Патогенні мікроорганізмиПитання про природу інфекційних захворювань людини, тварин і рослин здавна привертало увагу багатьох дослідників. І тільки завдяки визначним відкриттям Л.Пастера обґрунтування значення хвороботворних мікроорганізмів у виникненні різних хвороб , ідентифікації їх дало змогу правильно підійти до розкриття суті цієї надзвичайно важливої проблеми. Що ж таке патогенні мікроорганізми? Патогенні (хвороботворні) мікроорганізми – це ті, які можуть спричинити захворювання людини, тварини і рослини. Вони пристосувались до паразитичного типу живлення в тканинах і рідинах організму хазяїна. Інфікований організм відповідає на проникнення патогенна відповідними реакціями, які виражаються у виявленні симптомів хвороби, а також у різних захисних пристосуваннях. До патогенних мікроорганізмів належать багато представників бактерій, грибів, мікроплазм, ритексій, вірусів і найпростіших та ін. Патогенність є видовою ознакою мікроорганізмі, яка характеризує його здатність спричиняти інфекційне захворювання. Вона визначається вірулентністю, агресивністю і таксиногенністю. Вірулентність означає ступінь патогенності даної культури (штампу) мікроба. Вірулентність є його індивідуальною властивістю, яка може змінюватися під впливом природних умов. Агресивність – це здатність бактерій проникати в організм, закріплюватись в ньому, розмножуватися і поширюватися. Таксиногенність – здатність утворювати токсини, речовини різного хімічного складу, які можуть зумовлювати специфічні розлади і навіть смерть інфікованого організму. За характером утворення токсини поділяють на екзотоксини й ендотоксини, які відрізняються між собою хімічною структурою. Екзотоксини – це отруйні речовини, що виділяються в середовище мікробною клітиною, як продукт життєдіяльності. Характеризуються різко вираженою токсичністю – здатністю уражувати окремі тканини й органи організму (наприклад, дифтерійний екзотоксин уражує надниркові залози і серцевий м’яз та ін.). Ендотоксини – сполуки, які найчастіше пов’язані з певними структурами мікробних клітин і можуть вивільнятися тільки після автолізу (руйнування) клітин. Функції токсинів ще повністю не з’ясовані.
