Зміст: Складання алгоритмів на НАМ з використанням допоміжних алгоритмів обчислення значення функції і допоміжних алгоритмів. Складання програм на мові Бейсік з використанням підпрограм функцій і підпрограм процедур.
Мета: 1. Формування практичних навичок складання і вмінь по складанню на навчальній алгоритмічній мові алгоритмів з використанням допоміжних алгоритмів обчислення значень функції.
2. Формування навичок і вмінь по складанню, редагуванню і виконанню Бейсік – програм з використанням підпрограм і функцій користувача.
Лабораторне завдання.
1.    Вивчити короткий теоретичний матеріал.
2.    Дати відповідь на контрольні запитання.
3.    Скласти схему алгоритму.
4.    Записати основний алгоритм на алгоритмічній мові, оформити допоміжні алгоритми і алгоритми обчислення значень функції.
5.    Перевести алгоритм з алгоритмічної мови на мову програмування Бейсік.
6.    Ввести програму, відредагувати, тестувати і виконати її на ЕОМ.
7.    Оформити звіт.
Короткий теоретичний матеріал.
У навчальній алгоритмічній мові і мові Бейсік можна багаторазово повертатись до групи послідовно розміщених рядків. На алгоритмічній мові виклик допоміжного алгоритму здійснюється за допомогою команд вигляду: ім’я алгоритму (а1, а2, …аn, b1, b2, …bn), де а1 …аn – список виразів, які визначають значення фактичних аргументів, b1 …bn – список імен змінних, які визначають фактичні результати. Наприклад, БІТ (х1, х2, х3, к).
На мові Бейсік звернення до підпрограм здійснюється за допомогою спеціального оператора, який починається із службового слова GOSUB. Після службового слова GOSUB йде натуральне число, номер того програмного рядка, з якого починається програма. Оператором, який завершує виконання підпрограми є службове слово RETURN. Оператор, який визначає нову функцію, розпочинається із службового слова DEF, за ним слідує ім’я функції, що визначається, яке повинно містити не менше трьох символів, два перших – букви FN – обов’язкові, інші довільні. Після імені функції в круглих дужках вказуються формальні параметри – аргументи, від яких залежить функція. Дальше (після знака дорівнює) в записі оператора, який визначає функцію, йде деякий вираз, який задає правило обчислення значення функції що визначається. Наприклад:
DEF FNY (t1, t2, …, tn)=<математичний вираз>

Контрольні запитання.
1.    Як записується і використовується команда виклику допоміжного алгоритму?
2.    Які алгоритми називаються допоміжними?
3.    Як на мові Бейсік описуються підпрограми – функції?
4.    Як визначається ім’я функції користувача?
5.    Як на мові Бейсік записується команда виклику підпрограми?
6.    В якому місці Бейсік – програми розміщується підпрограма?
7.    Як забезпечується продовження розв’язку задачі після виконання підпрограми.
8.    Як описується на алгоритмічній мові допоміжний алгоритм обчисленння значення функції.

Приклади виконання завдань.
Скласти алгоритм і програму для обчислення числа за формулою:

алг число
арг n, m
рез с
поч нат с1, с2, с3
факторіал (n, c1)
факторіал (m, c2)
факторіал (n-m, c3)
кін
алг факторіал (нат k, l)
арг k
рез l
поч ціл і
l:=1
для і від 1 до к
нц
l:=l*i
кц
кін
10 REM число
20 INPUT “Введіть значення N<M”; N, M
30 K=N
40 GOSUB 150
50 C1 = L
60 K=M
70 GOSUB 150
80 C2=L
90 K=N-M
100 GOSUB 150
110 C3=L
120 C=C1/(C2*3)
130 PRINT “Число  з ”; N; ”по”; M; ”дорівнює”;C
140 END
150 REM підпрограма факторіал
160 L=1
170 FOR I=1 TO K
180 L=L*I
190 NEXT
200 RETURN
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ.
Скласти алгоритм і написати програму на мові Бейсік з використанням підпрограм – процедур і підпрограм – функцій.