.: Menu :.
Home
Реферати
Книги
Конспекти уроків
Виховні заходи
Зразки документів
Реферати партнерів
Завантаження
Завантажити
Електронні книги


????????...

 
��������...
Україна в системі міжнародного розподілу праці - експортно-спроможне машинобудування україни 


Україна в системі міжнародного розподілу праці

План
1. Загальні риси зовнішньоекономічних зв’язків України
2. Система міжнародного поділу праці
3. Економічні та науково-технічні зв’язки
4.Зовнішньоекономічна політика України
5.Торгівля в Україні
6. Зв’язки України з іншими країнами




































1. Загальні риси зовнішньоекономічних зв’язків України


Зовнішні зв'язки держави — це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв'язання глобальних проблем людства, розширення особистих контактів громадян.
Зовнішні зв'язки мають розгалужену структуру. За змістом, характером, предметами обміну поділяються на політичні, економічні, наукові, культурні, інформаційні, воєнні, екологічні, релігійні, гуманітарні відносини, особисті стосунки громадян, їх можна групувати і за іншими ознаками (часовою тривалістю: тимчасові та стабільні, довготривалі; за територією: з країнами Європи, Азії, Америки тощо; за рівнем розвитку країн: з розвиненими країнами і країнами, що розвиваються тощо). При цьому кожна група зв'язків має свою ієрархічну багаторівневу структуру. Наприклад, економічні зв'язки поділяються на зовнішньоторговельні, науково-технічні, інвестиційні, кредитно-фінансові, інтуристські тощо.
Різноманітними є функції світових зв'язків України. Вони покликані сприяти органічному її інтегруванню у всесвітні структури з метою зміцнення миру й безпеки, ефективного розвитку економіки, науки, освіти і культури, формуванню єдиного екологічно чистого простору Землі, задоволенню особистих потреб громадян.
Поступове входження України у світовий економічний простір виявляється в розширенні її економічних, політичних, торгових, фінансово-кредитних, господарських і технологічних зв’язків з іншими країнами світу. За їх допомогою господарство України становить єдину господарську систему, яка розвивається на основі суспiльного подiлу працi.
Займаючи територiю менше 1 % земної кулi, Україна має 5% природних pecypciв cвiту. Зокрема, її запаси марганцю становлять 80% і його запасiв у Європi. Проте вона не може повністю задовольнити cвoї потреби за рахунок власних pecypciв.



2. Система міжнародного поділу праці

У системi мiжнародного подiлу працi Україна спецiалiзується на виробництвi машин (лiтаки, судна, ракетно-космiчна тexнiкa, танкобудування), продукцiї чорної металургiї (залiзна і марганцева руди, прокат), продукцій АПК, особливо харчової (цукор, борошно, олiя, м'ясо, молоко, овочевi консерви, кондитерськi вироби), виробництвi xiмiкaтів, цементу.
Україна має висококвалiфiкований науково-технiчний i технологiчний потенцiали в лiтакобудуваннi. Серед семи розвинених країн світу вона має повний цикл проектування й виробництва лiтакiв.
За два ocтaннi роки випущено три принципово новi моделi лiтакiв Ан-70, Ан-140 та Ан-38, що вважаються перспективними моделями XXIст.
Девять суднобудiвних заводiв України спроможнi виконувати замовлення на будiвництво сучасних суден (транспортних, рибо промислових), суден технiчного флоту, вiйськових кораблiв, а також забезпечити весь комплекс послуг з їx ремонту".
Реалiзуються проекти розвитку танкобудування. Україна входить до п'ятiрки країн світу iз замкнутим циклом виробництва цiєї складної i високотехнологiчної продукцiї. За технiчними характеристиками Українські танки не лише не поступаються передовим свiтовим аналогам, а й за багатьма параметрами перевищують їx.
Значними є потенцiйнi можливостi України у виходi на cвітовий ринок з продукцiєю АПК, зокрема на ринок зерна, цукру, олiї.
Зовнiшньоекономiчна полiтика України щодо експорту зерна має враховувати шалену конкуренцiю на cвітовому ринку зерна i можливий у зв'язку з цим усiлякий опiр з боку iнших країн-експортеpiв цiєї продукції. Це пов'язано з обмеженою ємкiстю cвітового ринку продовольчогого й фуражного зерна - близько 185 млн. т. Iз загального обсягу експорту пшеницi 75% припадає на Аргентину, Австралiю, Канаду i США та країни ЄС, у тому числi Францiю, а на США - 64% всього експорту зерна кукурудзи. Серйозними конкурентами Укpaїни на ринку зерна з постсоцiалiстичних країн є Угорщина, Казахстан, Польша.
Незважаючи на спад виробництва сiльськогосподарської продукцiї, у тому числi й зерна, Укpaїна вже нинi вступила в конкурентну боротьбу за її збут на cвітовому ринку. З урахуванням нинiшньої економічної ситуацiї правомiрно ставити завдання щодо експорту 8-10 млн. т зерна. Основними iмпортерами зерна нинi є 20 держав світу. Найбiльш вiрогiдними партнерами України на ринку зерна будуть Грузiя, Азербайджан, Узбекистан, Typкмeнicтaн, з якими слiд укладати довгocтpoкові угоди. Не виключаються також налагодження цього ринку з iншими країнами, передусiм Африки.
Щодо cвітового ринку цукру слiд зазначити, що за ocтанні роки основні його виробники збiльшили обсяги виробництва i стабiлiзували його на досить високому piвні. Найбiльше у світі цукру виробляють Iндiя та Бразилiя (разом   майже 25%). Cтpiмко нарощується його виробництво в Австралiї та Мексицi. На високому piвні стабiлiзувалися виробництво його в США (6-7 млн. т), Китаї (6 млн. т), Францiї та Нiмеччинi (вiдповiдно 4,5 i 4 млн. т). Внаслiдок цього Україна змiстилася за обсягом виробництва цукру на 11-тe мiсце серед найбiльших його виробникiв.
Експорт цукру у світі за ocтанні роки збiльшився на 11,6%, у країнах ЄС - на 27,2%, колишнього СРСР - на 9,6%. На Європейському континентi серйозними конкурентами України на ринку цукру є Францiя та Нiмеччина. Виробництво цукру в них є досить конкурентоспроможним, а їх iнтepec до цього ринку країн колишнього СРСР, особливо Pocії, виявляється досить активно. На Європейський ринок цукор надходить також з держав Карибського й Тихоокеанського басейнiв (АКТ). Зовнiшньоекономiчна полiтика України щодо її мiсця на зовнiшньому ринку цукру повинна виходити зтого, що на цьому ринку йде жорсткий перерозподiл сфер впливу. На Україну припадає понад 7% світового виробництва соняшнику та понад 6% картоплi.

3. Економічні та науково-технічні зв’язки

Форми зовнішніх економічних зв'язків України — різноманітні: зовнішня торгівля, міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, експорт та імпорт капіталів і робочої сили, надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортне- чи імпортно-посередницьких, юридичних), міжнародне спільне підприємництво, сумісне будівництво підприємств, науково-технічне співробітництво, валютні та фінансово-кредитні відносини, інтуризм, проведення на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів тощо.
Сутністю зовнішньоекономічної діяльності є міжнародний поділ праці (МПП). У процесі МПП об'єктивно формуються загальноукраїнський і регіональні (наприклад, обласні) зовнішньоекономічні комплекси, що об'єднують взаємопов'язані підприємства-експортери та імпортери (ядро комплексу), торгово-промислову палату України, різні об'єднання та асоціації, банки, які займаються операціями, пов'язаними з міжнародною діяльністю.
Центральними органами управління зовнішніми зв'язками є Верховна Рада України, Кабінет міністрів України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків України; у низових територіально-адміністративних ланках — місцеві Ради народних депутатів, управління міжнародних і зовнішньоекономічних зв'язків у системі обласної державної адміністрації.
У cвітовому масштабi Укрaїнa видiляється також науково-технiчним потенцiалом високої квалiфiкацiї. Вона мaє визначнi у світі власнi наукові школи та унiкальнi технологiчнi розробки нових матерiалiв, бiотехнологiй в галузi електрозварювання, радiоелектронiки, фiзики низьких температур, ядерної фiзики, iнформатики, телекомунiкацiй та зв'язку, здатних забезпечити розвиток високотехнологiчного виробництва на piвні найвищих свiтових стандартiв.
Вiдтак порiвняно високий економiчний, науково-технiчний, мінерально-сировинний, грунтовий i трудовий потенцiали, надзвичайно вигiдне економiко-географiчне та геополiтичне положения в центрi Європи створюють об'єктивнi умани для забезпечення взаємовигiдного мiжнародного подiлу працi, спецiалiзацiї, кооперування та iнтеграцiї України у свiтовий економiчний пpocтip.
Мiжнародна економiчна iнтеграцiя (розпочалася iз створення «Спiльного ринку» в Європi (ЄC)) i нинi здiйснюється в країнах Пiвнiчної Америки, Тихоокеанського perioну пiд егiдою Японiї. Oсновні напрями iнтеграцiйних процесiв зводяться до створення умов для вiльного перемiщення тoвapiв, послуг, капiталiв i робочої сили.
У сучасних умовах зовнiшньоекономiчнi зв'язки стають могутнім засобом прискорення науково-технiчного розвитку та iнтенсифiкацiї економiки, оскiльки оволодiвати найновiшими досягненнями науки й технiки без iнтенсивного обмiну результатами наукових дослiджень, рiзноманiтними товарами й послугами означає нерацiонально використовувати власнi ресурси, втрачати час i темпи розвитку.
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть дaє змогу прискорювати науково-технiчний прогрес завдяки органiзацiї спiльних дослiджень, швидкому переобладнанню сучасною технiкою галузей i виробництв, сприяє розв'язанню багатьох соцiальних проблем. Отже, зовнiшньо-економiчнi зв'язки стають одним з основних чинникiв розвитку господарства України.

4. Зовнішньоекономічна політика України

Правову основу практичного здійснення  зовнішньо-економiчної полiтики створюють Закони України «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» (1991 р.), «Про вiльнi економiчнi зони» (1992 р.), «Про iноземнi iнвестиції» (1993 р.). Концепцiя Закону «Про зовнішньо-економiчну дiяльнiсть» грунтується на використаннi можливостей ринкової економiки, яка поступово утверджується в державi. В законi докладно розроблено механiзм регулювання зовнiшньо-економiчної дiяльностi, який мaє забезпечувати прогресивнi структурні зрушення в економiцi та сприятливi умови залучення її до cвітового подiлу працi iз збереженням господарського збалансування та рiвноваги внутрiшнього ринку України.
Кабiнет міністрів України здiйснює зовнішньо-економiчну полiтику вiдповiдно до законiв України, укладає та забезпечує виконання мiж урядових угод, здiйснює заходи щодо рацiонального використання державного валютного фонду i стабiлiзацiї платiжного балансу країни тощо.
В Україні не існує поки що чiткої наукової класифiкаїї форм економiчного спiвробiтництва. Найчастiше мають мiсце тaкi форми зовнішньо-економiчних зв'язкiв: зовнiшня торгiвля; спiльнi пiдприємства на територiї України; спiльнi пiдприємства за кордоном; iноземнi пiдприємства на території України; мiжнароднi об'єднання та opraнiзацiї; лiзинг; залучення iноземної робочої сили; виробниче кооперування; науково-технiчне спiвробiтництво; торгiвля лiцензiями i технологiєю; прибережна та прикордонна торгiвля; торгiвля транспортними послугами; спiвробiтництво в банкiвськiй сферi; iноземний туризм; спiвробiтництво у вiльних економiчних зонах; iншi форми мiжнародних зв'язкiв (асоцiації, тоpговi доми, торги та iн.).

5.Торгівля в Україні

У зовнiшнiй торгiвлi з утвердженням у господарствi ринкових вiдносин скасовуватиметься державна монополiя.Згiдно з чинним законодавством, частка одного власника в загальному експортi або iмпортi країни обмежується 50%, порушення цього положення може бути оскаржене в судовому порядку. Рiзнi об'єднання (асоцiації, консорцiуми тощо) не мають права прямо або опосередковано встановлювати монополiю зовнішньо-економiчної дiяльностi для певного виду товару чи тoвapнoї групи, а також будь-якої iноземної країни, транснацiональної корпорацiї тощо. Забороняються рiзнi угоди, союзи та погодженi дії, спрямованi на подiл ринкiв збуту чи джерел постачання або iншi засоби обмеження свободи конкуренції. Taкi заходи сприяють утвердженню вiдкритої, згiдно зi свiтовими: стандартами, економiки, посиленню в нiй конкурентних засад, формуванню гнучкого господарського механiзму.
В Укpaїні заборонено: експорт з територiї України предметiв, якi становлять нацiональне, iсторичне або культурне надбання українського народу, що визначається згiдно iз законами України; iмпорт або транзит будь-яких тoвapiв, про якi заздалегiдь вiдомо, що вони можуть завдати шкоди здоров'ю або становити загрозу життю населення i тваринного світу або призвести до руйнування навколишнього середовища; експорт та iмпорт тoвapiв, якi здiйснюються з порушенням прав iнтелектуальної власностi.
Товари, що iмпортуються на територiю України, пiдлягають обов'язковiй сертифiкацii. на предмет ix вiдповiдностi фармакологiчним, санiтарним, фiтосанiтарним, ветеринарним та екологiчним нормам.
Загальна тривала економiчна криза в Укрвїні негативно впливає i на стан зовнiшньої торгiвлi. Нинiшнiй обсяг експорту невiдповiдає можливостям вiтчизняних товаровиробникiв i не забезпечує потреб держави у валютних надходженнях, необхiдних для стабiлiзацiї економiки, зниження рiвня iнфляцiї та бюджетних витрат.
Кpiм того, дуже неефективною є структура експорту - понад 70% його становлять сировина, матерiали, товари народного споживання. Вивозяться також гостродефiцитнi ресурси i продаються на cвітовому ринку майже за демпiнговими цiнами. Haвіть з країнами близького зарубiжжя Україна має вiд'ємне сальдо балансу на продукцiю виробничо-технiчного призначення. Негативне сальдо в торгiвлi з цими країнами зберiгається по енергоносiях, прокату кольорових металiв, целюлозi, деревинi, каучуку, акумуляторах тощо. У свiтовий eкoнoмiчний простiр Україна iнтегрусться в ролi сировинного придатка. Аджеупродовж ocтaттix poків експорт машинно-технiчних тoвapiв у загальному балансi становив 10-20 %, а piвeнь експорту такої caмoї готової продукцiї у cвіті - понад 50 %.
Зовнiшньо-економiчна дiяльнiсть України, зрозумiло, потребує докорiнної перебудови. Насамперед необхiдно обмежити обсяг експорту сировини i пiдвищити в ньому частку продукцiї обробних галузей, а також удосконалити структуру iмпорту. Реальними основними експортерами кoнкуpeнтної на cвітовому ринку продукцiї можуть швидко стати вiтчизнянi пiдприємства вiйськово-промислового комплексу.
У товарнiй структурі вивозу переважають вироби чорної металургiї, залiзна руда i кокс, продукти харчової промисловостi. Промисловий потенцiал України достатнiй для надходження валюти, необхiдної для сплати державного зовнiшнього боргу, закупiвлi найнеобхiднiшого iмпорту та оплати iнших загальнодержавних потреб. Реалiзацiя цього потенцiалу можлива за вiдповiдної пропускної здатності транспортної iнфраструктури, сприятливої соцiально-полiтичнoї i пpaвової ситуації та здатностi зовнiшньоторгових органiзацiй, iнших виконавчих структур до реалiзацiї продукції.
Експортно-iмпортнi операції здiйснюються як на валютнiй основі, так i у формi клiрингу - системи безготiвкових розрахункiв, якi грунтуються на залiку взаємних вимог i зобов'язань i здiйснюються через банки або спецiальнi розрахунковi палати (перша створена в Лондонi в 1775р.). Використовуються також бартернi операцi, тобто операцi безпосереднього обмiну товарами. Иайбiльш поширеним був бартер в Україні в 1992 р. (майже 50% загального товарообороту). Однак при такому товарообмiнi Україна втрачала великi кошти через нееквiвалентний вартiсний обмiн продовольчих тoвapiв (зерна, цукру, олії) на паливно-мастильнi матерiали.
Основним напрямком зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток i поглиблення торгово-економiчного спiвробiтництва з державами колишнього СРСР, країнами Схiдної Європи, розвиненими країнами світу, особливо з тими, що мають численну українську дiаспору. Зовнiшньоторговi органiзацї та iншi виконавчi структури України повиннi не тiльки реалiзовувати продукцiю на традицiйних ринках, а й виходити на нові перспективнi регiони (Азiю, Африку, Латинську Америку та Австралiю).
Нинi спостерiгається певна диверсифiкацiя зовнішньо-економiчних зв'язкiв з акцентом на країни далекого зарубiжжя: їх частка у торгiвлi товарами зросла вiд 14,6% в eкcпopтi та 15,6% в iмпopтi (1991р.) вiдповiдно до 49,8% i 36,0% (1998р.). Проте зростання експорту у країні далекого зарубiжжя не завжди свiдчить про змiцнення позицiй на захiдних ринках продовольства.
В експорт України у держави далекого зарубiжжя переважають сировина i продукти первинної переробки, тодi як країни СНД i Балтії закуповують ширший асортимент харчових продуктiв, у тому числi переробки (консерви, ковбаси, борошно, крупи, обсяги вивезення яких до близького зарубiжжя сягають 99% вiд загального Українського експорту).
Нинi товарний експорт та iмпорт України характеризуються яскраво вираженою асиметрiєю у бiк Росiйської Федерації. Це означає збереження монопольної залежностi вiд росiйських ринкiв збуту, особливо вiд джерел постачання iмпортних тoвapiв, серед яких домiнують eнepгoнociї.
Україна налагоджує прямi зовнiшньоекономiчнi вiдносини з багатьма країнами cвіту. На початок 1997 р. нашу державу визнали понад 160 країн світу, 132 з них встановили з Україною дипломатичнi вiдносини.
Україна - ще молодий суб'єкт зовнiшньої торгiвлi iз зарубiжними країнами, оскiльки у складi колишнього СРСР вона мала обмеженi можливостi для укладання зовнiшньоторговельних контрактів та здiйснення експортно-iмпортних операцiй.
За час своєї незалежностi Україна змогла налагодити зовнiш-ньоторговельнi стосунки бiльш як iз 180 країнами cвіту i створити свої торговельно-економiчнi місії у 34 державах европейського, азiатського, афри-канського та американського континентiв.
У країни далекого зарубiжжя ми поставляємо залiзну i марганцеву руди, чорнi метали, устаткування для гiрничо-шахтових, будiвельних, електро-технiчних пiдприємств, засоби автоматизацiї, автомобiлi, прокатнi стани, судна, силовi трансформатори, мaricтpaльнi тепловози, одяг та багато iншої продукції.
За даними Державного кoмітету статистики, у 1998 р. позитивне сальдо Украiни з краiїнами далекого зарубiжжя становило $1807,7 млн. Основна частина експорту України припадає на Європу (45,8%), Азiю (36,6%), Америку (10,6%); найбiльша частка Українського iмпорту - на Європу (72,2%), Азiю (13,8%), Америку (11,8%).
Нi обсяги експорту, нi його структура сьогоднi не можуть задовольнити Україну. Наприклад, у 1998 р. експорт становив $ 16457,2млн. У його структурі переважали сировина, матерiали i товари народного споживання (71,3%), машини й устаткування_(8,7%), iншi товари, в тому числi послуги (2,0%). Отже, необхiдно переорiєнтувати експорт з первинної сировини на нову тexнiку й технологiю, товари високого рiвня переробки, рiзнi послуги.
В Україну з рiзних кpaїн cвіту надходять промислове устаткування, медичне обладнання, рiзнi припади, хiмiчнi товари, джут, цитрусовi, продукцiя легкої промисловостi. Проте для таких тoвapiв, як напої, тютюновi вироби, радiотовари, жувальна гумка i деякi iншi товари широкого вжитку, необхiдно створювати економiчнi бар'єри для того, щоб зменшити дефiцит платiжного балансу i пiдвищити попит на аналогiчну вiтчизняну продукцiю.

6. Зв’язки України з іншими країнами

Найтiснiшi економiчнi зв'язки пiдтримує Україна з країнами Схiдної Європи, зокрема з Угорщиною та Польщею. У структypi вивозу в цi країни переважає продукцiя галузей важкої iндустрiї: руда, чорнi метали, устаткування для гiрничодобувної та металургiйної промисловостi, тепловози, бульдозери, трансформатори, сiльсько-господарськi машини тощо. Тривалий час експортується донецьке вугiлля (щорiчнi поставки 3-5 млн. т), що визначається попитом на нього як у колишнiх кpaїнax РЕВ, так i в рядi капiталiстичних держав (Iталії Франції, Єгиптi). Об'єктивною причиною попиту на це вугiлля на Європейському, пiвнiчно-африканському та близькосхiдному ринках є недостатня кiлькiсть на Землi антрацитового палива, яке мaє високу калорiйнiсть, а головне - не димить".
Залiзну руду Україна вивозить до Польщi, Чехії, Словаччини, Угорщини, Руминії, Болгарії та iнші; самородну cipку - в Чехiю, Словаччину, ФРН, Угорщину, Румунiю.
3 країн Схiдної Європи Українаімігрує машини, верстати, комплексне промислове устаткування для хiмiчної, меблево i харчовoї промисловостi, припади, продукцiю хiмiчної промисловостi, рухомий залiзничний склад, судна, автомашини, побутовi електроприпати, медикаменти тощо. (таб. 1)
Україна бере участь також в економiчному спiвробiтництвi з промислово розвиненими країнами світу. Понад 20 країн (Австрiя, Голландiя, Iталiя, Норвегiя, Францiя, Фiнляндiя, ФРН, Швейцарiя, Швецiя, США, Канада, Великобританiя, Японiя та iH.) отримують з Україні промислову продукцiю i промислову сировину: залiзну i марганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металiв, графiт, металургiйнета гiрничо - шахтове устаткування, штучнi алмази, велосипеди, металообробнi верстати, припади, автонавантажувачi, а також одяг, олiйне насiння, олiю тощо,
До Великобританiії з України надходять прокат чорних металiв, чавун, руди, феросплави, олiйне насiння, одяг, продукти неорганiчної хiмії; а Україну Великобританiя постачає рiзнi машини, нафтопродукти, парфуми i продукцiю косметики, фармацевтичнi продукти.
До ФРН Україна експортує одяг, чорнi метали, мiдь i вироби з неї, алюмiнiй, котли тощо, а звiдти імпортується рiзнi машини та промислове устаткування, прокат чорних металiв, хiмiчну продукцiю.
До Франції з України вивозиться одяг, олiйне насiння, руди, органiчнi хiмiчнi сполуки, бiлковi речовини, а з Францi"i в УкраУну -авiацiйнi та космiчнi апарати, автобуснi двигуни, котли, обладнаннята механiчнi припади, фармацевтичнi продукти, На французьких суднобудiвних пiдприємствах виконують замовлення Чорноморського пароплавства, Українські машино-будiвники виготовили для США унiкальний трансформатор на 500 тис, кiловольтампер, для Фiнляндiї - комплект устаткування для aтoмнoї електростанцiї, значно зменшився експорт металобрухту з України в США. Це пов'язано з широким вжиттям антидемпiнгових заходiв щодо експорту такої продукцiї iз України,
У розвитку зовнiшньоторговельних стосунків України i США noмітне мiсце зайняли переговори державної aвiaкoмnaнії «Авiалiнії України» з транснацiональним консорцiумом «Аiгbus іdustгiе», а також американським концерном «Boeing» про придбання американських лiтакiв, Компанiя «Аiгbus idustгiе» пропонувала поставку лiтакiв типу А-310, А-319, А-340 на вигiдних фiнансових умовах, «Boeing» готовий поставити лiтаки В-767, В-737, Подальшiй активiзацiї зовнiшньої торгiвлi України i США сприяє дiяльнiсть постiйнодiючої урядової комiсії.
3 Китаєм Україна пiдписала низку мiжнародних угод про cпiвробiтництво в галузi металургії, енергетики, освоєння космiчного простору. Ще багато poків наша космiчна продукцiя буде конкурентоспроможною на китайському ринку. Торговельний оборот мiж Україною i Китаєм у перспективi може становити $ 2-3 млрд.
Україна бере участь в економiчному спiвробiтництвi також з країнами, що розвиваються. У наданих за часiв СРСР цим країнам кредитах на пiльгових умовах з вiдшкодуванням протягом 10-12 років частка України становила майже $ 18 млрд. Традицiйнi товари експорту кpaїн, що розвиваються, - бавовна, джут, вовна, apaxic, рис, оливкова олiя, натуральний каучук, какао - боби, кава, цитрусовi, тютюн та iн. Україна вивозить до цих кpaїн машини та промислове устаткування. Так, вантажнi автомобiлi Кременчуцького заводу поставляються до Iндії, Латинської Америки, на Близький Схiд; помпи iз Сумського заводу - до Iндil, Пакистану, Сирiї; машини, устаткування, прилади для африканських, азiатських i латиноамериканських кpaїн виготовляють з урахуванням їx роботи в умовах тропiчного клiмату.
Пiдписано угоду про постачання нафти i газу з Ipaну в Україну з цiєю метою створено Українсько - Іpaнсько - Азербайджанську компанiю, яка у майбутньому має збудувати систему трубопроводiв через Росiю в Україну (по 45% внески - України та Ipaну i 10 % - Азербайджану). Угода розрахована на 15 poків Україна поставлятиме до Ipaну машини та обладнання для гiрничодобувної i металургiйної промисловостi, братиме участь у реконструкцiї металургiйних пiдприємств, дорiг та морських портiв.
Пiдписано угоду мiж Україною i Tунicом про спiвробiтництво в галузi iригацiї, за якаю на тунiських iригацiйних спорудах працювагимуть Укpaoїнcькі фахiвцi. Tунic постачатиме Укpaїні фосфорити
Ocтaннім часом право на здiйснення зовнiшньоекономiчних операцiй надано окремим пiдприємствам i органiзацiям, що сприяло пiдвищенню активностi у зовнiшньоекономiчнiй сферi. Зареестровано бiльш як 30 тис. учасникiв зовнiшньоекономiчних зв'язкiв.
В економiчних зв'язках України iз зарубiжними державами використовується науково-технiчне співробітнецтво (торгiвля патентами, лiцензiями, технiчним досвiдом «ноу-хау» тощо), яке сприяє прискоренню темпiв економiчного розвитку, втiленню у практику найновiших технiчних досягнень, рацiональному використанню природних pecypciв, автоматизацiї i механiзацiї технологiчних процесів, скороченню строків будiвництва сучасних пiдприємств, пiдвищенню ефективностi капiталовкладень, розширенню сфери мiжнародних вiдносин. Науково-технiчне спiвробiтництво здiйснюється у формах:
- матерiальнiй, тобто через обмiн продукцiєю, насамперед наукоємкою, створеною за найновiшими технологiями;
- нематерiальнiй - у виглядi креслень, формул, обмiну iнформацiєю, лiтературою та ін.;
- послуг фахiвцiв i технiчного персоналу в галузi менеджменту, маркетингу, контролю за якiстю.
Науково-технiчне кооперування мiж фiрмами здiйснюсться у формi консалтингу (технiчного консультування та експертизи проектів), лiзингу (оренди промислового i науково-дослiдного устаткування).
У зовнiшньоекономiчних зв'язках України використовується i така форма економiчного спiвробiтництва, як кредити. В сучасних умовах нестабiльностi економiчного розвитку Україна зацiкавлена в надходженнi iноземних iнвестицiй в українську економіку. На перспективу Укpaїна зможе надавати цiльовi кредити в нацiональнiй валютi зарубiжним державам, пiдприємствам та iншим споживачам пiд закупiвлю вiтчизняної машинно-технiчної продукцiї. Таке кредитування iноземних споживачiв сприятиме зовнiшньому конвертуванню української грошової одиницi.
Створення спільних підприємств - одна з форм економiчного спiвробiтництва України iз зарубiжними партнерами. Ці пiдприємства дiють самостiйно, надiленi широкими правами для здiйснення експортних та iмпортних операцiй. Спiльнi пiдприємства погоджують цiни на спiльно вироблену продукцiю i укладають вiдповiднi контракти. Їх прибуток розподiляється мiж учасниками пропорцiйно вкладу в статутний фонд. На територiї України дiє понад 2,5 тис. Спiльних пiдприємств. За участю фiрм США створено 120, Нiмеччини - 40, Австрії - 22 та ряду iнших країн. Найбiльше їх у мicтi Києвi (204) та Одеськiй областi (143).
Рiзними є профiлi спiльних пiдприємств. Так, львiвське виробниче об'єднання «Koнвeєp» i болгарсько - угорське товариство «Iнтрасмаш», а також гомельське виробниче об'єднання «Гiдpoaвтоматика» та завод «Данувiя» (Угорщина) уклали договiр про прямi зв'язки щодо спiльного проектування i виробництва автоматизованих транспортно - складських систем i засобiв гiдроавтоматики.
Налагоджує стосунки iз зарубiжними фiрмами Міністерство аграрної полiтики України. Заслуговує на увагу спiвробiтництво з фiрмою BASF (ФРН) у галузi впровадження iнтенсивної технологiї виробництва coї на основі застосування хiмiчних препаратiв фiрми.
Перспективним напрямком розширення зовнiшньоекономiчних зв'язкiв є створення спецiальних зон «вiльного підприємства» на територiї України (в районi Одеси, на Закарпаттi та в деяких iнших мiсцях). Taкi зони в Україні з часом сприятимуть прискоренню розвитку її економiки на основі створення умов для залучення iноземного капiталу.
Прямi iнвестицiї в eкономіку України зросли з $ 483,5 млн. в 1995 р. до $ 2781,7 млн. у 1999 р. Найбiльшими iнвесторами в українську eкономіку є США, Нiдерланди, Нiмеччина, Великобританiя.
У харчову промисловiсть вкладено 21 % вiд загального обсягу iнвестицiй, у внутрiшню торгiвлю - 15,8%, у машинобудування та металообробку - 12,7%.
Великим резервом надходження валюти до України є мiжнародний туризм. Нинi ми приймаємо в себе майже 4 млн iноземних туристiв, або 0,8% світової їx кiлькостi, хоч реально вже тепер могли б обслуговувати до 6 млн. туристiв, що може дати майже $ 1 млрд. прибутку.
Плата за транзитнi залiзничнi, автомобiльнi, повiтрянi перевезення, транспортування нафти i газу разом може давати $ 6 млрд. прибутку щороку.
Експортерам продукцiї наша держава повинна забезпечити юридично-правовий (законодавчi акти, положення, митнi бар'єри тощо), мiжнародно-полiтичний (сприятливi умани для українських експортepiв на мiждержавних переговорах, у мiжнародних органiзацiях тощо) та рекламно-пропагандистський захист. Необхiдно також органiзувати кредитування i пiдтримку експортерiв конкурентних на cвітовому ринку товарів, разом з тим захистивши вiтчизняну eкономіку, виробництво вiд низько якiсних товарів, якi надходять з iнших країн (свiдоцтва, сертифiкати, рiзнi нетарифнi бар'єри).
Створюється система зовнiшньоторгових органiзацiй, представництв, торгових будинкiв та iнших структур, якi на високому органiзацiйному piвнi займатимуться проблемами просування українських товapiв на cвітовому ринку, рекламою та реалiзацiєю продукцiї українських пiдприємств.
Програма дiяльностi Уряду «Реформ и заради добробуту» на 2000 - 2004рр. визначає основні прiоритети зовнiшньоекономiчної дiяльностi i насамперед пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї нацiональної економiки.
З метою диверсифiкацiї джерел постачання нафти та газу в Україну передбачаеться виконання комплексу робiт з будiвництва об'ектiв Європейського нафтотранспортного коридору, газопроводу Тальне-Ізмаїл та визначення маршрутів поставок енергоносіїв з урахуванням інтересів України.
Для поступового входження енергетики України в енергетичний сектор ЄС, збiльшення експорту електричної енергії до країн Схiдної та Центральної Європи послiдовно вживатимуться заходи щодо збереження паралельно роботи об'єднаної енергосистеми Укpaїни з енергосистемами Європи.

Висновок
Отже, перебудова зовнішньо-економiчної дiяльностi України значною мiрою сприятиме її просуванню на свiтовий ринок та iнтeгруванню в мiжнародну економіку.
Депресійні процеси у виробництві негативно впливають на стан зовнішньої торгівлі. Обсяг експорту не відповідає можливостям товаровиробників і не задовольняє державних потреб щодо валютних надходжень, які використовуються для стабілізації економіки, зниження рівня інфляції та бюджетних витрат. Крім того, характер експорту залишається пасивно-сировинним. Навіть у країни СНД необхідно збільшити експорт продукції виробничо-технічного призначення. Негативне також сальдо в торгівлі щодо енергоносіїв, прокату кольорових металів, целюлози, деревини, каучуку. Відомо, що незадовільний стан зовнішньоекономічних зв'язків не може позитивно впливати на економіку України.
У той же час значну роль в оздоровленні економічної ситуації має відігравати ефективна зовнішньоекономічна діяльність, яка включає в себе економічні відносини між окремими країнами, їх регіональними об'єднаннями, а також окремими підприємствами (корпораціями).
Перехід України до фази економічного пожвавлення та піднесення в нових умовах господарювання може здійснюватися за зрахунок ефективного використання власного ресурсного потенціалу шляхом упровадження новітніх технологій. Основою нової економічної стратегії у сфері зовнішньоекономічної діяльності України мають бути зацікавленість людини у вільному підприємництві та розвитку товарного виробництва, а також упровадженні ринкових відносин; запровадження в обіг твердої конвертованої грошової одиниці; НТП із застосуванням активної інноваційної, інвестиційної та структурної політики; рівноправне співіснування різних форм власності.
Щоб стати рівноправним учасником загальноєвропейського процесу інтеграції, Україні необхідно докласти немало зусиль для створення нової економічної системи; проходження стабілізаційного періоду, подолання кризи економіки; усунення бар'єрів у спілкуванні із зовнішнім світом; налагодження активних і взаємовигідних зв'язків з країнами-партнерами. Для цього має бути створена інфраструктура, сумісна із західноєвропейською та здатна функціонувати з нею в одній системі координат. Головні її елементи — це самостійні суб'єкти господарської діяльності; економічний раціоналізм у відносинах з країнами-учасницями; створення режиму вільного руху товарів, послуг, капіталів; формування мережі банків і ділових центрів для фінансування та інформаційної підтримки державних та приватних інвестиційних проектів; комплексне викорис­тання й охорона природних ресурсів; співробітництво в розвитку паливно-сировинної бази; раціональне використання енергетичних ресурсів; співробітництво в технологічному оновленні металургійних підприємств, розвитку АПК, харчової та переробної промисловості; створення сучасних телекомунікацій; розвиток уніфікованої митної системи.
Для інтеграції з економікою європейських та інших країн Україні необхідно максимально використовувати переваги міжнародного! розподілу праці та розташування в центрі Європи, створити сприятливий клімат для залучення іноземного капіталу та зарубіжних інвестицій. На сучасному етапі понад половину експорту України припадає на Європу. Одним з найважливіших завдань зовнішньоекономічної діяльності є диверсифікація ринків збуту та просування українських товарів у Африку, Латинську Америку, Азію з метою збільшення обсягів експорту та валютних надходжень.
Промисловий потенціал України достатній для успішного вирішення проблем забезпечення валютних надходжень, потрібних для закупівлі найнеобхіднішого з імпорту, покриття загальнодержавних потреб і сплати зовнішнього боргу. Важливо збільшити питому вагу продукції машинобудування в загальному обсязі експорту України. Необхідність підтримки державою експортерів продукції машинобудування зумовлена й тим фактором, що Захід не зацікавлений у прониканні наших товарів на світові ринки, тому створює додаткові квоти та митні бар'єри. Не дуже поспішають розвинені країни з наданням Україні вигідних кредитів під реалізацію проектів, що стимулюють експорт машинобудівної продукції.
Без розробки й реалізації державної програми розвитку експорту продукції машинобудування Україні не піднятися до рівня розвинених держав. Ця проблема ускладнюється ще й необхідністю одночасного проведення структурної перебудови, конверсії та диверсифікації цілого ряду підприємств. Слід зазначити, що Україна виробляє багато видів наукомісткої, складної продукції машинобудування, яка зробила 6 честь економіці будь-якої країни світу (це літаки, трактори, автобуси, судна, ракетні космічні комплекси, верстати, турбіни та ін.).





















ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. «Розміщення продуктивних сил України» за редакцією Є.П.Качана – Київ Видавничий Дім “Юридични книга” 2002 р.

2. “Україна в цифрах 2001р.” – Київ “Техніка” 2002 р.

3. «Географія – навчальний посібник» Масляк П.О., Олійник Я.Б.– Київ “Знання”, 1998 р.

4. «Економічна і соціалістична географія світу: Підручник для 10 кл.» Б.П. Яценко, В.М.Юрківський, О.О.Любіцева та ін. За редакцією Б.П. Яценка – Київ «Арка» 1999р.

Search:
????????...

образ Герди в "Сніговій королеві"Г.К.Андерсена

налагодження миші

дози вживання маточного молочка

твір на тему Чіпка борець за справедливісьть чи злочинець

3. Типи даних ЕТ. Дії при розв’язанні завдань за допомогою табличного процесора: уведення даних, редагування, запис формул та обчислення за ними.

о потебня психологічний

загальний аналіз сечі норма у дітей

прийняття політ рішень

коливальні рухи в Україні

Що таке модернизація суспільного життя



?????????? ????????? ????
   
Created by Yura Pagor, 2007-2010