Допомога і порядок транспортування потопаючогоЗміст Перша допомога потопаючим. 3 Штучне дихання. 3 Перша допомога при переохолодженнях. 4 Методи рятування на льоду. 7 Перша допомога потопаючим. До потопаючої людини необхідно підпливати ззаду. Якщо це зробити неможливо, то слід пірнути під потерпілого, захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопаючого до себе спиною. Робити це потрібно в тих випадках, коли потерпілий в паніці робить безладні рухи або чинить опір. Опинившись за спиною потопаючого, рятівник міцно хапає потерпілого, випливає на поверхню і буксирує його до берега одним із нижче вказаних способів: 1. Буксирування при захваті за голову потопаючого. 2. Буксирування при захваті за плечі. 3. Буксирування при захваті потопаючого під руки. 4. Буксирування при захваті вище ліктів. Першу допомога потопаючим надають так: спочатку видаляють воду з дихальних шляхів: для чого треба покласти потерпілого грудьми собі на коліно так, щоб голова висіла вниз, і натискувати на грудну клітину долонями, що сприяє швидкому видаленню води. Якщо в роті є слиз, блювотні маси, пісок, вставні зуби, потрібно обгорнути носовою хустинкою пальці і очистити порожнину рота. Коли вода перестає виділятися з рота і носа, потерпілого кладуть на спину, підклавши спочатку валик з одягу під поперек, і починають робити штучне дихання до появи ознак життя, а іноді це роблять протягом 3-4 год. Штучне дихання. Перш ніж починати штучне дихання, потрібно усунути все, що заважає нормальному диханню. Ніс і рот потерпілого очищають, штучні зуби (протези) виймають. Голову обов'язково треба повернути на бік, щоб блювотні маси не потрапили в дихальні шляхи. Штучне дихання проводять різними способами: І - за Сильвестром, II — за Нильсеном, НІ — за Шефером, IV — за Калістовим. Дихання "рот в рот" і "рот в ніс" найкраще проводити через марлю, бинт чи іншу тонку тканину. Під час вдування повітря в рот, ніс потерпілого затискують, а нижня щелепа має бути дещо висунута вперед. При проведені штучного дихання, потерпілий знаходиться на спині. Необхідність штучного дихання "рот в ніс" виникає тоді, коли людина, яка надає допомогу губами, широко відкривши рот, не може щільно затиснути рот потерпілого. Вдування повітря в легені проводять ритмічно із звичайною частотою дихання. Одночасно з штучним диханням, якщо в тому є необхідність проводять закритий масаж серця - після кожного вдування роблять п'ять поштовхів на грудну клітку. Для масажу, долоні кладуть навхрест та точно на середині грудної клітки, ритмічно та енергійно натискуючи на неї. При цьому, для проведенню масажу потрібно використовувати не тільки силу рук, але і вагу всього тіла. В паузах руки з грудей не забирають. Рекомендуються наступні співвідношення: через кожні два вдування повітря в легені проводять 15 поштовхів на грудну клітку з інтервалом в 1 сек. Перша допомога при переохолодженнях. Найчастіше переохолодження організму спостерігається зимою. Але відомо, що осінню і весною, особливо у сиру погоду, теж трапляються випадки переохолодження. Швидко замерзають люди, ослаблені хворобами, або які знаходяться в стані алкогольного сп'яніння. Коли на людину діє холод, спочатку судини звужуються і кров переливається до внутрішніх органів, тоді шкіра блідне. Віддача тепла через шкіру зменшується і організм таким чином зберігає тепло. Є в нього і інший захист від холоду - це швидке скорочування м'язових волокон, яке відчувається як тремтіння. Під час таких рухів м'язи збільшують виробіток тепла. При додатковій дії холоду судини шкіри розширюються, в них поступає тепла кров із внутрішніх органів: шкіра починає набирати рожевого кольору. Проте зразу збільшується віддача тепла в навколишнє середовище: температура тіла людини різко знижується, а в розширених судинах рух крові сповільнюється, що і впливає на харчування тканин, розвивається кисневе голодування. Розрізняють три ступені переохолодження: І ступінь - адинамічна, характеризується загальним ослабленням, головним болем. Температура тіла знижується до 32-30°, пульс сповільнюється до 65-37 ударів за хвилину, шкіра блідне, або синіє. ІІ ступінь - ступорозна, людина починає втрачати свідомість, рухи тіла робляться в'ялими, з'являється сонливість. Спостерігається розлад дихання, аритмія і подальше зменшення пульсу (до 52 - 28 уд/хв), температура тіла 32-30°С. ІІІ ступінь - корчення, свідомість повністю втрачається, дихання весь час стає рідшим (поверхневим), яке стає потім ледве відчутним, пульс 50-20 уд/хв. Інколи повністю не вдається відчути ні пульсу, ні дихання. Температура тіла потерпілого до 26°С. Головний мозок дуже чутливий до кисневого голодування, неминучому при охолодженні. Пошкоджуються нижні нервові клітини кори головного мозку. Розширення кровоносних судин приводить до різкого зниження артеріального тиску. При цьому різко пригнічується робота нервових центрів, в тому числі і центрів дихання. Людину можна врятувати навіть при тривалому і сильному охолодженні, якщо правильно надати їй першу допомогу. Існує думка, що людину, яка замерзає потрібно поступово зігрівати - розтирати тіло снігом на вулиці чи в холодному приміщенні. Цього не можна робити, бо організм потерпілого ще більше охолоджується і наслідком може бути смерть. Потерпілого потрібно занести в тепле приміщення, роздягнути і покласти у ванну з теплою водою - 37-38° С. Якщо ванни не має, то тіло накривають ковдрами і зверху на неї можна покласти грілки. Можна також дати випити гарячого чаю чи кави. Не рекомендується класти потерпілого близько гарячих печей, батарей центрального опалення. Ефективніше швидко розтирати тіло махровим рушником чи просто долонями для зігрівання, поки шкіра не стане рожевою. Ні в якому разі не можна зігрівати голову! Важче надавати допомогу при довготривалому охолодженні. Якщо людина не дихає, потрібно зразу приступати до проведення штучного дихання, по методу "рот в рот", або "рот в ніс". Вдувають повітря не менше 12 разів на хвилину, що є достатньо для штучної вентиляції легенів. Штучне дихання роблять до того часу, поки потерпілий не зможе сам дихати, поки не приїде "швидка допомога". Якщо не має можливості потерпілого відправити у лікарню, потрібно зігріти у ванні, під душем, розтерти шкіру губкою. Рекомендується більш гаряча вода (38-45°С). Потерпілому який прийшов до тями, дають випити гарячий чай чи каву. Долікарська допомога при обмороженні. Обмороження - це пошкодження тканин і органів внаслідок дії низької температури. При дії холоду, вітру, підвищеної вологості, в тісному і мокрому взутті, в нерухомому стані, під час хвороби, при алкогольному сп'янінні, втраті крові обмороження може настати при температурі 3-5"С, Найбільше обморожуються верхні та нижні кінцівки, ніс, вуха. При обмороженні спочатку відчувається холод, потім оніміння, при якому спочатку щезає біль, а потім чутливість, тобто настає холодова анестезія, що стає причиною важких незворотних змін в тканинах організму людини. Існує 4 ступеня обмороження: I ступінь характеризується ураженням шкіри у вигляді зворотних розладів кровообігу, шкіра блідне, знижується чутливість. Після розігрівання шкіра стає синьо-червоною, пухлина збільшується з тупим болем. Запалення триває кілька днів, потім шкіра свербить і облущується, згодом потерпілий одужує. II ступінь супроводжується некрозом поверхні шкіри, при відігріванні шкіра стає червоно-синьою, підпухає, утворюються пухирці, наповнені прозорою рідиною, з'являються сильний біль, лихоманка, підвищується температура тіла, погіршуються апетит та сон. III ступінь викликає тромбоз судин, некроз шкіри і м'яких тканин на різну глибину. Утворюються пухирі темно-бурого кольору, супроводжувані сильним болем, потовиділенням, лихоманкою, апатією. IV ступінь - змертвіння всіх шарів тканин, в т. ч. і кісток. Тіло холодне і нечутливе. Пухирі з чорною рідиною. Обморожена зона чорніє, муміфікується, спостерігається некроз протягом 2-3 місяців. Настає дистрофія і змінюється склад крові. Потрібно негайно зігріти потерпілого, особливо обморожену частину тіла за допомогою теплових ванн з температурою води від 20 до 40" С. Потім уражені місця висушують, закривають стерильною пов'язкою і тепло накривають. Заборонено розтирати уражене тіло льодом. Можна розтирати вовною, хутром. Загальне замерзання настає при охолодженні всього організму (люди, що заблукали, вибилися із сил, виснажені хворобою і в стані алкогольного сп'яніння). Спочатку з'являється відчуття втоми, сонливості, скутості, байдужості, зомління, зупиняється дихання і кровообіг. Потерпілого переносять в тепле приміщення і поступово відігрівають, добре у ванні з водою кімнатної температури, проводячи масаж всього тіла. Воду нагрівають до 36° С. Коли з'являється рожевий колір шкіри і щезає одубіння кінцівок, проводять масаж серця і штучне дихання. Коли з'являється самостійне дихання і потерпілий приходить до свідомості, його кладуть на ліжко, тепло вкривають, дають пити гарячий чай, каву, молоко, відправляють до лікарні. Методи рятування на льоду. Якщо ви провалились під лід, не падайте в паніку, а розкиньте широко руки, наляжте грудьми або спиною на твердий лід, стараючись вибратися з води і відкотитись на міцний лід. Не втрачайте часу, бо довге перебування в льодяній воді може призвести до загибелі, від переохолодження організму. Якщо ви стали свідком нещасного випадку на льоду, швидко - обережно добирайтесь до ополонки. Просувайтесь повзком один за другим; повертайтесь назад по своїх слідах. Не маючи нічого під руками із рятувальних засобів (дошки, драбини, жердини) використовуйте шарфи, ремені, пальта, гілки дерев і т.п. Головне - оперативність і обережність.
