Відповідальність за правильність обчислен¬ня, своєчасність сплати податків і додержання зако¬нів про оподаткування несуть платники податків від¬повідно до законів України.
Суми податків, не внесені у визначений термін, а також суми штрафів та інших фінансових санкцій стягуються за весь час ухилення від сплати податків з юридичних осіб незалежно від форм власності та результатів фінансово-господарської діяльності у беззаперечному порядку, а з фізичних осіб — у судо¬вому порядку або через нотаріальні контори за вико¬навчими листами.
Умисне ухилення від сплати податків, зборів, ін¬ших обов'язкових платежів, вчинене посадовою осо¬бою підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, або фізичною особою, якщо ці Діяння призвели до ненадходження до бюджетів чи Державних цільових фондів коштів у значних розмі¬рах, тягне кримінальну відповідальність
Ухилення від подання декларації про доходи від заняття кустарно-ремісничим промислом, іншою ін¬дивідуальною трудовою діяльністю чи про інші до¬ходи, що оподатковуються прибутковим податком,


та в Інших випадках, коли подання декларації пе¬редбачено законодавством, або несвоєчасне подання декларації, чи включення до неї явно перекручених даних, становить адміністративне правопорушення (ст. 164і Кодексу про адміністративні правопору¬шення — КАП). До адміністративної відповідальнос¬ті притягаються також посадові особи органів дер¬жавної влади та місцевого самоврядування за неза¬конне надання підприємцям податкових пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших підприємців (ст. 1663 КАП).
Керівники та інші посадові особи банків та інших фінансово-кредитних установ за невиконання вимог, передбачених законодавчими актами про оподатку¬вання, а також за неподання державним податковим органам відомостей про відкриття рахунків суб'єк¬там підприємницької діяльності притягаються до відповідальності згідно з законами України.
9. Законодавство України
про банки і банківську діяльність
Банки — це установи, функцією яких є кре¬дитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підпри¬ємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове й розрахункове обслугову¬вання народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій, передбачених чин¬ним законодавством. Банки складають головну лан¬ку у фінансовій системі держави.
Правовий статус банків і порядок здійснення бан¬ківської діяльності в Україні визначаються статтями 99, 100 Конституції України та Законом України "Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991 р.
Банки є юридичними особами, економічно само¬стійними і повністю незалежними від виконавчих і

розпорядчих органів державної влади в рішеннях, пов'язаних з їхньою оперативною діяльністю, а та¬кож щодо вимог і вказівок, які не відповідають чин¬ному законодавству. Банки не відповідають за зо¬бов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями банків, окрім випадків, коли сторо¬ни беруть на себе таку відповідальність.
Банківська система є дворівневою і складається з Національного банку України та комерційних бан¬ків, у тому числі Зовнішньоекономічного банку Ук¬раїни, Ощадного банку України, республіканських та інших комерційних банків різних видів і форм власності.
Національний банк є центральним банком держа¬ви, її емісійним центром. Він проводить єдину дер¬жавну політику в царині грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанків-ські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн. Йому належить моно¬польне право на випуск грошей в обіг, а також ви¬пуск національних грошових знаків за рішенням Верховної Ради України. Основною функцією Націо¬нального банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці України.
Національний банк створює Державну скарбницю республіки та організує її діяльність, зберігає ре¬зервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали та золотовалютні запаси.
Національний банк репрезентує інтереси України У відносинах із центральними банками інших країн, У міжнародних банках та інших фінансово-кредит¬них організаціях, де міждержавне співробітництво передбачене на рівні центральних банків.
Національний банк згідно з законодавством Ук¬раїни нагромаджує золотовалютні резерви, що зара¬ховуються на його баланс, здійснює операції з їх Розміщення (в тому числі і в іноземних банках) са-



мостійно або через банки, уповноважені ним на ви¬конання зовнішньоекономічних операцій.
Рада Національного банку України розробляє ос¬
новні засади грошово-кредитної політики та здійс¬
нює контроль за її проведенням. Правовий статус
Ради Національного банку України визначається за^
коном.    і
Керівним органом Національного банку є Прав¬ління.
Правління Національного банку: розглядає стан грошового обігу і розробляє пропозиції щодо основ¬них напрямів державної грошово-кредитної політи¬ки; ухвалює рішення про рівень резервних вимог і нормативів, процентних ставок на кредити, що нада¬ються комерційним банкам; веде економічні розроби ки в царині грошового обігу та банківської справи, методики бухгалтерського обліку і звітності; прово¬дить іншу діяльність із виконання його функцій згідно зі Статутом Національного банку України.
Правління Національного банку складається з голови Правління, його заступників і членів Прав¬ління.
Комерційні банки різних видів і форм власності створюються на акціонерних або пайових засадах. Суб'єкти підприємницької діяльності без реєстрації їх у Національному банку України відповідно до за¬конодавства не мають права використовувати у своїх назвах термін "банк" і похідні від нього словосполу¬чення.
Засновниками, акціонерами (учасниками) комер¬ційних банків можуть бути юридичні та фізичні осо¬би, за винятком рад народних депутатів усіх рівнів, їхніх виконавчих органів, політичних і профспілко¬вих організацій, спілок і партій, громадських фон¬дів. Частка будь-кого з засновників, акціонерів (учасників) не повинна перевищувати 35% статутно¬го фонду комерційного банку.
Комерційний банк діє відповідно до статуту, в якому визначаються: повна та скорочена назва бан-

ку, його місцезнаходження (поштова адреса); пере¬лік операцій, що здійснюються банком; розмір ста¬тутного фонду і перелік інших фондів, утворюваних банком; положення про те, що банк є юридичною особою; положення про органи управління банку, їх¬ню структуру, порядок утворення та функції; поря¬док ліквідації банку; інші дані, які не суперечать за¬конодавству України. Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитно-розрахункове, касо¬ве та інше банківське обслуговування підприємств, установ, організацій і громадян через виконання операцій і надання послуг, передбачених законодав¬ством.
Комерційні банки можуть відкривати на терито¬рії України та за її межами філіали та представ¬ництва за погодженням із Національним банком України.