Мікрофлора дихальних шляхівЛюдина разом з повітрям вдихає величезну кількість частинок пилу й адсорбованих на них мікробів, більшість з яких затримується в порожнині носа. Лише незначна частина мікроорганізмів проникає в бронхи. Однак своєрідні захисні механізми охороняють трахею і бронхи від попадання до них живих бактерій. Більшість бактерій прилипають до слизової оболонки носоглотки і не можуть вільно пересуватись до легенів. Крім того легені є місцем дуже активного фагоцитозу (механізму, за допомогою якого чужорідні частинки захоплюються і руйнуються особливими амебоподібними клітинами). При ослабленні організму внаслідок охолодження, виснаження, травм, нестачі вітамінів представники постійної мікрофлори дихальних шляхів (стафілококу, стрептококи, дифтероїди, мікрококи та ін.) стають здатними спричиняти різні захворювання: гострі катари дихальних шляхів, ангіни, пневмонії, бронхіти, тощо. На слизових оболонках очей можна виявити стафілококи, коринебактерії (Corynebacterium xerosis), мікоплазми та ін. Однак тут міститься не дуже багато мікробів, оскільки в сльозовій рідині очей є бактерицидна речовина лізоцим. При ослаблені організму, порушенні зору, гіповітамінозах представники нормальної мікрофлори слизових оболонок очей можуть стати відносно патогенними і зумовити різні захворювання: кон’юктивіти, блефарити та інші нагнійні процеси. Останнім часом значну увагу привертає розвиток нової галузі експериментальної біології, що займається вирощуванням тварин в організмі яких не має мікроорганізмів – так званої гнотобіології. Нині уже успішно вирощують у спеціальних камерах шляхом вигодовування стерильним кормом безмікробних курчат, морських свинок, поросят та інших тварин. Вирощені безмікробні тварини називають гнотобіотами. Гнотобіоти привертають особливу увагу вчених в зв’язку з необхідністю більш глибокого вивчення ролі нормальної мікрофлори в механізмах інфекційної потології та імунітету. Гнотобілогія дає змогу точніше з’ясувати роль нормальної мікрофлори в процесах синтезу вітамін, амінокислот та інших фізіологічно-активних речовин, виявлення вродженого і набутого імунутету, взаємодії бактерій і вірусів. Важливе значення також має гнотобіологія при вивченні умов життя людини і тварин під час космічних польотів.
