Кримінальне судочинство — це діяльність органів дізнання, слідчого, прокурора, судді й суду з порушення, розслідування і судового розгляду кримі¬нальних справ, а також із вирішення суддею питань, пов'язаних із виконанням вироку.
Завданнями кримінального судочинства є охоро¬на прав і законних інтересів фізичних та юридичних °сіб, які беруть у ньому участь, а також швидке й повне розкриття злочинів, викриття винних і забез¬печення правильного застосування закону, щоби кожного, хто вчинив злочин, було притягнуто до відповідальності, а жодного невинного не було по¬карано.


Кримінальне судочинство має такі стадії:
• порушення кримінальної справи;
• попереднє розслідування;
• віддання обвинуваченого до суду;
• судовий розгляд;   
• касаційне провадження;   
• виконання вироку;
• провадження в порядку нагляду; . • відновлення справи за нововиявленими обстави-нами.
Усі ці стадії тісно пов'язані та складають єдину систему кримінального судочинства або криміналь¬ного процесу.
Порядок здійснення кримінального судочинства визначається Кримінально-процесуальним кодексом України, що його було затверджено Законом УРСР від 28 грудня 1960 р. Кодекс складається з 8 розді¬лів, 36 глав (понад 450 статей з урахуванням статей, додатково включених до першої його редакції). Він регламентує:
• підстави і принципи провадження у криміналь¬них справах;
• підсудність — категорії кримінальних справ, що їх мають право розглядати певні види загальних судів України;
• статус учасників процесу (обвинуваченого, пі¬дозрюваного, захисника, потерпілого, представ¬ника потерпілого, суду, прокурора, слідчого, особи, яка проводить дізнання, та ін.), їхні пра¬ва та обов'язки;
• обставини, що виключають можливість участі в кримінальному судочинстві, — підстави й поря¬док вирішення заявлених відводів щодо окре¬мих учасників процесу;
•-  • предмет доказування, види й порядок подання
•      доказів;
• види й реквізити протоколів, що складаються в процесі провадження у кримінальній справі;

• порядок обчислення процесуальних строків, ви¬ди й порядок відшкодування судових витрат;
• приводи й підстави, порядок порушення кримі¬нальної справи або відмови в її порушенні;
• органи дізнання і попереднього слідства (мілі¬ція, органи безпеки, митні органи та ін.; слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ і слідчі органів безпеки);
• повноваження органів дізнання та порядок його провадження;
• підслідність кримінальних справ і порядок про¬вадження попереднього слідства;
• порядок притягнення як обвинуваченого, стро¬ки, примусові заходи, зміна й доповнення обви¬нувачення, порядок отримання показань обви¬нуваченого;
• запобіжні заходи (підписка про невиїзд, особис¬та порука, взяття під варту та ін.);
• порядок виклику, проведення допиту з ураху¬ванням специфічних ознак допитуваного, оформ-.лення результатів допиту;
• порядок проведення та оформлення результатів очної ставки, пред'явлення для впізнання;
• підстави, час, умови, оформлення результатів обшуку і виїмки;
• порядок проведення та оформлення результатів огляду, відтворення обстановки та обставин по¬дії;
• порядок призначення і проведення експертизи, види експертиз;
• підстави й порядок, процедура зупинення, від¬новлення та закриття слідства;
• форми, підстави й порядок закінчення поперед¬нього слідства;
• порядок здійснення нагляду прокурора за вико¬нанням законів органами дізнання і попередньо-•       го слідства;
• порядок оскарження дій слідчого і прокурора; ,

процедуру провадження справ у суді першої ін¬станції (віддання обвинуваченого до суду і під-готовчі дії до судового засідання, підготовча час¬тина судового засідання, судове слідство, судові дебати й останнє слово підсудного, постановлен-ня вироку);
процедуру провадження справ у касаційній та наглядній інстанціях;
порядок виконання вироку, ухвали й постанови суду;
вжиття примусових заходів медичного харак¬теру;
процедуру провадження за протокольною фор¬
мою досудового готування матеріалів;
особливості провадження у справах про злочини
неповнолітніх.