Дефекти зварних з’єднань
У процесі зварювання не завжди вдається     уникнути дефектів. Вони бувають зовнішні та внутрішні.
До зовнішніх дефектів належать нерівномірність поперечного перерізу вздовж швів, незаповнений шов, тріщини, відкриті порожнини та шлакові включення.
Внутрішні дефекти – це непроварені краї або несплавлення окремих шарів у процесі багатошарового зварювання, порожнини, тріщини, шлакові включення тощо. До внутрішніх дефектів належить зміна хемічного та структурного складу металу зварного шва та шарів основного металу, які прилягають до шва. Після термомеханічних і механічних способів зварювання вироби можуть бути значно деформованими. Дефекти у зварних з'єднаннях утворюються з різних причин. У процесі дугового та газового зварювання переріз швів буде нерівномірним, якщо порушено режим зварювання або зварник немає достатньої фаховості.
Причиною утворення порожнин у зварних швах є насичення металу воднем, азотом та іншими газами, які проникають до шва під час зварювання електродами з вологим покриттям або в разі забруднення країв зварюваних виробів.
Тріщини та непроварені місця – найнебезпечніші дефекти зварних з'єднань. Тріщини утворюються найчастіше в процесі зварювання металів, які мають великий вміст сірки, фосфору та інших домішок.
Причинами непроварів можуть бути мала сила струму, погане очищення зварюваних поверхонь виробів, низька фаховість зварників тощо.
Методи контролю якості зварних з’єднань
Після зварювання вироби оглядають для виявлення дефектів. Найпростішим способом є зовнішній огляд місця зварювання за допомогою лупи. Такий огляд дає можливість виявити поверхневі раковини, порожнини, малі тріщини, шлакові включення тощо.
Внутрішні дефекти зварних з'єднань виявляють випробуванням на щільність, просвічуванням  - та  -променями, за допомогою магнетних і ультразвукових дефектоскопів тощо. Проводять випробування і механічних властивостей зварних швів на розтяг і удар.
Дуже часто практикується випробування на згин. Це випробування полягає у визначенні кута згину, при якому в зварному шві з'являється перша тріщина.
Випробування на щільність проводять для баків, резервуарів, казанів, труб та інших ємностей, призначених для зберігання, перевезення або передавання на відстань рідин і газових речовин. Ці випробування проводять за допомогою гасу, стисненого повітря або води Найчастіше застосовують випробування гасом і водою У процесі випробування гасом один бік шва забілюють крейдою, а другий змочують гасом. Якщо на забіленій крейдою поверхні шва появляються темні гасові плями, то у шві є наскрізні дефекти. Отже, шов нещільний.
За допомогою води випробовують зварні з'єднання казанів, труб, баків тощо. Механічні випробування на розтяг, згин, ударну в'язкість проводять на окремо виготовлених спеціальних зразках.
Для виявлення внутрішніх дефектів у зварних швах труб газо- та нафтогонів використовують просвічування  -промінням, яке випромінюють радіоактивні елементи. Найчастіше використовують ізотопи кобальту.