Відомо, наскільки ефективно під час ви¬вчення художнього твору може бути використана традиційна наочність: картини, ілюстрації, ма¬люнки, діа- та кінофільми, слайди.
Доцільні на уроках також зорові опори у ви¬гляді схем – вони допоможуть заощадити й чітко розподілити навчальний час, зосередитися на го¬ловному, простежити логіку взаємозв'язків героїв і подій.
Окрім того, використання схематичної наоч¬ності слугує упорядкуванню інформації, оптимізації навчального процесу (завдяки виник¬ненню зацікавленості в учнів), полегшенню за¬своєння знань, набуттю вмінь і навичок відбирати основне з виучуваного матеріалу, систематизува¬ти та узагальнювати його, сприяє розвитку логічного, абстрактного, аналітичного, асоціатив¬ного мислення та вмінь проводити різні розумові операції за схемою:

Проблема             аналітико-синтетична діяльність



виділення                   пошук причинно-             узагальнення,
головного,                  наслідкових                      висновки
суттєвого                    зв'язків

Графічна схема на уроці може використовува¬тись у різних варіантах: учитель подає схему в го¬товому вигляді, ілюструючи нею свої пояснення, надаючи учням можливість слідкувати за рухом своєї думки; схема може з'являтися на дошці одночасно з поясненнями вчителя; складається вчи¬телем на уроці за допомогою учнів або самостійно учнями на уроці чи вдома. Зрозуміло, що складати й «читати» схеми учнів потрібно на¬вчати заздалегідь.
У методичній літературі описані різні види схематичної наочності. Ми пропонуємо застосу¬вати логічну схему-конспект. Слово «логічна» зайвий раз підкреслює важливу умову структурування навчального матеріалу – послідовність, обґрунтованість, відбір головного, найбільш зна¬чущого з подальшим укладанням його в схему. Переваги логічної схеми-конспекту (далі ЛСК) перед просто схемою в тому, що короткі записи біля знаків-символів полегшують процес розкодування схеми.
На ЛСК можуть бути відображені:
– шляхи розкриття головної думки твору через виявлення його ідейно-тематичного змісту та проблематики;
– структура твору, особливість компо¬зиційних прийомів;
– розвиток сюжетної дії;
– шляхи вирішення автором окремої пробле¬ми в творі;
– система образів та взаємини між ними;
– еволюція характеру героя;
– причинно-наслідкові зв'язки між подіями;
– конфлікт твору в розвитку;
– відмінне й спільне двох і більше творів (для глибшого проникнення в їхній зміст і проблема¬тику тощо).
Використовувати ЛСК можна на будь-якому етапі вивчення художнього твору, теорії літерату¬ри, біографії письменника.
За приклад візьмемо ЛСК, що розкриває ком¬позиційні особливості складного за побудовою соціально-психологічного роману Панаса Мирно¬го та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Під час вивчення великого епічного тво¬ру використання ЛСК є особливо доцільним, оскільки дає можливість учням зберегти цілісне уявлення про твір за умови вивчення його окре¬мих розділів.
Літературознавець О. Білецький композицію цього роману назвав: «Будинок з багатьма прибу¬довами і надбудовами». Матеріалізуючи цю мета¬фору в схемі, вчитель предметніше пояснить роль кожної «цеглини» в структурі «будівлі», значення кожного композиційного елементу в розкритті ідейного замислу. На ЛСК «Будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» зображені чотири частини роману з тридцятьма розділами в поряд¬ку розгортання подій, з позначенням цих подій та часу їх протікання. Перед учнями постає «зовнішня» композиція твору.
Далі вони, заоща¬дивши час на пригадуванні численних подій, змо¬жуть зосередити увагу на виявленні внутрішньої структури роману, яка полягає в
с.20
соціально-психо¬логічному вмотивуванні поведінки персонажів, обумовленої конкретною історичною епохою.
У романі відображене життя українського се¬лянства до реформи 1861 р. і в перші пореформені роки, змальоване впровадження реформи, її вплив на людські долі, антинародна суть. Саме в цей час виникає сприятливий ґрунт для появи таких соціальних типів, як Чіпка Варениченко. Ознайомивши читача в першому розділі з Чіпкою-господарем, автори розповідають про ми¬нуле героя, докладно показують його напівсирітське дитинство, прослідковують фор-мування характеру правдошукача. Друга частина перериває природний хід подій. У ній зовсім відсутні епізоди з життя Чіпки. Далі автори пере¬носять читача в півторасталітню давнину. Перед ним розгортається історія села Піски – від закріпачення українського селянства в другій по¬ловині XVIII століття до перших пореформених років. Саме тут простежується родовід Максима Ґудзя й панів
с.21
Польських, змальовується життя народу впродовж трьох поколінь. Щоправда, цей екскурс у минуле затримує розвиток дії, порушує стрункість викладу, з одного боку, з іншого – надає можливість авторам значно розширити соціальну основу твору. В третій і четвертій час¬тинах роману сплітаються всі сюжетні лінії, пов'язані з життям Чіпки, Грицька, Максима, панів Польських, розв'язуються всі вузли соціальних та інтимно-особистих суперечностей.
Для виявлення внутрішньої структури роману вчитель може запропонувати учням запитання, відповіді на які вони дадуть за допомогою зорової опори у вигляді ЛСК, проаналізувавши хід подій, позначених на схемі.
Запитання для бесіди:
1. Чому розповідь про доросле життя Чіпки переривається спогадами про його дитячі літа, юність?
2. З якою метою автори роману переривають історію Чіпки, здійснивши екскурс у далеку ми-нувшину села Піски?
3. Яку композиційну роль відіграє історія Шавкуна-поповича, описана в 27 розділі роману (IV ч.)?
4. Визначіть у творі основні композиційні еле¬менти: зав'язку, момент найвищої напруги (кульмінацію), розв'язку.
5. Які структурні елементи роману дозволяють говорити про оригінальність його композиції?
6. Яку роль відіграють ці структурні елементи в розкритті головної думки твору?
Використання ЛСК допомагає визначити сис¬тему художніх образів, причиново-наслідкові зв'язки між подіями та вчинками героїв. Окрім того, вчитель за допомогою ЛСК може здійснюва¬ти контроль знань, використавши назви подій для визначення тем індивідуальних завдань. Із ЛСК можна виготовити дидактичний матеріал, розріза¬вши «будівлю» на «цеглинки» (без нумерації розділів). Переплутавши «цеглинки», запропо¬нуйте учневі розташувати їх у відповідній послідовності.
Іще один вид роботи з опорою на ЛСК, що відображає композиційні особливості роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», зможуть вико¬нати учні вдома, самостійно готуючись до аналізу образу головного героя. Завдання полягатиме в складанні ЛСК «Чіпка Варениченко: від правдо¬шукача до сліпого месника». Схема дасть мож¬ливість простежити причини й наслідки перетво¬рення правдошукача на «пропащу силу». Для ви¬конання цієї роботи учням потрібно буде опрацю¬вати відповідну статтю підручника та перечитати окремі розділи роману.
Паралельно окремі учні можуть одержати завдання: опрацювавши статтю підручника, скла¬сти ще одну схему – «Соціальна обумовленість формування «пропащої сили». Необхідно буде знайти аргументи та ілюстрації на підтвердження цієї тези.


СОЦІАЛЬНА ОБУМОВЛЕНІСТЬ ФОРМУВАННЯ
«ПРОПАЩОЇ СИЛИ»
(ЗА РОМАНОМ П. МИРНОГО ТА І. БІЛИКА
«ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»)


На трудівника «налягли» і поміщик, і шин¬кар,
і «свій брат-багатир»,
піддають його постійним утискам, знущанням.



ЧІПКА ВАРЕНИЧЕНКО                               МАКСИМ ҐУДЗЬ
з правдошукача перетворився                    гульвіса-«махамед», який
у звичайного кримінального                       марно розтратив здорову
злочинця                                         силу й енергію, пішовши
крученими дорогами


ЧІПКА ВАРЕНИЧЕНКО:
ВІД ПРАВДОШУКАЧА ДО СЛІПОГО МЕСНИКА

Зростає в злиднях, умовах недоброзичливості
й ворожості.

«Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуто¬рах та селах. Одно тільки в цього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духовна міць разом з якоюсь хижою тугою...»

Багатій Бородай за впертість
проганяє Чіпку з роботи.

«...поніс у серці гірке почуття ненависті і на долю, що поділила людей на хазяїна і робітника...»

Розповіді діда Уласа про
кріпацьку неволю, нещасливу
долю батька.
Його добре гаряче серце, розбуджене почутим, давно не заспокоюється, душа страждає.

Несправедливе відбирання
землі.

Його огорнули болючі думки про кривду, «яка засну¬вала цілий світ». Втрачає не тільки ниву, а й віру в справедливість.

Катування москалями
під час придушення
селянсь¬кого заворушення.

Народження нестримного почуття ненависті до кривдників. Горе топить у чарці. Пристає до «лихого товариства», опускається на саме дно життя, тяжко ображає матір.

Повернення матері,
од¬руження з Галею, ревна
праця в господарстві.

Тимчасово добро в його натурі перемагає: «він тепер соромиться свого давнього безпуття, тієї кривої стежки, якою він думав дійти до щастя».

Обрання до повітової земської
управи та виведення з неї «по неблагонадежности».
Останній поштовх, що остаточно зламав життя правдошукача, зіштовхнув його на стежку сліпої помсти, розбою, грабіжництва та вбивства.





Панас Мирний, Іван Білик 
"Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
«Будинок з прибудовами
і надбудовами»
О. Білецький



І частина
II частина    ІІІ частина    IV частина
1. Зустріч з Га¬лею (донькою Мак¬сима Ґудзя). 1861.
8. Історія села Піски та захожого січовика Мирона Ґудзя.
(II пол. XVIII ст.).    14. «Нема землі!» Мотрю зі Чіпкою позбавляють землі. Поне¬віряння Чіпки в пошуках правди в Гетьманському. 1861.    23. Збіговиська грабіжників у мос¬каля (Максима Ґуд¬зя). Побачення з Галею.

2. Історія народження Чіпки. «Двужон». (Остап Хрущ і Мотря). 1841.    9. Піски в не¬волі. (Історія закрі¬пачення пісчан па¬нами Польськими).    15. «Поніс Чіпка в Піски задурманену голову, ще дужче помучене серце...» (с. 151).    24. Зустріч з «розбишацькою доч¬кою» (Галею). Сум¬на новина про зару¬чини Галі й Сидора.
3. Дитячі літа Чіпки.
10. Панування генеральші Польсь¬кої (розкішне, весе¬ле життя) та Василя Семеновича.
16. У лихому товаристві Лушні, Матні та Пацюка. «З оцими злодійку¬ватими ледацюгами, гультіпаками зазнав¬ся Чіпка...» (с. 160).    25. Мрії про ща¬стя з Галею.

4. «...ріс, вирос¬тав у голоді та в хо¬лоді, у злиднях та недостачах» (с. 28)*.
11. Історія Мак¬сима Ґудзя, сина Іва¬на та Мотрі, онука Мирона й Марини. «Махамед».    17. Сповідь пе¬ред Грицьком і Христею «...У Чіпки й серце добріше, й ду¬ша чистіша... А що він п'є?.. То його ли¬хо п'є...» (с. 175).    26. Одруження з Галею. «Гарно, ве¬село тепер у їх хаті» (с. 270).

5. Юність Чіпки. Робота підпасичем. Дізнається про істо¬рію свого батька. «Бідний мій тату...» (с. 43).    12. Максим Ґудзь у москалях.
18. Пияцтво, гра¬бунки.
«О-о-о... Я каторжний! Проклятий!.. Що я наробив собі?!» (с. 183).    27. Історія Шавкуна-поповича. «...не було в нього більше ніякої думки, як тільки про гроші» (с. 285). Вибори в земство.
6. Робота коло землі. «Дивуються люди, що Чіпка до хазяйства такий удатний!» (с. 46).
13. Повернення Максима в Піски. «Ішов Максим у москалі розбишакою, а повернувся поважним чоловіком» (с. 130).
ІІ пол. XIX ст.    19. Чіпка в чорній. Звільнення. «..Викрутився хар¬цизяка». «Пана обікрав... сторожа прибив...» (с. 199).
28. Обрання Чіпки в управу. Смерть Максима Ґудзя. «Устранить гласного Варениченка по неблагонадёж¬ности» (с. 300).

7. Грицько на за¬робітках. Одруження з Христею. «Ха-зяїн».
20. Селянський бунт. Розправа над Чіпкою.
29. Теща Явдоха перебирається до Чіпки, «...завелись порядки другі у Чіпчиній хаті... Стала вона тепер притоном гульні п'яної...» (с. 316).
21. Муки совісті. «Мирюсь з матір’ю, переводжу до себе» (с. 220).
Марить Галею.
30. Злочин Чіпки. Покарання. Смерть Галі. «...Мотрю узяв Грицько... Швидко після того вона й умерла» (с. 334).
22. Примирення з матір'ю. «Вкупі з матір'ю він день у день коло хати порається» (с. 230). Знов заприятелював з Грицьком.   

* Мирний П., Білик І. Хіба ревуть воли, як ясла повні? – К.: Рад. письменник, 1967.