Верстатами називають машини призначені для оброблення різанням заготівок, виготовлених з конструкційних матеріялів, з метою надання їм певної форми, розмірів і шорсткості поверхні.
Залежно від способу різання верстати поділяють на групи. Кожну групу верстатів, у свою чергу, поділяють на підгрупи.
Кожній моделі верстата присвоюють номер (марка), який складається з трьох або чотирьох цифр, іноді з додаванням літер, якими позначають додаткову характеристику верстата. Перша цифра означає номер групи верстата, друга – номер підгрупи. Третя або третя і четверта цифри разом характеризують основний параметр верстата. Для токарних верстатів ці цифри означають висоту центрів; для револьверних верстатів і токарних автоматів – максимальний діяметер оброблюваної заготівки; для свердлильних верстатів – найбільший діяметер отвору, який можна просвердлити одним свердлом на цьому верстаті в сталі середньої твердості.
Літера, яка стоїть після першої цифри, означає модернізацію (поліпшення конструкції) основної базової моделі верстата. Літера, яка стоїть у кінці номера, означає модифікацію (видозміну) базової моделі, клас точності верстата або його особливості. Класи точності верстатів: Н – нормальної, П – поліпшеної, В – великої, С – особливо точні тощо.
Для прикладу розглянемо кілька марок верстатів. Марка моделі верстата 2А150: 2 – означає, що цей верстат вертикально-свердильний, на якому в сталі середньої твердості можна робити отвори діяметром до 50 мм; А –модернізований.
Марка моделі 2Н125 означає, що це вертикально-свердлильний верстат, на якому можна робити отвори діяметром до 25 мм.