Медоносна бджола є однією з найдавніших земних істот. Вона з’явилась на Землі за багато тисячоліть до появи на ній людини. Археологи віднайшли наскельні малюнки, на яких зображені первісні “бджолярі” за збиранням меду. Цим малюнкам більше 15000 років.
Відомо, що вже в Давньому Єгипті в VІI-VI тисячоліттях до н.е. бджільництво було виділено в самостійну галузь. У ті часи пасічники кочували з бджолами у вуликах із очерету на плотах по Нілу. Таке кочування давало їм можливість успішно використовувати різницю у строках цвітіння медоносів. У цей же період єгиптяни широко використовували мед для консервування їжі, з лікувальною і косметичною метою. Так, в давньогрецькій папірусній книзі (“Книга про виготовлення ліків для всіх частин тіла людини”) наводяться рецепти використання меду при захворюванні шлунку, печінки, а також для лікування ран, опіків і виразок. Дані про лікувальні властивостей меду нанесені на глиняних шумерських табличках, виготовлених у третьому тисячолітті до н.е. Почесне місце відведено бджолі у міфології Стародавньої Індії: головний індійський Бог Вішна зображався у вигляді бджоли, яка відпочиває у чаші квітки лотоса. А в стародавній індійській медичній книзі “Аюрведа” (“Книга життя”) вказується, що для подовшення життя людина повинна дотримуватись дієти, до складу якої входить мед і молоко. Мед був основною складовою частиною відомого індійського препарату довголіття і молодості “Альтеранція”, що використовувався індійцями як протиотруйний засіб.
Не дивлячись на те, що з року в рік кількість синтетичних лікарських препаратів неухильно зростає, все більшою популярністю користуються натуральні продукти рослинного і тваринного походження, з яких можна отримати нетоксичні і ефективні ліки. Серед них особливої уваги заслуговують цілющі продукти бджільництва. Мед та інші продукти життєдіяльності бджіл – віск, прополіс, пилок (перга), маточне молочко, бджолоотрута знайшли широке використання як ефективні засоби для зміцнення здоров’я, лікування, досягнення довголіття. Мед і пилок, крім того є цінними харчовими продуктами.
Велика популярність продуктів бджільництва, як оздоровчих засобів, полягає в їхній високій бактерицидності – спроможності знезаражувати збудників захворювань (бактерій, вірусів, грибків та їх токсинів), в здатності виводити з організму токсичні речовини обміну (“шлаки”), в спроможності нормалізувати порушену постійність внутрішнього середовища (крові, лімфи, міжтканинної рідини). Усі ці властивості продуктів бджільництва, а особливо меду, перги та прополісу, тісно пов’язані з рослинами. До рослинних біологічно активних сполук бджоли додають свої специфічні речовини. Як наслідок, утворюються сполуки з новими більш широкими біологічними властивостями. Вітаміни, мікроелементи, ефірні масла, органічні кислоти і багато інших корисних речовин, які знаходяться в рослинах, а отже в медові, перзі (пилку), прополісі, маточному молочку, володіють різноманітними профілактичними і лікувальними властивостями, вони діють мобілізуюче на імунну систему, стимулюють вищу нервову діяльність людини, знімають депресію, підвищують розумову і фізичну працездатність.
Новим напрямом використання бджіл є екологічна апілогія (або апідологія) – наука, яка займається оцінкою стану довкілля шляхом хімічного аналізу продуктів бджільництва. Вміст важких металів у медові, перзі, на тілі і в тканинах бджіл¬-збиральниць використовується науковцями індустріально розвинутих країн світу для оцінки екологічного благополуччя в окремих регіонах. Щоб попередити вживання харчових продуктів, забруднених (отруєних) токсичними і субтоксичними дозами отрутохімікатів (пестицидів), добрив, нітратів, свинцю, кадмію тощо, необхідно встановити ретельний контроль за якістю продуктів бджільництва і споживати лише ті з них, які пройшли відповідну перевірку або отримані в екологічно чистих регіонах.