Мікроорганізми та вищі рослиниПро тісний взаємозв’язок між мікрофлорою і рослинами стало відомо ще в середині минулого століття, коли російський вчений М.С. Воронін виявив присутність специфічних бактерій на коренях бобових рослин. Пізніше Б.Ф. Коменський установив факт співжиття деяких деревних рослин і мікоризних грибів. На початку ХХ ст. Л. Лільттер у Німеччині і Г. Стоклаза в Чехословаччині майже одночасно зробили важливе відкриття про взаємовідносини різних мікробів і рослин. У ризосфері (зола ґрунту довкола коренів, збагачена мікробами). У її складі переважно леспорогносні бактерії Psendomonas Herlicola, Pcendomonas flurecenc, інколи спороносні – Bacillus mesentericus, Bacillus megaterum, мікробактерії, азотобактерії та ін. Значну кількість мікроорганізмів ризосфери становлять також гриби, зокрема представники родів Penicillium Trichoderma. В ризосфері зустрічаються також дріжджі, водорості та інші мікроорганізми. Відомо, що коренева система і надземні органи рослин виділяють різні речовини, тобто здійснюють так званий процес екзоосну. У кореневих виділеннях виявлено органічні кислоти (яблучну, винну, лимонну, щавелеву та ін.), цукри, амінокислоти, фізіологічно активні речовини (вітаміни, алкаоїди, ростові речовини та ін.). У зв’язку з цим на коренях рослин розмножується численна сапрофітна мікрофлора, яка живиться цими поживними речовинами. Рослини, у свою чергу, дістають від мікроорганізмів продукти мінералізації органічних речовин. Встановлено також, що ризосферні мікроорганізми можуть також виробляти тіамін, цінокобалін, рибофлавін, пиридоксин, патотенову кислоту та інші речовини. Рослини самостійно синтезують вітаміни та інші речовини, проте іноді відчувають в них нестачу і можуть засвоювати їх з ґрунту. Мікрофлора ризосфери разом з цим є своєрідним біологічним бар’єром, який впливає на взаємовідносини вищих рослин і паразитів. Використовуючи поживні речовини, ці мікроорганізми перешкоджають розвиткові фітопотогенним мікроорганізмам в ґрунті оскільки бачимо із сапрофітів є антогоністами збудників хвороб і пригнічують їхній розвиток. Отже, наведенні вище фактори свідчать про взаємне позитивне значення ризосферної мікрофлори і навпаки. Особливо тісні взаємозв’язки склалися між рослинами і грибами, яке дістало назву – мікориза. Проявляється в поєднанні кінцевих розгалужень з гіорами грибі. При утворені мікоризи гіори гриба розміщуються на поверхні або проникають у клітину екзодерми кореня. Залежно від розміщення гриба на коренях рослин розрізняють три види мікоризи: - ектотрофну – гіори розміщені на поверхні кореня; - ендотрофну – гіори розміщені на поверхні кореня і в клітинах корової паренхіми; - ектоендотрофну – гіори розміщені на поверхні кореня і в клітинах корової паренхіми. Ендотрофна і ектоендотрофна мікоризи властиві переважно трав’янистим рослинам. Мікориза має важливе значення в живленні рослин. Є ряд рослин, які не можуть нормально розвиватись без співжиття з рибами (сосна, ялина, модрина, дуб та ін.), а орхідеї і монтропа є облігатними мікотрофними рослинами. Фізіологічні взаємовідносини компонентів мікоризи вивчено недостатньо. Вважають, що мікоризний гриб збільшує робочу поверхню рослин, завдяки чому коренева система краще поглинає з ґрунту воду та мінеральні речовини. Нині насіння ряду деревних порід перед висіванням рекомендують заражати специфічними мікоризними грибами. Цей агрозахід має позитивне значення для лісорозведення в степах і при насадженні полезахисних смуг. Епіфітна мікрофлора. Мікроорганізми, які живуть і розмножуються на поверхні всіх здорових органів рослин (листках, стеблах, насінні та ін.), називаються епіфітними. Характерні особливості епіфітів є: – можуть живитися виділенням рослин; – не гинуть від фітонцидів; – стійкі до зниження вологи. Видовий склад епіфітних бактерій специфічний і характеризується відносною постійністю. Близько 80% загальної кількості епіфітів становлять бактерії Erwina herbicola. Бацил і актиноміцет серед епіфітів мало, найчастіше трапляються спори грибів (Mucor, Penicillium, Fusarium). Значна кількість епіфітів є і на поверхні насіння рослин. Вплив їх на рослинний організм вивчено не достатньо. Вважають, що він може бути корисним і шкідливим залежно від навколишніх умов. У сприятливих умовах епіфіти розмножуються на поверхні рослин і можуть створювати біологічний бар’єр, який перешкоджає прониканню паразитів у тканини рослин. З іншого боку, вони можуть також завдавати великої шкоди, особливо при зберіганні насіння з підвищеною вологістю.
