4. Етюд “Занедбаний сад” (метаморфічна релаксація).
Настроювання. Сядьте зручно, зніміть затиски, закрийте очі і спокійно дихайте у ритмі фрази: “Мені чу-до-во”. Уявіть великий білий екран. Поставте перед екраном фільтр вашого улюбленого кольору і тепер весь екран такого ж кольору, який ви любите. Поступово він віддаляється від вас, стає меншим і меншим і ось зовсім розчиняється…
А ви розслабленні і спокійні, готові вирушити у велику подорож до стародавнього таємничого, покинутого замку. Ви бачите високу кам’яну стіну, обвиту плющем, у якій невеликі дерев’яні дверцята. Відкрийте їх і загляньте. Ви бачите чудову природу: шовкові трави, чудернацькі квіти, дивні дерева, які своїми м’якими голосами запрошують вас зайти, тихо нашіптуючи: заходь, заходь…, і ви опиняєтесь у прекрасному, але занедбаному садку. Розслини так розрослися що не видно землі і важко знайти стежку. Вам хочеться довести все тут до ладу, і ви починаєте полоти бур’ян, підрізати гілки, виносити суху траву, все, що вважаєте зайвим…, обкопуєте…, поливаєте…, словом, наводите певний порядок у садку. Через деякий час оглядаєте те, що зробили, і порівнюєте з тією частиною саду, якої ще не торкалися. Ви задоволені результатом своєї праці, і таємничі голоси шепочуть: як гарно, як чисто, як дивовижно добре. Ви чуєте слова подяки і з задоволенням відмічаєте, що все і завжди потребує догляду, турботи і уваги. І навіть сама по собі чудова природа, щоб радувати око, потребує турботливих рук, терпіння і любові. Ви з задоволенням оглядаєте ще і ще раз цю дивовижну красу і повертаєтесь до кімнати упевнені: все в цьому світі створене для краси і Ви – також.
5. “Пауза” за алгоритмом ІІІ рівня. Пропонується читати текст за алгоритмом: після кожного друкованого знаку назвати наступну цифру числового ряду. Якщо слово закінчується на приголосну, то після неї промовити попередні цифру. Якщо слово закінчується на голосну, то після неї треба називати цифру, що відрізняється на дві від попередньої.
6. Самозвіт.
7. Домашнє завдання:
а) викличте в собі почуття роздратування і обстежте його за схемою, яку ви розглянули на занятті;
б) поверніться до своїх відкриттів, зроблених в ССА 1-8;
в) пригадайте випадок, історію, розповідь, де є потерпілі від жорстокості;
г) тематичний малюнок “Світ крізь “рожеві” і “темні” окуляри”.
Заняття 5.“Альтернатива насильству та жорстокості”.
1.    Бесіда. “Межа між самоствердженням та жорстокістю”.
Мета: формування у молодих людей уміння аналізувати та оцінювати ситуації. Уміння пояснювати, наскільки тонка межа між самоствердженням і здійсненням злочину.
План бесіди:
Обговорення статей “Рятівник”, “Мені потрібно вбивати, вбивати, вбивати”, “Кривавий санітар” (Собеседник, 1997. -№24. –с.6-14). Самоствердження чи злочин? Де і в чому межа? Почуття міри категоріях зла і добра. Світ крізь “рожеві” і “темні” окуляри. Вороже ставлення, його складові частини, як поводити себе з тими, хто поводиться вороже? Що можуть означати слова “Поганий мир кращий доброї сварки”. Як поводити себе з людьми, які зрадили і обдурили. Злочин проти людини і проти природи. Доведіть, що життя, незважаючи ні на що, - чудове.
2.Вправа “Аукціон” – як подолати роздратування, поганий настрій. За типом аукціону пропонується чимало способів, які допомагають упоратись з поганим настроєм. Усі спроби фіксуються на дошці та робляться записи.
3 ССА (9). Методика аналізу конфліктної ситуації.
• Чи я реагував (ла) будь-коли занадто демонстративно, надмірно (агресивно, вороже) на якісь події, ситуації чи на людей  узагалі?
• На кого чи на що я реагую подібним чином?
• Це відбувається прямо чи опосередковано?
• Чи можу я пояснити,  чому це відбувається? (Схема 9)
Мої реакції непомірні    На кого/на що    Прямо, опосередковано    Як я їх пояснюю


Я розглядаю ситуацію конфліктну: ( Схема 10)
1. Через що він відбувся, його причини    2. Моя реакція    3. Який результат    4. Як це впливає на мій стан і здоров’я


Коли ми стикаємося  з людьми, у яких система цінностей дещо відрізняється від нашої, у нас виникає почуття розчарування, несхвалення, морального осуду, обурення і т. ін. Таке  ставлення з’являється переважно через те, що наші очікування стосовно Значущого Іншого (разом із бажанням контролювати його і нав’язувати йому свої бажання). У такому випадку можна зробити вибір: або ж  почати суперечку та запальні дебати, засуджувати, критикувати, обурюватися,  або ж уявити себе стороннім спостерігачем, дослідником, соціологом і без усякого осуду спостерігати за поведінкою та висловлюванням представників нової та цікавої культури, яка значно відрізняється від вашої власної.
Керівникові варто обговорити як позитивні сторони цього прийому, так і його обмеження. Позитивні (перевага): в ситуаціях, коли не можна щось змінити – подібно до того, як не можна назбирати підсніжників узимку, дістати зірку з неба і т. п. Обмеження: важливо не “загубити” себе не зрадити собі, зуміти дотримуватися свого життєвого вибору.
4. Гра “ Я незадоволений  я ціную…”
Мета: навчити студентів співвідносити системи цінностей та уявлень різних людей.
Кожний учасник тренінгу по черзі говорить речення, яке починається словами: “Я незадоволений …” Це незадоволення чи висловлювання  невдоволення можуть бути спрямовані на людей, події і т. п. Після цього пропонується обговорити думки та враження. Гра повинна бути обов’язково компенсована висловлюваннями на зразок “Я ціную” ( у партнері чи взагалі у житті).
5. “Пауза” за алгоритмом IV рівня: після двох слів підряд, що закінчуються на голосну, третє слово, що міститься поруч, не читається і не враховується.
6. Самозвіт.
7. Домашнє завдання:
а) ССА (10) “ Інші у моєму житті”.
Інші люди впливають на нас, нашу поведінку, формування “образу Я”. Тепер, зараз, - деякі люди мають певний вплив на мене. Те, як вони реагують на мене, на мої вияви – позитивно чи негативно, суттєво відображається на моєму бажанні бути самим собою. Я перераховую цих людей, починаючи з тих, хто має на мене найбільший вплив. Я намагаюся з’ясувати, чим кожний з  них:
1)    допомагає мені ставати самим собою;
2)    заважає мені ставати самим собою (це викликає страждання, гнів).
Я оцінюю їхній вплив на мене за 10-бальною шкалою (чим більша допомога  чи навпаки – стоїть на заваді, тим вища цифра). ( Схема 11)
Хто (особа чи група осіб)    Чим допомагає (оцінка від 1-10)    Чим заважає (оцінка від 1-10)    Я відчуваю біль і страждання    Я відчуваю гнів


б) тематичний малюнок “Мій страх”.
Для керівника: при обговоренні домашнього завдання за ССА (10) бажано звернути увагу учасників тренінгу, що в результаті ССА більшість починає розуміти, що вони самі настроюють себе на “страждання” або “гнів”, чекаючи від своїх Значущих Інших певної поведінки. У подібних ситуаціях одні люди, відчуваючи образу, не дозволяють своїм емоціям розвиватися до “гніву”, переживають почуття “страждання”, інші, не бажаючи відчувати біль від завданих душевних ран, намагаються повернути свої емоції до гніву, таким чином захищаючи себе. Гнів виявляється як психологічна розрядка чи навіть як реакція на фрустрацію, що дає змогу досягти певної мети або самоствердження. Незалежно від характеру емоцій, які щойно були пережиті, причина їх може бути однаковою – очікування. Таким чином, кожна людина сама по собі створює закони, сама визначає, що вважати перемогою, а що поразкою; сама керує своїм життям і розпоряджається винагородами та покараннями.
Заняття 6.“Уміння володіти собою”.
Обговорення домашнього завдання.
1.    Вправа “Контраст” (засіб емоційної саморегуляції).
Ця справа корисна, якщо треба швидко зняти роздратування, знизити агресивність, мобілізуватись у ситуації розгубленості, сильного хвилювання. Її також можна виконувати в будь-якій обстановці, непомітно для оточуючих.
Інструкція: сядьте зручно, стисніть  праву руку в кулак (з максимальним зусиллям). Тримайте міцно стиснутою близько 12 секунд. Розслабтеся та з закритими очима прислухайтеся до відчуття знятої напруги (це може бути тепло, жар, тягар, пульсування, “набухання” і т. ін.). Те ж повторюйте лівою рукою, потім чергуйте напругу та розслаблення двома руками одночасно. (Руки повинні тремтіти від напруги. Пауза – 10 секунд).
2.    ССА (11) “Внутрішня сила”.
Зустрівшись із важким випробуванням, я можу:
а) ухилитися від нього;
б) покластися на інших людей;
в) “пройти” його, здобувши “внутрішній грунт під ногами”.
У цьому випадку ми хотіли б розглянути тільки останній варіант. У зв’язку з кожним важким випробуванням, які мені довелося пройти у цьому житті, я запитую себе: “Що саме послужило мені тією внутрішньою опорою, яка дала змогу мені вижити і продовжити свій шлях”. Я оцінюю (від 0 до 10 балів), наскільки міцною була ця внутрішня опора в кожному випадку. Елементами моєї внутрішньої непорушної опори можуть бути: віра, любов до життя, наполегливість, мужність, надія, відповідальність, упевненість у своїй правоті і т. ін.(Схема 12)
Важкі випробування    Елементи мого внутрішнього непорушного опору    Оцінка


Після обміну результатами проведеного ССА керівник звертається до групи: “У  кожного  з нас є деяка сила, яка залишається непорушною, що б не сталося. Ми можемо назвати це твердю нашої істоти або нашою сутністю, але це неможливо. Буремні води величної річки під назвою “Життя” намагаються зруйнувати, зламати цей стрижень своєю лавиною бід, проблем та неприємностей, але так твердь у нас, яка найбільш міцна, стійка та непорушна, - це та опора, яка допомагає вистояти у важких життєвих ситуаціях. Це те, на чому ми стоїмо у нашому житті, те, що дає змогу з упевненості переборювати всі випробування.
3.    Бесіда “Про психологічний захист”.
Мета: вчити молодих людей співвідносити особливості поведінки з певними механізмами психологічного захисту.
План бесіди:
1)    поняття “психологічний захист”: система стабілізації особистості; будь-яка поведінка, яка усуває дискомфорт та в результаті якої можуть формуватися риси особистості; результат функціонування ряду механізмів, які ведуть до специфічних змін свідомості; один із виявів взаємодії людини з навколишнім середовищем;
2)    цілі психологічного захисту: звільнення індивіда від неузгоджених поштовхів і подвійних почуттів, охорона усвідомлення небажаних і хворобливих змістів, скасування тривоги й напруженості, тобто взагалі “відгородження” свідомої сфери від небажаних емоцій та переживань, зупинка (зменшення) деструктивних імпульсів;
3)    адаптивна та дезадаптивна роль захисних механізмів у поведінці людини у різноманітних ситуаціях.
4.    “Пауза” за алгоритмом V рівня (парами). Алгоритм прочитання: після двох слів підряд, що закінчуються на приголосну, наступні за ними два слова не читаються та не враховуються.
5.    Самозвіт.
6.    Домашнє завдання:
а) ССА (12) “Я та інші”.
На основі ССА (10) я описую своїми словами, що відчуваю до тих людей, які мають на мене вплив. Класифікую свої переживання на п’ять категорій:
1)    злиття, повне єднання (я розчиняюсь в інші особі. Я існую, щоб відповідати його бажанням та сподіванням);
2)    учнівська залежність (я відчуваю себе підлеглим волі, авторитету і т. п. іншого. Я не можу приймати самостійні рішення);
3)    психологічна залежність (я почуваю себе не вільним, але не осмілююсь проявляти самостійність зі страху образи тих, перед ким почуваю себе в боргу);
4)    почуття протистояння (моя потреба в Іншому значно зменшується, я відсторонююсь і навіть “нападаю” на нього, щоб бути вільним);
5)    почуття внутрішньої свободи та близькості без втрати “Я” (ми обидва одною мірою самостійні. Наші стосунки вільні, я не потрапляю у залежність і не втрачаю самостійності та своєї індивідуальності).(Схема 13)
Хто    1    2    3    4    5


б) малюнок “Що мене розлючує?”
Заняття 7.“Культура спілкування” (етикет)
1.Бесіда “Магія слова”.
Мета: систематизувати та узагальнити знання про залежність поведінки людини від звичних форм мовлення.
План бесіди:
1)    мова – як програма розвитку внутрішнього світу людини. Стилі мови. Можливості нормативної мови та жаргону щодо самовираження та усвідомлення себе. Що нав’язує та в чому обмежує жаргон?
2)    вплив негативної інформації та деяких граматичних форм на нашу поведінку щодо посилення психологічних проблем;
3)    принципи магії слів: “чарівні слова”, зосереджуватися на позитивному.
2.    Вправа “Сила слів”.
Порівняйте, яка фраза звучить більш вагомо та переконливо? Де проблема немов “законсервована”? (Схема 14)
У формі дієслова    У формі іменника
Я боюся    Я відчуваю страх
Я вирішив    Я прийняв рішення
Я тривожуся    Мене мучить тривога
Я образився    У мене залишилась образа
Я хвилююся    Я відчуваю хвилювання

Назвавши свій стан іменником, у формі доповнення обставини, у пасивні заставі, людина починає ставитися до названого як до чогось постійного і ніби виражає у своїй мові, що її почуття і стан діють відособлено, ніби окремо від її волі – не вона керує ними, а вони самі виникають залишаються, переповнюють її, захоплюють і т. ін. Фрази у формі дієслова звучать як незакінчені. Так і хочеться запитати:
“Чого боїшся?”, “Що вирішив?”, “Про що турбуєшся?”
Вислови на зразок “Я не можу” (можливість) та “Я повинен”, “Я зобов’язаний” (необхідність) накладають обмеження на поведінку. Універсальні слова на зразок “усе”, “ніколи”, “завжди” і т. п. вказують на узагальнення. Слова компаратери – прикметники та прислівники означають у порівнянні з умовчуванням. Усі вищевказані граматичні форми сприяють перекрученню інформації та потребують уточнення. (Схема 15)
Я не можу добитися успіху    Що вам заважає? Що б сталося, якби ви добилися успіху?
Усі чоловіки підлі    Усі? Кожний чоловік, якого ви зустріли у своєму житті, був підлий? Ви можете згадати хоча б одного, хто не був підлим? Які конкретно чоловіки підлі?
Вона щедріша    Щедріша за кого? Яким чином?

3.    ССА (13) “Коли я прошу…”
Я описую своїми словами, що я відчуваю стосовно кожного Значущого Іншого, коли висловлюю своє прохання згідно з наведеними нижче категоріями: 1) очікую певну відповідь; 2) вважаю, що маю праву (повністю заслуговую) позитивної відповіді; 3) почуватиму себе ображеним, розлюченим, покинутим, якщо моє прохання не буде задоволене; 4) я вважаю за краще взагалі не говорити прямо про своє бажання, а тільки яким-небудь чином натякну; 5) я прошу тільки тоді, коли впевнений, що прохання буде виконане. (Схема 16)
Хто    1    2    3    4    5


Після обговорення слід визначитись із поняттями – прохання та вимога.
Прохання – це чесний вираз своєї позиції та своїх бажань, зроблений у такій формі, що інша людина може погодитись або відмовити, оскільки ви просите висловити її позицію та її бажання. Пряме висловлювання своїх бажань – одна з найщиріших форм спілкування людей між собою: кожний може просити про те, чого він хоче від іншого; а той, кого просять, може сказати у відповідь “так” або “ні” відповідно до своїх бажань (та стосунки зберігаються незалежно від того, виконане прохання чи ні; ніяких негативних почуттів не залишається ні в того, кого просять, ні в того, хто просить, якщо йому навіть відмовлено).
Вимога – це побажання, висловлене в категоричній формі, і передбачає його виконання. Прямі законні вимоги не можуть зашкодити взаємостосунках, оскільки звичайно виступають як договір, угода сторін про виконання якихось дій. Приховані вимоги, тобто ті, які не обговорювались і становлять собою ніби мовчазну угоду сторін або замасковані прохання у формі емоційного шантажу, безсумнівно, рано чи пізно викликають роздратування, злість, обурення.
4.    Вправа “Прохання та вимоги” (парами).
Попросіть щось у вимогливій формі. Що ви відчуваєте, коли вимагаєте? З’ясуйте, що почуває при цьому ваш партнер. Тепер попросіть про щось, виражаючи свої почуття, запитуючи та вислуховуючи, що відчуває інший. Що ви відчуваєте, коли просите?
5.    “Пауза” за алгоритмом V рівня.
6.    Самозвіт.
7.    Домашнє завдання:
а) зафіксувати 10 фраз (на прикладі літературних героїв, TV, живого спілкування), які звучать як “емоційне здирництво”, приховане прохання. Наприклад: “Якщо ти мене справді любиш, то не відмовиш мені  у простому проханні”, “Якщо я справді тобі дорогий, то ти готуватимеш мені сніданки…”, “Я так рідко тебе про щось прошу, хоча б раз це можна виконати?…”, “Голубчику, невже ти не можеш винести сміття? Мені це жахливо важко. Я так стомилася…” (переклад: ти просто байдужий та неуважний, якщо зараз не винесеш сміття);
б) зафіксувати 10 фраз, які через граматичні форми, сприяють посиленню психологічних проблем.
Заняття 8.“Істерика”.
1.    Гра “Влаштуй істерику…”
Мета: навчити молодих людей оцінювати істерію як сумнівну форму поведінки для досягнення своїх цілей.
Хід гри: на ситуацію, обрану кожним за бажанням, відреагувати так, як це робить істеричка (істерик). На написання сценарію дається 5 хвилин. Якщо вам необхідні помічники для “постановки сцени”, зверніться до учасників групи і поясніть, у чому полягатиме їхня роль. Допускаються усі слова та дії. Можливі варіанти ситуацій:
а) ви хотіли та розраховували отримати “5”, а викладач поставив “4”;
б) дитина хоче будь-яким шляхом отримати іграшку;
в) дружина взяла роботу додому і в результаті не приготувала вечерю;
г) чоловік не ночував удома;
д) матусі дуже довго (більше години) немає вдома (дитині 10 років);
е) хтось постійно не вимикає світло в туалеті.
Після програвання сценки кожний учасник описує свої відчуття та почуття з приводу побаченого та почутого.
2.    Гра “Ваш вихід, маестро…”
Мета: порівняти емоційні стани в ситуації уваги / неуваги до себе. Організувати досвід змістовного спілкування, емоційного та пізнавального збагачення одне одного.
Хід гри: кожний учасник групи виступає перед групою двічі (це може бути вірш, пісня, танок) – один раз група демонструє свою неувагу (сидять, відвернувшись, перемовляються, позіхають тощо), а другий раз – активну увагу та зацікавленість. Виступаючий порівнює свої відчуття.
3.Бесіда “Істерика та навіщо вона потрібна?”
Мета: формування в учасників тренінгу уявлення про істеричний конфлікт та засоби його розв’язування. “Жінка може з нічого зробити три речі: зачіску, салат та істерику” (французьке прислів’я).
План бесіди:
1)    що таке істерика. Мета. Форми (акцентований характер, істеричний невроз, істерична психопатія, психоз). Види (голосна, тиха, жалість, саморекламуюча). Фактори (тип ЦНС, дефекти виховання, суб’єктивна інтерпретація подій, паталогічні ідеї “причини” тощо). Характерні риси та симптоматика;
2)    чи потрібний істериці привід? Що робити, щоб “загнуздати” істерику?
4. Самозвіт.
5. Домашнє завдання:
а) намалювати малюнок “Ревнощі”. Це може бути два малюнки: “Мої ревнощі”, “Його (її) ревнощі”;
б) складіть розповідь “Для мене ревнощі це…” (можна придумати, як це виразити у танку, пантомімі);
в) ССА (15) “Як я ставлюся до страждань душі”
Чи здорове в мене душевне страждання? Я розглядаю моє страждання. (Схема 17)
Від чого я страждаю    Як я реагую на страждання    Який результат


Заняття 10.“Ревнощі – це кохання чи маленьке самогубство?”
Обговорення домашнього завдання (малюнок на тему “Мої ревнощі”, “Його ревнощі”, “Ревнощі”). Розкажіть, що для вас “ревнощі” (можна відобразити в пантомімі або в танці).
1.    ССА (16) “Коли я ревную…” (вправа на розуміння ревнощів).
2.    Я розглядаю усі минулі і теперишні випадки, коли я відчував (ла) ревнощі, та перераховую, на мій погляд, причини, що їх викликали:
1) я гадав (ла), що: а) у неї (нього) є з кимось любовний зв’язок. Мені чулися чужі пахощі (духів), дивні телефонні дзвінки…; б) вона (він) цікавиться кимось, говорить про цю людину, більш ніж слід… (тому що мені це нецікаво); в) вона (він) вважає когось привабливішим (сексуальним, розумним, веселим, надійним);
г)  вона (він)   звертає увагу на когось більше, ніж на мене тощо;
2)         я уявляв (ла) сцени зрад;
3)    я робив (ла) перевірки;
4)    я відчував (ла) до суперника (ці) лють, злість, ненависть;
5)    я влаштовував (ла) сцени-розбірки.(Схема 18)
Випадки    Я гадав    Я уявляв    Я перевіряв    Я відчував до суперника    Я влаштовував сцени


Чи помітили ви що всі ваші підозри пов’язані з уявною грою в порівняння, де ви боїтеся пограти? (Ревнощі пов’язані з відчуттям власної неповноцінності, сумнівами у собі).
А тепер розгляньте кожну окрему причину з колонок 1 та 2 стосовно самого себе. Як би ви себе почували, коли б у вас із кимось був любовний зв’язок; коли б вас цікавив хтось інший, коли б ви вважали когось привабливішим, ніж ваш партнер і т.п. Хотіли б ви, щоб у вас були такі розваги, які ви нафантазували для свого партнера? (Схема 19)
Що б відчував    Що б уявляв (фантазував)


Ведучий: у більшості випадків ревнощі – це проекція себе. Приписування Значущого Іншому тих почуттів та прагнень, які, по суті справи, властиві вам самим, але з якихось причин не можуть реалізуватися. Це приклад тіньового боку особистості.
3.    ССА (17) “Ревнощі та контроль”.
Зустрічаючись із ревнощами, які відчуваю сам, або тими, що стосуються мене, я змальовую свої відчуття, те, що роблю та кажу. Чи пропоную я не змінюватися? Повернутися до попередніх стосунків? Вимагаю гарантій на майбутнє? Шантажую? Погрожую? Звинувачую? (Схема 20)
Коли я ревную…    Коли ревнують мене …
Що відчуваю    Що роблю
Що кажу    Що відчуваю
Що роблю    Що кажу

Ведучий: люди, що намагаються “прив’язати” своїх близьких до себе зі страху не “мати” їх у майбутньому, ризикують розладити свої стосунки у теперішньому, не кажучи про те, що вони просто не можуть отримати від них задоволення ПРОСТО ЗАРАЗ, тому що бояться, що їх можуть залишити чи розлюбити. Може, варто не забувати прикладу Сократа: “Пам’ятай, Все людське непостійне, тоді ти не будеш ані надто радіти щасливій долі, ані надто сумувати через невдачі”. Коли-небудь треба усвідомити, що навіть між найближчими людьми існує безмежність і прекрасне життя двох може продовжуватись, якщо вони зможуть в любові зберегти дистанцію між собою, яке дає можливість кожному бачити світ іншої людини в усій його необмеженій повноті.
4.    Етюд “Істина…” (метафора).
Настроювання: сядьте зручно. Зніміть затиски, увійдіть у спокійний ритм дихання під фразу: “Мені чу-до-во”. Заплющіть очі і дайте свободу своїй уяві.
Хай образи легко і плавно змінюються перед вашим внутрішнім зором; може, це буде спокійна гладь озера…, або якась квітка…, або м’який, ніжний туман, який, мов легка, прозора вуаль, обволікає вас, заколисує і дарує чарівне відчуття… Ви спокійні та розслаблені… І можете зустрітись із казковою феєю або ще якимось казковим героєм, які дадуть вам мудру пораду на шляху пошуку: що є мудрість, справедливість, добро та зло?
І ви можете почути історію про те, як один мудрий цар, помираючи, покликав своїх дітей і запитав: “Що кожний із вас думає про світ?” – “Нічого гарного в ньому немає, - відповіли царевичі, -  в ньому зло, жорстокість, образи, несправедливість, обман…” – “Гірко мені від отих слів, діти мої. Бо як можна жити і правити світом, якщо ваш розум отруєний думками про помсту за образи, а ваше серце несе тягар смутку. Благословляючи вас на царство, я хочу, щоб ви пам’ятали – що ви принесете у цей світ, таким він і буде. Хай один із вас принесе в нього – ЩАСТЯ, другий – ДОБРО, третій – МУДРІСТЬ, четвертий – СПРАВЕДЛИВІСТЬ. І знайте, що ЩАСТЯ – це не гроші, не влада, не володіння чимось, це – стан душі, і шукати його треба усередині себе. ДОБРО – це вміння не нести у світ свої прагнення і не нав’язувати нікому того, чого бажаєш сам. МУДРІСТЬ – це не вказувати комусь, яким треба бути, а здатність змінюватись самому. СПРАВЕДЛИВІСТЬ – це вміння не оцінювати інших за своїми мірками”. І І пішли його діти нести у цей світ мудрість, справедливість, щастя та добро, але усі вони пішли по одному, в різні боки і тому скрізь чогось не вистачало.
Розповів цю історію, помираючи, цар Давид своєму синові Соломону і запитав у нього: “То як же ти будеш правити світом?” І відповів Соломон: “Я все зрозумів, світ не повинен бути розділений. Я правитиму так, щоб у нього було все разом: і мудрість, і справедливість, і добро, і щастя”. Отож Соломон знайшов свою істину…
І тепер ви можете йти далі та вирушити в мандрівку усередину себе, в пошуках духовної істини. Це не легкий шлях, на ньому може бути безліч пасток і тому, ідучи по цьому шляху, людина повинна мати однодумців. Ми допомагаємо одне одному у цій мандрівці до особистого “Я”. Ви можете почути різні голоси свого “Я”. Дайте їм можливість висловитися… Може, хтось скаже: “Я ображений…”, або “Я бажав би…”, або “Мені подобається…”. Прислухайтесь до цих голосів, дайте їм можливість поспілкуватися. Подивіться на них люблячим поглядам. Ви можете просто дивитися, виказуючи свою любов і відчути або побачити внутрішнє джерело світла в собі, світла, яка ніколи не згасне, енергію, якою ви спроможні керувати. Ви можете зменшити яскравість чи збільшити, приблизити чи віддалити, ваші можливості безмежні… І ви можете зробити глибокий вдих і енергійний видих під фразу: “Бадьорий – Я” і повернутися в цю кімнати…
4.    Самозвіт.
5.    Домашнє завдання:
а) ССА (18) “Воля до самопізнання” (що виходить з “Я”); ССА, з якими працював протягом навчального курсу, є засобами самопізнання:
1)    що я відчував, пізнаючи себе?
2)    Чи можу я казати, що робив це з бажанням? (Коли ТАК, то наскільки – від 1 до 10)
3)    що спонукає мене до цього?
4)    чи аналізувати в дальшому свій досвід?(Схема 21)
1    2    3    4


б) ССА (19) “Відкритись своєму внутрішньому світові”. Протягом цього курсу мені довилося багато в собі побачити.
• Я перераховую зроблені мною відкриття.
• Я оцінюю (від 1 до 10) наскільки я був відкритим та сприятливим до цих відкриттів (я прийняв чи відмахнувся від своїх відкриттів?).
• Якщо мені важко сприйняти відкриття, я аналізую ці труднощі, намагаючись виявити причину їх.
Що я можу зробити для підвищення своєї відкритості? ( Схема 22)
Відкриття    Відкритість (1-10)    Труднощі    Причини труднощів


Заняття 11.“Фантазія характерів”
1.    Гра-драматизація. “Ідеальна жінка (чоловік)” (оцінювання людських вчинків та стосунків)
Психотехнічний прийом. “Сам собі режисер, сценарист”:
а) скласти розповідь “Ідеальна жінка” (для юнаків – “Ідеальний чоловік”). Намагайтесь у своїй розповіді відзначити як найбільше деталей: як вона виглядає, чим любить займатися, до чого прагне, як спілкується; її переваги та вади.
Психотехнічний прийом. “Перша роль…”
Виразіть свою героїню (героя) в танці, у ході, манерах. Розкажіть про неї (нього), почавши розповідь: “Я…” (оповідач змальовує свою героїню або в центрі кола, або як у театрі – перед глядачами);
б) “з’ясування обмежень та надання ресурсу”. Питання до оповідача: “Що є твоєї героїні (героя), але немає у тебе”. З’ясувавши обмеження, учасник стає у центрі, а всі члени групи, рухаючись по колу, запевняють, що ЦЕ у нього вже є. Вправа закінчується, коли учасник сам погоджується, що ця риса в нього справді  є (я  можу…, я робив це…).
Застосований прийом не має прямого стосунку до змісту цілей, цінностей, а тільки до того, як  допомогти людині усвідомити те, до чого вона сама прагне, надати цим цінностям справжню спонукальну силу. Під час відповіді на запитання: “Що є твоєї героїні, але не має в тебе?” учасникам рекомендується дотримуватись таких правил при визначені своїх обмежень: 1) бути найконкретнішим; 2) торкатися внутрішніх рис, а не зовнішності; 3) бути “екологічно чистим”, тобто те, що оцінюється як достоїнства у героїні (героя), не повинно завдати шкоду іншим людям;
в) психотехнічний прийом “Примирення з недоліками…”. Учаснику пропонується написати з одного боку аркуша достоїнства героїні, а з другого – вади.
Атрибути: хустка (героїня “бореться” з “недоліками” із зав’язаними очима); шпаги (для дуелі героїні з “недоліками”)
Хід гри: зал умовно ділиться на дві частини, розділені рискою, в одній – вади (партнери по інсценуванню), у другій – героїня. Героїня іде “війною” на вади, ті, у свою чергу, атакують героїню. Під час гри героїня повинна зрозуміти, що вади, як риси поведінки, можуть бути корисними, атому їх треба не знищувати, а примиритися з ними, але їх має бути в міру;
г) загальний танок усіх учасників;
2.    Самозвіт;
3.    Домашнє завдання: ССА (20) “Прийняття себе”:
а) чи не зробив я під час цього навчального курсу якихось “незручних” для мене відкриттів, які порушують моє звичне уявлення по себе?
б) що мені важко було прийняти?
в) я розглядаю кожне таке “незручне” відкриття і запитую себе: наскільки я придатний до його прийняття, я оцінюю це (від 1 до 10);
г) чи зміг я розкрити себе перед групою таким, яким я є у цей момент?
д) що я дозволив побачити у собі іншим людям?
ж) що я можу зробити для того, щоб стати упокоренішим (самим собою, таким, як є, правдивим)? (Схема 23)
Незручні відкриття    Прийняття    1-10