.: Menu :.
Home
Реферати
Книги
Конспекти уроків
Виховні заходи
Зразки документів
Реферати партнерів
Завантаження
Завантажити
Електронні книги


????????...

 
��������...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ДОПОМІЖНІЙ ШКОЛІ - урок образотворчого мистецтва в 1 класі 


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ДОПОМІЖНІЙ ШКОЛІ

У педагогічній практиці образотворче мистецтво сприяє розвитку образного мислення, асоціативної пам’яті, художньої уяви. Воно певною мірою впливає на внутрішній світ дитини, залучає її до сфери людських емоцій, виховує в ній здібність орієнтуватися в навколишньому житті, пробуджує сприйнятливість до прекрасного.
Отже, завдання образотворчого мистецтва в сучасній школі полягають у:
•    розвитку усвідомлення явищ художньої культури та їх ролі в житті людини, суспільства;
•    вихованні активного естетичного ставлення до явищ дійсності та мистецтва;
•    систематичному та цілеспрямованому розвитку візуального та естетичного сприймання;
•    формуванні практичних навичок та умінь у різних видах образотворчої діяльності;
•    виявленні та удосконаленні художньо-творчих здібностей;
•    послідовному формуванні естетичної культури особистості.
На думку С.В.Коновець, найбільш бажаними можна вважати такі уроки образотворчого мистецтва, як:
а) ознайомлення з мистецькими творами (учні ознайомлюються з окремими творами різних видів чи жанрів образотворчого мистецтва або цілими серіями цих творів);
б) вивчення творчості художників (проводяться бесіди, лекції про творчий шлях одного або кількох митців);
в) сприймання та оцінювання творів образотворчого мистецтва (сприймання, аналіз та оцінка певного художнього твору або творів);
г) уроки оволодіння образотворчою грамотою (заняття з композиції, малювання з натури, за темами, оволодіння різними художніми техніками тощо);
д) створення самостійних творчих робіт (втілення задуму учнів в оригінальних творчих роботах).
За структурою сучасні уроки образотворчого мистецтва здебільшого мають комбінований характер, дещо схожі між собою, але й відрізняються відповідно до певної теми або типу1.
Метою уроків образотворчого мистецтва є залучення дітей до спостереження навколишнього світу, розвиток важливих для художньої творчості здібностей, уведення дитини в художню культуру народу шляхом активного її засвоєння, особистої та зацікавленої участі в ній.
Взаємозв’язок і єдність завдань – важлива умова успішного проведення уроку…
_______________________________________________________________________________________
1Твори українського образотворчого мистецтва на уроках у школі: Методичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва шкіл різного типу навчання / Авт.-укл. С.В.Коновець. –К.: ІЗМН, 1997. –64 с.
Отже, корекційно-розвивальне завдання уроку повинно гармонійно пов’язуватися з аспектами образотворчої діяльності. А саме корекційно-розвивальне завдання має на меті виправлення та розвиток в учнів інтелектуальної, емоційно-вольової, мотиваційної, рухової сфери особистості, пізнавальних інтересів і навчальних здібностей.
Якщо на одному уроці неможливо коригувати відразу всі сфери особистості дитини, то залежно від типу, структури, змісту уроку визначається його конкретна корекційна мета, наприклад:
-    навчити аналізувати об’єкт або предмет, який вивчається;
-    узагальнювати виявлені закономірності;
-    зробити самостійні висновки з побаченого.
Матеріал іншого уроку ефективніше сприятиме розвитку в учнів наполегливості, переборення труднощів у навчанні, тобто розв’язання завдань корекції у дітей вольової сфери.
Структура уроку образотворчого мистецтва
1.    Тема уроку.
2.    Мета уроку: а) виховна; б) освітня; в) художньо-творча.
3.    Обладнання:
–    для вчителя: а) образотворчий ряд; б)літературний ряд; в) музичний ряд.
–    для учнів (відповідно до теми).
4.    Очікуваний результат.
5.    Тип уроку.
ХІД УРОКУ
Загальнокорекційний етап
1.    Організаційна підготовка учнів до праці (привітання).
2.    Нервово-психологічна підготовка учнів до уроку (активізація уваги, сприймання, мислення).
3.    Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
4.    Підготовка (пропедевтична) частина (підготовка для сприймання нового матеріалу, актуалізація знань, установлення зв’язків між старим та новим матеріалами).
Основний етап
1.    Пояснення нового матеріалу.
2.    Педагогічний малюнок.
3.    Практична діяльність.
Заключний етап
1.    Аналіз (обговорення) робіт учнів (створення відповідного стану учнів).
2.    Пояснення домашнього завдання (усне).
3.    Приведення організму у спокійний стан.
4.    Приведення у порядок робоче місце.
5.    Створення установки на відпочинок.
Доцільно продумати сценарій проведення у року з логічно виправданими переходами від одного виду діяльності до другого (бесіда, сприйняття, творча робота та ін.) Це необхідно для того, щоб заняття являло собою цілісний процес, в якому діти не втрачали б інтересу та уваги. При підготовці треба враховувати умови праці, наявну наочність, рівень освіченості та захоплення дітей.
ТЕМА. Вона повинна містити в собі образні начала уроку, наприклад: “Ніч яка місячна…”, “Підводне мандрування”, “Країна Уявляндія”.
Не можна включати в назву сухі, образотворчі терміни на зразок “Вивчення акварельної техніки лесування”. Тему уроку педагог пише на класній дошці заздалегідь, адже суха за звучанням тема не сприйматиме формуванню захоплення та інтересу учнів до матеріалу, що вивчають. Вона не містить в собі методичної інтриги, яка має розгорнутися в процесі заняття.
МЕТА містить три основних аспекти:
а) виховний – формування духовних і моральних загальнолюдських цінностей засобами образотворчого мистецтва; любові до людини, батьків, навколишнього світу; чистоти помислів; поваги до старших, людей похилого віку; гордість за національних героїв, майстрів народного та образотворчого мистецтва, бажання допомогти один одному, відчуття “ліктя”, самостійність, організованість, дисциплінованість, відповідальність, охайність;
б) освітній – формування образотворчих знань, умінь та навичок, яке супроводжується розповідями про художників, їх картини, композиційні та технічні засоби малювання, конструювання, ліплення та аплікації; поповненням словника специфічних термінів і т.д., засвоєння (вивчення, повторення, закріплення) основних понять;
в) художньо-творчий – формування творчої уяви, фантазії, пам’яті, творчого мислення, індивідуальних якостей особистості шляхом розробки завдань, які дозволяють дитині не сліпо слідувати наказам учителя, а виявляти особисті здібності і таланти; завжди залишати стежку для творчих проявів учнів у межах поставлених завдань.
ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ. Розділ відображає дві гілки діяльності – вчителя та учня. Метою вчителя є змістовне та емоційне доповнення теми, що розкривається, образотворчим, музичним та літературним рядами. Музика, поезія, проза, казки, прислів’я дозволяють школярам глибше усвідомити художній образ, який створюється, більш творчо підійти до виконання завдання. Проте слід пам’ятати, що ці творчі галузі на заняттях образотворчого мистецтва не повинні бути лише тлом, вони повноправно присутні на уроці і розширюють духовні зв’язки дитини з мистецтвом та природою. Образотворчий ряд супроводжується не стільки з метою його запам’ятовування, скільки для розширення зорових образів. За рік діти повинні запам’ятати 2-3 художників, картини яких часто демонструє вчитель. Студент – практикант повинен порадитися з учителем, разом обрати митців та художні твори, які відпові-датимуть характеру образно-емоційного сприйняття світу школярами. В зоровий ряд включені слайди, кіно, педагогічний малюнок на дошці, таблиці та ін.
В обладнання для учнів входять усі матеріали, які можуть бути потрібні в процесі реалізації завдання уроку.
ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ. Це визначення змістовно-образного результату, котрий учитель передбачає отримати від кожного учня. Наприклад: листівка-видавка в акварельній техніці аля-пріма з індивідуальним пошуком сюжетно-тематичної композиції та кольорові гами.
ТИП УРОКУ: 7 типів.
1.    Теоретичний – бесіда про види і жанри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва та творчість окремих митців; формування нових знань.
2.    Комбінований – пояснення матеріалу з практичним закріпленням отриманих знань.
3.    Практичний – продовження практичного закріплення знань, умінь і навичок тих та інших уроків мистецтва: застосування, систематизація і узагальнення цих елементів.
4.    Екскурсія до музею, картинної галереї, на виставку сучасного мистецтва.
5.    Милування – вихід на природу з метою спостереження краси навколишнього світу, запам’ятовування форм дерев, квітів та інших компонентів довкілля з наступною практичною реалізацією побаченого в творчих малюнках.
6.    Пропедевтичний. Головна функція пропедевтичних уроків – це створення передумови для успішного оволодіння учнями навчального матеріалу.
Загальнопропедевтичні уроки: 1 клас проводиться.
Завдання цих уроків.
а) Ґрунтовно вивчити учнів для уточнення діагностичних даних, виявити рівень їх загального розвитку, обсяг уявлень і знань про навколишню дійсність і стан орієнтування в навколишньому середовищі.
б) Вчити учнів орієнтуватися у класній і шкільній обстановці.
в) Корегувати найбільш серйозні вади сприймання, уявлення, пам’яті, мислення, мовлення і моторики.
г) Прищеплювати учням навички навчальної діяльності, вміння бути організованими під час навчання, узгоджувати свої дії з діями усього класу.
д) Долати індиферентне ставлення до навчальної діяльності і розвивати інтерес до неї, позитивні емоції й мотиви.
7.    Тематично-пропедевтичні уроки застосовуються в процесі вивчення навчальних предметів з метою підготовки учнів до засвоєння складного навчального матеріалу, виконання самостійної роботи або перед екскурсією для орієнтування учнів в тому, що вони мають спостерігати і які завдання вирішувати.
Корекційний – урок додаткової корекції знань і умінь. На ньому відбувається повторення вивченого матеріалу з метою його уточнення і доповнення. Для цього матеріал заново поділяється на частини, кожну з яких вивчають окремо (поетапно).
ХІД УРОКУ. Ця частина уроку, звичайно, складається з пояснення нового матеріалу та практичної діяльності учнів. Час, що відводиться на кожний з підрозділів, залежить від завдань уроку, кількості школярів в класі, наявності художніх матеріалів, їх різноманітності та ін. Суттєве значення має запропонований обсяг завдання, розмір аркуша паперу та тривалість в часі самого заняття. Завдання уроків мажуть бути інтерпретовані студентом-практикантом, проте не повинен виходити за рамки змісту чверті й теми, що вивчається. Отже, акцентують увагу на деяких аспектах уроку.
ЗАГАЛЬНОКОРЕКЦІЙНИЙ ЕТАП: його мета – приглушити й зняти попередні враження й збудження в учнів, що заважають їм нормально включатися у працю; активізувати нервово-психічні процеси, вивести окремих учнів із стану загальмованості, якщо він перед цим виник; пристосувати учнів до наступної праці на уроці.
Нервово-психологічна підготовка триває 5-7 хв.
Робота організовується так, щоб всі діти працювали одночасно, а не по черзі.
Наприклад: розгляд репродукцій картин, муляжів, предметів різних форм (бесіди про них, вправи на розвиток моторики з використанням різних оформлювальних та оздоблювальних засобів образотворчого мистецтва).
Вправи на цьому етапі не розкривають змісту того, що вивчається на уроці, оскільки подібні до наступних лише за формою, а не за змістом.
Повідомлення теми і мети та завдань уроку.
На цьому етапі не можна обмежуватися лише одним повідомленням. Дітям потрібно пояснити, що вони будуть робити, а головне – їм треба обов’язково розкрити сутність значення для них того, про що вони дізнаються на уроці, тобто поставити перед ними вмотивовану мету (на цьому етапі вчитель враховує інтереси дітей та їх досвід).
Підготовча (пропедевтична) частина.
1.    Вступна бесіда. Вона вводить у коло уявлень, необхідних для успішного сприймання нового.
2.    Розповідь вчителя, що підводить учнів до розуміння нового матеріалу.
3.    Повторення попереднього матеріалу, що встановлює в учнів систему зв’язків з новим матеріалом.
4.    Спостереження за явищами природи, об’єктами навколишньої дійсності, слухання музики, розгляд картин та інше. На основі цього в учнів утворюються нові або повніше відтворюються старі образи, необхідні для усвідомленого сприймання нового, а також для поглиблення раніше вивченого матеріалу.
ОСНОВНИЙ ЕТАП; його мета:
-    ознайомити учнів з новим програмним матеріалом;
-    поглиблено вивчити новий матеріал (5-10 хв) із застосуванням знань та вмінь учнів;
-    повторювати вивчати матеріал та його систематизовувати (до 20 хв).
Блоки (пояснення нового матеріалу, педагогічний малюнок, практична діяльність).
ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП. Закінчується заняття підведенням підсумків, яке, на думку вчителя, може містити або відповіді на питання, або демонстрацію результатів творчості дітей. Це дуже важливий елемент уроку, оскільки він не тільки акцентує увагу дітей на отриманих результатах, але є повторенням теми та підсумком основних ідей. Він сприяє розвиткові інтересу учнів один до одного, розкриває очікуваний результат кожного учня на певному уроці.
Мета етапу:
1.    Аналіз (обговорення) робіт учнів.
2.    Пояснення домашнього завдання (його обсягу, способів і послідовності виконання), настанови щодо подальшої їх самостійної роботи, спрямованої на поглиблення і закріплення знань, здобутих на уроці, та на застосування їх на практиці.
3.    Приведення організму у порівняно спокійний стан, якщо на уроці учні перебували у напруженні (урок-екскурсія, урок малювання, працювали фізично – збір природного матеріалу).
4.    Приведення в порядок робочого місця (помити пензлі, скласти фарби, вилити воду, помити посуд, витерти ганчіркою робоче місце).
5.    Створення установки на відпочинок.
З цією метою використовують спокійні рухливі й дидактичні ігри, вправи на дихання, декламування віршів, відгадування загадок, слухання цікавих розповідей тощо.

Search:
????????...

створення штучних островів та їх вплив на природне середовище

образ галі в хіба ревуть воли як ясла повні

Історичне походження сучасної української літературної мови

твір на тему як мама доглядає за квітами

план роботи гуртка фізика

фізична речовина

Вимірювання інформації за Шеноном

оборона буші скорочено

характеристики грицька

Багатсво мови повысты "Кайдашева сімя"



?????????? ????????? ????
   
Created by Yura Pagor, 2007-2010