.: Menu :.
Home
Реферати
Книги
Конспекти уроків
Виховні заходи
Зразки документів
Реферати партнерів
Завантаження
Завантажити
Електронні книги


????????...

 
��������...
Роман „Мальви” Романа Іваничука у контексті сучасних національних проблем - Роман Іваничук Яничари 


Роман „Мальви” Романа Іваничука у контексті сучасних національних проблем
Тема: Засідання літературної студії на тему: „Мальви” Романа Іваничука у контексті сучасних національних проблем” (Урок позакласного читання)

Мета: Ознайомити учнів із романом „Мальви”, допомогти їм відчути дух нескорених українців; сформувати почуття, що „нашому роду нема переводу”; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення, пам’ять; виховувати любов до своєї рідної країни.

Обладнання: Фотострічка „Життєвий шлях Р.Іваничука”, ілюстрації до роману, епіграфи, прислів’я, вишитий рушник, грамзапис.

Завдання 1¬¬го мінімодуля
Опрацювати роман „Мальви” Р.Іваничука.



Слово вчителя.
– Сьогодні ми проведемо урок позакласного читання за романом „Мальви” Р.Іваничука.
– Але це в нас буде незвичайний урок.
– Ми проведемо засідання літературної студії на тему: „Роман „Мальви” Романа Іваничука у контексті сучасних національних проблем”.
(Тема записана на дошці)
(Записують в зошитах)
– Епіграфом нашого уроку будуть слова:
Зажурилась Україна, що ніде прожити,
Витоптала орда кіньми маленькії діти.
Малих потоптала, старих порубала,
А молодих, середульших, у полон забрала.
Українська народна пісня.
(Записують в зошитах)
– Як ви розумієте ці слова?

– Отже, сьогодні ми з вами поринемо у нашу минувшину, у світ нескорених мальв.
– А девізом нашого уроку будуть слова:
Я – старшокласник.
Я – особистість творча.
Я – думаю, замислююсь.
Я – висловлюю та аналізую свої судження.
(На дошці)
– Отже, я думаю, що на сьогоднішньому уроці ви будете творчо мислити, висловлювати свої думки та судження.
– На сьогоднішньому засіданні в нас буде працювати група істориків, знавців фольклору, актори драматичного колективу, літературознавці та науковець, пані Наталя, яка займалася дослідженням саме цієї теми (Роман „Мальви” Романа Іваничука у контексті сучасних національних проблем).
– Отже, пані Наталю, познайомте нас, будь-ласка, із письменником Романом Іваничуком та дайте нам загальне уявлення про роман „Мальви”.




– Роман Іваничук – один із незаперечних лідерів українського роману. Він – один з найвибагливіших стилістів нашої прози. „Він, – за словами М.Слаботницького, – хрещений батько цілої когорти молодих письменників, чиє літературне життя почалося на сторінках журналу „Жовтень”, де Р.Іваничук мало не три десятиліття очолював відділ прози”.
(Фотосторінка)
Прекрасна закономірність полягає в тому, що історичні твори Романа Іваничука такі доречні і потрібні саме нині, в наш бурхливий час, коли над долею всього людського роду нависають фатальні знаки запитань. Іваничукові „Мальви” особливо потрібні у такий складний, багато в чому навіть драматичний період перебудови всіх сфер нашого внутрідержавного життя, на етапі тотальної боротьби за істинно людське в людині, за духовність, за культ правди і справедливості.
Над першим своїм історичним романом „Мальви” Іваничук працював довго. Він побував в Туреччині, кілька разів приїздив до Криму, де педантично вивчав історичні документи, досконало знав епоху того часу.

Вчитель. Історики нам зараз наведуть історичну довідку про події описані в романі.
1-й учень. Повстанська боротьба в Україні не припинялась. У 1638 році Острянина обрали на Запоріжжі гетьманом. У квітні під містом Говтвою Остряниця переміг польське військо, яким командував Потоцький. До польсько-шляхетського війська підійшло підкріплення, сили були нерівні і козаки змушені були скласти зброю.












2-й учень. Козакам довелось погодитись з суворою постановою польського сейму, яка дістала назву „Ординація” Війська Запорозького. Б.Хмельницький намагався добитися перегляду „ординації”, виступив з іншими ватажками на боротьбу, успіхи були, але треба було створити сильне військо. Хмельницький шукав союзників. Найбільші події покладав на кримського хана Іcлам-Гірея, з ним було укладено воєнно-політичний союз, але Іcлам-Гірей зрадив Б.Хмельницького, як ви знаєте з роману.
Науковець.
– Отже, матеріал, використаний у „Мальвах” – не вигадка, не домисел, а факти, які відомі в історії.
Та обравши тему, Р.Іваничук не міг придумати заголовку. Тоді він поїхав відпочивати з сім’єю у Коктебель. Блукаючи степом й ярами Криму, вони збирали квіти і рослини для гербарію. Письменник чомусь уперто шукав квітки, дерева чи рослини, які дали б назву його історичному романові, що вже просився на папір.
Аж одного разу він нахилився над голівкою звідкись добре знайомої жовтої квітки, пришпиленої коротким стебельцем до потрісканої кримської землі (Малюнок).
Сам Р.Іваничук описав це так:
„Що це за квітка?” – спитався в дружини. Вона здивувалась, що я не можу розпізнати цвіту наших мальв. „Але ж вони у нас високі, вищі за соняшники”.
– „Видно, для них тут грунт не той”, – відказала дружина.
(Малюнок мальв)
І в цю мить прийшло до мене моє „еврика!” ...Мальви. Мій історичний роман буде називатися „Мальвами”. „Бо це – трагічний символ українського народу – гожого вродою, статного, пишного – на своїй землі і знищеного фізично й духовно на чужині, в бусурменській неволі”.
– А яка легенда є про назву квітки мальва нам розкажуть знавці фольклору.
(Легенда)






– Звичайно, це був жорстокий заголовок, але й не менш жорстокою була доля України в те страшне десятиліття безгетьманства, „золотої волі” польської шляхти й українське з’яничарення 1638-1648 років.
– Історики нам розкажуть, хто ж такі яничари?
1-й учень. Довготривале перебування України в колоніальному ярмі спричинило в чималої частини нашої нації тяжку недугу – рабську психологію й похідну від неї хворобу – яничарство.
2-й учень. Найбільше постачали для Туреччини українських бранців-невільників не самі османи, а васальний туркам Крим. З гарненьких й неслабосильних невільників-хлопців виховували яничарів.
Науковець.
Отже, дія в романі „Мальви” відбувається у середині XVII ст. – напередодні та під час національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького.
(Портрет)
Це історія життя полонянки з України Марії, її поневіряння на чужині з дочкою Соломією, яку вона тут, у Криму, назвала Мальвою, сподіваючись, що виживе дочка, як вижили занесені вітрами з українських степів квіти.
Вчитель. До нас у гості завітала Марія і ви можете задати їй кілька запитань.
1-й учень. Маріє, розкажіть, будь-ласка, про своє життя в Україні.
Марія. Україна, моя рідна матінка, про неї мої найкращі спогади. Гарно ми жили з Самійлом, був він бравим козаком, сотником, полковником, воював разом з гетьманом Трясилом. Народила я Самійлові двох синочків-соколят та донечку. Дуже любив він дітей. Та горе постукало в Україну, не обминуло воно і нашої хати. Спочатку в вкрали цигани маленького Семена. Потім забрали Андрія у неволю. Вбили татари Самійла, а мене з донечкою погнали на чужину.




2-й учень. Маріє, чому ви прийняли мусульманство?
Марія. Я знаю, що це великий гріх, але в душі я ніколи не зрікалася своєї віри, свого Бога і знаю, що я зуміла повернутись, я завдячую Богові. Я пішла на крок відчайдушний – прийняла мусульманство, щоб врятувати дочку, щоб вивезти її з цієї страшної землі. В той час я іншого виходу не бачила. Хоч зараз іноді я в цьому розкаююсь, бо моя жертва не допомогла мені врятувати Мальву.
Вчитель. Що ви можете сказати про Селіма?
Селім – людина тонша і складніша. Його духовна перевага над Ілімом передусім у тому, що він завжди займає за собою право у чомусь сумніватися. І ці сумніви дають енергію для прозрінь і людяності. З часом Селіма починає цікавити: хто він, чи справді він з України? Він захоплюється Б.Хмельницьким, козаками, запахом столоченої пшениці, дрімучими дібровами..., а тому він не може пережити зради хана і кидається на захист рідної землі. Селім гине як герой: „І обірвався ціп у воїна, закутого в татарські лати. Він бився навкулачки, випльовував прокльони і врешті впав обличчям ниць, розпростерши руки, ніби хотів обняти весь острів”.


Вчитель. Хто ж такий Алім?
Алім же ретельно і фанатично з самого початку витравлює, випалює і розвіює на всі боки, нищить ще в зачаттях, розтоптує будь-які сумніви і спогади про матір і вітчизну. Ще знайомлячи нас із Андрієм, Р.Іваничук дає нам зразу ж зрозуміти, що він за людина. І весь розвиток сюжету підтверджує цю нашу початкову думку.
Не тільки невірним стинає він голови. Ні на мить не завагався, впізнавши бідного турецького ювеліра Хюсана, в сім’ї якого виріс і якому був мов рідний син, полоснув гострим ятаганом по горлу.
Йому тільки 25 р. і вже чорбаджі, завтра з благословенням султана стане булук-башею, післязавтра – яничар-агою. Алім благословляв той день, коли кримський хан Джанібей-Гірей рушив на Україну. Він вдячний ханові за те, що той вирвав його з „проклятої землі”, за те, що допоміг її забути і зняв з нього обов’язок віддячуватись предкам за своє народження.
Слово „козак” доводило Аліма до сказу, і коли йому пропонують убити султана Ібрагіма, він погоджується з холоднокровністю вбивці, тому що Ібрагім став йому таким непотрібним, як колись любов Кафіси і віра в християнського бога. І лише перед самою смертю, почувши в свою адресу слово „чужинець”, Алім усвідомлює свою помилку: „Все життя хотів зрівнятися з турками – і даремно”.
Вчитель. Давайте ж поринемо у світ Туреччини і зустрінемось із Мальвою та Іслам-Гіреєм.
(Інсценізаця уривка)


Уривок із роману „Мальви” Р.Іваничука.
Мальва. Ти мудрий мій цар, ти світло очей моїх (шепотіла Мальва). Ти лицар, перед яким падають вороги твої, ти вождь, що подаруєш волю своєму і моєму народові.
Хан. Якому твоєму, Мальво? (Сторожко глянув на дружину). Ти ж мусульманка, як і я, і мій народ є твоїм народом.
Мальва. Крим теж став моєю батьківщиною. Але ти зрозумій, зо не байдуже журавлеві, коли він у теплих краях, холодна в’ялиця на півночі. Є такі, що й не повертаються, але тужно курличуть вони, коли в рідному краю вимерзають дерева і квіти, спека висушує зелень і брати, що повернулись додому, гинуть із голоду на рідній землі. Я вірила, що ти не станеш ворогом мого краю. Тепер знаю по все! Велика по біда сталася на Україні, то поклянись, мій мужу і володарю, що не відступиш ти від козацького гетьмана.
Хан. (Суворо глянув на Мальву, схопив її за плече) Чиї слова речуть твої уста, Ханим? (Спитав і притягнув її до себе, пронизливо дивлячись у вічі).
Мальва. О хане, не запідозрюй мене в підступності. Ти мудрий і сильний. Я ніколи не зраджу тебе, бо кохаю, бо вимріяла тебе ще в дитячих снах. Можеш мене вбити, можеш озолотити – я у твоїй владі. Але послухай щирих слів слабосилої жінки. Несвідуще серце моє чує те, чого, можливо, ще не бачить твій розум. У твоїх руках тепер така могутність, якої ніхто не мав. Яка ж то сила, коли два дужі вороги стають сукупно проти третього! Що можете зробити ви! Та коли схибиш, – багато горя поллється по світу. Будь вірним своєму слову, хане...
(Опустив руку Іслам-Гірей із плеча Мальви, згадавши: таке вже десь було).
Автор. Майнула думка в голові про могутнього падишаха Сулеймана Пишного і про русинку Роксолану, при якій розцвіла Османська імперія. І ще згадав хан про синів Сулеймана. Яких чарівна Хуррем убила руками султана, щоб подарувати імперії новий рід від п’янкого Селіма.
Хан. Принеси мені свого сина!
Мальва. Він спить...
Хан. Принеси мені свого сина!
(Мальва винесла маленького Батира)
(Простягнулася ханська рука до груденят дитини, звелася друга)
Мальва. Що хочеш робити, хане?
(Скрикнула)
Хан. Я буду мудрішим від самого Сулеймана, ханумі (мовив жорстоко). Любитиму розумну козачку і вбиватиму від неї синів.
(Мальва судорожно пригорнула хлопчика до грудей).
Хлопчик залепетав:
– Ата, ата, ата!
(Опустив руки Іслам-Гірей)



Хан. Воля аллаха (зітхнув). Спи, Мальво. Мене чекають справи. І будь спокійна. Я піду складати письмо султанові про те, що виступаю зі своїм військом на спілку з Богданом Хмельницьким.



Вчитель. Як закінчується життя Мальви та хана?
Учень. Зрадив Іслам-Гірей Хмельницького, погнав ясир з України в Крим – вперше здригається серце в Мальви, яка взяла чашу з отрутою й піднесла коханому чоловікові, і, таким чином, знайшла смерть і для себе.
– Отже, усі образи роману „Мальви” можна поділити на три групи:
1) сімейство Марії Самійлихи та всі, хто мав відношення до нього;
2) політичні діячі (хан Іслам-Гірей, султан Ібрагім, гетьман Б.Хмельницький);
3) так звані мудреці: Меддах Омар, візир Аззем-паша, частково, – ювелір Юсам.

Вчитель. Пані Наталю, зробіть, будь-ласка, висновки щодо мови твору.
Науковець. Р.Іваничук використовує багато слів не зовсім нам зрозумілих, але деякі дуже точно відтворюють атмосферу Туреччини. В основному, це географічні назви і назви посад: „Султанський почет прямував до Біюк-сарая, минаючи двір Албя-Софії, де поруч із тюрбе султанів виросла нова могила. Старший тюрбедар читав уголос фатиху за упокій душі Амурата IV”, або „Бастаджі-баша з півсотнею субашів розпинали людей...”
Багато в романі спостерігається приказок та прислів’їв.
Вчитель. Хто які запам’ятав прислів’я і приказки?
1) Ліва рука не знає, що робить права.
2) Два рази вислухай, а один раз говори.
3) Доброму коневі збільшувати порцію ячменю, поганому – канчуків.
4) До котла розуму потрібен ще й черпак щастя.
5) Коли твій ворог навіть мурашка, то вважай її слоном.
6) Коли риєш яму, рий по своєму зросту.
7) Шила в мішку не втаїш.
8) Не йде гора до Магомета, то Магомет йде до гори.
9) Не грайся з вогнем.
10) Раніше ніж ворог, перемігши тебе, повечеряє, ти повинен, перемігши його, поснідати.

Науковець. Варто також відмітити композицію роману „Мальви”. Твір складається з 20-и розділів, кожен з яких починається з епіграфа, та епілогу. Епіграфами є слова східних приказок, вислови видатних людей, уривки з творів письменників, уривки з українських народних пісень.
Вчитель. Знавці фольклору, я думаю, виконають під музичний супровід якийсь з епілогів.
(Учні співають)

Зажурилась Україна, що ніде прожити,
Витоптала орда кіньми маленькії діти.
Малих потоптала, старих порубала,
А молодих, середульших, у полон забрала.
Українська народна пісня.

Ой що ж бо то за чорний ворон,
Що над морем крякає,
Йо що ж бо то та й за бурлака,
Що всіх бурлак скликає?
Українська народна пісня.

Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі!..
Українська народна пісня.

Вчитель. Проведемо мозкову атаку. Перевіримо, як ви запам’ятали зміст роману.

Запитання.
1) Головна героїня роману? (Марія)
2) Султан, який посів престол після Амурата IV? (Ібрагім)
3) Молодшого брата хана називали ще ... (калгою)
4) Яку віру змушена була прийняти Марія? (мусульманську)
5) Ім’я дочки Марії /під час їхнього перебування на чужині/ (Мальва)
6) Хто із синів Марії був воєноначальником у яничарському полку? (Алім – Андрій)
7) Як називався чоловік, що дав притулок Марії і Мальві у с.Мангули? (Стратон)
8) Союз був укладений між Ісламом-Гіреєм і українським гетьманом. Хто цей гетьман? (Хмельницький)
9) Кого залишив заручником Хмельницький Ісламу-Гірею? (свого сина Тимоша)
10) Кому із совїх воїнів Іслам-Гірей заборонив допомагати Б.Хмельницькому? (Селімові – Семенові)

Вчитель. Отже, який ми можемо зробити висновок.
Роман „Мальви” Р.Іваничука є відвертим протестом не тільки проти соціальної кривди, а насамперед. Проти віками нав’язуваного українцям комплексу ментовартості, проти будь-якого чужоземного гніту, що супроводжувався плюндруванням рідного краю, його духовних, релігійних, матеріальних цінностей і зрештою – проти бездержавності України.

Домашнє завдання.
Написати твір на тему: „Мої роздуми над романом Р.Іваничука „Яничари” („Мальви”)”.

Search:
????????...

Хвороба визначення періоди хвороби

значення синусів косинусів та градусної міри кутів

маруся богуславка характеристика

зображення покріпачення україни в хіба ревуть

чоловічі образи твору хіба

хіба ревуть воли як ясла повні образ грицька

Твір образ кайдашевої сім ї

значення думи Марусі Богуславки

Волошка синьоока-переказ

собор у журбі переказ



?????????? ????????? ????
   
Created by Yura Pagor, 2007-2010