Зварюванням тертям називають спосіб утворення нерозбірного з'єднання двох виробі, місця з’єднання яких нагріваються до пластичності теплотою, яка виділяється в разі взаємного тертя з наступним стисканням.
Унаслідок тертя механічна енергія перетворюється на теплову, оксидні плівки на контактуючих поверхнях руйнуються, збільшується пластичність. Між контактуючими поверхнями виникають металеві зв'язки, які приводять до утворення зварного з'єднання, тобто шва.
Зварюванням за допомогою тертя з'єднують одно- та різнорідні метали та сплави з різними властивостями, наприклад мідь із сталлю, алюміній із титаном тощо.
Основні параметри зварювання тертям – швидкість відносного переміщення зварюваних поверхонь, тривалість нагрівання, питоме зусилля, пластична деформація. Ці параметри залежать від властивостей зварюваних металів, площі перетину та конфігурації виробу. Для отримання якісного з'єднання в кінці процесу зварювання необхідно швидко припинити рух виробів і прикласти до них велике зусилля. Отримане з'єднання, тобто шов, має досить добрі механічні властивості.
На рис. 91 показано схеми основних способів утворення нерозбірних з'єднань тертям: обертання однієї деталі 2 (рис. 91,а), обертання обох деталей 1 і 2 (рис. 91,б), обертання вставки 3 (рис. 91,в), зворотно-поступальний рух однієї деталі 2 (рис. 91, г).
У промисловості зварювання тертям використовують для виготовлення різальних інструментів, пуансонів, осей, штампів тощо.
У процесі зварювання тертям порівняно з контактним зварюванням у стик у 5-10 разів зменшуються затрати енергії.
Цей спосіб зварювання можна здійснити на звичайних різальних верстатах (токарних, фрезувальних, свердлильних) або на спеціальних машинах, які випускає машинобудівна промисловість.