.: Menu :.
Home
Реферати
Книги
Конспекти уроків
Виховні заходи
Зразки документів
Реферати партнерів
Завантаження
Завантажити
Електронні книги


????????...

 
��������...
Специфіка педагогічного мислення 


Специфіка педагогічного мислення

Педагогічне мисления та його фуикщї
Педагогічне завдання є структурною одиницею мислення вчителя. Відповідно функціями педагогічного мислення є такі:
Педагогічне завдання виникас тоді, коли учня необхідно "перевести" з одного стану до іншого: залучити його до засвоєння певного знання, сформувати вміння, навичку (або ж трансформувати одну систему знань, умінь та навичок в іншу). Педагогічне завдання має лише один розв'язок, а тому треба знайти найкращий спосіб досягнення бажаного результату (Н. Кузьміна). Якщо педагогічна ситуація однозначна, не потребує пошуку оптимального способу розв'язання, вона перестає бути завданням.
•   аналіз конкретних педагогічних ситуацій;
•   постановка завдань у конкретних умовах діяльності;
•   створення планів розв'язання цих завдань;
•   регулювання процесу здійснення накреслєних планів;
•   оцінювання одержаних результатів'.
Основним компонентом практичного мислення вчителя, в якому найяскравіше проявляється внутрішня єдність інтелектуальних, емоційних та вольових якостей особистості, є процес прийнятгя педагогічних рішень.
Категоріальна (поиятшна) основа прийняття педагогічного рішення
Найзагальнішою основою, що регулює процес вироблення і прийняття вчителем певних рішень, є категоріальний (понятійний) апарат педагогічного мислення. Зауважимо, що теоретичні знання не переносяться безпосередньо у практику. Ідеться про складний процес, що містить перехідні ланки, пов'язані з трансформацією теоретичних (методологічних, психологічнопедагогічних, методичних тощо) знань у певну специфічну систему, побудовану відповідно до логіки практичного розв'язання педагогічних завдань,
Ще одна важлива особливість мислення вчителя полягає в тому, що теоретичні знання при розв'язанні педагогічних завдань використовуються, як правило, у "знятому вигляді" (автоматично, скорочено, згорнуто). Зумовлено це, поперше, загальною тенденцією до трансформації, згортання знань у певні "згущення", які є безпосередньою когнітивною основою прийняття практичних рішень1, подруге, неспроможністю вчителя утримувати в пам'яті сукупність наукових понять, що визначають прийняття того чи іншого педагогічного рішення.
Зовнішній предметній діяльності вчителя передує внутрішня, ідеальна, тобто осмислення мети діяльності, очікуваних результатів, запланованих дій, умов їх виконання тощо. На переконання С. Рубінштейна, саме співвідношення мети і умов визначає завдання, яке має бути розв'язане дією. Свідома людська дія — це завжди більш або менш усвідомлене розв'язання завдання.
Свідома педагогічна дія — це спроектована, передбачувана дія, яка грунтується на осмисленні мети, способів їїдосягнення та відбору цих способів. Цілеспрямованого та усвідомленого характеру їй надає саме глибока теоретична основа.
Місце теоретичних знань
у прийнятті педагогічного рішення
У психологічних дослідженнях розкрито логіку руху теоретичних знань під час прийняття педагогічного рішення. Так, загальну спрямованість педагогічній діяльності задають провідні психологопедагогічні ідеї, якщо вони засвоєні вчителем на рівні особистісних педагогічних переконань. Саме вони визначають спосіб розуміння вчителем конкретних педагогічних ситуацій, надають йому можливість вирізнити характерні для кожноїз них проблеми тощо.
Однак власне ідей недостатньо. Вони мають втілитися в конструктивнометодичні схеми (моделі, проекти) рішень, які враховують особливості конкретних педагогічних ситуацій. Реальним вираженням таких схем, що є основою регулювання процесу практичної взаємодії вчителя з учнями, є оперативний образ ситуації, в якому відбиваються як конструктивнометодична схема рішення, так і особливості конкретної взаємодії вчителя з учнями у конкретний момент часу.
Педагогічна рефлексія
Становлення педагогічного мислення потребує розвитку рефлексивного ставлення вчителя до власної діяльності. У педагогічній діяльності рефлексія проявляється передусім у процесі [9]:
•   проектування діяльності, коли вчитель розроблює цілі та завдання навчання і виховання, конструктивні шляхи їх досягнення з урахуванням індивідуальнотипологічних особливостей учнів і наявних можливостей їхнього розвитку;
•   безпосередньої практичної взаємодії вчителя з учнями, коли вчитель прагне правильно зрозуміти і цілеспрямовано регулювати вчинки, почуття і психічні процєси учнів;
•   аналізу і самоаналізу вчителем власної діяльності та себе як її суб'єкта.
Рефлексивна позиція вчителя найвиразніше проявляється тоді, коли ії об'єктом стають конструктивнометодичні схеми, на які він спирається у процесі розв'язання педагогічних завдань.

Search:
????????...

твір " самоосвіта"

пристрої: основні , додаткові

логічні задачі для 3 класу

розумово розвиваючі програми

хронологічна таблиця біографії Достоєвського

виникнення інтерєру

вода що виливається

цитати до характеристики хіба ревуть воли як ясла повні

просвітні тенденції у розвитку української культури на початку 90-х рр.ХХ ст

індивід та особистість



?????????? ????????? ????
   
Created by Yura Pagor, 2007-2010