Вільне кування
Куванням називають спосіб виготовлення виробу деформуванням нагрітої заготівки під дією молота або преса.
У процесі кування метал вільно переміщується від центра до країв заготівки, тому кування називають вільним (рис. 74,а).
Виріб виготовлений куванням, називають поківкою, а цех, в якому її виготовляють – ковальським.
Для виготовлення поковок використовують продукцію ливарних і вальцювальних цехів. Кування застосовують в одиничному та малосерійному виробництві. Готові поківки мають різні форму та масу: від кількох грамів до 300 т і більше.
У більшості випадків поківки є заготівками, з яких різанням виготовляють деталі машин. Вони мають великий припуск на оброблення.
У процесі виготовлення поківок відходи становлять 25-30% маси заготівки, із них 2-3% – це окалина, яка утворилася за одне нагрівання заготівки. Чим складніша форма заготівки, тим більше разів її нагрівають.
Вільне кування проводять ручним і машинним способом. Інструментами в процесі кування є ковадло, молоти, сокири, обтискачі, прошивки тощо.
Технологічний процес кування складається з окремих операцій, основними з яких є протягування, осаджувати згинання, рубання та ін.
Протягування застосовують для збільшення довжини заготівки. При цьому зменшуються її поперечні розміри. У процесі протягування заготівка витягується й дещо розширюється.
У процесі осаджування зменшується висота заготівки та збільшуються її поперечні розміри. Осаджування лежить в основі виготовлення дисків, фланців тощо.
Згинанням виготовляють гаки, скоби, якорі тощо. Під час цієї операції заготівку згинають під необхідним кутом. Місце згинання нагрівають.
Рубанням заготівку поділяють на частини. У процесі рубання використовують прямі та фасонні сокири.
Дрібні та середні поківки масою до 1 т виготовляють у ковальсько-пресових цехах за допомогою пресів. У процесі виготовлення поківок є великі втрати металу: чим складніша за формою поківка, тим більші втрати металу.
Штампування
Штампуванням називають спосіб виготовлення виробів за допомогою спеціальних форм-штампів.
Кожний штамп призначений для отримання виробів лише певної форми та розміру.
Виріб отриманий штампуванням називають штампівкою.
Заготівки перед штампуванням можуть бути нагрітими до певної температури або ні. Залежно від цього штампування називають гарячим або холодним.
Залежно від форми заготівки штампування буває об'ємне та листове.
Об'ємне штампування проводять у штампах, які складаються з двох частин: верхньої та нижньої. У процесі об'ємного штампування метал переміщається від центра заготівки до країв, обмежених стінками порожнини штампа (рис. 74,6). Внутрішня порожнина штампа є відбитком зовнішньої форми виробу, який треба виготовити.
Порівняно з вільним куванням об'ємне штампування має такі переваги: невеликі вимоги до фаховості працівників; отримані вироби (штампівки) мають менший припуск на оброблення різанням (у 3-4 рази); точніша форма штампівок; вища продуктивність (у 50-100 разів) тощо.
Недоліками об'ємного штампування є обмеженість маси штампівок (0,3-100 кг, у деяких випадках – до 1,5 т); кожна нова штампівка потребує виготовлення нового штампа (вартість штампів дуже велика і вони придатні лише для даного виробу-штампівки).
Технологічний процес об'ємного штампування складається з таких операцій:
    різання вальцівок на заготівки певного розміру та маси;
    нагрівання заготівок;
    штампування нагрітих заготівок;
    обрізування зайвого металу (облоїв);
    правлення штампівок;
    термічна обробка;
    очищення поверхонь штампівок від окалини тощо.
Листовим штампуванням виготовляють плоскі й об'ємні тонкостінні вироби з листів за допомогою штампів (рис. 74,в). Штампи складаються з матриці та пуансона, які деформують заготівку: матриця надає заготівці зовнішньої форми, пуансон – внутрішньої.
Листове штампування може бути гарячим і холодним. Найпоширеніше холодне штампування з металевих листів товщиною 0,1-5 мм. Вироби, товщина стінок яких перевищує 5 мм, одержують гарячим штампуванням.
Листове штампування – економічний і продуктивний спосіб виготовлення як простих, так і складних за формою виробів.
Листовим штампуванням виготовляють деталі велосипедів, автомобілів, мотоциклів, рами та кузови автомобілів, деталі приладів, літаків, вагонів тощо.
Основний недолік листового штампування – значні відходи (до 40%).