звітності "ІНДАНІ".
Звітну форму ІНДАНІ заповнюють на кожну застраховану особу, з доходу якого страхувальник зобов'язаний обчислювати страхові внески, незалежно від тривалості роботи та від того, чи це основне місце роботи застрахованої особи. ІНДАНІ заповнюються на кожного громадянина, якому нараховувалися, виплачувалися доходи у вигляді заробітної плати, лікарняні, а також доходи за виконання робіт (послуг) за договорами цивільно-правового характеру. У разі, якщо працівник також виконував на підприємстві, з яким він перебував у трудових відносинах, роботи за* цивільно-правовими договорами, на нього заповнюється одна картка. Теж саме у разі коли працівник працював на підприємстві як за основним місцем роботи, потім перейшов у сумісники.
При заповненні обов'язково необхідно зазначати тип форми. По всіх працівниках форми, що здаються, необхідно проставити позначку "початкова". Робиться позначка "X" у клітинці відповідного варіанта:
•    початкова - коли за звітний період форма подається вперше;
•    коригуюча - коли вносяться зміни до попередньої форми, переданої
до ПФУ;
•    скасовуюча - коли потрібно повністю скасувати відомості поданого
попереднього звіту;
•    призначення пенсії - у разі подання заяви на пенсію протягом
поточного року, за який звіти ще не подавалися до ПФУ.
Тих застрахованих осіб, на яких подавалася форма з позначкою "Призначення пенсії" і які після цього в межах року перебували з роботодавцем у трудових відносинах, необхідно включати до річного звіту з позначкою форми "початкова" за весь період трудових відносин у звітному році. Якщо ж працівник після оформлення пенсії звільнився, повторно форму ІНДАНІ на нього не подають.
2.    Як правило, звіт до системи персоніфікованого обліку подають один раз на рік. Але є винятки, коли звітні документи надають в поточному році.
Оскільки здаються річні звіти, то код періоду року у формі ІНДАНІ виставляють як "річний" або "О" (навіть якщо працівник мав трудові відносини або заробіток лише кілька місяців або днів протягом року).
Особливу увагу звертають на те, чи знаходиться у роботодавця трудова книжка працівника. Якщо ні - цей факт потрібно правильно відобразити (відповідне поле форми ІНДАНІ не заповнюють). Також повинен бути правильно зазначений код типу ставки страхового збору, шифр якого встановлений Пенсійним фондом.
Сума страхового збору, нарахованого роботодавцем на заробітну плату застрахованої особи. Зазначається сума нарахувань пенсійного збору (внеску) за відповідними ставками 4% (32,3%, тощо). Необхідно звернути увагу, що розраховувати суми внесків за ставками 4 %, 32 % і 42 % на заробітну плату кожного працівника потрібно з урахуванням максимального обмеження.
Страхувальники, у яких кількість найманих працівників більше 5, подають відомості як в електронному вигляді, так і обов'язково в комплекті з документами у паперовому вигляді, завіреними підписом керівника та скріпленими печаткою. Ті ж, хто має 5 і менше найманих осіб, можуть подавати звіт лише у паперовому вигляді.
Страхувальник обов'язково має залишати у себе другий екземпляр звіту. Адже відповідно до Закону про пенсійне страхування він зобов'язаний надати безоплатно застрахованій особі та на вимогу - членам сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (доход), суми сплачених страхових внесків та інші відомості, що стосуються застрахованої особи та подається до територіальних органів Пенсійного фонду.
Страхувальники, які мають право подавати лише паперовий варіант звітності, усі форми звітності заповнюються тільки українською мовою, друкованими літерами без помарок та виправлень, ручкою з синіми або чорними чорнилами. Усі інші страхувальники подають звітність як в електронному варіанті (сформованого за допомогою АШ-Р), і одночасно його паперові примірники.         -
При заповненні полів, що складаються з клітинок, кожен з необхідних символів каліграфічно вписується до відповідної окремої клітинки. Символи не повинні виходити за межі клітинок, а також накладатися на сусідні клітинки. Символи крапки, апострофа, коми, дефіса тощо проставляються в окремих клітинках.
При заповненні поля без клітинок надписи на цих полях не повинні накладатись на сусідні надписи і перекривати службові надписи бланку (чорні квадрати та абревіатуру назви форми звітності).
Заповнені бланки документів певної форми, крім форми ВПР - "Відомості про роботодавця", комплектуються відповідальною особою страхувальника в пачки.
Пачка складається з набору документів певної форми та узагальнюючого службового документа "Ярлик-розписка" (ЯРЛИК):
- документи ІНДАНІ, ІНДАНІ-СПД комплектуються у пачку, що містить не більше 25 аркушів;
- документи СП, СПП та БСВ - не більше 4 аркушів у пачці.
Зазначені документи подаються в паперовому та електронному вигляді, за виключенням ЯРЛИКА, який складають лише на папері.
Кожен документ (також крім ЯРЛИКА) підписується керівником підприємства та завіряється печаткою. У свою чергу, ЯРЛИК підписує відповідальна особа, яка здає звіт.
Також встановлено, що виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили зазначені вище правопорушення адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.