Зварюванням вибухом називають спосіб утворення нерозбірного з'єднання двох виробів, при якому вироби з'єднуються силою напрямленого вибуху заряду вибухової речовини, що зумовлює їх сильне стискання.
У приповерхневих шарах виробів, які співударяються, метал тече подібно до рідини, дифузує та зварюється.
Зварювання вибухом застосовують в основному для виготовлення біметалевих виробів, найчастіше листових. Лист, який треба приварити по всій площині до іншого, встановлюють на відстані 2-3 мм і під кутом до нього. На поверхню приварюваного листа кладуть вибухову речовину (порох), яку запалюють. Виникає вибухова хвиля, яка поширюється по всій поверхні приварюваного листа і тисне на нього з величезною силою. Хвиля стискає листи, проходить взаємна дифузія, внаслідок якої відбувається зварювання.
Зварювання вибухом застосовується для з'єднання як однорідних (срібло, алюміній, титан, мідь, сталь тощо), так і різнорідних (титан і сталь, титан і мідь, алюміній і титан тощо) металів.