Здібності.
План.
1. Поняття про здібності.
2. Види здібностей.
3. Фізіологічна основа здібностей.
4. Фактори розвитку здібностей.
« 1 »
Говорячи про здібності людини, мають на увазі її можливості в тій чи іншій діяльності. При інших рівних умовах (підготовленість, знання, навички, вміння) здібна людина отримує кращі результати порівняно з менш здібною. Кожна діяльність висуває складні вимоги до людини. Тому для її успішного виконання, людина повинна володіти певною системою властивостей.
Здібності – це система властивостей особистості, що відповідає вимогам діяльності та забезпечує високі досягнення в ній. Одні з цих властивостей є провідними, а інші – другорядними. Це залежить від конкретної діяльності. Так, провідною властивістю педагога є здатність проектувати майбутнє кожного школяра у поєднанні з педагогічною винахідливістю, гуманністю, тактом; допоміжні – артистичні, ораторські дані. У розвитку здібностей виділяють репродуктивний та творчий рівень. Репродуктивний – людина виявляє успіхи в оволодінні: знаннями, навичками, вміннями; творчий – здатність до створення нового, оригінального, до нових відкриттів. Найвищий рівень – талант і геніальність. Талант – це створення нового в межах вже відкритих шляхів і напрямів людського досвіду.
Геніальність – відкриття нових напрямків, шляхів в галузі наукових досліджень, техніки, мистецтва.
« 2 »
Виділяють види здібностей за спрямованістю або спеціалізаці-єю: 1) загальні: властивості особистості, які відповідають вимогам багатьох видів діяльності (художник або мислитель); 2) спеціальні здібності: відповідають вимогам окремої діяльності (літературні, на-укові, педагогічні).
Ці види здібностей пов’язані між собою: людина з розвинени-ми загальними здібностями має сприятливі умови для розвитку спе-ціальних. Не можна розвивати лише спеціальні здібності в підготов-ці людини до певної професії. Здібності не вроджені, але мають вро-джені передумови, а саме: особливості нейронних структур мозку людини та його функцій (задатки). Задатки: зорова пам’ять, музич-ний слух. Задатки – це природня основа здібностей, ще нерозвине-них. Вона виявляється при перших спробах людини зайнятися діяль-ністю. Музичний слух виявляється при спробі відтворити почутий звук. В утворенні здібностей відіграє роль загальний тип нервової системи. Здібності є поєднанням вродженого та набутого. Задатки багатозначні: на основі однакових формуються різні здібності в за-лежності від характера діяльності.
« 3 »
В минулому існувала думка, що органи мозку і тіла людини можуть вказувати на її задатки (Галль: залежність від поверхні чере-па). Ці спроби неефективні. Сучасна нейрофізіологія заперечує дану теорію. Друга гіпотеза про залежність здібностей від розмірів мозку не знайшла підтверження. Середня вага мозку 1400г. У Тургєнєва важив 2012г., у А.Франса – 1017г. Найбільш продуктивними є гіпо-тези зв’язку із побудовою та розташуванням нервових клітин. Здіб-ності, хоча і залежать від природніх передумов, але не передаються спадково.
Дехто з вчених вважає, що існування династій музикантів, ху-дожників, свідчить на користь вродженості здібностей. Так, в сім’ї Баха було 57 музикантів. Йоган Себастіан з’явився в п’ятому поко-лінні, у Моцарта – 5, у Гайдна – 2. Ці факти не можна вважати абсо-лютним свідченням на користь біологічної спадковості. Вони також можуть бути результатом сприятливої для розвитку даних здібнос-тей сімейної атмосфери. Хоча здібності залежать від природніх зада-тків, але самі вони є продуктом людської історії.
« 4 »
Важливим фактором розвитку здібностей є стійкі інтереси до певної діяльності людини, які переростають у схильність до профе-сіонального оволодіння певною діяльністю. Розвиток здібностей не є самоціллю і не вичерпує всього багатства особистості. Іноді обдаро-вана дитина випереджує одноліток, але в неї не складаються стосун-ки ні з молодшими, ні зі старшими. Тому на першому плані не пи-тання про розвиток обдарованості, а задача формування особистості в цілому, в якій здібності є одним з компонентів.
Важливе значення для розвитку здібностей має: 1) наполегли-вість; 2) працелюбність: люди, які довели унікальність своїх здібнос-тей, багато і наполегливо працювали; 3) позитивне ставлення до сфери виявлення здібностей. Часто в цій сфері людина вбачає смисл свого життя (Станіславський: “Моє життя – в мистецтві”). В такому випадку діяльність носить по-справжньому творчий характер, здійс-нюється із захопленням та приносить задоволення; 4) працездатність і вимогливість.