Сучасна школа повинна озброїти учнів не лише знаннями, але й уміннями застосовувати їх на практиці, підтримувати ініціативу учнів і розвивати їх творчі здібності. Ми розглядаємо педагогічні ігри, як ефективний засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. А це не тільки теоретичні факти, а й результати наших спостережень та експериментів при проходженні педагогічних практик за роки навчання в університеті. Цікаві результати були отриманні при проходженні активної практики на четвертому та п’ятому курсах у загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня №15.
Під час проходження практики ми зіткнулися з великою кількістю проблем. Основна з них – це пасивність учнів на уроках фізики. Проводячи уроки, ми   по-різному намагалися викликати в них зацікавленість до предмету. Найбільше уваги нами було приділено урокам з нестандартною структурою та дидактичним іграм. Проводячи соціологічне опитування у 7-их класах, ми з’ясували, що саме цікавить учнів. Нижче приведений перелік питань з анкети опитування:
1.    Фізика – це ...
а) навчальний предмет;
б) наука про природу;
в) світогляд;
2.    На вашу думку, фізика - ...
а) цікава;
б) наука, чиї знання можна використати на практиці;
в) наука, як наука. Треба вчити, того вимагає шкільна програма;
3.    Чи не дума вали ви своє майбутнє життя пов’язати з фізикою?
4.    Чи активні ви на уроках?
5.    Яким ви уявляєте сучасний урок фізики?
6.    Що цікавого ви хотіли б почути (побачити) на уроках фізики?
7.    Що потрібно було б зробити, щоб вивчення фізики було більш цікавим?
Результати опитування нас зовсім не втішили.
На запитання “На вашу думку, фізика - ...” лише четверта частина опитуваних вважають фізику цікавою наукою. Половина учнів вважають,  що її знання можна використовувати на практиці, а решта вивчає фізику тому, що цього вимагає шкільна програма.
Своє майбутнє виявили бажання пов’язати з фізикою лише 3 учні. На нашу думку, це досить низький результат в порівняння з числом опитаних.
Але, щоб вивчати фізику стало цікавіше,  близько половини опитуваних запропонувало використовувати на уроках ігри.
Отже, за допомогою анкетування ми виявили, що в навчальний процес необхідно включати елементи нестандартності, підбирати способи активізації діяльності учнів, спрямовані саме на гру. Це дасть змогу підвищити елемент зацікавленості учнів до предмету, який вивчається та покращити їхні знання.
Далі нашою метою стало визначення впливу нестандартних уроків на активність школярів. Проходячи практику в 7-Г класі, при закріпленні теми “Вага повітря. Атмосферний тиск” на уроці для збільшення інтересу, дітям пропонувався конкурс “Цікаві задачі”, “Порятунок від спраги” (див. додаток).
Для сприяння розвитку творчості на одному з уроків-розв’язування задач учням був запропонований конкурс “Незвичайна подорож”, на якому необхідно було пояснити фізичні явища, які проходили та розв’язати задачу навипередки. Хто виконував перший і вірно, той отримував найвищу оцінку, наступний уже отримував нижчу але теж позитивну оцінку.
При проведенні таких уроків, я впевнився у їх важливості для активізації навчально-пізнавальної діяльності.
Результати проведення такого експерименту мене приємно вразили. Якщо на початку проходження практики (січень 2001р.), на мої запитання в основному відповідали 3-5 учнів з 32, то під кінець проведення експерименту (квітень 2001р.) – 10-13 учнів 7-Г класу.
Під час проходження практики на 5-му курсі знову досліджувався вплив нестандартних уроків на успішність учнів. На цей раз експеримент проводився у 9-Б класі. Основними елементами уроків було: проведення учнями уроку в ролі вчителя,  проведення уроків-конкурсів.
На початку проходження практики був проведений зріз. Після проведення уроків за продуманою методикою також проводився контрольний зріз.