Кримінальне законодавство — система за¬конів, уведених у дію вищими законодавчими органа¬ми державної влади, які визначають основи і принци¬пи кримінальної відповідальності, установлюють, які суспільна небезпечні дії є злочином і яке покаран¬ня може бути застосоване до особи, котра його вчи¬нила.
Усе кримінальне законодавство України зараз репрезентовано у Кримінальному кодексі, який є системою законів, виданих чи затверджених Верхов¬ною Радою України. Він складається з Загальної та Особливої частин. У Загальній частині подано норми загального значення, які визначають основи кримі¬нальної відповідальності, дають поняття злочину, називають види покарання за злочини та ін. В Особ¬ливій частині визначається кримінальна відпові¬дальність за окремі злочини. Норми Загальної час¬тини можна застосовувати лише на базі Особливої частини. Загальна та Особлива частини — дві тісно пов'язані, взаємозумовлені підсистеми права, що взаємодіють. Вони складаються з глав і статей. Стат¬ті Загальної частини — це нормативні приписи, що визначають загальні положення та категорії кримі¬нального законодавства. Вони здебільшого є єдиним Цілим і не поділяються на структурні елементи. Статті Особливої частини складаються з двох еле¬ментів: диспозиції та санкції. Диспозиція дає ознаки забороненої поведінки. Санкція визначає вид і міру покарання, що застосовується в разі, коли вчиняю¬ться діяння, визначені диспозицією.
Кримінальний кодекс діє відносно певних осіб, у певних просторових і часових межах.
Усі особи, які вчинили злочин на території Украї¬ни, підлягають відповідальності згідно з чинним Ко¬дексом. Питання про кримінальну відповідальність Дипломатичних представників іноземних держав та


Інших громадян, які згідно з чинними законами й міжнародними договорами непідсудні у криміналь¬них справах судам України, в разі вчинення ними злочинів на території України вирішуються дипло¬матичними засобами.
Громадяни України, які вчинили злочин за межа¬ми України, підлягають кримінальній відповідаль¬ності згідно з чинним Кодексом, якщо їх притягнуто до кримінальної відповідальності, та передаються до суду на території України.
На цих же підставах несуть відповідальність осо¬би без громадянства, які знаходяться в Україні, а злочин вчинили поза її межами.
Якщо зазначених осіб уже було покарано за кор¬доном, суд може пом'якшити призначене їм пока¬рання чи повністю звільнити винного від нього.
Іноземні громадяни за злочини, вчинені за межа¬ми України, підлягають відповідальності за Кримі¬нальним кодексом у випадках, передбачених міжна¬родними договорами.
Злочинність і покарання діяння визначається за¬коном, який діє під час скоєння цього діяння.
Закон, який знімає покарання за певне діяння чи пом'якшує його, має зворотну силу, тобто діє з мо¬менту його прийняття на оцінку діянь, здійснених до його видання. Закон, який установлює покарання за діяння, що раніше не каралося, чи обтяжує пока¬рання, зворотної сили не має. Чинний Криміналь¬ний кодекс було прийнято 28 грудня 1960 р., він набрав чинності з 1 квітня 1961 р. Щоправда, відто¬ді до нього було внесено кількасот змін.