Масиви являють собою обмежену упорядковану сукупність однотипних величин.  Кожна окрема величина називається компонентом масиву. Тип   компонентів може бути кожним,  прийнятим у мові ПАСКАЛЬ, крім файлового типу. Тип компонентів називається базовим типом.
Уся сукупність компонентів визначається одним ім'ям.  Для позначення окремих компонентів використовується конструкція,  названа змінною  чи індексом :
A[5]     S[k+1]     B[3,5].
Як індекс може бути використаний вираз. Тип індексів може бути тільки інтервальним чи що перелічується.   Дійсний  і цілий типи неприпустимі.  Індекси інтервального типу, для якого базовим є цілий тип,  можуть приймати негативні,  нульове  і позитивні значення. В операторній частині програми один масив може бути привласнений іншому, якщо їхні типи ідентичні . наприклад:
R1:=Z.
Для  введення виведення масиву в список чи виведення висновку міститься змінна з індексом,  а оператори чи уведення  висновку  виконуються  в ициклі.
Перший індекс  визначає  номер  рядка,  другий - номер стовпця.
Двовимірні масиви зберігаються в пам'яті ЕОМ по рядках.
Ініціалізація масивів (присвоєння початкових значень усіх  компонентів масивів) здійснюється двома способами.
Перший спосіб - з використанням типізованих констант,   наприклад:
type Dim10= Array[1..10] of Real;
const
raM10: Dim10 = ( 0, 2.1, 4, 5.65, 6.1, 6.7, 7.2, 8, 8.7, 9.3 );
При ініціалізації двовимірних масивів значення компонент кожного з вхідних у нього одномірних масивів записується в дужках:
type Dim3x2= Array[1..3,1..2] of Integer;
const
iaM3x2: Dim3x2= ( (1, 2)
(3, 4)
(5, 6) );
Другий спосіб ініціалізації - використання різновиду процедури FillChar:
FillChar( var V; NBytes: Word; B: Byte );
Ця процедура заповнює ділянку пам'яті однобайтовим значенням. Наприклад, для обнулюння масиву A[1..10] of Real можна записати:
FillChar(A, 40, 0); чи  FillChar(A, SizeOf(A), 0);
ЗАВДАННЯ ДО РОЗВ’ЯЗАННЯ
1.    Дано натуральне число n, дійсна матриця розміру n9. Знайти середнє арифметичне кожного рядка.
2.    Дана дійсна матриця розміру 18n. Знайти значення найбільшого за модулем елемента матриці, а також індекси якого-небудь елемента за знайденим значенням модуля.
3.    Дана дійсна матриця розміру mn. Знайти суму найбільших значень елементів її рядків.
4.    Дана дійсна матриця розміру mn. Переставити рядки матриці за зростанням сум елементів рядків.
5.    Дана дійсна матриця розміру mn. Переставити стовпці матриці за спаданням значень перших елементів стовпців.