ВСТУП    3
1. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ PHOTOSHOP    5
1.1 ПАНЕЛЬ ІНСТРУМЕНТІВ PHOTOSHOP    6
1.2 ПАЛІТРИ    8
1.3 СКАНУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ    10
1.4 ІМПОРТ І ЕКСПОРТ ЗОБРАЖЕНЬ    11
1.5 ВИДІЛЕННЯ ОБЛАСТЕЙ    12
1.6 ВИКОРИСТАННЯ КОНТУРІВ    12
1.7 МАЛЮВАННЯ І РЕДАГУВАННЯ    13
1.8 РЕЖИМИ МАЛЮВАННЯ    15
1.9 ВИБІР КОЛЬОРІВ    18
1.10 СЛОЇ    18
1.11 ОСНОВИ КОЛІРНОЇ КОРЕКЦІЇ    19
1.11.1 Кольори    19
1.11.2 Погана контрастність    20
1.11.3 Поліпшення контрасту, використовуючи Рівні    21
1.12 ЗМІНА ПРОПОРЦІЙ КОЛЬОРУ, ВИКОРИСТОВУЮЧИ КОЛІРНИЙ БАЛАНС    22
1.12.1 Канали і маски    22
1.12.2 Маски для зображень    22
1.12.3 Колірні моделі    23
1.12.4 Створення маски    24
1.13 ФІЛЬТРИ    28
1.14 ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРЕГЛЯД ЕФЕКТІВ    29
1.15 СВІТЛОКОРЕКЦІЯ    32
1.16 ПЕРЕТВОРЕННЯ ЗОБРАЖЕНЬ    33
1.16.1 Робота з зображеннями у форматах RGB і CMYK    33
1.16.2 Модель HSB    36
1.16.3 Перетворення у формат Lab    38
1.16.4 Параметри відображення кольорів для 8-бітних кольорових моніторів    39
1.16.5 Перетворення документів    39
1.16.6 Зміна колірного формату    39
1.16.7 Одне-, двох, трьох- і чотирьохкрасочні дуплекси    40
1.16.8 Перетворення у формат «Індексовані кольори»    40
1.17 ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ ЕКШЕНИ    41
1.18 СТВОРЕННЯ ЕКШЕНІВ    42
2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО ВИВЧЕННЮ PHOTOSHOP    44
2.1 МАЛЮВАННЯ З “НУЛЯ”    44
2.1.1 Як намалювати об'ємну сферу    44
2.1.2 Як намалювати спіраль    44
2.1.3 Малюємо космос    45
2.1.4 Завдання до Розділу 2.1    47
2.2 РОБОТА З ТЕКСТОМ    47
2.2.1 Вогонь    47
2.2.2 Ртуть    48
2.2.3 Ефект "X-Files"    52
2.2.4 Завдання до Розділу 2.2    54
2.3 РОБОТА З ФОТОГРАФІЯМИ    54
2.3.1 Фотомонтаж    54
2.3.2Оформлення ілюстрацій.    55
2.3.3 Створення штучної веселки в раю.    56
2.3.4 Завдання до Розділу 2.3    63
3. СПЕЦІАЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ. ПРЕЗЕНТАЦІЯ УРОКУ З ГЕОМЕТРІЇ    64
3.1 СЦЕНАРІЙ ПРЕЗЕНТАЦІЇ    64
3.2 ОПИС ОПЕРАЦІЙ    65
3.2.1 Вставка картинки з диска    65
3.2.2 Вставка “Управляючої кнопки” в вигляді об’єкту WordArt    65
3.2.3 Операція зменшення тексту    66
3.2.4 Вставка відео кліпу    67
ВИСНОВКИ    69
ЛІТЕРАТУРА    70

















Вступ
Графічна обробка великих об'ємів інформації - найбільш масова галузь використання ПЕОМ. Сьогодні персональні комп'ютери застосовують для розв'язання різних завдань:
1.    Комп'ютерна верстка журналів, газет, книг.
2.    Обробка математичних, статистичних, фізичних та інших даних і побудова за ними графіків, діаграм, поверхонь, карт та інших графічних об'єктів.
3.    Створюються комп'ютерні зображення, картини, обробляються фотографії за допомогою графічних редакторів. У наш час кольорова гама зображень може нараховувати до 16 мільйонів кольорів та відтінків.
4.    Останнім часом ЕОМ почали застосовувати для створення різного роду анімацій та комп'ютерних мультфільмів.
Виникла необхідність створення таких програм, використання яких не вимагало б від художників та дизайнерів глибоких знань програмування, І вони мали б змогу зосередитись на створенні малюнків.
Треба відмітити, що сучасна шкільна програма не передбачає широкого ознайомлення з графічними редакторами. Тому тим, хто в майбутньому збирається займатися комп'ютерною графікою (в тому числі видавництвом книг), необхідно на спецкурсах або індивідуальних заняттях ознайомитися з такими графічними програмними продуктами.
В даній роботі розглянуто деякі основні поняття про машинну графіку: як створити графічне зображення, як зберегти графічне зображення, які формати файлів при цьому використовуються.
В своїй роботі я не маю за мету відкрити якісь секрети графічного редактора. Я пропоную послідовність його покрокового вивчення у школі. В роботі також наявні малюнки, які наочно і досить просто, швидко дадуть змогу ознайомити і навчити дітей працювати з графічним редактором PHOTOSHOP. Послідовне виконання завдань учнями з вчителем дозволить їм в легкий, ігровій формі освоїти основи графічних технологій. При цьому вчителю і учням не обов'язково вміти гарно малювати. Комп'ютер дасть змогу дітям стати художником, дизайнером, модельєром, архітектором...
Навчальну програму розробляє кожен вчитель індивідуально. Тому приведені нижче уроки, по вивчені графічного редактора PHOTOSHOP, дають змогу вчителю самостійно вибрати уроки і таку їх послідовність з великої кількості, щоб навчання для дітей було цікавим, різноманітним. І вчитель може підібрати з вказаних уроків ті уроки, які на його думку найдоцільніше провести в тому чи Іншому класі І-ІІ ступеня навчання у школі. Навколо нас цілий світ. І тому в цій роботі відображені далеко не всі області, де може бути застосована графічна технологія.
МЕТА ЗАНЯТЬ - показати, що комп'ютер це тільки інструмент для рішення багатьох життєвих задач. Як ручка в руках письменника, як пензлик в руках художника, так і комп'ютер в руках дітей дає змогу поринути в світ різних професій, в світ фантазій, мрій і справжньої роботи. Потрібно тільки зацікавити дітей.
Для того, щоб уроки були цікавими потрібно не замикатися тільки на навчанні технічним прийомам роботи з комп'ютером. Навпаки, уроки потрібно робити пізнавальними, інформаційно-об'ємними, щоб можна було використати матеріал з різних областей знань. Потрібно ілюструвати свої розповіді малюнками і репродукціями, зразками, моделями.
Використання таких уроків при вивченні графічного редактора повинні доповнювати і розширяти кругозір знань учнів з основних дисциплін.

1. Основні характеристики Photoshop
Програма Adobe Photoshop(АР) один з численних пакетів для обробки, зміни, збереження графічних об'єктів.
(АР) дозволяє працювати з палітрою, калібрувати, сканувати, імпортувати  й експортувати, виділяти області, контури, малювати, редагувати, вибирати кольори, слої, канали і маски, фільтри, розмір зображення, світлокорекція, перетворити зображення, кольороділення, друк зображення.


Вид програми (АР) можна побачити на малюнку.




1.1 Панель інструментів Photoshop

Панель інструментів (tools bar) - це основна робоча панель Рhоtоshор'а. Знання всіх інструментів дасть вам можливість більш продуктивно використовувати всі можливості редактора.
Панель інструментів Adobe Photoshop містить 45 інструментів, 25 з яких - сховані. Сховані інструменти заховані за тими іконками, у яких у правому нижньому куті є маленький трикутник. Щоб добратися до цих інструментів потрібно натиснути й утримувати на іконці ліву кнопку миші.

виділення прямокутником
вирізання виділеної області
виділення вертикальною лінією
виділення горизонтальною лінією
виділення овалом
рух виділеного об'єкта чи слоя
виділення від руки
виділення "магнітом" (лінія сама згинається за курсором)
виділення багатокутником, вказавши його вершини
"чарівна паличка" – виділення площі з подібними кольорами
розпилювач фарби
малювання кистю
дозволяє відтворювати точні чи модифіковані копії елементів зображення і колірних зразків у тім же зображенні, або в іншому документі.
Гумка
малювання олівцем
малювати лінію
робить чіткі границі зображення змазаними
розмазує колір
робить змазані границі зображення чіткими
збільшує яскравість
зменшує яскравість
змінює насиченість кольору
малювати "стежини"
додати сполучну крапку для "стежини"
видалити сполучну крапку з "стежини"
малювати "стежини" "магнітом" (лінія сама згинається за курсором)
малювати "стежини" від руки (просто малюєте як олівцем)
дозволяє чи виділяти рухати "стежини" чи їх частини
дозволяє з прямих з'єднуючих крапки робити криві
введення тексту по горизонталі
робить виділення у формі тексту по горизонталі
введення тексту по вертикалі
робить виділення у формі тексту по вертикалі
лінійка
заповнює область поступовим переходом від одного кольору до другому
те ж, відповідно іконці
те ж, відповідно іконці
те ж, відповідно іконці
те ж, відповідно іконці
заповнює область верхнім (foregraund) кольором
верхній (foregraund) колір стає кольором крапки на який вказуєш
рухає картинку у вікні
збільшує і зменшує зображення у вікні


1.2 Палітри
У програмі запропоновані користувачу наступні палітри:
    Палітра «Шари»
    Палітра «Канали»
    Палітра «Контури»
    Палітра «Кисті»
    Палітра «Параметри»
    Палітра «Синтез»
    Палітра «Каталог»
    Палітра «Дизайн»
    Палітра «Інфо...»
    Палітра «Команди»

Палітра «Шари» використовується для створення, копіювання, об'єднання і видалення шарів, а також для створення шарів-масок. Крім того, ця палітра дозволяє керувати відображенням окремих шарів.
Палітра «Канали» використовується для створення, дублювання і видалення каналів, для визначення їхніх параметрів, для перетворення каналів у самостійні документи, а також для об'єднання каналів і формування сполученого зображення. Палітра «Канали» дозволяє також керувати відображенням окремих каналів на екрані, роблячи їх видимими чи невидимими.
Палітра «Контури» використовується для створення, збереження й обробки контурів. У даному розділі описані відкриття і закриття палітри, а також виділення контурів і їхнє відображення в палітрі. В інших розділах цієї глави говориться про створення і редагування контурів, про перетворення контурів у виділені області і виділені області  в контури, а також про використання обтравочних контурів.
Різні кисті, використовувані для малювання і редагування, представлені в палітрі «Кисті». За замовчуванням вам пропонуються кілька розмірів круглих кистей, причому Adobe Photoshop зберігає характеристики кистей для кожного інструмента окремо.
Кожен інструмент (крім інструментів «переміщення» і «текст») характеризується власним набором параметрів, що відображається в палітрі «Параметри». Заголовок і вміст цієї палітри міняється в залежності від обраного на даний момент інструмента.
Палітра «Синтез» відображає колірні значення поточних кольорів переднього і заднього плану. За допомогою «повзунків» ви можете відредагувати ці кольори в одній із запропонованих колірних систем.
Палітра «Каталог» містить набір доступних для використання кольорів. Ви можете вибрати колір переднього і заднього плану з наявних варіантів, або створити замовлену палітру шляхом додавання чи видалення кольорів. Крім того, ви можете створити і зберегти будь-який набір кольорів для наступного використання в інших зображеннях.
Палітра «Дизайн» являє собою планшет, який ви можете використовувати для довільного змішування кольорів. Для роботи в палітрі «Дизайн» ви можете користуватися будь-якими інструментами, що малюють. Для перегляду вмісту палітри можуть застосовуватися інструменти «масштаб» і «рука».
Палітра «Інфо» відображає інформацію про активний інструмент і про колірні координати в активній крапці курсору.
Палітра «Команди» дозволяє одним щигликом миші вибирати найбільше часто використовувані команди. Коли палітра «Команди» відкрита на екрані, щиглик миші на кожній з команд, що містяться в ній, приводить до виконання відповідної операції чи до відкриття відповідного діалогового вікна. За замовчуванням у програмі Adobe Photoshop обрані кілька команд, за яких закріплені функціональні клавіші. Якщо на вашій клавіатурі маються функціональні клавіші, то ви можете самостійно перепризначувати їх на інші команди.
У програмне забезпечення Adobe Photoshop включено кілька спеціалізованих палітр «Команди». Вони містять команди, застосовувані для виконання додруковних задач, корекції кольору і маніпулювання зображеннями.

1.3 Сканування зображень
При використанні визначених моделей сканерів програма Adobe Photoshop дозволяє цілком контролювати процес перетворення фотографії чи слайда в цифрове зображення. Для сканування зображень використовується команда «Одержати» з меню «Файл».
Програма Adobe Photoshop може працювати з будь-яким сканером за умови, що для нього буде встановлений сумісний додатковий модуль. Щоб установити такий модуль, необхідно скопіювати в підкаталог PLUGINS каталогу програми Photoshop відповідний файл фірми-виробника сканера. Усі модулі для сканерів, встановлені в підкаталозі PLUGINS, відображаються в субменю «Файл» > «Одержати».  Adobe Photoshop підтримує стандартний інтерфейс TWAIN, що дозволяє використовувати для сканування будь-які пристрої, що також підтримують цей інтерфейс. Щоб підключити сканер, що підтримує інтерфейс TWAIN, ознайомтеся з інструкцією, що додається до нього, по установці і настроюванню модуля TWAIN.
Якщо ви не змогли придбати для свого сканера драйвер, сумісний із програмою Adobe Photoshop, то ви можете відсканувати зображення за допомогою програмного забезпечення фірми-виробника сканера, зберігши його у форматі TIFF чи BMP. Щоб потім відкрити цей файл у програмі Photoshop, скористайтеся командою «Відкрити...» з меню «Файл». У процесі сканування зображень ви маєте можливість керувати декількома параметрами, що впливають на якість підсумкового файлу. Перш ніж приступити до сканування, виконаєте викладені в цій главі інструкції з визначення розподільної здатності сканування й оптимального динамічного діапазону, а також по розробці процедур, мінімізірующих небажані колірні перекручування.

1.4 Імпорт і експорт зображень
Adobe Photoshop дозволяє відкривати документи в різних форматах, включаючи Adobe Illustrator, Amiga IFF, BMP, CompuServe (GIF), EPS, JPEG, Kodak CMS PhotoCD, MacPaint, PCX, PICT File (тільки растровий), PIXAR, PixelPaint, Raw, Scitex™ CT, Targa, TIFF і формати, що використовують TWAIN інтерфейс. Формати Photoshop, Adobe Illustrator, JPEG, Raw, Scitex CT і TIFF є убудованими. Інші формати й інтерфейс TWAIN є убудованими форматами.
Крім того, за допомогою модуля Quick Edit можете відкривати окремі фрагменти великих файлів у форматах Photoshop і Scitex, а також неупакованих TIFF-файлів.

1.5 Виділення областей
Щоб відредагувати фрагмент зображення в програмі Adobe Photoshop, необхідно насамперед виділити область, що редагується. Після цього ви можете перемістити, скопіювати чи розфарбувати виділений фрагмент, а також застосувати до нього різні спецефекти.
Наприклад, щоб змінити колір якого-небудь елемента зображення, ви повинні виділити область, що містить цей елемент, а потім заповнити її потрібним кольором. Границя виділеної області відображається на екрані  пунктирною лінією, що рухається.
Adobe Photoshop забезпечує кілька способів виділення фрагментів зображень: ви можете зробити це за допомогою інструментів «область», «ласо» чи «чарівна паличка», а також за допомогою команди «Колірний діапазон». Перераховані інструменти дозволяють виділяти потрібні фрагменти різними способами з заданим ступенем точності. (Інструмент «авторучка» у палітрі «Контури» також може бути використаний для виділення областей; докладніше про це говориться в розділі «Створення контурів».

1.6 Використання контурів
Контуром називається будь-яка лінія чи крива, побудована в програмі Adobe Photoshop за допомогою інструмента «перо». В основі створення контурів лежить побудова кривих Безьє, що представляють собою лінії, що легко редагуються. У цій главі розповідається про використання палітри «Контури» для доступу до інструмента «перо» і про побудову контурів.
Інструмент «перо» дозволяє будувати гладкі контури з великою точністю. За допомогою контурів дуже зручно визначати області для заливання, а також створювати криволінійні об'єкти для наступного обведення за допомогою інструментів, що малюють. У багатьох випадках контури є прекрасною альтернативою нерівним лініям, що виходять за допомогою інструмента «ласо».
Контури також дуже зручні для тривалого збереження простих масок, оскільки в силу своєї компактності вони займають значно менше дискового простору, чим виділені області. Крім того, зміна розмірів і пропорцій контурів не впливає на їхню розподільну здатність і якість. Ви можете копіювати контури з одного документа Adobe Photoshop в інший, а також обмінюватися документами з програмою Adobe Illustrator.

1.7 Малювання і редагування
Інструменти, що малюють, наносять на поверхню документа колір переднього плану, показаний у палітрі інструментів у поле основного кольору (верхній квадрат). Щоб у процесі малювання змінити колір переднього плану, натисніть клавішу Alt, інструмент що  малює, буде тимчасово замінений інструментом «піпетка». Встановіть курсор на будь-якому кольорі в межах зображення чи в колірній палітрі і клацніть мишею.
Колір заднього плану, показаний у поле фонового кольору (нижній квадрат), використовується для градієнтного заливання і для заповнення областей, вилучених із зображення за допомогою інструмента «ластик». Крім того, при визначенні параметрів нового документа ви можете задати для нього заливання кольором заднього плану.
Для малювання можна використовувати цілий ряд інструментів:
    Інструмент «ластик»
    Інструмент «лінія»
    Інструмент «олівець»
    Інструмент «аерограф»
    Інструмент «кисть»
    Інструмент «штамп»
    Інструмент «палець»
    Інструмент «розмиття/різкість»
    Інструмент «освітлювач/затемнитель/губка»
Інструмент «ластик» змінює кожен піксел, що був в зоні його дії. В однослоєвому зображенні піксели перефарбовуються у фоновий колір. При роботі на слоях пофарбовані піксели стають прозорими.
Інструмент «лінія» дозволяє малювати в зображенні прямі лінії. Ви можете змінювати товщину ліній, задавати для них згладжування країв, а також створювати лінії у виді стрілок.
Інструмент «Олівець» дозволяє створювати довільні лінії з твердими границями і використовується насамперед у роботі з бітовими зображеннями. Для цього інструмента існує спеціальний режим «Автоматичне стирання» , що дозволяє малювати фоновим кольором по кольорі переднього плану.
Інструмент «аерограф» дозволяє фарбувати об'єкти без різких колірних переходів. Він створює ефект малювання за допомогою аерозольного балончика чи розпилювача. Цей інструмент дає набагато більш м'які штрихи ніж інструмент «кисть». Щоб одержати більш соковитий колір, ви можете нанести на ту саму область кілька штрихів.
Інструмент «кисть» створює в зображенні м'які мазки, границі яких менш тверді, чим в інструмента «олівець», але і не такі розмиті, як у «аерографа».
Інструмент «штамп» дозволяє відтворювати точні чи модифіковані копії зображення в тім же зображенні, або в іншому документі. За замовчуванням інструмент «штамп» використовує як шаблон для копіювання ціле зображення. Інші режими використання цього інструмента дозволяють зафарбувати визначені області зображення заздалегідь узятим зразком чи створити його «імпресіоністську» версію. Крім того, ви можете вибірково відновлювати фрагменти останньої збереженої версії документа.
Інструмент «палець» імітує змазування сирої фарби пальцем. Цей інструмент «бере» колір на початку штриха і «протаскує» його в напрямку переміщення курсору.
Інструмент «размиття/різкість» дозволяє або зм'якшувати занадто різкі границі чи області в зображенні, зменшуючи контраст між деталями, або підвищувати чіткість зображення, роблячи занадто м'які границі більш різкими.

1.8 Режими малювання
Photoshop надає так багато різних режимів малювання, що навіть фахівці ніколи не використовують усі. Режими використовуються для створення спеціальних ефектів при малюванні, а також при накладанні зафарбованих областей одне на одне. Кожен режим визначає, як колір штриха комбінується з кольорами існуючого зображення. Дія кожного з цих параметрів змінюється в залежності від того, чи працюєте ви на білому, чорному, напівпрозорому чи кольоровому зображенні чи фоні.
    Щоб описати розходження між режимами, ми будемо використовувати три поняття:
Base Color (Основний колір). Це значення піксела перед мазком. Воно може відповідати кольору чи тла іншого зображення.
    Blend Color (Колір накладення). Значення, що ви хочете застосувати. Це може бути окреме значення чи кілька кольорів.
    Result Color (Кінцевий колір). Фінальне значення, що визначається режимом кисті чи кольором, що виходить при об'єднанні кольору, що накладається, (Blend Color) і основного кольору (Base Color).
Нижче приведений дуже короткий огляд усіх режимів. Найкращий спосіб з'ясувати, що вони роблять – це спробувати їх у дії самостійно.
    Normal (Нормальний). Основний колір кожного піксела буде змінений на колір накладення. Режим малювання Normal використовується, якщо ви не намагаєтеся створити спеціальний ефект.
    Dissolve (Розчинення). Цей режим розсіює застосовуваний колір випадковим образом по обраним пікселам. Найбільш помітний ефект виходить при використанні великих і м'яких кистей.
    Behind (Підкладка). Цей режим створює ефект малювання за зображенням. Він корисний, якщо ви хочете додати до зображення тінь, не видаляючи зафарбовані області в сусідніх слоях.
    Multiply (Множення). Багато користувачів порівнюють цей режим з малюванням фломастерами. При використанні з відтінками сірого кольору виходить гарний інструмент для затінення.
    Режим Multiply не буде мати ніякого ефекту при обраному параметрі Wet Edges (Мокрі краї), тому що цей параметр уже використовує режим Multiply.
Screen (Освітлення). Цей режим є протилежним для Multiply. Він використовується для освітлення областей шляхом зменшення значення яскравості основних пікселів.
    Overlay (Перекриття). Цей режим робить ефект Multiply (Множення) чи Screen (Освітлення), у залежності від колірного значення основного кольору. Як і у випадку з режимами Multiply і Screen, повторне застосування до однієї і тієї ж області буде підсилювати ефект.
    Soft Light (М'яке світло). Цей режим робить ефект типу Overlay, але з меншою інтенсивністю. Як зрозуміло з назви, цей режим схожий на висвітлення зображення м'яким чи розсіяним світлом.
    Hard Light (Тверде світло). Цей режим застосовує колір до основних пікселів, що приводить до більш високих рівнів насиченості кольорів. Soft Light і Hard Light; це коштовні інструментальні засоби для додавання і підсвічувань тіней до зображення.
    Color Dodge (Освітленя основи). Цей режим використовується для створення загального ефекту підсвічування. Коли ви робите рух кистю, всі основні піксели, більш темні, ніж обраний колір накладання, будуть освітлюватися.
Color Burn (Затемнення основи). Цей режим протилежний режиму Color Dodge. Він використовується для створення загального ефекту затемнення.
Darken (Заміна темним). При переміщенні кисті над зображенням у цьому режимі вплив буде вироблятися тільки на піксели більш світлі, чим застосовуваний колір.
    Lighten (Заміна світлим). Цей режим протилежний режиму Darken. При русі кистю змінюються тільки піксели більш темні, ніж приміняємий колір.
    Difference (Різниця). Цей режим виявляє розходження між базовим кольором і кольором накладення, роблячи вражаючий ефект. При повторенні мазків над однією і тією ж областю ефект застосовується повторно.
    Exclusion (Виключення). Цей режим працює приблизно так само, як і режим Difference, але в результаті виходить колір більш м'який, ніж при використанні Difference.
    Hue (Колірний тон). Гарний режим для зміни кольору без зміни яскравості чи насиченості.
    Saturation (Насиченість). Цей режим підсилює кольори.
    Color (Кольоровість). Цей режим часто використовується для перетворення чорно-білого зображення в кольорове, тому що він зберігає яскравість зображення при застосуванні кольору. Він також може використовуватися для підфарбовування кольорового зображення.
    Luminosity (Яскравість). Режим протилежний режиму Color.

Щоб задати режим малювання, необхідно виконати наступне:
1. Двічі кликнути на кнопці Paintbrush на панелі інструментів. Відкриється панель Paintbrush Options.
2. Вибрати режим малювання з розкрившогося меню в лівому верхньому куті панелі Paintbrush Options.

1.9 Вибір кольорів
Палітра кольорів програми Adobe Photoshop (Color Picker) дозволяє вибирати кольори переднього і заднього плану по спектральній шкалі чи визначати координати кольорів за допомогою числових значень. Крім того палітра кольорів програми Adobe Photoshop дозволяє вибирати готові кольори, засновані на колірній моделі CMYK, а також вибирати кольори в різних замовлених колірних системах.
Палітра кольорів програми Adobe Photoshop прийнята за замовчуванням у якості основної. Щоб повернутися до неї після використання іншої палітри, виберіть з меню «Файл» команду «Установки» > «Основні...»  на екрані відкриється діалогове вікно «Основні установки». У списку «Палітра кольорів» задайте варіант «Photoshop».
Щоб відкрити палітру кольорів, клацніть мишею в палітрі «Інструменти» чи в палітрі «Синтез» (у виділеному колірному полі).
1.10 Слої
Новий документ, створений у програмі Adobe Photoshop, складається тільки з фону (заднього плану). Цей фон можна порівняти з полотном, на якому малюється картина. Фон може бути білим, або пофарбованим у поточний колір заднього плану.
Ви можете додати в документ один чи кілька слоїв, які можна порівняти з аркушами абсолютно прозорої плівки, складеними в стопку поверх фону. Якщо слой не містить ніяких образотворчих елементів, то крізь нього будуть видні всі інші слої і задній план.
Слої дають вам можливість редагувати окремі елементи зображення незалежно від інших об'єктів. Ви можете малювати, редагувати, склеювати, маскувати і переміщати вміст одного слоя, не побоюючись зіпсувати графічні елементи, розташовані на інших слоях.
Усі слої в документі мають ту саму кількість пікселів, однакове число каналів і загальний колірний режим, наприклад, RGB, CMYK чи «Градації сірого».
Документи, створені в більш ранніх версіях програми Adobe Photoshop, складаються з єдиного слоя. Щоб додати нові слої в такий документ, вам доведеться зберегти його у форматі Adobe Photoshop 5.0.

1.11 Основи колірної корекції
Професійна корекція кольору завжди була однієї з найбільш важливих робіт при підготовці зображень.
Photoshop дозволяє коректувати старі і погано відскановані фотографії. Перед тим, як приступити до колірної корекції зображення, необхідно визначити які кольори в надлишку, а яких недостатньо. Щоб навчитися робити це, необхідно зрозуміти основні правила корекції кольорів.
1.11.1 Кольори
У першу чергу Ви повинні звернути увагу на кольори, що виглядають брудними чи змішаними. Наприклад, щоб одержати правильний зелений колір листа - Ви повинні змішати голубий і жовтий у різних пропорціях. При відхиленні від цих пропорцій виходить уже не той колір (більш темний, або більш світлий).
Наступний момент - це те, що колір повинен бути реалістичним. Небо повинне бути синім, трава повинна бути зелена, хмари могли б бути білими чи сірими. На зображенні необхідно виправити всі погрішності такого типу . У прикладі, на лівому зображенні ці помилки в кольорах невиправлені.

У цьому прикладі Ви бачите, що обличчя має занадто червоний відтінок, що не нормально.
1.11.2 Погана контрастність
Інша проблема – погана контрастність зображення. Це означає, що на зображенні є недолік темних пікселів у затінених областях і світлих пікселів на освітлених областях.
Так, як коректувати кольори? Я не буду описувати всі методи, (тому що їх дуже багато). Існує декілька основних методів. У випадку, якщо погана контрастність, найпростішим способом був би наступний:
Виділити\Все виділит.Потім Редагування\Скопіювати і Редагування\Вклеїти. Тепер у Вас є два однакових рівні, один над іншим.     

Відкрийте палітру Слої (Вікно\Показати слої) і виділіть слой, що Ви тільки що вклеїли. Потім змініть режим на Перекриття (Overlay). Якщо у Вас на отриманому зображенні занадто сильний контраст, то Ви можете його скорегувати, змінивши непрозорість слоя.

Інша (і найбільш популярна) методика, щоб виправити кольори - це використання кривих. За допомогою кривих можна зробити більшість робіт, зв'язаних з корекцією кольору. Перейдіть у Зображення\КорекціяКриві. Корекція здійснюється діагональною лінією.
Щоб виправити тільки деякі кольори, перейдіть до палітри Канали і з Shift'ом виберіть потрібний канал. Потім, коли Ви відкриваєте діалог Криві, будуть відображатися тільки потрібні канали.      
Унизу діалогового вікна Криві є два дуже важливих числа, що змінюються, якщо Ви робите зміни у вікні Криві. Ці числа являють собою значення введення і висновку зміненого піксела. Спостерігаючи, як ці числа змінюються і періодично здійснюючи вибірку пікселів у зображенні, Ви будете мати повний контроль над тим, як колір змінюється.
1.11.3 Поліпшення контрасту, використовуючи Рівні
У багатьох випадках Ви не повинні змінювати колір, щоб зробити фотографію краще. Ви повинні тільки поліпшити контраст. У цьому випадку Вам необхідний інструмент Рівні. .

У вікні Рівні зображена гістограма зображення. Вона дає Вам графічне представлення того, як піксели розподілені в зображенні.
Інший популярний спосіб поліпшення кольорів (звичайно використовуваний, щоб установити реальні кольори) - коректування Колірного відтінку і Насиченості. Це здійснюється переміщенням повзунків у діалозі Колірний тон/Насиченість.

1.12 Зміна пропорцій кольору, використовуючи Колірний баланс
Колірний баланс - не дуже точний інструмент для корекції кольору, але він добре підходить у багатьох випадках. Він дозволяє Вам змінювати рівновагу між різними квітами. Наприклад, Ви можете зменшити кількість червоного і додати синього кольору.
1.12.1 Канали і маски
При створенні складеного зображення у Вас, напевно, іноді з'являлася проблема як вирізувати потрібну ділянку зображення. У випадку, якщо об'єкт має прості і чіткі грані, Ви можете використовувати чарівну паличку. Якщо тло - не контрастний, ви повинні створити виділення, використовуючи інструмент ласо, або (що частіше застосовується) інструмент перо. Але в деяких випадках, коли дуже дрібні деталі, ця задача стає дуже складною (наприклад, виділення волосся). Ця методика допоможе Вам вивчити, як маскувати волосся чи будь-які інші складні об'єкти на професійному рівні.
1.12.2 Маски для зображень
Так, що є масками? Маска - це фактично інформаційний канал, що вказує на те, які піксели повинні бути включені у виділення. У Photoshop Ви можете відкрити палітру каналів (Вікно>Показати канали) і бачити всі канали зображення. Кожен канал являє собою маску. І навіть якщо канали RGB, чи CMYK - усі вони є масками. У випадку RGB, червоний канал представляє усі відтінки червоного в зображенні.
Створення маски фактично означає створення каналу, що представляв би нашу маску.

Це – просте зображення, ЯКЕ ми будемо використовувати в нашому прикладі. Я створив новий канал #4 і намалював 2 білих квадрати.

Це – канал #4 у палітрі каналів

Тепер, щоб завантажити канал у вихідне зображення, ми повинні переключитися на канал RGB і потім перейти до Виділення>Завантажити область... і виберіть канал #4.
Маска завантажується у виділення.
У випадку, якщо у Вас є зображення, збережене у форматі Jpeg, Ви можете також звернути увагу на те, що один з каналів (звичайно синій) виглядає розмитим. Це - результат JPEG-стиску. Один з каналів стискується більше, ніж інші, але візуально в RGB, Ви не звернете увагу на цей факт.
Отже, у нашому прикладі ми маємо потребу в масці, що працювала б як маска прозорості.

1.12.3 Колірні моделі
Я рекомендую переключитися на CMYK режим, перед створенням маски для волосся, використовуючи методику, описану нижче. Зображення в режимі CMYK дає більш точну інформацію про колір, і ми будемо використовувати це.
1.12.4 Створення маски
Як вказувалося раніше, ми повинні створити маску. Давайте виберемо найбільш складну частину маскування процесу і спробуємо вирішити проблему. От вихідне фото з яким ми збираємося працювати. У результаті ми повинні забрати тло. У випадку, якщо Ви збираєтеся використовувати інструмент перо, щоб виділити волосся, це відніме у Вас масу часу, щоб одержати більш-менш точне виділення.

Ця методика використовує кольорові канали, щоб створити маску. Конвертуйте ваше зображення в CMYK, якщо Ви не зробили цього раніш. (Зображення>Режим>CMYK).
Давайте подивимося на канали в цьому зображенні.

Ви можете бачити, що найбільш контрастний канал тут – це чорний канал. Ми можемо використовувати його як наш прототип маски. Спочатку, зробіть копію чорного каналу, перетягнувши його до іконки нового каналу.
Переключіться на канал #5.     
Давайте почнемо створювати нашу маску. У першу чергу необхідно скорегувати рівні чорного каналу, щоб збільшити контраст. Зображення>Корекція>Рівні...

Пересуньте середній повзунок так, як показано на зображенні. Це додасть каналу #5 більше контрасту.
Наступний крок дуже важливий. Ви повинні зробити контур виділення, але Вам не треба буде виділяти волосся. У дійсності, вони уже попадають у маску (область волосся виділяється контрастом). Вам тільки необхідно зробити контур навколо необхідної області (приблизно так, як на зображенні). Не включайте волосся у виділення.

Тепер, перетворіть контур в область виділення і заповните її чорним кольором. Натисніть Ctrl-D.

На наступному кроці Ви повинні використовувати інструмент Чарівна паличка, для того, щоб зробити більш точне виділення в нашій масці. Виберіть чарівну паличку і натисніть у будь-якім місці чорної області. Це створить область виділення. Чим більше вихідний образ і чим точніше допуск чарівної палички, тим більше точне виділення Ви одержите.
Далі Виділення>Інверсія і залийте білим кольором. Зніміть виділення (Ctrl-D). Інвертуйте отримане зображення (Зображення>Корекція>Негатив).

Це та маска, що нам потрібна. Тепер, Ви можете просто переключитися на CMYK канал. Виділення>Завантажити область>#5, Виділення>Інверсія і заповните білим чи тим, чим Ви хочете. Або Ви можете не інвертувати маску і скопіювати її потім в інше зображення.


1.13 Фільтри
Фільтри, вбудовані в програму Adobe Photoshop, дозволяють застосовувати до зображення різні спеціальні ефекти. З їхньою допомогою ви можете створювати мозаїчні ефекти, випадковим образом перерозподіляти колірні значення пікселів (додавати чи зменшувати шум), імітувати присутність різних джерел світла, довільно деформувати зображення, а також одержувати багато інших цікавих візуальних ефектів. Крім того, «Замовлений фільтр» дозволяє вам створювати і зберігати власні унікальні ефекти, а потім застосовувати їх в інших зображеннях.
Adobe Photoshop підтримує фільтри, що також вбудовуються, (Доповнення), розроблені іншими фірмами-виробниками. Установлені додаткові фільтри відображаються в меню «Фільтр» і використовуються аналогічно вбудованим фільтрам. Така відкрита архітектура дозволяє будь-яким фірмам розробляти спеціальні модулі, що можуть бути використані в програмі Adobe Photoshop. Якщо ви зацікавлені в створенні модулів, сумісних із програмою Adobe Photoshop, звертайтеся у відділ технічної підтримки фірми Adobe.
Щоб одержати коротку інформацію про будь-який фільтр, виберіть з меню «Допомога» команду «ПРО додатковий модуль...», а потім вкажіть у відкрившумося субменю ім'я цікавлячого вас фільтра. Щоб закрити інформаційне вікно, клацніть у ньому мишею.
Щоб скористатися потрібним вам фільтром, виберіть з меню «Фільтр» відповідну команду. Фільтр, обраний останнім, відображається у верхньому рядку меню.
Щоб застосувати фільтр:
1.Виділіть фрагмент зображення, який ви хочете змінити за допомогою фільтра. Якщо ви не зробите цього, то фільтр буде застосований до всього зображення.
2.Виберіть з меню «Фільтр» ім'я потрібного фільтра.
3.При необхідності задайте параметри застосування фільтра і натисніть кнопку «Да».
Застосування фільтра до окремого шару може радикальним образом змінити зображення зокрема, при використанні фільтра «Ефекти висвітлення» чи при зміні непрозорості активного шару. Щоб фільтр міг бути застосований до шару, цей шар повинний містити пофарбовані піксели. Це не означає, що на даному шарі обов'язково повинні бути розміщені які-небудь елементи  в деяких випадках ви можете створювати шари, заповнені нейтральним кольором, что дозволяє вам застосовувати фільтри до шарів, що фактично є прозорими. Додаткову інформацію про параметр «Залити нейтральним кольором», що задається в діалоговому вікні «Новий слой», дивіться у параграфі «Установка параметрів слоя».
1.14 Попередній перегляд ефектів
Більшість убудованих фільтрів програми Adobe Photoshop дають вам можливість побачити й оцінити ефект, зроблений фільтром, перед його безпосереднім застосуванням. Застосування фільтра (особливо до великого зображення) може виявитися досить тривалим процесом, однак задавши параметр «Перегляд» і виконавши модифікацію не всього зображення. а лише виділеного фрагмента, ви зможете заощадити час і уникнути непередбачених результатів.
Діалогові вікна деяких фільтрів містять вбудоване поле перегляду, у якому відображається ефект застосування фільтра на активному шарі.
Якщо потрібна вам ділянка слоя не видима у полі перегляду, клацніть мишею у вікні документа в центрі потрібного фрагмента. Щоб настроїти положення фрагмента в поле перегляду, встановіть на ньому курсор (при цьому тимчасово активізується інструмент «рука») і натиснувши кнопку миші, змістите його в ту чи іншу сторону. За допомогою кнопок «+» і «-» ви можете збільшувати і зменшувати масштаб відображення в полі перегляду. Щиглик миші в якому-небудь місці документа відзначить ту частину зображення, що буде поміщена в центр поля чи попереднього перегляду.Фільтри «Розмиття»
    Фільтри «Деформація»
    Фільтри «Шум»
    Фільтри «Оформлення»
    Фільтри «Висвітлення»
    Фільтри «Різкість»
    Фільтри «Стилізація»
    Фільтри «Відео»
    Інші фільтри

Фільтри «Розмиття» (Blur)
П'ять фільтрів із субменю «Розмиття» створюють ефект «м'якого фокуса» і можуть бути використані для ретушування зображень.
Фільтри «Деформація» (Distort)
Фільтри із субменю «Деформація» виконують геометричне перекручування зображення.
Фільтри «Шум» (Noise)
«Шум» у зображенні являє собою піксели з випадковими колірними значеннями. Фільтри із субменю «Шум» особливим образом зм'якшують зображення у виділеній області за рахунок додавання таких пікселів. За допомогою цих фільтрів ви можете виправляти такі дефекти зображення, як наявність подряпин, а також створювати незвичайні текстурні малюнки, що потім можуть бути використані, наприклад, як тло для текстових елементів.
Фільтри «Оформлення» (Pixelate)
Шість фільтрів із субменю «Оформлення» перетворять виділену область шляхом об'єднання пікселів, що мають подібні колірні значення, в осередки.
Фільтри «Висвітлення» (Render)
П'ять фільтрів із субменю «Висвітлення» використовуються для створення ефекту «хмарності» і імітації різних джерел світла. Ви також можете використовувати напівтонові текстури, що дозволяють одержувати на «освітлюваній» поверхні тривимірний ефект.
Фільтри «Різкість» (Sharpen)
Фільтри із субменю «Різкість» підвищують чіткість зображень за рахунок посилення контрасту між сусідніми пікселами.
Фільтри «Стилізація» (Stylize)
Фільтри із субменю «Стилізація» роблять у виділеній області спеціальні художні ефекти за рахунок зсуву пікселів і підвищення контрасту в зображенні.
Фільтри «Відео» (Video)
Субменю «Відео» містить фільтри «Порядкове розгорнення» і «Колір NTSC». Фільтр «Колір NTSC» обмежує колірний зміст зображення тільки тими кольорами, що використовуються для телевізійного відтворення. Цей фільтр дозволяє уникнути «розтікання» надмірно насичених кольорів на сусідні рядки розгорнення екрана.
Фільтр «Порядкове розгорнення» видаляє з по строкового відео зображення парні чи непарні рядки. Для заміни вилучених рядків ви можете скористатися подвоєнням рядків, що залишилися, чи інтерполяцією. Цей фільтр використовується для зм'якшення «рухомих» зображень, що рухаються, отриманих з відеоджерел.
Приклад фільтра «Скривлення» показаний на малюнку .

Розмір зображення і його графічна розподільна здатність.
Програма (АР) дозволяє змінювати графічну розподільну здатність по наступним параметрах:
    Графічна розподільна здатнісь зображення
    Настроювання графічної розподільної здатності
    Вибір методу інтерполяції
    Відображення обсягу файлу і параметрів зображення
    Оцінка розміру сторінки і перегляд макета
    Кадрування зображення
    Команда «Розмір зображення»
    Автоматична установка розподільної здатності
    Команда «Розмір полотна...»


Приклад зміни параметрів зображення

1.15 Світлокорекція
Світлокорекція являє собою процес усунення тонового і колірного дисбалансу в зображенні. Крім того, світлокорекція дозволяє набудовувати контраст кольорів.
Нижче приведені етапи процедури проведення світлокорекції. У залежності від вашого зображення вам потрібно буде виконати той чи інший крок цієї процедури.
1.Виконаєте калібрування системи.
2.Перевірте якість сканованого зображення.
3.Задайте в зображенні білу (світлу) і чорну (темну) крапки.
4.Виконаєте корекцію тонів і настройте контраст за допомогою команд «Рівні» чи «Криві».
5.Виконаєте коректування кольорів за допомогою команд «Криві», «Колірний тон/Насиченість, «Замінити колір» чи «Вибіркова корекція кольору».

1.16 Перетворення зображень
У (АР) перетворення зображень дозволяє змінювати зображення в наступних форматах:
    Зображення у форматах RGB і CMYK
    Модель HSB
    Зображення у форматі Lab
    8-бітні кольорові зображення
    Перетворення документів
    Перехід від однієї колірної системи до інший
    Одне-, двох-, трьох- і чотирьохкрасочні дуплекси
    Індексовані кольори

1.16.1 Робота з зображеннями у форматах RGB і CMYK
Моделі кольору мають дуже конкретні цілі у світі зображень, і різні моделі призначені для різних умов. Багатьом художникам подобається описувати колір за допомогою Тонів, Насиченості і Яскравості - HSB моделі, як це класично викладалося до настання ери комп'ютерних технологій. Колірна модель Червоний, Зелений, Голубий (RGB) дозволяє художникам працювати разом з комп’ютерщиками, описуючи кольоровий висновок на люмінофор монітора; червоний, зелений і голубий.
Модель Ціан, Пурпурний, Жовтий і Чорний (CMYK) використовується для кольороділеного друку. Суміш цих первинних фарб складає кольорові зображення, що ви бачите в журналах і книгах. CMYK, також відома як модель складеного кольору, є субстрактивною колірною моделлю. Пігментні фарби, що відбивають світлове випромінювання, є субстрактивними кольорами, на відміну від люмінофора монітора, що випромінює світло, що описується адитивною колірною моделлю.
Для того, щоб RGB зображення можна було надрукувати на комерційному друкованому устаткуванні, що використовує при друку чотири стандартних первинних фарби, воно повинно бути перетворене в CMYK стандарт. От чому вам необхідно відкалібрувати свій монітор. Програма Photoshop використовує установки вашого монітора для перетворення з RGB у CMYK. Зображення в режимі CMYK має чотири канали, а не три, як у RGB, і може бути збережене як TIF, PSD, JPEG, Photoshop EPS чи Scitex зображення.
Ви, напевне, не часто будете зіштовхуватися з CMYK TIF файлами, якщо тільки вони не були перетворені з RGB зображення при виконанні додрукового процесу чи отримані безпосередньо при скануванні сканером, що підтримує формат CMYK.
Причина, по якій у діалоговому вікні Preferences (Установки) вам пропонується вибрати тип висновку CMYK на екран монітора, полягає в тім, що ваш монітор не здатний у дійсності виводити кольори, основані на колірній моделі CMYK (монітор використовує модель RGB), програма Photoshop імітує CMYK значення на екрані. Ви можете вибрати один із двох способів виведення CMYK зображень на екран: Faster (Швидше) чи Smother (Точніше). Тут має місце відношення швидкість/точність. Якщо ви вибираєте варіант Faster (Швидше), програма Photoshop використовує інтерполяцію і таблицю перегляду для призначення колірних значень CMYK будь-якому кольоровому зображенню, що ви перетворите в колірний режим CMYK. Цей метод швидкий, але не дуже точний. Коли ви вибираєте опцію Smoother (Точніше), програма Photoshop використовує більш зроблену таблицю перетворення кольорів, що забезпечує більш точне відтворення вихідних кольорів. Останній метод повільніший, але точніше.
Якщо ви захочете працювати у виробничому відділі журналу чи ін. видання, ви, імовірно, будете виводити файли CMYK на екран, позначивши опцію Smoother. При використанні опції Smoother ви краще зможете побачити ті потенційні проблеми, що можуть з'явитися в результаті кольоровиділення. Якщо ж ви хочете переглянути CMYK файл, що ви маєте намір конвертувати в режим RGB за допомогою команди з меню View (Вид), виберіть варіант Faster перед тим, як звернутися до команди View (Вид), CMYK Preview (Перегляд у режимі CMYK). Колірна модель CMYK має менший діапазон видимих кольорів і ви не напівпарі кращого представлення змін на екрані при переході з меншого колірного простору в більше. Опція CMYK Composites визначає методологію, яку використовує програма Photoshop при виведенні на дисплей, а не те, як конвертується зображення при зміні режиму зображення з RGB у CMYK за допомогою команд із Image (Зображення), Mode (Режим).
Після створення і завершення редагування картинки в програмі Photoshop вам доведеться змінити колірний режим вашого зображення з RGB у CMYK, що є необхідною частиною процесу підготовки до друку. Щораз, коли ви змінюєте режим, програма Photoshop повинна інтерполювати інформацію, щоб перемінити трьох канальну колірну модель (RGB) на чотирьох канальну колірну модель (CMYK). Але інтерполяція завжди приводить до деякого погіршення якості зображення. Тому зробіть усю роботу в режимі RGB і після завершення редагування збережете файл у цьому ж режимі. Потім зробіть копію RGB файлу під іншим ім'ям. Після цього скористайтеся командою Image -> Mode) -> CMYK Color, щоб конвертувати копію зображення з RGB у CMYK.
Колірна модель RGB будується за принципом сполучення Червоного (Red), Зеленого (Green) і Синього (Blue) різних яркостей. У режимі RGB здійснюється сканування зображень, ця ж модель покладена в основу конструкції екрана монітора.
Ця модель відповідає сприйняттю кольорів людським оком. У людському оці розташовані рецептори трьох видів, кожний з який найбільшим образом реагує на відповідну довжину хвилі; ці довжини відповідають червоному, зеленому і синьому кольорам. Рецептори передають мозку інформацію, що дозволяє ідентифікувати колір. Але для коректного перетворення кольорового зображення в зображення в градаціях сірого ця модель не підходить. Спробуємо пояснити, на чому засноване дане твердження.
Зображення в режимі RGB можна представити у виді трикутної поверхні. По кутах колірної моделі три її складові - Червоний (Red), Зелений (Green) і Синій (Blue). Чим ближче до центра, тим вище яркостні значення кожної складової, поки в центрі не досягається абсолютно білий колір.
Коли червоний, зелений і синій представлені в пікселі в однакових кількостях, виходить відтінок сірого. Чим ця кількість більше, тим відтінок сірого світліше (яскравіше). Таким чином, регулюючи яскравість, ви задаєте нейтральний відтінок кольору, зміщаючи до чи від центра моделі. Якщо колірні складові представлені в пікселі в нерівних кількостях, ви бачите колір. Колірний тон кольору визначається співвідношенням колірних складових, представлених у даному кольорі. Ті хто зіштовхувався з таким пакетом як Painter5 напевно спостерігали дану модель (та й всі інші теж) "у дії".
1.16.2 Модель HSB
Про колірну модель HSB можна сказати, що вона скоріше описує якість світлових хвиль, сприйманих оком, а не колірні складові.
Колірна модель HSB представлена трьома компонентами: Н - Тон (Hue), S - Насиченість (Saturation), В - Яскравість (Brightnes).
Hue (Колірний тон) - частота світлової хвилі, що відбивається від об'єкта, що ви бачите. Саме ця характеристика світла і дозволяє вам відрізняти один колір від іншого. Але тон не є єдиним аспектом сприйняття кольору людиною. Ми говоримо блідо-голубий, чи яскраво-синій, чи бірюзовий; тут мова йде про наступну характеристику кольору – насиченість.
Saturation (Насиченість) є чистотою кольору. Це - різниця між довжинами хвиль домінуючої хвилі й інших (тобто наскільки в даному кольорі один тон переважає над іншими). Чим сильніше, чистіше сприймається колір, тим більше він насичений. Чим менша насиченість кольору, тим він нейтральніше, тим сутужніше однозначно охарактеризувати його. Коли кілька тонів представлені приблизно в однаковій кількості, ви бачите сірий тієї чи іншої яскравості.
Brightness (Яскравість), її ще іноді позначають як Lightness - третя складова колірної моделі HSB. Яскравість визначає, наскільки інтенсивно ми сприймаємо енергію випромінювання. Коли ми говоримо про яскравість як про поняття теорії кольору, то білий має абсолютну яскравість, а чорний абсолютно позбавлений яскравості, сірий десь посередині.
Схематично колірну модель HSB можна представити в такий спосіб: характеристика Hue (Колірний тон) являє собою шестикутне кільце; рухаючи навколо шестикутника, ви переміщаєтеся від тону до тону. Чим далі ви від центра шестикутника, тим більше насичений колір, чим ближче до центра, тим менша визначеність кольору, тобто його насиченість зменшується. Яркісна складова кольору спрямована нагору перпендикулярно колірному шестикутнику, вона збільшується при переміщенні нагору по колірній моделі, кольори стають яскравіше, поки не досягають абсолютно білого. Кожна крапка внутрішнього простору моделі відповідає своєму специфічному колірному значенню, що може бути також описане в термінах сполучення різної кількості червоної, зеленої і синьої моделі RGB, узятих при визначених значеннях яскравості.
Але ні модель RGB, ні модель HSB не дають адекватного опису світлових складових, яке дозволило б вам коректно перетворити кольорове зображення в зображення, виконане в градаціях сірого. Справа в тому, що рецептори людського ока сприймають яркістну складову різних квітів неоднаково, наприклад якщо червоний і зелений кольори мають однакову яскравість (параметр Brightness), те зелений здається нам більш яскравим, ніж червоний. У такий спосіб яркістна складова (Brightness) у тім виді, у якому вона присутня в колірній моделі HSB (і в деякому змісті в моделі RGB), невіддільна від тону даного колірного значення. У зв'язку з цим у теорію світла введена ще одна характеристика Luminance (Освітленість) – що означає сприйняту яскравість даного кольору. Ця характеристика враховує яскравість кольору (Brightness чи Lightness) і інтенсивність кольору (Chroma). Саме ця складова дозволяє адекватно відкинути інформацію про кольоровість, залишивши лише інформацію про відтінки. Але як виділити цю складову? Для цього потрібно скористатися колірною моделлю LAB.

1.16.3 Перетворення у формат Lab
Ви можете перетворювати RGB-зображення і зображення з індексованими кольорами у формат Lab. У цьому форматі ви можете настроювати яскравість пікселів, зберігаючи незмінними їхній колірний тон і насиченість.
Завершивши настроювання зображення, ви можете повернутися в режим RGB чи CMYK, щоб продовжити процес корекції кольору, або надрукувати зображення за допомогою тріадних кольорів. Багаторазове перетворення між форматом Lab і будь-яким іншим кольоровим форматом не приводить до зміни вихідних колірних значень.
У процесі перетворення зображення у формат Lab відбувається розподіл усієї колірної інформації з трьох каналів: L (світлота, чи яскравість), а (зелено-червона вісь) і b (жовто-синя вісь).
Формат Lab є апаратно-незалежним, тому він рекомендується для пересилання зображень між різними системами, а також для друку на принтери PostScript Level 2.

1.16.4 Параметри відображення кольорів для 8-бітних кольорових моніторів
При обробці різних типів зображень програма Adobe Photoshop використовує різні таблиці перетворення квітів, чи колірні палітри. Якщо ваша система відображення підтримує тільки 8-бітні кольори, то відеокарта зможе одночасно відтворити не більш 256 кольорів. Для відображення кольорів, яких немає в поточної колірній палітрі, Adobe Photoshop використовує спеціальну технологію, що іноді називається псевдозмішенням кольорів. Вона полягає в настроюванні сусідніх пікселів різного кольору таким чином, щоб створити ілюзію третій колір.
Спосіб відображення кольорів в активному і всіх інших документах визначається параметром «Системна палітра» у діалоговому вікні «Основні установки».

1.16.5 Перетворення документів
За винятком бувають перетворення кольорового зображення в зображення з індексованими кольорами, для зміни колірного формату використовується та сама процедура: ви просто вибираєте в меню «Режим» новий тип зображення. У деяких випадках при цьому відкривається діалогове вікно, у якому вам дається можливість задати умови перетворення.
Кольорове зображення формується з пікселів, що мають різні колірні значення, тому зміна формату документа може привести до необоротної зміни колірних значень. У зв'язку з цим перед перетворенням варто обов'язково зберігати резервну копію документа.
Деякі типи зображень можуть бути перетворені прямо тільки в строго визначені колірні формати. У цих випадках усі недоступні для використання варіанти відображаються в меню «Режим» сірим кольором.

1.16.6 Зміна колірного формату
Для перетворення колірних величин з однієї колірної системи в іншу програма Adobe Photoshop використовує модель Lab. Ця модель сумісна з всіма іншими колірними моделями, тому її використання в якості «посередника» забезпечує найбільш повне і точне збереження усіх відтінків (за винятком тих, котрі не укладаються в колірне охоплення нової моделі).
Наприклад, щоб представити RGB-зображення у форматі CMYK, Adobe Photoshop спочатку перетворить його у формат Lab на основі інформації з діалогового вікна «Настроювання монітора». Після цього програма Photoshop зчитує інформацію з діалогових вікон «Фарби для друку» і «Параметри кольороділення» і формує таблицю перетворення кольорів.
Одержавши в такий спосіб зображення у форматі CMYK, Adobe Photoshop виконує зворотне перетворення у формат RGB, щоб забезпечити можливість відображення документа на екрані монітора. Це моментальне перетворення CMYK у RGB у точності назад дійсному перетворенню RGB у CMYK, зробленому над зображенням, якщо в діалоговому вікні не було змінено значення.

1.16.7 Одне-, двох, трьох- і чотирьохкрасочні дуплекси
Adobe Photoshop дозволяє вам створювати одне-, двох-, трьох- і чотирьохкрасочні дуплекси. Однобарвисті дуплекси являють собою напівтонові (у градаціях сірого) зображення, видрукувані за допомогою однієї нечорної фарби. Двох-, трьох- і чотирьохкрасочні дуплекси являють собою напівтонові зображення, видрукувані за допомогою відповідно двох, трьох чи чотирьох фарб. Використання тих чи інших фарб у дуплексі визначає загальний тон зображення, а не кольори окремих елементів.
У наступних розділах терміном дуплекс позначаються одне-, двох, трьох- і чотирьохкрасочні дуплекси.

1.16.8 Перетворення у формат «Індексовані кольори»
Щоб експортувати RGB-зображення в програму, що підтримує тільки 8-бітні кольори, чи відредагувати його колірну таблицю, ви можете перетворити його в зображення з індексованими кольорами. Такий тип зображень використовується, наприклад, при роботі з анімаційними пакетами.
У процесі перетворення програма Adobe Photoshop формує для кольорового зображення таблицю кольорів, використаних у документі. Ця таблиця містить максимальну кількість кольорів, що може бути одночасно відображене на екрані. У той час як RGB-зображення може містити мільйони кольорів, зображення з індексованими кольорами може безпосередньо використовувати тільки 256 з них. RGB-кольори, не представлені в таблиці, заміняються найближчими чи відтінками імітуються за допомогою різних сполучень доступних квітів
Щоб перетворити RGB-зображення в зображення з індексованими кольорами:
1.Виберіть з меню «Режим» команду «Індексовані кольори...». На екрані відкриється діалогове вікно «Індексовані кольори».
2.Задайте розподільну здатність, палітру, і метод імітації кольорів. Натисніть кнопку «Да».

На малюнку показано приклад перетворення у формат «Індексовані кольори».

1.17 Як використовувати Екшени
Що таке ACTIONS? Не говорячи заумними фразами: це послідовність дій (чи макроси) які можна записати, а потім відтворити на іншій машині використовуючи вже встановлені інструменти (у часності Plug-Ins).

Це буде рівносильно тому, що наприклад до вас прийде ваш знайомий, зробить що-небудь понад цікаве, ви запишите його дії на папір, а потім відтворите, але з урахуванням ваших потреб. У відмінності від Плагинів, Екшени займають не більше 20 кілобайт. У верхньому меню "Windows" натиснути "Show Actions", ви побачите наступне меню (див. малюнок, природно без списку екшенів) , натисніть туди куди показує червона стрілка і виберете "Load Actions..." , виберете файл із розширенням .ATN. Тепер у списку екшенів ви побачите назву.

1.18 Створення екшенів
Для відображення палітри Actions (Операції) виберіть команду Вікно>Показати операції.

Призначення кнопок і керуючих елементів:

Кнопка    Призначення

Установка прапорця проти рядка з командою включає цю команду для виконання зазначеної в ній операції. Зняття прапорця приводить до ігнорування (пропуску) даної команди.

Задає відкриті вікна діалогу при виконанні команди для коректування параметрів команди. Якщо команда передбачає відкриття вікна діалогу, то тільки він з'явиться Photoshop призупинить виконання операції доти, поки ви не натиснете кнопку Да чи Скасувати.

Стоп. Зупиняє запис.

Запис. Починає запис.

Відтворення. Виконує активну операцію чи команду. Вона також часто використовується для продовження виконання операції з того місця, де була зроблена зупинка для ручного корегування параметрів операцій.

Нова операція. Створює нову операцію чи копію активної операції.

Кошик. Видаляє активний елемент.

Виводить меню палітри "Actions" (Операції).
При створенні операцій Photoshop послідовно записує усі виконувані вами команди з урахуванням заданих параметрів.
Виконуючи запис тієї чи іншої операції, пом’ятай про те, що результат її наступного застосування буде багато в чому залежати від типу файлу і програмних установок (зокрема, від колірного формату зображення, розподільної здатності, активного слоя й іншого), а також від поточних кольорів переднього і заднього плану. Щоб уникнути проблем, намагайтеся перед виконанням будь-якої операції належним образом скорегувати всі характеристики оброблюваного файлу.

2. Методичні вказівки по вивченню Photoshop
2.1 Малювання з “нуля”
2.1.1 Як намалювати об'ємну сферу


Отже сфера. Малювати ми її будемо так. Для початку виберіть Ellipse Marquee і утримуючи кнопку shift намалюйте окружність. Потім не знімаючи виділення виберіть градієнтне заливання (причому радіальну) і залийте як показано на малюнку.

У результаті повинне вийти щось подібне до того, що ви бачите ліворуч.

Тепер зробимо тінь для нашої кульки. Робиться це так: спочатку виділяємо за допомогою Ellipse Marquee еліпс у нижній частині кульки, створюємо новий шар, заливаємо виділення чорним і розмиваємо його gaussian blur. По моєму виглядає більш реалістично.

Правда можна зробити його ще і металевим (за допомогою маніпуляцій з curves).

2.1.2 Як намалювати спіраль

Отже те, що нам потрібно для початку. Просто виділяємо половину зображення і заливаємо її чорним.

Використовуємо звичайний фільтр - filters-disort-twirl. І одержимо от що.

Але це занадто просто... давайте ускладнимо, наприклад, згладимо перехід (я просто розмив його за допомогою gaussian blur)

Одержимо більш акуратну спіраль:

І нарешті спробуємо зробити от так.

І тоді одержимо практично дійсну галактику

2.1.3 Малюємо космос
Отже, спершу намалюємо хмари. У залежності від вашого смаку виберемо базовий і фонові кольори (я використовував чорний і білий відповідно). Далі застосовуємо фільтр Хмари (Фільтр >Висвітлення >Хмари)і одержуємо те, що на малюнку.

Тепер варто зробити корекцію кольорів і тіней (Зображення >Корекція >Рівні). Повинне з'явитися от таке вікно.

Посувайте стрілочками (1, 2, 3) щоб ваше зображення з хмарами прийняло от приблизно такий вид.

Продовжуємо. Щоб небо не виглядало настільки скучно, прикрасимо його зірками.
Виберете інструмент кисть з формою у виді зірки. У вас немає такої форми? Не лихо! Натисніть стрілку, що викликає команди палітри, і виконаєте команду завантажити кисті. У вікні, що з'явилося, відкрийте каталог \BRUSHES, там знаходяться файли з розширенням .ABR. Знайдіть і завантажите Assorted! Намалювали зірки? Далі створимо планету.

Її можна вирізувати з інших картинок і вклеїти, а можна намалювати самим. Якщо малюєте самі то, підбираємо придатні кольори (для цього приклада я взяв чорний і брудно жовтий), виділяємо окружність і застосовуємо фільтр Хмари (Фільтр >Висвітлення >Хмари). Ну і після цього робимо корекцію квітів і тіней по смаку. А далі зовсім просто. За бажанням можна підсвітити планету за допомогою фільтра Ефекти висвітлення (Фільтри >Висвітлення > Ефекти висвітлення). І на закінчення застосовуємо фільтр Відблиск (Фільтри >Висвітлення >Відблиск), з параметром трансфокатора 105мм і яскравістю 90-100%, а потім з параметрами 35мм і 70-75% відповідно, але небагато змістивши.

2.1.4 Завдання до Розділу 2.1
1.    Кожен учень малює свою сферу, малює з різних боків тіні, розкрашує в свої кольори.
2.    Кожному учневі пропонується намалювати свою спіраль з використанням своїх кольорів, з використанням своєї розкраски.
3.    Кожен учень малює космос за своїми уявленнями, зі своїми галактиками, зірками, планетами.

2.2 Робота з текстом
2.2.1 Вогонь
Класичний приклад застосування ефекту вогню. Відкрийте нове напівтонове зображення (градації сірого). Виберіть фоновий колір – чорний, а колір переднього плану – білий. Переконайтеся, що у Вас хватить місця на зображенні для полум'я. Якщо Ви використовуєте Photoshop 5.0, не забудьте об'єднати шари, натиснувши Ctrl-E.
Поверніть зображення на 90 гр. по годинній стрілці Зображення>Повернути>90 гр. По час.стрілці.
Використовуйте Фільтр>Стилізація>Вітер ... двічі з настроюванням Вітер вправо
Потім застосуєте Фільтр>Стилізація>Дифузія... з параметрами за замовчуванням. Зображення>Повернути>90 гр. проти час.стрілки
Прекрасно, тепер Фільтр>Розмиття>Розмиття по Гауссу з установкою 2.0
Використовуйте Фільтр>Деформація>Брижі з параметрами за замовчуванням
Тепер Зображення>Режим>Індексовані кольори
Режим>Таблиця Кольорів... виберіть Black Body...
Якщо у Вас проблеми з кольорами, це значить, що Ви почали працювати не з напівтоновим зображенням. Великої проблеми в цьому немає, тільки зробіть Режим>Градації сірого перед зміною режиму на "індексовані кольори" і застосуванням таблиць кольорів.
Ми отримаємо вогонь.

2.2.2 Ртуть
Я рекомендую використовувати великі і широкі символи для цього ефекту.
Спочатку відкрийте нове зображення в режимі RGB
Створіть новий альфа-канал. У палітрі Канали (Вікна>Показати канали), клацніть значок "Новий канал".
Надрукуйте ваш текст. Зніміть виділення.
Зробіть копію каналу з вашим текстом, перетаскуючи канал до значка "Новий канал" у палітрі "канали"
Фільтр>Розмиття>Розмиття по Гауссу>3.0 (Якщо у Вас текст дуже великий, Ви можете використовувати і більше значення радіуса размытия).    

Зробіть копію каналу #5 (це створить канал #6). Переключитеся на канал #5 і Фільтр>Інші>Зрушення..., введіть -1, -1. (Тут Ви можете використовувати й інші значення, у залежності від розміру Вашого тексту)
Переключитеся на канал #6 і використовуйте той же самий фільтр, але з параметрами настроювання 1 і 1.   


Тепер необхідно зробити обчислення для каналу. (Зображення/обчислення ... )
Ви одержуєте результат у каналі #7. Переключитеся на нього після завершення обчислень.   

Тепер, Зображення>Корекція>Негатив. Зображення>Корекція>  Автоматична тонова корекція.    

Прекрасно, тепер почалася художня частина цього прийому. Виберіть інструмент "Аэрограф" у палітрі інструменти, установите натиск 6 %, виберіть велику кисть (45 пікселів) виберіть чорний колір, як колір символу і зробіть напилювання на Вашому тексті. Зверніть увагу на те, що області, що Ви залишите незабарвленими, будуть більш світлими після того, як Ви закінчите розпилення. На практиці це вимагає деяких навичок і терпіння.
Фактично, Ви можете майже не помітити цього розпилення . Але весь прийом полягає в тому, що, якщо Ви робите рядки більш темними, то усі змішається після наступного кроку.    



Тут ми підсилимо ефект відображення.
Зображення>Корекція>Криві і виведіть криву, подібну показаний на зображенні. (Це додає відображення до символів).    

Тепер майже усе готово. Виділення>Завантажити область> #4.
Виділення>Інверсія. Залийте це чорним (Редагування>Залити...).    

Тепер завантажите виділення знову (Виділення>Завантажити область> #4 ). Тепер Виділення>Модифікація>
Зжати...> 3 піксела . Ця опція може також мати інше значення..
Виділення>Інверсія. Потім Зображення>Корекція>Негатив.   


Тепер у нас є готові символи. Виділення>Усе виділено. Скопіюйте виділення в буфер, переключіться на RGB канал і вставте в нього виділення.
Тепер ми повинні додати буквам колірний відтінок і зробити тінь, але спочатку загружаємо область #4 і знову копіюємо її в буфер.
Ви можете переключитися на RGB канал і заповнити його якою-небудь текстурою, чи тим, що Ви хочете. Я залишив його білим у цьому прикладі.
Вставте символи, Зображення>Корекція>Варіанти...  виберіть гарний колір і потім зробіть тінь за допомогою фільтра Drop Shadow (він мається в модулі, що підключається, EyeCandy plugins).   

2.2.3 Ефект "X-Files"
Ви бачили фільм "Секретні матеріали", чи не так? І Вам, мабуть, сподобався ефект, що вони використовують у їхньому заголовку? Є щось дуже таємниче в цьому... Якщо Ви хочете зробити такий ефект-вам необхідний тільки Photoshop і небагато терпіння.
Створіть нове зображення RGB з чорним фоном. Напишіть що-небудь. Натисніть Ctrl-E (Cmd-E на Mac) щоб об'єднати шари. Тепер, відкрийте палітру Канали (Вікна>Показати канали); перемістите кожний з каналів до значка новий канал. Це створить канал #4. Відкрийте подвійним щигликом миші властивості цього каналу і перейменуйте його в "оригінал".
Перетягнете канал "оригінал" до нового значка каналу і зробіть дублікат. Двічі клацніть на каналі #5, і перейменуйте його в "білий". Потім натиснувши Ctrl + щиглик миші на каналі, завантажите його у виділення. Тепер ми небагато розширимо його . Використовуйте Виділення>Модифікація>Розширити... з установкою 2 піксела. Редагування>Виконати заливання... колір – "білий". Зніміть виділення (Виділення>Нічого не виділено)
Фільтр>Розмиття>Розмиття по Гауссу з установкою 2.
Перетягніть канал "білий" до значка новий канал, щоб у нас був ще один канал. Двічі клацніть на каналі #6, і переіменуйте його в "жовтий". Ctrl + щиглик , щоб завантажити у виділення. Знову, Виділення>Модифікація>Розширити..., і введіть значення 2. Заповните білим кольором, зніміть виділення і застосуєте фільтр Розмитя по Гауссу з установкою 3.
Останній канал ми одержимо в такий спосіб – перетягнете канал "жовтий" до значка новий канал. Перейменуйте його в "зелений", Ctrl + щиглик; розширте на 6. Заповните білим, зніміть виділення, розмийте з установкою 10 пікселів. Готування готові. Давайте зробимо сам ефект.
Переключіться на канал RGB. Виділення>Завантажити область.... Виберіть канал "зелений". Тепер виберіть придатний зелений колір, як колір символу. У прикладі я використовував R:0 G:255 B:0 Редагування>Виконати заливання... основний колір . Зробіть теж саме для каналу "жовтий", але з використанням кольору R:128 G:255 B:0
Тепер теж саме зробіть для каналу "білий".
Нарешті, завантажте "оригінал", Виділення>Модифікація>Зжати... установка - 1 піксел і залийте чорним.

2.2.4 Завдання до Розділу 2.2
До цього розділу я б запропонував учням написати речення (наприклад «Вітаю з днем народження!»), і кожне слово з цього речення записати в окремому файлі з різними ефектами, а потім скласти це все в одне зображення.

2.3 Робота з фотографіями
2.3.1 Фотомонтаж
Існує два основних способи змонтувати фотографії, перший це вирізувати шматок з першої фотографії і вставити в другу, другий – вставити одну фотографію на іншу і планомірно видаляти непотрібні частини.

Другий спосіб ми і розглянемо.
Візьмемо 2 фотографії. За бажанням можна вирізувати дуже приблизний контур. Вставляємо вирізану чи цілу фотографію на іншу фотографію (у даному випадком на фотографію моста). Нове зображення вставитися як новий шар (Layer), після чого починаємо планомірно, вибравши ластик, стирати непотрібні частини (зокрема фон). На місцях де пройшовся ластик появляється зображення моста. Вибравши м'який пензлик для ластику можна робити монтаж будь-якої складності. Згодом, оброблене зображення можна зменшити, як показано на останньому малюнку.


2.3.2Оформлення ілюстрацій.

Якщо подивитися на цю фотографію зараз, то стане ясно, що це просто фотографія й усе. Так не піде.

Робимо виділення за допомогою інструмента прямокутного виділення і натиснувши кнопочку Q переходимо в так називаний режим Quick Mask.

Тепер примінимо фільтр Gaussian Blur. Як бачите розмивається не картинка, а край виділення.

Тепер досить застосувати який-небудь фільтр (у даному випадку Ripple) і перейти з режиму Quick Mask у режим стандартного виділення.

Інвертуйте виділення і залийте його фоновим кольором вашої сторінки. У моєму випадку це чорний. Я спеціально зробив колір осередку чорним, щоб ви відчули різницю між тим що було і тим що вийшло.

От варіанти застосування різних фільтрів. Застосовано фільтр Color halifone.

2.3.3 Створення штучної веселки в раю.
Ви довідаєтеся як створювати свою власну веселку, використовуючи градієнт у Adobe Photoshop, разом з каналами і шаром масок.
1.    Відкрийте зображення з яким Ви хочете почати працювати. Як Ви можете побачити, Я вибрав зображення, що природно виглядає для веселки, з темним грозовим тлом і переднім світлим планом.

2. Відкрийте Gradient Tool Оptions (Опції Інструмента Градієнт) подвійним натисканням на інструменті Gradient (Градієнт). Натисніть кнопочку Edit (Редагувати) щоб потрапити в діалогове вікно Gradient Editor (Редактор Градієнта).

3. Далі натисніть New (Новий) щоб почати створювати градієнт веселки. Як тільки Ви назвете градієнт, почніть додавати кольору, простим натисканням на низ прямокутника градієнта. Відредагуйте Ваш новий колір.

Дублювання Кольору
Утримуючи клавішу Alt поки натискаєте на будь-якому кольоровому квадраті, ви робите дублікат цього кольору.

4. Ключовий крок тут у тім, щоб переконатися, що Ваші кольорові смуги знаходяться біля одного кінця прямокутника, як показано в прикладі. Я вибрав наступний набір з чотирьох кольорів: 28-137-18 / 210-255-0 / 255-60-0 / 0-0-0 for black
Ви можете також поексперементувати, щоб знайти свої власні кольори. Натисніть OK як тільки вийде градієнт, що Ви хочете.
Tab Tab Tab!
Коли Ваші кольори занадто близько друг від друга, то використовуйте клавішу Tab, щоб переміщатися по Вашим виборам, це гарантує що Ви не вибирите випадково неправильний.
5. Нарешті, установите Type > Radial (Тип градієнта на Радіальний).

6. Створіть новий шар для веселки, натиснувши іконку створення нового шару. Потім зменшите масштаб зображення щоб можна було почати створювати градієнт нижче фактичного зображення.

7. Натисніть у низу зображення і тягніть на дві третини нагору зображення. Зверніть увагу, на дві очевидні проблеми, що градієнт буде чорним з чіткими кольоровими смугами.

8. Отже, спочатку встановите в панелі Layer (Шар) режим Screen (Екран) і пересуньте opacity (непрозорість) у 60%.

Режим Screen (Екран)
Цей режим Blend (Суміш) бере дві окремих прозорості і проектує їх поверх  інших. Результуючий колір завжди найбільш світлий. Чорний колір нічого не змінює і білі залишки завжди залишаються білими.
9. Далі нам необхідні м'які кольорові смуги. Виберіть Filter > Blur > Gaussian Blur (Фільтр > Змазати > Гауссово Змазування). Розподільна здатність Вашого зображення вказує, на скільки Вам необхідно змазати. Я вибрав значення 9 для розподільної здатності 72-dpi.
Є ще одна річ, що нам потрібно зробити. Нам потрібно змусити веселку з'являтися начебто вона знаходиться за деревами. Ми можемо зробити це використовуючи просту маску слоя.

На скільки змазувати?
Ступінь використання Gaussian blur (Гауссово змазування) залежить від розміру і розподільної здатності Вашого зображення. Для низької розподільної здатності, буде досить небагато змазати, для більшої розподільної здатності Вам необхідно більше змазати.
10. Ви могли б зафарбувати маску, щоб сховати частини веселки чи почати з одного з каналів у своєму зображенні. Я збираюся використовувати канали, але на деяких фото це може не працювати. Спочатку виключіть слой Веселки (нажміть на око біля шару) і йдіть у палітру Channels (Канали). Тепер, розглянете кожен канал окремо, щоб знайти один, який має найкращий контраст щоб зробити шар маски.

Гарячі клавіші для роботи з екраном
Щоб переключатися швидко по каналах, Ви можете використовувати гарячі клавіші:
Ctrl+1 = Red (Червоний)
Ctrl+2 = Green (Зелений)
Ctrl+3 = Blue (Синій)
Ctrl+~ = Composite (Складений)
11. Зробіть копію цього каналу, перетягнувши його до іконки new channel (новий канал). Для збільшення контрасту, Ви можете відрегулювати рівні, Вибравши Image > Adjust > Levels (Зображення > Установка > Рівні).

12. Зробіть з цього нового каналу виділення перетягнувши його в пунктирне коло в низу палітри чи використовуючи гарячу клавішу: утримуючи Ctrl натиснути на необхідному каналі.

Гарячі клавіші для роботи із слоєм
Щоб завантажити виділення по каналі в палітрі Layers (Шари), натисніть: Ctrl+Alt+4
13. Переключитеся назад у складений канал (RGB) і потім поверніться в палітру Layers (Слої). Зробіть поточним шар веселки. Не знімаючи виділення натисніть на іконку layer mask (маска слоя).

14. Тепер у Вас є чудова веселка в раї!



2.3.4 Завдання до Розділу 2.3
Я б запропонував учням на конкретному пейзажі добавити вказану фотографію, добавити до цього пейзажу веселку, а потім для отриманого зображення створити рамку на свій вкус і смак.

3. Спеціальне запитання. Презентація уроку з Геометрії

3.1 Сценарій презентації
Моя презентація складається з шести слайдів.

1 слайд.     Слайд №1 – це титульний.
2 слайд.     Слайд №2 – розміщує в собі тему моєї презентації – це “Многогранник”, і кнопки управління “Далі” і “Назад”.
3 слайд.     На слайді №3 починається виклад теми. Внизу сторінки знаходяться 3 кнопки управління: “Назад”, “Контрольні запитання”, “Далі”.
4 слайд.     На слайді №4 продовжується виклад теми. Внизу сторінки також знаходяться 3 кнопки управління: “Назад”, “Контрольні запитання”, “Далі”.
5 слайд.     На слайді №5 розміщуються контрольні запитання (якщо учням щось незрозуміло вони можуть клацнути мишкою по питанню, і перейти на слайд в якому висвітлюється це запитання). Внизу сторінки кнопки “Далі” і “Назад”.
6 слайд.     Цей слайд заключний. На ньому учні можуть подивитися відео кліп. Внизу сторінки кнопки “Далі” і “Назад”.

3.2 Опис операцій

В своїй презентації я використовував такі операції і ефекти:
    вставка картинки з диска ;
    вставка “Управляючої кнопки” в вигляді тексту;
    операція зменшення тексту;
    вставка відео кліпу.

3.2.1 Вставка картинки з диска
Для вставки картинок я використовував таку операцію як “Вставить” далі “Рисунок” далі “Из файла”. На екрані з’являлося вікно в якому я вибирав шлях до само ї картинки, виділяв картинку яку мені потрібно було вставити і натискував кнопку “Добавить”.


3.2.2 Вставка “Управляючої кнопки” в вигляді об’єкту WordArt
Виконуючи цю операцію я робив такі дії.
1.    В меню “Показ слайдов” вибирав розділ “Управляющие кнопки” і обирав потрібну мені кнопку (“назад”, “далее”, “настраиваемая” і т.д.) і ставив в потрібне мені місце.
2.    На екрані з’являлося вікно на якому обиралася дія, яку буде спричиняти ця кнопка.

3.    Обирав потрібні розміри, цієї кнопки, потім клацав правою кнопкою мишки по цій кнопці і обирав пункт “Формат автофигуры…” Далі в розділі “Заливка” вибирав пункт “Нет заливки”, і в розділі “Линии” вибирав пункт “Нет линии”. Після цього наша кнопка стає невидимою.
4.    Вставляв об’єкт WordArt з текстом дії потрібної кнопки (“Далі”, “Назад” і т.д.), зменшував цей об’єкт до розмірів нашої кнопки і перетягував на кнопку.
5.    Клацав поWordArt правою кнопкою мишки і обирав пункт “Порядок”. А далі командою “Поместить назад” добивався, щоб надпис попадав під кнопку, тобто щоб наша невидима кнопка була над надписом.

3.2.3 Операція зменшення тексту
Для того, щоб наш набраний текст з’являвся на екрані по буквах, по словах, я робив такі дії:

Мал 1    Мал 2

1.    Обирав пункт меню “Показ слайдов”, далі “Настройка анимации”. В нас відкриється вікно (мал.1) “Настройка анимации”. Нажимаємо на розділ “Время”, обираємо блок тексту, і включаємо анімацію (“автоматически через”) і вибираємо час через який включиться наша анімація.
2.    Далі клацаємо мишкою по розділу “Эффекты”. В відкритому вікні в розділі “Эффект и звук” вибираємо ефект “Уменьшение”, а в розділі “Появление текста” вибираємо як буде появлятися наш текст (по словах, по буквах, все разом).
3.    Нажимаємо кнопку “ОК”.

3.2.4 Вставка відео кліпу
Для вставки в презентацію відео кліпу я робив наступні операції:


1.    В пункті меню “Вставка” вибирав розділ “Вставить кино и звук”, далі “Кино из файла”.
2.    В відкритому вікні вказуємо шлях до нашого відео кліпу (фільму), виділяємо його і натискаємо кнопку “ОК”.
3.    Відео кліп з’явиться на нашому слайді. Тут ми можемо змінювати розмір екрану, ставити в потрібне нам місце.
4.    Для запуску кліпу достатньо клацнути по ньому мишкою.






















Висновки
Із розвитком комп'ютерної техніки виникають нові можливості для її застосування. Все частіше і частіше ЕОМ допомагає нам в різних сферах життя. В даній дипломній роботі розглянуто роботу з графічними зображеннями. У ході роботи ми виявили, що комп'ютер може бути найкращим помічником художників, дизайнерів, видавців.
Людина, що працює з графічним ПК, повинна мати основні поняття про машинну графіку та сфери її застосування. Відомо, що школа не готує спеціалістів, а покликана забезпечити різносторонній розвиток особи. Однак, і в школі (на гуртках та факультативах) можна забезпечити достатній рівень знань та умінь учнів для професійної роботи.
Звичайно, малювати можна і на папері, але за допомогою комп'ютерної техніки діти навчаються створювати графічне зображення. Серед переваг комп'ютерних графічних зображень над звичайними, виконаними на папері, такі:
1. комп'ютерне графічне зображення можна розмножувати в необмеженій кількості, причому кожна копія абсолютна ідентична оригіналу;
2. зображення можна змінювати, виправляти, додавати якісь нові штрихи в будь-який момент часу;
3. якщо малюнок вийшов гарним, але вам не подобається палітра, ви можете змінити її, при цьому самі елементи зображення не спотворюються;
4. саме створення графічних зображень на комп'ютері значно полегшене: по вашій команді програма зобразить прямі лінії, кола, еліпси, прямокутники, скопіює фрагмент малюнку, поверне його на заданий кут, розтягне чи стисне, збільшить чи зменшить, перенесе в інше місце на екрані, зафарбує заданий вами об'єкт. Навчання має носити не тільки науковий, але й виховний та морально-правовий характер, бо широке застосування комп'ютерної техніки для створення графічних зображень поставило ряд нових (актуальних на сьогоднішній день) проблем перед суспільством та особистістю. Однією з таких проблем є проблема встановлення оригінальності зображень, адже комп'ютерне зображення може тиражуватися. Звідси і виникає проблема авторства та захисту авторських прав.
Шукаючи розв'язки цих та ряду інших проблем, викладач інформатики зможе досягти високого рівня підготовки учня з даного питання, сприяти формуванню гармонійно розвинутої особистості. Саме така мета стоїть перед сучасною загальноосвітньою школою.

Література
1.    Photoshop in nutshel. Полное руководство. О’Куин 720 1998 BHV Киев
2.    Photoshop 5.5 InageReady 2.0 для пользователя Бурлаков 540 2000 BHV Киев
3.    Adobe Photoshop 5.0 в подлиннике Пономаренко С. 560 2000 BHV-CПб
4.    Каталог Photoshop  Plug-Ins Тайц А. 464 1999 BHV-CПб
5.    Самоучитель Adobe Photoshop 6.0 (+дискета) Тайц А. 608 2001 BHV-CПб
6.    Библия пользователя Photoshop 5.5 Мак-Клеланд Дик 832 1999 Диалектика
7.    Освой сам-но Adobe Photoshop 5.5 за 24 часа Роуз Карла 360 2000 Диалектика
8.    Внутренний мир Adobe Photoshop 5 + CD Боутон 496 1999 ДиаСофт
9.    Photoshop 5.0 Технология обработки изображений Деруго 234 1999 Нолидж
10.    Photoshop 5 для профессионалов (+CD) Ксенакис 1088 1999 Питер
11.    Photoshop 5.5 для подготовки Web-графики. Учебный курс Стразницкас 480 2000 Питер
12.    Эфф.работа с Photoshop 5 Стразницкас 704 1999 Питер
13.    Эфф.работа с Photoshop 5.5 (с прил.) Тайц 704 2000 Питер
14.    Adobe Photoshop 5.0 для начинающих и не только Иконников В. 192 1999 Позн.книга
15.    Залогова Л. А. Форматы графических изображений // Информатика и образование, № 6, 1999.
16.    Залогова Л. А. Цвет в компьютерной графике // Информатпка и образование. № 7, 1999.
17.    Залогова Л. А. Форматы графических файлов // Информатика и образование, № 8, 1999.
18.    Симонович С. В., Евсеев Г. А., Алексеева А. Г. Специальная информатика: Учебное пособие. - М.: АСТ-ПРЕСС: Инфорком-Пресс, 1999.
19.    Симонович С. В., Евсеев Г. А. Практическая информатика: Учебное пособие для средней школы. Универсальный курс. -М.: АСТ-ПРЕСС: Инфорком-Пресс. 1999.