 Афоризми, прислів’я і приказки про здоров’я і здоровий спосіб життя
З М І С Т
Передмова…………………………………………………………….. 3
I. Людина як міра усіх речей………………………………………… 4
IІ. Про здоров’я і хвороби ………………………………………….... 11
ІІІ. Природа і здоров’я …………………………………………..…... 27
ІV. Рухова активність і здоров’я…………………………………….. 30
V. Медицина і здоров’я …………………………………………….… 36
VІ. Раціональне харчування і здоров’я …………………………..… 41
VІІ. Режим праці і відпочинку……………………………………….... 46
VІІІ. Здоровий дух і здоров’я (пізнай себе, оволодій своїми емоціями)……..……………………………………………………..… 49
ІX. Кохання, секс, здоров’я…………………………………………..... 57
X. Шкідливі звички і здоров’я ………………………………………. 64
XI. Загартування………………………………………………………. 70
Список використаних джерел……………..………………………… 71
ПЕРЕДМОВА
Швидкість запам’ятовування повідомлення залежить не від кількості інформації, яку воно містить у собі, а від кількості слів у реченні. Тому програми для запам’ятову-вання повинні бути короткими і в той же час якнай-інформативнішими. Таким вимогам відповідають афориз-ми, створені відомими всьому світу мислителями, пись-менниками і науковцями, народні приказки і прислів’я.
Афоризм так пояснює сутність предмета (явища) та дає настільки точну йому оцінку, що він запам’ятовується легко і без особливого нервового напруження, а при потребі легко згадується. Швидке запам’ятовування валеологічних афоризмів пов’язане також із великою їх мотиваційною значимістю – збереження власного здоров’я є найбільшим багатством людини.
Влучний афоризм короткий, семантично місткий (мак-симум змісту в якнайменшій кількості слів), виразний, красивий і пізнавальний.
У цій книзі зібрані афоризми, прислів’я та приказки, які розкривають із різних сторін сутність понять здоров’я і здорового способу життя, показують важливість для щас-ливого здорового життя душевної рівноваги (здоровий дух і здоров’я), правильного режиму праці і відпочинку, дотримання особистої гігієни, раціонального харчування, оптимальної рухової активності, загартування, згубність таких звичок як паління, вживання алкоголю, шкідливість наркоманії, сексуальних надмірностей тощо.
Поряд з афоризмами відомих всьому світу письменників і мислителів до збірника включені народні афоризми з проблем здорового способу життя – прислів’я, приказки, зібрані і систематизовані нашим знаменитим співвітчиз-ником – В.І.Далем.
I. ЛЮДИНА ЯК МІРА УСІХ РЕЧЕЙ
• Багато є див на світі.
Та найдивніше – людина!
Софокл
• Тіло ж само по собі – це ні благо, ні зло.
Горацій
• Від зародка до новонародженого – такий шлях розвит-ку клітин; вони розмножуються, піддаються перетво-ренням, але все розпочинається... з історії одного коха-ння, історії складної, неподібної іншим...
Жан Ростан
• Мати носить дитину дев’ять місяців у своєму тілі, два роки на руках і усе життя у своєму серці.
Шарлотта Стетсон
• Навіть на малокровних і фізично не розвинених жінках вагітність відбивається благодійно, сприяючи нормаль-ному розвитку і загальному зміцненню організму.
К.К.Скробанський
• Моя дружина гарна, вагітність не псує її зовнішності, а надає їй довершеності – це життя б’є в ній ключем.
Лоранс Перну
• Людські можливості ніколи ще не були виміряні; не можемо ми судити про них із досвіду – адже випробу-вано ще так мало.
Торо
• Людина – найвищий продукт зеленої природи. Але для того, щоб насолоджуватись скарбами природи, людина повинна бути здоровою, сильною і розумною.
І.П.Павлов
• Короткого життя ми не отримуємо, а робимо його та-ким; не бідні ми життям, а користуємося ним марно-тратно. Життя довге, якщо ним розумно користуватись.
Сенека
• Тіло людини є така ж святиня, як і дух, з яким воно нероздільне... І тому я вважаю, що людина ніколи не має права нехтувати своїм здоров’ям.
Л.М.Толстой
• Прекрасне і красиве в людині немислиме без уявлення про гармонійний розвиток організму і здоров’я.
М.Г.Чернишевський
• Наші хвороби нам не шкодять, коли ми про них вже знаємо.
Г.К.Ліхтенберг
• Не одним хлібом живе людина…
Біблія
• У всякого своя доля і свій шлях широкий…
Т.Шевченко
• Хто бере – усе той тратить,
Хто дає – усе придбав.
Шота Руставелі
• Я єсть народ…
П.Тичина
• Я вийду сама проти бурі.
Леся Українка
• Де закінчується людська сила, там починається Божа
Народна творчість
• І сказав Бог: створимо людину на образ наш, на подобу нашу.
Біблія
• Наука – це не лише знання, але й свідомість, тобто вмі-ння користуватися знаннями.
В.О.Ключевський
• Розум полягає не лише в знанні, але й в умінні викорис-товувати знання для діла.
Арістотель
• Мало знати, необхідно використовувати.
Й.В.Гете
• Початок – половина справи.
Арістотель
• Дія думки... ймовірно, подібна виливу іскри на порох.
Г.К.Ліхтенберг
• Немає більшої насолоди, ніж насолода творити.
М.В.Гоголь
• Виховання є особливого роду народження.
Г.К.Ліхтенберг
• Любов до людей – це і є її крила, на яких людина підні-мається вище усього...
М.Горький
• Соромно зізнатись, але ж з усіх живих істот лише одна людина не знає, що для неї корисно.
Пліній Старший
• Здатність бачити чудесне в звичайному – незмінна оз-нака мудрості.
Емерсон
• Багато речей нам незрозумілі не тому, що наші уявлен-ня слабкі, а тому, що ці речі не входять в коло нашого зацікавлення.
Козьма Прутков
• Завжди практика повинна бути збудована на добрій те-орії, вождь і ворота якої перспектива.
Леонардо да Вінчі
• Нести свій хрест
Біблія
• У нас нема зерна неправди за собою
Т.Шевченко
• Усе моє ношу з собою.
Біант
• Я людина, і ніщо людське мені не чуже.
Теренцій
• Я син народу, що вгору йде, а був запертий в льох.
І.Франко
• Сила та розум – краса чоловіка.
Народна мудрість
• І серце в путь мене веде,
І я не йти – не можу…
М.Бажан
• Людино, що твої воління,
віками значені сліди?
Оце впокоєне струміння
прозрінь, радіння і біди.
І що усі твої напасті,
і сподівання, і жалі,
як по Вітчизні вічні страсті
горять, як зорі на шпилі.
В.Стус
• Бо головне ж тепер – реформа людини…
М.Куліш
• Люди?! Як мало їх …
У.Кравченко
• Який хто є, хай буде, коли іншим немає сили бути.
У.Кравченко
• Живу я розумом, а серце тихо спить.
П.Куліш
• Людина єсмь… Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти?
Нікчемних мрій ті пориви гарячі…
Як їх забуть? Куди від них втекти?
П.Грабовський
• Свобідний чоловік із розумом – то мій ідеал.
О.Кобилянська
• Ми люди, що знаємо лиш землю!
Вона чорна та й руки наші почорніли
від неї, та проте вона свята.
О.Кобилянська
• Чоловік без землі нічого не значить.
О.Кобилянська
• Як страшно!.. Людське серце
До краю обідніло!
П.Тичина
• Наші ідеали
Тільки фантоми…
Хто скаже, хто ми?
Д.Загул
• Бо ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
В.Симоненко
• Птах подеколи так звикає до клітки, що згодом не го-ден прожити без неї. Ану ж випустіть його на волю – і він загине. Людина – не птах, вона творіння вищого гатун-ку, проте природа увіклала в неї багато спільного з пта-хом: вона почасти теж не може перебувати без клітки.
М.Осадчий
• Є мільйони людей з вищою освітою, які все знають, але нічого не мають – нічого святого!
В.Мороз
• Браконьєр – це людина без легенди. Сірий реаліст, який вірить у те, що бачить, відчуває на дотик і смак. Без пам’яті про минуле, без гідності предків, без поняття про майбутнє – він жадібно накидається на ласощі й аромати навколишнього.
Є.Сверстюк
• Первісний ключ – в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама – на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, мо-ральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Є.Сверстюк
• Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу як її основне почування, про тривогу як про праматерію душі.
М.Шлемкевич
• І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина?
Якщо мені від себе не втекти?
Г.Чубай
IІ. ПРО ЗДОРОВ’Я І ХВОРОБИ
• Найбільше багатство – здоров’я.
Народна мудрість
• Вмирає лише кволе і слабке, здорове і сильне завжди виходить переможцем.
Ч.Дарвін
• Нічого люди не бажають більше зберегти і нічого, між тим, менше не бережуть, ніж своє власне життя.
Ж.Лабрюйєр
• Для людини здоров’я є найбільше благо.
Еліхарм
• Немає приємності і чудової мудрості, якщо у кого-небудь немає міцного здоров’я.
Симонід Кеосский
• Без здоров’я і мудрість незавидна, і мистецтво бліде, і сила в’яне, і багатство без користі, і слово без сили.
Герофіл
• Здоров’я не цінують, поки не приходить хвороба.
Т.Фуллер
• Всі ми, коли здорові, легко даємо хороші поради.
Публій Теренцій
• Здоров’я – це коли кожний день – кращий.
Ф.Адамс
• Немає друга, подібного здоров’ю, немає ворога, подіб-ного хворобі.
Староіндійське висловлювання
• Найцінніший плід здоров’я – можливість отримувати задоволення.
М.Монтень
• Здоровому і нездорове здорово, а нездоровому і здоро-в’я нездорово.
Народна мудрість
• Якщо людина сама стежить за своїм здоров’ям, то важ-ко знайти лікаря, який знав би краще корисне для її здоров’я, ніж вона сама.
Сократ
• Здоров’я – мудрих гонорар.
П.Беранже
• Умовою щастя є здоров’я.
Л.М.Толстой
• Є тисяча хвороб, але тільки одне здоров’я.
Л.Берне
• Будь здоровий, як вода, а багатий, як земля.
Побажання
• Болить бік, дев’ятий рік, та й досі до болю не привик.
Народна мудрість
• В кого болять кості, тому не йти в гості.
Народна мудрість
• Де болить, там і торкаєш кожну мить.
Народна мудрість
• Що в кого болить, про те і говорить.
Народна мудрість
• Журба гірша, як хвороба.
Народна мудрість
• Здоровий як хрін.
Народна мудрість
• Здоров’я краще за багатство.
Народна мудрість
• Здоров’я маємо – не дбаємо, а погубивши – плачемо.
Народна мудрість
• Держи голову в холоді, а ноги в теплі – будеш жити вік на землі.
Народна мудрість
• Здоров’я – це епізод між двома хворобами.
Тед Капчук
• Здорові люди – це хворі, які про це ще не знають.
Жюль Ромн
• Яким би не було ваше здоров’я, його вистачить до кін-ця життя.
Л.Борисов
• Якщо здоров’я кепське – думай про щось інше.
Едуард Бенсон
• Перепочинками не варто нехтувати: важкохворим по-кращення замінює здоров’я.
Сенека
• Краще бути здоровим і багатим, ніж бідним і хворим.
Данило Хармс
• Здорові люди – це найцінніший капітал держави.
Я.Коллет
• Здоров’я – це скарб, який завжди біля тебе.
Народна мудрість
• Здоров’я і спокій – велике багатство.
Народна мудрість
• Хто розраховує забезпечити собі здоров’я, знаходячись у ліні, той чинить так же нерозумно, як і людина, що думає мовчанням вдосконалити свій голос.
Плутарх
• Перша ознака здорового життя – праця.
А.А.Богомолець
• Здоров’я без сили – те, що й міцність без пружності.
Козьма Прутков
• Люди знають, що здоров’я супроводжує повнота від-чуття радості життя.
М.Горький
• Здоров’я... ніколи не може загубити своєї ціни в очах людини, тому що і в розкоші погано жити без здоров’я.
М.Г.Чернишевський
• Судіть про своє здоров’я по тому, як ви радієте ранку і весні.
Г.Торо
• Здоров’я – це задоволення, що породжує задоволення, як вогонь створює тепло.
Т.Мор
• Тисячі речей необхідні здоровому, і тільки одна хворо-му: здоров’я.
Ірина Вільде
• Здоров’я – дорожче за гроші. Здоровим буду – і гроші здобуду.
Народна мудрість
• Не радий хворий і золотому ліжку.
Народна мудрість
• Хвороба – це перерва у здоров’ї.
Т.Капчук
• Для одних хвороба – епізод, для інших – спосіб життя.
І.Н.Тевельов
• Хвороба – це свого роду старість.
А.Поп
• Перейшов на ліки – пропав навіки.
Народна мудрість
• Коли немає сили, то й світ не милий.
Народна мудрість
• Не маєш сили – не підноси вили.
Народна мудрість
• Не смерть страшна, а недуга.
Народна мудрість
• Люди часто хворіють, бо глядітись не уміють.
Народна мудрість
• Дорожче здоров’я тільки лікування.
Сучасний фольклор
• Хвороба наче пожежа: чим раніше її виявиш, тим мен-ше шкоди вона принесе.
NN
• Дорожче здоров’я тільки лікування.
Сучасний фольклор
• Одна із умов одужання – бажання одужати.
Сенека
• Хворі люди – це інколи здорові, які про це ще не знають.
Ж.Ромен
• Природні сили всередині нас – істинні лікарі хвороби.
Гіппократ
• Хворому і мед не смачний, а здоровий і каміння їсть.
Народна мудрість
• У кого болять кістки, той не думає за гостини.
Народна мудрість
• Хто не боїться холери, того вона боїться.
Народна мудрість
• Добродій є здоров’я душі, здоров’я – добродій тіла.
П.Прудон
• Одні завжди хворіють тільки тому, що дуже турбують-ся бути здоровими, а інші здорові тільки тому, що не бояться бути хворими.
В.О.Ключевський
• Склероз не можна вилікувати, про нього можна забути.
Ф. Г. Раневська
• Розлад і недуга часто бувають зовні гарними; подивіть-ся, наприклад, на перлинову сльозу малюка чи чахоточ-ний рум’янець.
Г.Торо
• Моя улюблена хвороба – короста: почесався і ще хочеться. А найненависніша – геморой: ні собі подиви-тись, ні людям показати.
Ф.Г.Раневська
• Хвороба – це хрест, але, можливо, і опора. Ідеально бу-ло б узяти у неї силу і відмовитись від слабкості. Хай вона стане схованкою, яка додасть сили в потрібний час. А якщо платити потрібно стражданням і відречен-ням – заплатимо.
А.Камю
• Цінність принципу визначається кількістю явищ, які він може пояснити; із теорій про хвороби цінна лише та, що одночасно пропонує і лікування.
Р.Емерсон
• Здоров’я не цінують, поки не приходить хвороба.
Т.Фуллєр
• Хвороба – свого роду передчасна старість.
А.Поп
• Якщо людина візьметься досліджувати свій організм чи моральний стан, то неодмінно визнає себе хворою.
І.В.Гете
• Тяжка недуга потребує неймовірних коштів.
Фр.Шіллер
• Якщо ви захворіли, поспішіть вибачити ваших ворогів, адже ви можете і одужати.
А.Бірс
• Сучасні хвороби мало схожі на хвороби минулого, як-що не враховувати того, що від них ми також помира-ємо.
А.Реплієр
• Сутність людського здоров’я – це коли їй (людині) не-стримно хочеться сказати щось хороше іншій людині, ніби це навіть закон: коли мені – то повинно бути і всім добре!
М.М.Пришвін
• Професія лікаря – це вчинок, вона потребує само-ствердження, чистоти душі і чистоти думок.
А.П.Чехов
• Один біль завжди зменшує інший. Наступіть на хвіст кішці, в якої болять зуби, і їй стане краще.
А.П.Чехов
• Людина любить поговорити про свої хвороби, проте це найменш цікаве в її житті.
А.П.Чехов
• Найбільш дієвим супутником хвороби є сум хворого.
М.Горький
• Поки у хворого є дихання, кажуть, є і надія.
Ціцерон
• Чим глибше прихована хвороба, тим вона злісніша і небезпечніша.
Публій Вергілій Марон
• Не важливо, що спричиняє хворобу, важливо, що її усуває.
А.Цельс
• Дивись, як руйнується від безробіття ліниве тіло,
Як застоюється в озері без руху вода.
Протидій хворобі на початку: пізно думати про ліки,
Коли хвороба пустила коріння від довгого уповільнення.
Овідій
• Причина виразки не в тім, що ви їсте, а в тому, що гри-зе вас.
Вікі Баум
• Здоров’я дорожче багатства.
Дж.Рей
• Хвороби не красномовністю, а ліками лікуються.
А.Цельс
• Найгірша із хвороб – бути прикованим до своїх недуг.
Сенека Молодший
• Хворобам рахунку нема.
Пліній Старший
• Ліки діють повільніше, ніж хвороба.
Тацит
• Якщо захворіє печінка, погіршиться зір. Якщо захворі-ють нирки, послабне слух. Хвороба гніздиться там, де її не видно, а проявляється в тому, що всім помітно.
Хун Цзичен
• Коли болить голова, страждає усе тіло.
М. де Сервантес
• Мудрець буде швидше уникати хвороб, аніж вибирати засоби проти них.
Т.Мор
• Дев’ять десятих нашого щастя залежить від здоров’я.
А.Шопенгауер
• Здорова людина – найдорогоцінніше творіння природи.
Томас Карлейль
• Здоров’я – велика справа як для того, хто ним користу-ється, так і для оточуючих.
Томас Карлейль
• Єдина краса, яку я знаю, – це здоров’я.
Г.Гейне
• Без здоров’я неможливе і щастя.
В.Г.Белінський
• Краса тілесних форм завжди поєднується з поняттям про здорову силу, про діяльність життєвої енергії.
Л.М.Толстой
• Здоров’я – це головне життєве благо.
Я.Корчак
• Здоров’я – усьому голова.
М.А.Шолохов
• Здоров’я – це коли у вас кожного дня болить в іншому місці.
Ф.Г.Раневська
• Старість є наша хвороба, її потрібно лікувати, як усі інші.
І.І.Мечніков
• Я стомилася симулювати здоров’я.
Ф.Г.Раневська
• У хворого, який заповів своє майно лікареві, немає шансів на одужання.
Т.Фуллер
• У жінки – як досвід вчить нас – здоров’я із красою нерозлучні.
Лопе де Вега
• Святкування і бездіяльність несуть за собою нездоров’я – навпаки, прагнення розуму до чого-небудь приносить за собою бадьорість, вічно спрямовану до зміцнення.
Гіппократ
• Деякі ліки небезпечніші хвороб.
Сенека молодший
• Найвище благо досягається повним фізичним і розумо-вим здоров’ям.
Ціцерон
• Що маємо не бережемо, втративши плачемо.
Козьма Прутков
• Ні будинок, ні маєтки, ні купа бронзи і золота не виже-нуть із хворого тіла їх володаря гарячку, а із духу його – смуток: якщо володар усього цього громаддя речей хоче ним користуватися, йому потрібно бути здоровим.
Горацій
• Коли немає здоров’я, мудрість мовчить і не до мистецт-ва. Сила спить, багатство марне і розум безсилий.
Херофілус (300 р. до н. е.)
• Усі кажуть, що здоров’я дорожче над усе, але ніхто цього правила не дотримується.
Козьма Прутков
• СНІД – найгірше, що сталося в ХХ столітті після Гітлера.
Мадонна
• Одна із найрозповсюдженіших хвороб – ставити діагноз.
Карл Клаус
• Ми знаємо, для чого ми живемо, а лікарі не знають, від чого ми помираємо.
Хенрік Ягодзинський
• Наші хвороби такі ж, як і тисяча літ тому, проте лікарі відшукали їм більш дорогі найменування.
NN
• Це видатний лікар: він придумав декілька хвороб і навіть зумів їх широко розповсюдити.
Станіслав Єжи Лец
• Медицина – це мистецтво робити висновки про симп-томи хвороби на основі причин смерті.
Ежен Іонеско
• Легше буває поставити хворого на ноги, ніж поставити діагноз.
Тадеуш Гіцгер
• Діагностика досягла таких успіхів, що здорових людей майже не залишилось.
Бертран Рассел
• Час – найкращий лікар і завжди паталогоанатом.
Геннадій Малкін
• Смерть причину знайде.
Латинське прислів’я
• Помреш ти не тому, що хворієш, а тому, що живеш.
Сенека
• Найбільше тих хвороб, яких ми найбільше боїмося.
Лешик Кумор
• Хто інфікований страхом хвороби, той вже має хворобу страху.
Мішель Монтеньє
• У старих менше хвороб, ніж у молодих, але ці хвороби вже на все життя.
Гіппократ
• Старість – сама по собі хвороба.
Теренцій
• Ліпше десять разів важко захворіти, ніж один раз легко померти.
NN
• Смерть – ти вже нестерпно набрид своїй хворобі.
Хенрік Ягодзинський
• На світі коїться бозна-що! Починають помирати люди, котрі раніше ніколи не вмирали.
Юліан Тувім
• Серце дуже крихка річ: воно б’ється.
Уаль Малалид
• Хвороби серця нездалі тим, що першими симптомами часто буває раптова смерть.
Майкл Фелпе
• Шлях до інфаркту набагато приємніший, ніж втеча від нього.
Геннадій Малкін
• Кохання і кашлю не приховаєш.
Латинське прислів’я
• Від застуди і від любові немає ліків. Вони самі прохо-дять.
Яніна Іпохорська
• Життя починається після сорока, і тоді ж приходить ревматизм.
NN
• На старості літ важко обійтися без жінок і без ревма-тизму.
Збишко Безнож
• Склероз неможливо вилікувати, але про нього можна забути.
Фаіна Раневська
• Тренуй пам’ять, щоб пам’ятати, що ти вже забув.
Домінік Опольський
• Варто забути про старість, як склероз одразу нагадує про неї.
Аркадій Давидович
• Те, чого ви не можете згадати, не варто і згадувати.
Джон Шелтон
• У медицині головними ліками є сам лікар.
Антоній Кемпіньский
• У силу лікарів вірять тільки здорові.
Альфред Конар
• Якщо хворому після розмови з лікарем не стало ліпше, то це не лікар.
В.Бехтєрєв
• Поради лікаря ще нікого не вилікували, але все-таки це хоч якась розвага для пацієнта.
Яніна Іпохорська
• Чим кращий лікар, тим більше він знає засобів для лікування.
Бенджамін Франклін
• Лікар, який не бере платні, не заслуговує її.
Талмуд “Гемора”
• Одна із переваг бідності: лікар вилікує вас швидше.
Френк Хаббард
• Лікарів ненавидять або із переконань, або із економії.
Марія Ебнер-Ешенбах
• Дивна справа: я завжди можу осмислити рахунок, ви-писаний лікарем, і ніколи не можу осмислити рецепт.
Фінлі Пітер Данн
• Лікар-спеціаліст – це медик, який привчив своїх пацієн-тів хворіти тільки у приймальні дні.
NN
• Краща медична спеціальність – дерматологія. Пацієнти не будитимуть вас серед ночі, ніколи не помруть від своєї хвороби і ніколи не видужають.
Мартін Фімер
• Оптимістична брехня до такої міри необхідна в меди-цині, що лікар, неспроможний щиро брехати, обрав не ту професію.
Бернард Шоу
• Від лікарів і вчителів вимагають дива, а коли диво стається – ніхто не дивується.
Марія Ебнер-Ешенбах
• Репутацію лікарю створюють знамениті люди, котрі померли під його наглядом.
Бернард Шоу
• Добрий лікар рятує якщо не від хвороби, то хоча б від нездалого лікаря.
NN
ІІІ. ПРИРОДА І ЗДОРОВ’Я
• Найкращий лікар – природа, хоча б тому, що виліковує три четвертини усіх хвороб...
В.Шербюльс
• Природа – лікар хвороби.
Гіппократ
• Природа – вічний зразок мистецтва, а найбільший і найшляхетніший предмет у природі – людина.
В.Г.Бєлінський
• Природа – це книга, яку необхідно прочитати і пра-вильно зрозуміти...
М.Налбандян
• В травах прихована велика сила.
Народна мудрість
• Якщо подивитись навколо поглядом лікаря, який шукає ліки, то можна сказати, що ми живемо в світі ліків, бо немає в природі речовини, яку б не можна було б використати для лікування.
Давньобуддійська заповідь
• Ні насиченість, ні голод і ніщо інше не добре, якщо переступити міру природи.
Гіппократ
• Успадковуються також і результати пристосувань.
Ф.Енгельс
• Так, погано мені, але ж це не причина, щоб спричиняти страждання іншим.
Есхіл
• Лікує хвороби лікар, але виліковує природа.
Гіппократ
• Якщо в тебе все в нормі зі шлунком, грудьми, ногами, жодні царські скарби не зможуть нічого додати.
Горацій
• Розвиток кожного... залежить не лише від стійкого генотипу, але також від нескінченного розмаїття умов довкілля.
М.Кольцов
• Найміцніший організм ламається, зношується і стом-люється, коли він занадто розкішно користується дара-ми природи.
Д.І.Писарєв
• Більша частина наших хвороб – це справа наших рук, ми могли б їх майже всіх уникнути, якби зберегли спо-сіб життя простим, одноманітним і усамітненим, визначеним нам природою.
Ж.Ж.Руссо
• Людина вищий продукт земної природи. Людина – найскладніша і найтонша система. Але для того, щоб насолоджуватись скарбами природи, людина повинна бути здоровою, сильною і розумною.
І.П.Павлов
• Не варто особливо втішатися нашими перемогами над природою, оскільки кожна з таких перемог має, правда, в першу чергу ті наслідки, на які ми розраховували, але в другу і третю чергу зовсім інші, непередбачені на-слідки, які дуже часто знищують значення перших.
Ф.Енгельс
• Природа вміє невеликими засобами досягти великих ефектів.
Г.Гейне
• Рух пробуджує організм до активної дії на тривалий час.
Ж.Ж.Руссо
• Вода – це першооснова живої природи, колиска життя, мати всього живого. Це наша мати і матриця.
А.Сент-Дєрдьї
• Природа не знає зупинки в своєму рухові і карає будь-яку бездіяльність.
І.В.Гете
• Людина живе природою. Це означає, що природа є її тілом, з яким людина повинна залишатися в процесі постійного спілкування, щоб не вмерти.
К.Маркс
ІV. РУХОВА АКТИВНІСТЬ І ЗДОРОВ’Я
• З допомогою фізичних вправ і стриманості більшість людей може обійтись без медицини.
Дж.Аддісон
• Люди, від природи немічні тілом, завдяки вправам стають міцніші силачів.
Сократ
• Тренуй тіло як належить.
Клеобул
• Як суконщики чистять тканину, вибиваючи її від пилу, так гімнастика очищає організм.
Гіппократ
• Не дурницю робили греки, що цікавились так гаряче корисними для здоров’я фізичними розвагами. Їхні Олімпійські ігри були видовищем розумнішим і кращим наших цирків.
М.Г.Чернишевський
• Не можна перетворювати спорт зі способу фізичного виховання дітей у спосіб боротьби за особистий успіх, не можна ділити дітей на здібних і нездар до спорту, не можна розпалювати нездоровий потяг навколо бороть-би за гідність школи.
В.А.Сухомлинський
• Спорт – це фізкультура, доведена до абсурду.
Л.Краткий
• Рухайся більше – проживеш довше.
Народна мудрість
• Спорт формує культуру оптимізму, культуру бадьорості.
А.В.Луначарський
• Кожна людина – будівник храму, що називається його тілом.
Г.Торо
• Здорове тіло – продукт здорового глузду.
Г.Шоу
• Без фізичної праці не буває здорового тіла, не буває й розумних думок у голові.
Л.М.Толстой
• Людина, яка перестала займатись фізичними вправами, часто чахне тому, що сила її органів послаблюється внаслідок відмови від руху.
Авіценна
• Гімнастика є цілющою частиною медицини.
Платон
• Ніщо так не виснажує і не руйнує людину, як тривала фізична бездіяльність.
Арістотель
• Щоб зберегти бадьорість духу, потрібно підтримувати бадьорість тіла.
Л.Вовенарг
• Потрібно обов’язково бадьорити себе фізично, щоб бути здоровим морально.
Л.М.Толстой
• Дай роботу тілу – відпочине голова.
Народна мудрість
• Найкорисніше було б для здоров’я людини, якщо б фі-зична і розумова праця поєднувались в її діяльності.
К.Д.Ушинський
• Рух – це життя. Гімнастика і праця на свіжому повітрі – найкраща гарантія здоров’я.
К.Жорді
• Важливою умовою, яка підвищує роботу пам’яті, є здоровий стан нервів, для чого й потрібні фізичні вправи.
К.Д.Ушинський
• Якщо не бігаєш, коли здоровий, побігаєш, коли захво-рієш.
Горацій
• Дерево також потребує випаровування і частого провіт-рювання за допомогою вітрів, дощів, холодів, інакше воно швидко стає слабким і в’яне. Так само і людському тілу необхідні різні рухи, діяльність і серйозні вправи.
Я.Коменський
• Для збереження здоров’я, як і для попередження хво-роб немає кращого, ніж тілесні вправи і рухи.
М.Я.Мудров
• Праця – батько голоду, дід травлення, прадід здоров’я.
М.Сафір
• У масовому розвитку фізичної культури і спорту я бачу один із кращих варіантів у боротьбі за здоров’я люди-ни, її творчу активність і довголіття.
П.К.Анохін
• В праці розгадка довголіття.
С.Н.Сергєєв-Ценський
• Праця є однією із незмінних умов мистецтва дожити до ста років.
М.Шевраль
• Фізичні вправи можуть замінити багато ліків, але жодні ліки в світі не можуть замінити фізичні вправи.
А.Моссо
• Для краси і здоров’я необхідні не лише освіта в галузі науки і мистецтва, а й заняття фізичними вправами, гімнастикою.
Платон
• Розвиток сили тіла багато в чому залежить від веселих ігор.
Платон
• Неробство послаблює тіло, а праця зміцнює: перше при-зводить до передчасної старості, а останнє продовжує молодість.
А.Цельс
• Силу потрібно підтримувати постійними вправами.
Фабій
• Припинення діяльності внесе за собою в’ялість, а за в’ялістю іде безсилля.
Апулей
• Людина, яка достатньо і своєчасно займається фізич-ними вправами, не потребує ніякого лікування, спрямо-ваного на усунення хвороби.
Авіценна
• Тисячі і тисячі разів я повертав здоров’я своїм хворим засобом фізичних вправ.
Апулей
• ...якщо навіть коли-небудь настане день, коли не буде більше необхідності в давній важкій боротьбі з приро-дою, то все ж вона (м’язова система) завжди буде необ-хідна для того, щоб дати основу здорового, світлого і веселого життя, дати моральну еластичність нашому ха-рактеру, відгострити зігнуте вістря нашої збудливості і зробити нас добродушними і привітними в спілкуванні.
Джемс Уільям
• Спорт формує культуру оптимізму, культуру бадьорості.
А.В.Луначарський
• Той, хто працює, завжди молодий. І інколи мені здаєть-ся, що праця стимулює якісь особливі гормони, що підвищують життєвий імпульс.
М.Бурденко
• О Спорт! Ти прогрес! Ти сприяєш вдосконаленню лю-дини – найбільш прекрасного творіння природи.
П’єр де Кубертен
• Спорт – гармонійний рух, чіткий ритм, найактивніша форма існування.
О.Пахмутова
• Фізкультура! Вона повернула мені все – серце, гнуч-кість, витривалість! І головне – працездатність. Мабуть, найдорожче з усього, чим живе людина.
М.Амосов
• ...10-20 хвилин витрачені на це (вранішня зарядка) не лише додають бадьорості на увесь день, але й збережуть чимало років життя.
Ж.Ж.Руссо
• Спорт стає засобом виховання тоді, коли він є улюб-леним заняттям кожного.
В.А.Сухомлинський
• Немає на світі кращого одягу, ніж бронза м’язів і сві-жість шкіри.
В.В.Маяковський
• Я хочу з допомогою гімнастики усього тіла зробити йо-го більш врівноваженим.
Сократ
• Гімнастика, фізичні вправи повинні міцно увійти в повсякденне життя кожного, хто хоче зберегти праце-здатність, здоров’я, повноцінне і радісне життя.
Гіппократ
• Гімнастика – зцілююча частина медицини.
Платон
• Гімнастика подовжує молодість людини.
Дж.Локк
• Дуже корисні для боротьби із застоями крові в окремих місцях організму є гімнастика і масаж. З них потрібно розпочинати день і ними закінчувати. Декілька хвилин, щоденно витрачені на це, не тільки додадуть бадьорості на увесь день, а й збережуть чимало років життя.
А.А.Богомолець
#
#
#
#
#
V. МЕДИЦИНА І ЗДОРОВ’Я
• Не визнавати медиків можуть і люди освічені, запере-чувати медицину можуть лише неуки.
П.Буаст
• Медицина по істині є найшляхетніша з усіх мистецтв.
Гіппократ
• Життя коротке, шлях мистецтва довгий, зручний випа-док швидко проходить, судження точне, досвід нечес-ний. Тому не тільки лікар повинен використовувати у справі все те що необхідне, а і хворий, і оточуючі, і всі внутрішні обставини повинні допомагати лікарю у його роботі.
Гіппократ
• Протилежне виліковується протилежним.
Гіппократ
• Чого не лікують ліки, виліковує залізо; чого не лікує за-лізо, лікує вогонь; чого не лікує вогонь, те слід вважа-ти невиліковним.
Гіппократ
• Добросовісний лікар перш ніж призначити хворому ліки, повинен визначити не тільки його хворобу, а і звички в здоровому стані.
Ціцерон
• Лікар не що інше, як спокій для душі.
Петровій
• Немає мистецтва кориснішого медицини.
Пліній Старший
• Народ прагне ліків.
Апулей
• Медицина – сестра філософії.
Демофіт
• Радісний вираз обличчя лікаря – початок одужання хво-рого.
Ф. де Рохас
• Лікар, який вперше розпочав лікувати свого пацієнта, повинен робити це з натхненням, радісно, із приємніс-тю для хворого, і ніколи похмурий лікар не досягне толку у своєму ремеслі.
М. де Сервантес
• Найкращі ліки не допоможуть хворому, якщо він від-мовляється їх вживати.
М. де Сервантес
• Гігієна вчить, як бути собакою на ланцюгу власного здоров’я.
В.О.Ключевський
• У ворожки лікуватись – без здоров’я зоставатись.
Народна мудрість
• Немає нічого негігієнічнішого, ніж життя.
Т.Манн
• У хорошого хірурга повинно бути око орла, серце лева, рука жінки.
Дж.Рей
• У хорошого коваля накопичуються купи необроблено-го заліза. Біля дверей хорошого лікаря збирається чимало хворих.
“Дзенрін Кюсю”
• Сумні наслідки, до яких призводить зухвалість знаха-рів, змушує нас цінувати лікарів і мистецтво лікуван-ня: лікарі не заважають нам помирати, а знахарі нас вбивають.
Ж. де Лабрюйєр
• Якщо хворому після розмови з лікарем не стає краще, то це не лікар.
В.М.Бєхтєрєв
• Ще вчора ви були здорові, а сьогодні захворіли, – і вам, звісно, необхідна людина, яка за своїм ремеслом зо-бов’язана переконувати вас, що ви не помрете. Поки люди не перестануть помирати і не втратять бажання жити на світі, лікарів будуть засипати насмішками і грішми.
Ж. де Лабрюйєр
• Щоб когось вилікувати, потрібно спочатку поставити правильний діагноз. А щоб зуміти поставити правиль-ний діагноз, потрібно володіти не тільки основними медичними знаннями, а і глибокою зацікавленістю у лікуванні хвороби. Недостатньо бути лікарем, потрібно ще вміти допомагати.
Б.Брехт
• Майбутнє належить медицині, що оберігає. Ця наука, що йде пліч-о-пліч з медициною, принесе велику користь людству.
М.І.Пирогов
• Гігієна – це медицина, що порушується мораллю.
Г.Менкен
• Перевага лікаря полягає в тому, що він не зобов’язаний наслідувати власні поради.
А.Крісті
• Всякий знає, яку магічну оздоровчу дію може мати втішне слово з уст лікаря, і навпаки, як деколи смер-тельно... діє на хворого суворий діагноз лікаря, який не знає чи не бажає знати дару навіювання.
В.М.Бєхтєрєв
• Кращий лікар на світі – ветеринар, адже він не може запитати пацієнта: “Що вас турбує?” Сам повинен знати.
У.Роджере
• Хірург оперує в масці, щоб у випадку невдалої операції зберегти інкогніто.
Р.Гомес де ла Серна
• Якщо хворий дуже хоче жити, лікарі безсилі.
Ф.Г.Раневська
• Кращий той лікар, який знає безкорисність більшості ліків.
Б.Франклін
• В медицині карета деколи буває важливіша, аніж знан-ня.
О. де Бальзак
• Коли людина довго хворіє, вона стає більш усвідомле-ною, аніж сам лікар, і починає розуміти свою хворобу, що не завжди буває навіть з добросовісними лікарями.
О. де Бальзак
• Кращі ліки від ревматизму – подякувати Господу за те, що це не подагра.
Дж.Біллінгс
• Найкращі ліки від ревматизму – вознесіння хвали Богу, що це ревматизм, а не грудна жаба.
Б.Шоу
• Найгіркіші ліки можуть виявити найкращий ефект.
Д.Келлі
• І найліпші ліки не допоможуть людині, якщо вона відмовляється їх приймати.
М. де Сервантес
• Перший обов’язок медицини – збереження здоров’я, другий – лікування хвороб... Лікування захворювань складає ту частину медицини, на яку було витрачено особливо багато праці, хоч результати її виявились досить мізерними.
В.Бекон
• Раніше магію плутали з медициною, сьогодні медицину плутають з магією.
Томас Сас
• Лікарю зовсім не обов’язково вірити в медицину – хворий вірить в неї за двох.
Жорж Елгозі
• Медицина змушує нас помирати довше і болісніше.
Плутарх
• Медична наука додає роки життя, але не додає життю років.
NN
VІ. РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ І ЗДОРОВ’Я
• Лікарі безперервно працюють над збереженням нашого здоров’я, а кухарі – над його руйнуванням; проте останні більш впевнені в успіху.
Д.Дідро
• Від того, що людина багато їсть, вона не стає здоровішою… Так само і вчений – це не той, хто багато читає, а той, хто читає з користю.
Аристип
• Здоров’я суди не по роках, а по зубах.
Народна мудрість
• Надлишок їжі заважає тонкості розуму.
Латинська приказка
• Сите черево до навчання глухе.
Латинська приказка
• Вставши із-за столу голодним – ви наїлись; якщо ви встали наївшись – ви переїли; якщо встаєте переївши – ви отруїлись.
А.П.Чехов
• Якщо хочеш продовжити своє життя, приборкай свою трапезу.
Б.Франклін
• Ненажера: той, хто риє собі могилу зубами.
NN
• За обідом їж мало, а вечеряй ще менше, тому що здоров’я всього тіла кується в кузні нашого шлунку.
М. де Сервантес
• Ніхто не повинен переступати міру ні в їжі, ні в питті.
Піфагор
• Їсти і пити потрібно стільки, щоб наші сили цим відновлювались, а не пригнічувались.
Ціцерон
• Надмірне наповнення шлунку шкідливе для здоров’я.
А.Цельс
• Міра в їжі – то мати хорошого здоров’я.
Валерій Максим
• Обмежуйтесь рослинами, якщо хочете харчуватись достатньо і здорово.
Іоанн Златоуст
• Їжа, яка не перетравлюється, з’їдає того, хто її скошту-вав.
Абу-Ль-Фарадж
• Їж стільки, щоб тіло не гинуло від переїдання.
А.Джамі
• Небагато умирає з недоїдання, але багато умирає з переситу.
Народна мудрість
• Держи голову в холоді, живіт в голоді, а ноги в теплі.
Народна мудрість
• Стриманість в їжі породжена або турботою про здоров’я, або нездатністю багато з’їсти.
Ф. де Ларошфуко
• Коли я бачу ці столи, закладені багатьма стравами, мені здається, що за кожним із них ховається, як в засідці, подагра, водянка, лихоманка і багато інших хвороб.
Дж.Аддісон
• Якщо ми засуджені на те, щоб їсти, будемо їсти добре.
А.Брійя-Соварєн
• Скажи мені, що ти їси, і я скажу тобі, хто ти.
А.Брійя-Соварєн
• Творець, який зобов’язав людину їсти для того, щоб жити, пробуджує її до цього апетитом і нагороджує за це задоволенням.
А.Брійя-Соварєн
• Єдиний спосіб зберегти здоров’я – це їсти те, чого не хочемо, пити те, чого не любимо, і робити те, що не подобається.
Марк Твен
• Страви, приємні на смак, – це отрута, від якої пош-коджується шлунок і пом’якшуються кістки. Відмовив-шись від них, ти позбавишся багатьох тягарів. Пусті розваги шкідливі для здоров’я і смертельні для добро-дія. Покінчи з ними, і тобі ні про що не доведеться жалкувати.
Хун Цзичен
• Якщо надмірне захоплення їжею є звірство, то й знева-га до їжі є нерозумною, і істина тут, як і скрізь, лежить посередині: не захоплюйся, але приділяй належну увагу.
І.П.Павлов
• Повненькі живуть менше. Проте їдять більше.
С.Є.Лєц
• Природа досить вдало продумала будову нашого орга-нізму. Щоб ми бачили, скільки ми переїдаємо, наш живіт розміщений на тій же стороні тіла, що й очі.
Ф.Г.Раневська
• Тіло – багаж, який несеш усе життя. Чим він важчий, тим коротша подорож.
Арнольд Глазгоу
• Товстуни живуть менше, зате їдять довше.
Станіслав Єжи Лец
• Немає товстих жінок, проте у декотрих з них недостат-ній ріст для їхньої ваги.
NN
• Одні сідають на дієту, щоб зберегти струнку фігуру, інші – щоб зберегти стрункого чоловіка.
Ж.Голончова
• Я сидів на дієті 14 днів і втратив лише два тижні.
Тоні Філде
• Я не збираюся заморити себе голодом задля того, щоб прожити трішки довше.
# Ф.Пітер
• Хороших дієт не буває.
Н. де Ротшильд
• Ніколи не їж більше, ніж можеш підняти.
Генрі Бірд
• Сучасні жінки приховують вагу, а не вік.
Ратмір Тумановський
• Погляд двох жінок нагадує контроль багажу на мит-ниці.
Яніна Інохорська
• Все, що мені подобається, або протипоказано, або амо-рально, або веде до ожиріння.
О.Вулкотт
• Щоб по-справжньому схуднути, достатньо відмовитися від трьох речей – сніданку, обіду, вечері.
Френк Ллойд Райт
• Якщо хочеш виглядати молодою і стрункою, тримайся ближче старих і товстих.
Джім Ісос
• Масаж – кращий засіб схуднути, особливо для ма-сажиста.
NN
VІІ. РЕЖИМ ПРАЦІ І ВІДПОЧИНКУ
• Хто розраховує забезпечити собі здоров’я, перебуваю-чи в ліні, той чинить так само нерозумно, як людина, що думає мовчанням вдосконалити свій голос.
Плутарх
• Щоб мудро життя прожити, знати треба немало. Два важливих правила запам’ятай для початку: ти ліпше голодуй, ніж їж усе підряд, і ліпше будь один, ніж разом з ким попало.
Омар Хайям
• Втрата наших сил частіше є наслідком поривів юності, руйнівної дії років. Нестримана молодість передає старості зношене тіло.
Ціцерон
• Гумор – рятівне коло на хвилях життя.
В.Рабе
• Ні в чому надлишку – в житті перша справа.
Публій Теренцій Афр
• Як гімнастика вирівнює тіло, так музика вирівнює душу людини.
В.А.Сухомлинський
• Якщо перейдеш межу, то найприємніше стане най-неприємнішим.
Демокріт
• Міра в усьому розмножує радість життя і робить задо-волення ще більшим.
Демокріт
• Стриманість добра річ, якщо стримуватись вміру.
NN
• Хто відмовився від надлишку, той позбувся мішені.
І.Кант
• Міра у всьому – спільник природи і захисник здоров’я. Тому, коли ви п’єте, коли ви їсте, коли рухаєтесь і навіть коли кохаєте – зберігайте міру.
Абуль Фарадж
• Багато спати – добра не бачити.
Приказка
• Міра в усьому немов матір доброго здоров’я.
Валерій Максим, давньоримський історик
• Нічого надміру.
Латинська приказка
• Хто більше всіх спить, той менше всіх живе.
Приказка
• Веселий сміх – здоров’я.
Приказка
• Найміцніший організм надламується або в крайньому випадку зношується і втомлюється, коли він занадто розкішно користується різноманітними подарунками природи.
Д.І.Писарєв
• Особи, що бажають зберегти якомога довше розумові сили і створити по можливості повний цикл життя, по-винні вести дуже стриманий спосіб життя, дотримува-тись правил раціональної гігієни.
І.І.Мечніков
• Ми вкорочуємо життя своєю нестриманістю, безлад-ною поведінкою з власним організмом.
І.П.Павлов
• Ліпше недолік, ніж надмірність.
Л.М.Толстой
• Хто відмовився від надмірностей, той позбавився від нестатків.
І.Кант
• Яка це нудна робота – оберігати своє здоров’я занадто суворим режимом.
Ф. де Ларошфуко
• Хто встав до дня, той день здоровий.
Народна мудрість
• Сон – це те, що здається найбільш важливим наступ-ного ранку, ніж напередодні ввечері.
NN
• Спокій – найкращі ліки.
А.Цельс
• Відпочинок – це зміна виду занять.
І.П.Павлов
• Найголовніше в режимі збереження здоров’я є заняття фізичними вправами, а тоді вже режим їжі і режим сну.
Авіценна
• Ночі без сну скорочують дні.
Ф.Бекон
• Нічого так не варто остерігатися в старості, як лінощів і неробства.
Ціцерон
VІІІ. ЗДОРОВИЙ ДУХ І ЗДОРОВ’Я
(ПІЗНАЙ СЕБЕ, ОВОЛОДІЙ СВОЇМИ ЕМОЦІЯМИ)
• Здоровий дух в здоровому тілі.
Ювенал
• Хто міцний тілом, може терпіти і спеку, і холод. Той, хто здоровий духом, здатний перенести і гнів, і горе, і радість, і інші відчуття.
Епіктет
• Будь здоровий і тілом, і душею.
Клеобул
• Правда – всього найпрекрасніше, всього найліпше – здоровим бути, а всього приємніше – досягти, чого бажав.
Феогнід
• Ви любите на братові шкуру, а не душу.
Т.Шевченко
• Наш світ хвороби тіла переможе, як від хвороби духу зцілиться.
Р.Гамзатов
• Найбільшою владою володіє той, хто має владу над собою.
Сенека
• Не втрачай бадьорості. Сила волі допомагає краще за будь-які ліки.
М.Горький
• Гроші втратив – нічого не втратив, час втратив – багато втратив, бадьорість духу втратив – усе втратив.
Народна мудрість
• Це інваліди, напевно, говорили в давнину, що в здоро-вому тілі здорова душа, але в мене особисто частіше буває навпаки: в здоровій душі – здорове тіло.
М.М.Пришвін
• Здоров’я духу сповіщається тілу, життя праведних довге не тільки ділами, а й роками.
Б.Грасіан
• Краще гарний настрій, ніж солодкий пиріг.
Народна мудрість
• Загального схвалення гідний той, хто поєднав приємне з корисним.
Горацій
• Потрібно бути світлим розумово, чистим морально і охайним фізично.
А.П.Чехов
• Справедливо деякі лікарі вважають, що, якщо дитина нервова, потрібно перш за все лікувати її батьків.
А.Барто
• Борітеся – поборете.
Т.Шевченко
• Бути чи не бути.
В.Шекспір
• Великих слів велика сила.
Т.Шевченко
• Віддати кесареве кесарю, а Боже Богові.
Біблія
• Бачить Бог з неба, що кому треба.
Народна мудрість
• Здорова думка – це розмова з Богом.
Народна мудрість
• Від Бога ніде сховатися.
Народна мудрість
• Хто життя полюбив, той страх загубив.
Народна мудрість
• Де кінчається людська сила, там починається Божа.
Народна мудрість
• Машина без пари не може робити, також тіло без духа не годно творити.
Народна мудрість
• Я мислю, отже, існую.
Рене Декарт
• Усьому свій час, і кожна річ має пару під небом.
Соломон
• Невже сонце світить мені сьогодні для того, щоб я розмірковував про вчорашній день?
Ф.Шіллер
• Юний вік співає про пристрасті, а похилий – про бурі...
Секст Проперцій
• Душевні страждання переносяться важко, якщо людина не подолає неміч тілесну.
М. де Сервантес
• Іржа їсть залізо, а печаль – розум людині.
Народна мудрість
• Вища мудрість полягає не в самозреченні, а у вмінні знаходити задоволення в найдрібніших речах.
Д.Рєскін
• Випиваючи чашу задоволення до дна, ми виявляємо там більше гравію, ніж перлин.
О.Бальзак
• Веселі люди швидше одужують і довше живуть.
А.Паре
• Щоб зробити задоволення більш приємним, потрібно вкоротити його.
Ч.Бакстон
• Піклування про надлишок часто поєднується із втратою необхідного.
Солон
• Потрібно намагатись, щоб в тілі здоровому і дух був здоровим.
Ювенал
• Сила і слабкість духу – це просто неправильний вислів: в дійсності існує лише добрий чи поганий стан органів тіла.
Ф. де Ларошфуко
• Соки нашого тіла, здійснюючи свій звичний і незмін-ний кругообіг, таємно приводять в дію і спрямовують нашу волю; зливаючись в один потік, вони непомітно володіють нею, діючи на всі наші вчинки.
Ф. де Ларошфуко
• Неймовірно, який вплив може мати дух на підтримку тіла... Головне, потрібно навчитись володіти самим собою.
Й.В.Гете
• Від лінощів людина хворіє, а від праці здоров’я загартовує.
Народна мудрість
• Голос духа чути скрізь.
І.Франко
• Пізнай самого себе.
Сократ
• Річ у собі.
І.Кант
• Світ ловив мене, та не спіймав.
Г.Сковорода
• Усе тече, все змінюється.
Геракліт
• Блаженні вбогі духом.
Біблія
• Головні медикаменти – це чисте повітря, холодна вода, пилка і сокира.
В.Д.Полєнов
• Справжні ліки для фізичного здоров’я – бадьорий і веселий настрій духу.
К.Бострем
• Потрібно підтримувати міцність тіла, щоб зберегти міцність духу.
В.Гюго
• Тільки в сильному, здоровому тілі дух зберігає рівнова-гу і характер розвивається у всій своїй могутності.
Г.Спенсер
• Я – частина сили, що у кожну мить
Бажає зла, щоб лиш добро творить.
Й.В.Гете
• Дух може тільки з Богом говорити, а люди того не розуміють.
Народна мудрість
• І найсильніші дістають силу від Бога.
Народна мудрість
• І я живу в Божій волі –
Не дав Господь мені долі.
Народна пісня
• Лиш боротись – значить жить…
Vivere momento!
І.Франко
• Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає.
Леся Українка
• Ламай традицій віковічну скелю,
Отрушуй прах невольного життя.
Хто випив келих чарівного хмелю,
Тому назад немає вороття.
М.Драй-Хмара
• Боже милий, як то мало
Святих людей на світі стало.
Т.Шевченко
• Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна
і полум’я спливе й блакить.
Б.-І.Антонович
• А назустріч небезпеці
Ліпше вийти, ніж в кутку
Дожидать на себе грому!
І.Франко
• Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працю-вати як бджола, збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став він сяючим, прегарним, хвилюючим, зріючим у тисячних красках.
О.Кобилянська
• Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум пока-зує можливим за осягнення.
І.Франко
• Лиш плекання нової волі врятує нас!
Д.Донцов
• Од лиця всіх до Тебе, Боже,
Звертаються в молитві й ждуть
Ти вивів нас на роздоріжжя,
Щоб ми пізнали праву путь.
Ю.Липа
• І тепер Христос із хреста над нами
звішує довічною свою главу.
Т.Осьмачка
• Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, –
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу?
В.Симоненко
• Сидіти за гратами нікому не легко. Але не поважати себе – ще важче. І тому будемо битися.
В.Мороз
• Де Бурмило – цар народа,
Там пропала честь, свобода,
Голос правди занімів.
І.Франко
• Кожен хоче мати репутацію шляхетної людини, і кожен хоче купити її найдешевше.
Міньйон Маклофлін
• Досконалість духу не можна ні позичити, ні купити, а якщо б вона і продавалась, все одно, я думаю, не знайшлось би купця.
Сенека
• Великодушність усім зневажає, щоб усім заволодіти.
Ф. де Ларошфуко
• Найбільші винуватці – найменш великодушні, це загальне правило.
П.Бомарше
• Шляхетна жінка не повинна очікувати від іншої того, чого б вона сама не зробила б.
М.Валуа
• На жаль, розумних людей більше, ніж шляхетних.
Б.Парамонов
• Бити лежачого недобре. Зате безпечно.
А.Стек
• Я ніколи не вдарю лежачого, хіба що він спробує підвестися.
В.Брудзинський
ІX. КОХАННЯ, СЕКС, ЗДОРОВ’Я
• Хто бажає кохати – повинен терпіти.
Філософія Голгофи
• Та красуня, яку серце покохає.
Російська приказка
• Кохання – це невідома країна, і всі ми пливемо туди, кожен на своєму кораблі, і кожен з нас на своєму кораблі капітан, і веде його своїм власним шляхом.
NN
• Дивно, саме те, що дарує насолоду, виявляється і є па-тологія.
Вислів сх. мудреця
• Не розпочинай шлюбу насильством.
О.Бальзак
• Жоден чоловік не повинен одружуватись, не вивчивши анатомію жінки.
О.Бальзак
• Цілують не губами, а всім тілом.
Рудольф Леонардо
• Кохати – це означає не дивитись один на одного, а дивитись разом в одному напрямку.
А. де Сент-Екзюпері
• Кохати означає жити життям того, кого кохаєш.
Л.М.Толстой
• Той не кохає, хто не виявляє свого кохання.
В.Шекспір
• Кохати – бажати іншому того, що вважаєш за благо, і благати притому не заради себе, але заради того, кого кохаєш, і намагатися, по можливості, віддати йому це благо.
Арістотель
• Жінка ділить з чоловіком тільки ложе, але не трапезу.
А.Бебель
• Ніжне кохання розцвітає тільки завдяки привітному слову.
Овідій
• Хто кохав, той кохати вже не може.
С.Єсєнін
• Сексуальна революція завершилася суцільною перемо-гою вірусів.
Патрік О’Рурк
• Розлука послаблює легке захоплення, але посилює велику пристрасть, подібно до того, як вітер гасить свічку, але роздуває пожежу.
Ф.Ларошфуко
• Відомо, наскільки короткий пил кохання у жінок, якщо не підтримувати його очима і руками.
Данте
• ...у кохання тисячі аспектів, і в кожному з них – своє світло, своя печаль, своє щастя і свої пахощі.
К.Паустовський
• Навіть найбільше кохання не може бути відірване від повсякденного життя, і нерідко воно зазнає в ньому поразки.
Олександр Крон
• Кілька разів на тиждень – не шкідливо кожному із нас.
Мартін Лютер
• Коли знаєш, що регулярно кожну наступну ніч в один і той же час в образі молодої дівчини, в якої серце, очікуване пристрастю, приходить щастя, це значно спрощує життя.
Жюль д’Орвіль
• Вмри, але не цілуй без кохання.
М.Г.Чернишевський
• Якщо хочеш бути коханим, кохай.
Сенека
• Жінці легше перебороти свою пристрасть, ніж своє кокетство.
Белз Паскаль
• Коли жінка не зводить погляду з чоловіка або весь час відводить його від нього, усі відразу розуміють, що це означає.
Белз Паскаль
• Де володарює жінка, там часто бажання головніше, ніж справа.
Есхіл
• Коли не бачимо коханої, ми прагнемо її бачити, побачивши, бажаєш щастя обійм, ось обійняли її, надіємось, що не розділяться наші тіла.
Бхартріхарі
• Тіло – найменше з того, що жінка може дати чоловіку.
Р.Ролан
• Найбільшу насолоду отримуєш з жінкою, коли вона спочатку стверджує “Ні, ні”, а потім потроху, поки ще пристрасть не прокинулась, але вже зародилось бажан-ня, сором’язливо розслаблюється і втрачає впертість, і, нарешті, знемагаючи від пристрасті, стає сміливою у взаємних хитрощах любовної гри і нічому не проти-виться.
Брартріхарі
• В романах багато пишуть про проблеми з сексом, і зов-сім мало – про проблеми з дітьми. В житті співвідно-шення зворотнє.
Девід Лодж
• Секс як гроші: мати це добре, говорити про це вульгарно.
Тоня Берг
• Той, хто хоче бути здоровим, частково вже видужує.
Дж.Боккаччо
• В коханні не говорять про кохання – в ньому просто кохають.
К.Фєдін
• Кохання – це бажання, невластиве тим, що шукають: це прагнення до зближення, викликане видимістю краси.
Зенон Кітійський
• Похітлива жінка, через кохання до чоловіків стає черницею. Палкий чоловік через свою запальність іде в монастир. В благополучному будинку часто гніздиться розпуста. Так влаштований світ.
Хун Цзичен
• Там, де припиняється бажання, припиняється і людина.
Л.Фєйєрбах
• Статева потреба гостріша крику, який вгамовує диких слонів, вона гарячіша вогню, вона схожа на стрілу, що увіткнулась в дух людини.
Будда
• Пристрасть іде попереду і веде за собою кохання.
Іхарга Сайкаку
• Єдине, що є вартим у коханні – це його фізична сторона.
Бюффон
• Сексуальна нерівність гірша соціальної.
А.Давидович
• Секс має бути вищим ступенем спілкування, а не замі-ною спілкування.
М.Уільямсон
• Сексуальну близькість можна порівняти лише з музи-кою і молитвою.
Х.Елліс
• Кожній ночі необхідно своє меню.
О.де Бальзак
• Секс – відмінний спосіб схуднути.
Джулі Ньюмар
• Пустощі повинні випереджати любовний акт і повинні бути вчетверо довшими від нього...
“Кама Сутра”
• Індивідум повинен вивчати як Шістдесят чотири Мис-тецтва, так і шістдесят чотири способи сексуальної єдності.
“Кама Сутра”
• Кохати – це означає отримувати насолоду від можли-востей бачити, торкатися, відчувати всіма органами чуття улюблену істоту, що обдарувала нас своїм коханням.
Стендаль
• Любов фізична, сексуальна і схиляння перед красою людського тіла є необхідним для досягнення вищого.
Платон
• Кожна любовна пристрасть – це мандри серця.
Лабрюйєр
• Ми кохаємо лише тих жінок, яким приносимо щастя.
Ашар
• Любов прагне до тіла.
Кампоамор
• Лише закоханий має право називатися людиною.
О.Блок
• Займатися коханням з прекрасною і благородною жін-кою, яке протікає з бережливою увагою, – найкращі ліки на світі.
“Тантра”
• Тамуючи свою пристрасть, чоловік збільшує в собі кохання до жінки. Це, як наче він не міг ніколи досягнути її.
Пенг Цу
• Жінка – це плід пристрасті, який не відчувається, поки не доторкнешся до нього руками. Вона подібна амбрі: якщо не потреш в долонях і не розігрієш – аромату не отримаєш.
Нафзові
• “Легка” поведінка – це найменший недолік жінок, відомих своєю легкою поведінкою.
Староіндійська мудрість
• Три джерела породжують прагнення людини – душа, розум, тіло. Прагнення душі породжує дружбу, праг-нення розуму – повагу, прагнення тіла – бажання. Об’єднання трьох прагнень породжує кохання.
Староіндійська мудрість
• Кохання – інтимне і глибоке почуття, направлене на іншу особу, людську спільність або ідею.
В.Р.Е.
• Сексуальне здоров’я – комплекс соматичних, емоцій-них, соціальних аспектів сексуального існування люди-ни і його спроможність до кохання.
Визначення
• Оскільки сексуальні реакції дані людині не лише для насолоди, а пов’язані, врешті-решт, з репродукцією, задоволення від сексу може призвести до серйозних наслідків. Приносячи в цей світ нове життя, ми не повинні легковажно відноситися до цього процесу. Чим більше людина буде про це знати, тим ефективнішими будуть її рішення.
К.Вейстхеймер
• Щоб вам не судилася найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба – полюбити раба!
І.Франко
• Жінка призначена чоловікові, як смерть від Бога.
О.Кобилянська
X. ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ І ЗДОРОВ’Я
АЛКОГОЛЬ І ЗДОРОВ’Я
• Чи знаєте, що п’є чоловік, в якого тремтять від алкого-лю руки? Він п’є сльози, кров, життя своєї жінки і своїх дітей.
Г.Ламане
• Пияцтво – причина слабкості і хвороб дітей.
Гіппократ
• Від вина гине краса, вином вкорочується молодість.
Горацій
• Пити вино так само шкідливо, як приймати отруту.
Сенека Молодший
• Жодне тіло не може бути настільки міцним, щоб вино не могло його пошкодити.
Плутарх
• Я закликаю користуватись насолодою лише настільки, наскільки це достатньо для збереження здоров’я, і якщо бажання є сутністю людини, то пияцтво є невимірне бажання і любов до вина.
Б.Спіноза
• П’яниця ніколи не насолоджується міцним здоров’ям і не досягає глибокої старості.
А.П.Нелюбін
• В чарці я бачу жахи, які будуть породжені їх вмістом: мені здається, що переді мною склянки з потворами, зміями і ембріонами в справжньому науковому музеї.
Г.Гейне
• Люди бояться холери, але вино набагато небезпечніше від неї.
О. де Бальзак
• Всі епідемії, разом взяті, менше гублять людство, аніж пияцтво.
Ж.Рішар
• Винний спирт не додає сили, а послаблює, не моло-дить, а старить душу, тіло, характер і послаблює розум!
Р.Кок
• Алкоголізм є таким соціальним злом, яке важко взагалі переоцінити.
В.М.Бєхтєрєв
• Алкоголіки нагороджують своїх нащадків різними недугами, серед яких значне місце займають психічні хвороби.
В.Я.Канель
• Од пива болить спина, а од меду голова.
Народна мудрість
• Немає кращого засобу для створення ідіотів, ніж алко-голь при його постійному вживанні.
Є.Крєпєлін
• Ми п’ємо за здоров’я один одного і шкодимо власному здоров’ю.
Дж.К.Джером
• Алкоголь для слабкого серця – що батіг для загнаного коня.
Народна мудрість
• Вино серце весилить і від вина голова болить.
Народна мудрість
• Горя вином не зап’єш, а радість утратиш.
Народна мудрість
• Хто вино любить, той себе погубить.
Народна мудрість
• Треба випити до дна, бо на дні правда одна.
Народна мудрість
• Горілка без вогню розум спалить.
Народна мудрість
• Горілка з ніг людей збиває.
Народна мудрість
• Горілка усьому доброму злодійка.
Народна мудрість
• Горілки кварта тому, хто варта.
Народна мудрість
• Горілочка, як дівочка, як не п’єш до ладу, то збере на біду.
Народна мудрість
• Господи, за що ти мене караєш: чи я горілки не п’ю, чи я жінки не б’ю, чи я церкви не минаю, чи я в корчмі не буваю.
Приповідка
• Карти і пиття не доводить до життя.
Народна мудрість
• Менше пити – довше жити.
Народна мудрість
• Пити та гуляти – то добра не видати.
Народна мудрість
• Сльозами умивається, хто упивається.
Народна мудрість
• Ні рак ні жаба, а просто п’яний нахаба.
Народна мудрість
• Горілочка – тума, зведе кого хоч з ума.
Народна мудрість
• Хоч кажуть, що горілка серце веселить, чого ж від неї, ледачої, голова болить.
Народна мудрість
• Хто стане горілкою свій розум мить, той його ще гірше забруднить.
Народна мудрість
• Хто частенько випиває, той під тином спочиває.
Народна мудрість
• Не шкода горілки випитої, а шкода розуму пропитого.
Народна мудрість
• Як п’ян, то капітан, а як проспиться, то й свині боїться.
Народна мудрість
ПАЛІННЯ І ЗДОРОВ’Я
• Від паління тупієш, воно не сумісне з творчою роботою. Паління добре лише для бездіяльних людей.
Й.В.Гете
• Людина, яка перестала палити, набуває ту розумову якість і спокійність погляду, який з нової сторони освітлює для неї усі явища життя.
Л.М.Толстой
• Немає нічого простішого, ніж кинути палити. Це зовсім не важко... Особисто я це робив разів сто.
М.Твен
• Ті, хто палять цигарки, – це мої природні вороги.
В.Г.Бєлінський
• Я більше не палю. Гріш ціна тому, хто не може зламати дурні звички.
М.Островський
• Тютюн – цей помірний наркотик – залишився на рідкість живучим за рахунок людських слабкостей.
П.Хоменко
• Тютюн, від якого я відмовився вже декілька років, на мою думку, разом з алкоголем є найнебезпечніший ворог розумової діяльності.
А.Дюма
• Той, хто палить, коли йому хочеться палити, без найменшого зусилля знайде тютюн, який він сам від себе заховав.
В.В.Вересаєв
• Той, хто палить, повинен знати і пам’ятати, що він отруює не лише себе, але й інших.
Н.Н.Семашко
• Палити покинемо – отрута в цигарці.
В.В.Маяковський
• Якщо хочеш довго жити – кинь палити і горілку пити.
В.В.Маяковський
• ...Нікотин, як і алкоголь, не може бути зарахований в актив друзів людини.
С.Михалков
• Палити – красі шкодити.
Народна мудрість
• Коли ти курець, май свою люльку і тютюнець.
Народна мудрість
• Хто палить, той чорта дурить, а хто нюхає, той чорта слухає.
Народна мудрість
• Покуримо люльки та й забудемо думки.
Народна мудрість
• Паління чоловіків біда, паління жінок – подвійна біда, бо небезпека від жіночої цигарки подвійна: і для самої жінки – матері, і для її дитини.
Ф.Г.Углов
• З тих пір, як я став дорослим, я ніколи не мав бажання палити і вважав завжди звичку паління варварською, брудною і шкідливою.
М.Ганді
• Наркоманія – це небагаторічна насолода смертю.
Ф.Моріак
• Паління дозволяє думати, що ти щось робиш, коли ти нічого не робиш.
Ралф Емерсон
• Не пали в ліжку: попіл, який доведеться потім підмітати, може виявитися твоїм власним.
Джек Бернет
• Сигара може слугувати добрим суррогатом думки.
Артур Шопенгауер
• Починаєш палити, щоб довести, що ти чоловік. Потім намагаєшся покинути палити, щоб довести, що ти чоловік.
Жорж Сименон
• Відвикнути від паління доволі легко.
Лемек Кумор
ХІ. ЗАГАРТУВАННЯ
• Розтирання є... лікувальний засіб, яким не варто нехту-вати.
Ж.Ж.Руссо
• Тренування холодом – річ корисна. Методи загарту-вання прості.
М.Амосов
• Головні медикаменти – це чисте повітря, холодна вода, пилка і сокира.
В.Д.Полєнов
• Перший обов’язок того, хто хоче бути здоровим, – очистити навколо себе повітря.
Р.Роллан
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Афоризмы: По иностранным источникам. –М., 1985.
2. Бабичев Н., Боровский Я. Словарь латинских крылатых слов. –М., 1988.
3. Борохов Э. Энциклопедия афоризмов. (Мысль в слове). –М., 1995.
4. Высказывания знаменитых людей. –М., 1995.
5. Даль В. Пословицы русского народа. –М., 1957.
6. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях зна-менитых философов. –М., 1979.
7. Душенко К. Большая книга афоризмов. –М., 2002.
8. Душенко К. Словарь современных цытат. –М., 1997.
9. Еврейские афоризмы. –М., 1991.
10. Капица П. Все простое – правда: Афоризмы и изрече-ния. –М., 1994.
11. Книга для медленного чтения. 1000 высказываний 200 мыслителей / Сост. Л.Соболев. –М., 1994.
12. Коваль А. Слово про слово. –К., 1986.
13. Коваль А., Коптілов В. Крилаті вислови в українській літературній мові. –К., 1975.
14. Коптілов В. У світі крилатих слів. –К., 1976.
15. Ливергант А. Суєта суєт. Пятьсот лет английского афо-ризма. –М., 1996.
16. Ливергант А. От А до Я: 300 лет американского афо-ризма. –М., 1998.
17. Макаров Н. Энциклопедия ума, или Словарь избранных мыслей авторов всех времен и народов. –М., 1998.
18. Пьедесталы и карлики: сборник каламбуров, острот, афоризмов. –М., 1990.
19. Разум сердца: Мир нравственности в высказываниях и афоризмах. –М., 1989.
20. Тисяча цитат з українського письменства: Збірник / Упор. Ю.Луцький. –К., 2001.
21. Українські приповідки / Зібр. В.Павлюк –Едмонтон, 1996.
22. Фюрстенберг А. 700 коротких строк. –М., 1980.
23. Шопенгауер А. Афоризмы житейской мудрости. –М., 1990.
|