Перша допомога при хімічних опікахЗміст Опіки. 3 Хімічні опіки. 4 Отруєння препаратами побутової хімії. 5 Отруєння технічними рідинами. 8 Отруєння отрутохімікатами. 8 Отруєння кислотами і лугами. 9 Опіки. Опіки бувають первинні та вторинні. Опік - це пошкодження тканин, яке виникає під дією високої температури, хімічних речовин, електроструму, сонячних і рентгенівських променів. Вторинні опіки - результат займання одягу та охоплення тіла полум'ям. Розрізняють 4 ступеня опіків: I ступінь - еритема і набрякання шкіри, почервоніння шкіри; II ступінь - утворення пухирів, змертвіння шкіри, відмирає роговий і блискучий шар епідермісу; III ступінь - некроз епідермісу, змертвіння шкіри, її глибоких шарів, м'язів, тканин, частковий некроз дерми; струпи, кровотеча; IV ступінь - некроз (обвуглення) шкіри і м'яких тканин, сухожиль, кісток. Ураження опіком третини або половини шкіри, внутрішніх тканин призводить до шоку, колапсу, смерті. За глибиною ураження опіки поділяють на поверхневі (І, II, III ступенів), які гояться за рахунок здорової шкіри і епітелію шкірних придатків, та глибокі (III, IV ступенів), які можуть загоїтися тільки внаслідок крайової епітелізації (при обмежених опіках) або після проведення пластики шкіри. При термічних опіках І-ІІ групи можна попередити утворення набряків. Місце опіків охолоджують холодною водою і притискають опік, потім опік обережно протирають спиртом або оцтом і накладають суху стерильну пов'язку. При опіках ІІІ-ІУ групи перша допомога полягає в накладанні сухої стерильної пов'язки і швидкої госпіталізації. Хімічні опіки. Виникають внаслідок дії на дихальні шляхи, шкіру і слизові оболонки концентрованих неорганічних та органічних кислот, лугів, фосфору, інших речовин. При згоранні або вибухах хімічних речовин утворюються термохімічні опіки. Ознаки: за глибиною ураження тканин хімічні опіки поділяються на чотири ступені: І - чітко виражене почервоніння шкіри, легкий набряк, що супроводиться болем і почуттям печії; II - великий набряк, утворення пухирів різного розміру і форми; III - потемніння тканин або побіління через кілька хвилин, годин. Шкіра припухає, виникають різні болі; IV - глибоке омертвіння не лише шкіри, а і підшкірної жирової клітковини, м'язів, зв'язкового апарату суглобів. Опіки кислотами дуже глибокі, на місці опіку утворюється сухий струп. При опіку лугами тканини вологі, тому ці опіки переносяться важче, ніж опіки кислотами. Допомога. Якщо одяг потерпілого просочився хімічною речовиною, його треба швидко зняти, розрізати чи розірвати на місці події, Потім механічно видаляють речовини, що потрапили на шкіру, енергійно змивають їх струменем води не менш як 10-15 хвилин, поки не зникне специфічний запах. При попаданні хімічної речовини у дихальні шляхи необхідно прополоскати горло водним 3 %-ним розчином борної кислоти, цим же розчином промити очі. Не можна змивати хімічні сполуки, які займаються або вибухають, при дотиканні з вологою. Якщо невідомо, яка хімічна речовина викликала опік, і немає нейтралізуючого засобу, на місце опіку необхідно накласти чисту суху пов'язку, після чого треба спробувати зняти або зменшити біль. Отруєння препаратами побутової хімії. Переважно отруєння, відбуваються не на виробництві чи в лабораторіях, де люди кожен день працюють а небезпечними речовинами, і знають правила користування ними. Значно частіше трагедія відбувається на очах у близьких, рідних, сусідів. Через необережність, речовини які використовуються в побуті, такі як: оцет, нашатирний спирт, каустична сода, різні засоби боротьби з комахами (мухами), можуть з наших помічників перетворитись у смертельних ворогів. Дуже небезпечне і важке є отруєння оцтом і оцтовою кислотою. Оцет спалює слизову оболонку порожнини рота, глотки гортані, стравоходу. Сильно виділяється слина, а сильна біль не дає можливості її проковтнути. Ускладнення дихання полягає в тому, що слина разом з повітрям попадає у дихальні шляхи і виникає задуха. Потрібно негайно очистити ротову порожнину. Роблять це пальцем, обмотаним салфеткою, бинтом, і приступають до штучного дихання, а у випадку необхідності - до закритого масажу серця. Важливо діяти чітко і дуже швидко. Якщо на протязі 4-5 хв. не надати допомогу, то людина може загинути. Всмоктуючись в кров, оцтова кислота руйнує червоні кров'яні тільця, залишаючи організм без основного носія кисню. В результаті порушується нормальна робота життєво важливих органів. Боротися з такими важкими ускладненнями в домашніх умовах неможливо. До потерпілого необхідно викликати "швидку допомогу", а до прибуття лікаря продовжувати робити штучне дихання. При отруєннях нашатирним спиртом чи розчином каустичної соди, може також зупинитись дихання внаслідок опіку надгортанника і голосових зв'язок. В цьому випадку потрібно робити штучне дихання і викликати "швидку допомогу". Коли надають допомогу людині, яка випила кислоту чи отруйну рідину, то ( найкраще застосувати метод "з рота в ніс". Вдувати повітря потрібно через хустинку, або складену в кілька разів марлю, тому що на губах, або на лиці у потерпілого можуть бути залишки отруйної речовини. Якщо людина отруїлась кислотою і не втратила свідомості, рекомендується дати їй випити склянку молока, або води, в якій розмішаний білок. При отруєнні концентрованими кислотами не можна в домашніх умовах робити промивання шлунку. Оскільки функція надгортанника порушена, то отрута попадає в дихальні шляхи і підсилює задуху - таким чином можна нашкодити потерпілому. Тому промивання шлунку холодною водою дозволяється робити тільки з допомогою шлункового зонду. Такі дії проводять лише медичні працівники. Причиною гострого отруєння можуть бути фосфор, неорганічні препарати, які застосовуються для боротьби з комахами (мухами), особливо тіофос. Він відрізняється від інших високою токсичністю. Застосовувати його дозволяється тільки в сільськогосподарському виробництві, але потрібно дотримуватись правил техніки безпеки. Другим небезпечним препаратом цієї групи є хлорофос, який є слабшим і продається в магазинах побутової хімії. Перші ознаки отруєння: сильне виділення слини, важке дихання, біль в животі, нудота, часом погіршується зір. Розвивається м'язова слабкість, порушується функція дихання, яка може зовсім зупинитись. Поки ще не встигли розвинутись ці симптоми, потерпілому надається допомога — промивання шлунку. Потрібно дати випити декілька склянок води і викликати блювання. Зі шкіри отруту старанно змивають (найкраще струменем води з милом), або обережно, не втираючи, збирають тканиною, хустинкою чи ватою, обов'язково сухою. Якщо у потерпілого зупиняється дихання, починають поки не приїде "швидка допомога", робити штучне дихання. Всі сильні кислоти та розчини, які використовуються у домашньому вжитку, і засоби побутової хімії, потрібно зберігати тільки в їх оригінальній упаковці. Ні в якому разі не можна їх пересипати в іншу посуду, особливо в пляшки з-під молока чи яких-небудь інших напоїв. Хімікати потрібно уберігати у спеціально відведених місцях (НЕ НА КУХНІ!): недоступних дітям, чітко у відповідності з інструкціями. Отруєння технічними рідинами. Отруєння бензином виникає при всмоктуванні його через шкіру, або вдиханні його парів. Ознаки отруєння: головний біль, нудота, блювання, послаблюється дихання, з ротової порожнини йде запах бензину. Потерпілого виводять на чисте повітря і викликають в нього блювання, дають багато пити рідини, сечогінних засобів, які сприяють виведенню отрути. Рідину дають у вигляді чаю, від 1-2 л і більше. Отруєння розчинниками викликає почуття сп'яніння, головокружіння, блювання-з наступною втратою свідомості. У потерпілого викликають блювоту, дають пити молоко і терміново відвозять до медичного закладу. Отруєння отрутохімікатами. В сільському господарстві широко застосовуються гербіциди, пестициди, фунгіциди, арборициди тощо. Хвороба починається через 15-60 хвилин. З'являються симптоми ураження нервової системи: підвищене слиновиділення, виділення мокроти, пітливість, прискорене шумне дихання з хрипом, неспокій, настає судома ніг, параліч м'язів, зупинка дихання, асфіксія, смерть. Долікарська допомога: негайно відправляють потерпілого в стаціонар; дають нити 8 краплин 0,1 % атропіну, 2 таблетки белладонни; проводять штучне дихання; промивають шлунок водою з активованим вугіллям; з шкіри отруту змивають струменем води. Отруєння кислотами і лугами. Виникають великі площі опіку порожнини рота, гортані, стравоходу, шлунку, пізніше настає вторинне ураження серця, легенів, нирок, печінки, руйнування тканин. Поверхня опіку пухка, білувата, розпадається. З'являється біль в роті, за грудиною, блювота. Виникає сильний больовий шок. Можливий набряк гортані з наступним розвитком асфіксії. Згодом настають серцева слабкість та колапс. При отруєнні кислотами промивають шлунок теплою водою з перманганатом магнезію 20 грам на 1 літр води; викликають штучне блювання; дають пити молоко, рослинну олію, білок яєць, обволікаючі засоби. При отруєнні лугами промити шлунок 10 літрами теплої води або 1 % розчином лимонної чи оцтової кислоти; дають пити лимонний сік і відправити до лікарні.
