.: Menu :.
Home
Реферати
Книги
Конспекти уроків
Виховні заходи
Зразки документів
Реферати партнерів
Завантаження
Завантажити
Електронні книги


????????...

 
��������...
Лікування з використанням меду 


Лікування з використанням меду

Одним з основних недоліків використання синтетичних лікарських препаратів є наявність небажаних, часто ще невідомих науці, побічних ефектів. Тому сьогодні, як ніколи раніше, випробуваним протягом тисячоліть народним методам лікування приділяється все більше і більше уваги. Протягом всього існування людства найнадійнішою аптекою для людини була сама природа у вигляді дарованих нею рослинних і тваринних продуктів (овочі, фрукти, мед, молоко, різні жири тощо). Серед цих продуктів медові відводиться одне з чільних місць. Людство давним-давно оцінило цілющі властивості бджолиного меду. Ним завжди лікували простудні захворювання, вживали в якості харчового продукту і ефективного засобу збереження здоров’я, оптимізму і бадьорості. Не випадково один із найщасливіших етапів життя людини – період після одруження – називають “медовим місяцем”. Широко відомі властивості меду як фактора молодості і довголіття.
В якості лікувального засобу мед успішно використовувався в Давньому Єгипті. Про це, зокрема, описується в медичній папірусній книзі (“Книга приготування ліків для усіх частин людського тіла”), розшифрованій Г.Е.Еберсом. Цій книзі 3500 років. У ній подається багато медових рецептів для лікування ран, ниркових, шлунково-кишкових та інших закворювань.
В Індії (4000 років тому) мед використовували в якості протиотруйного засобу від рослинних, мінеральних, тваринних отрут. В старовинній книзі Індійської народної медицини (Аюрведа) – “Книзі життя” вказується на обов’язковість вживання меду як необхідної передумови довголіття. На герантологічні властивості меду вказував і всесвітньо відомий вчений Середньої Азії Абу Алі Ібн Сіна (Авіценна, 980-1057 рр.). В його наукових працях подається близько 150 рекомендацій використання бджолиного меду при лікуванні захворювань шкіри, очей, органів дихання, травлення тощо.
Про властивості меду як фактора молодості і довголіття говорили знаменитий математик Піфагор (580-500 рр. до н.е.), мислитель Демокріт (460-370 рр. до н.е.), великий філософ Арістотель, лікарі Гіпократ, Діоскарід, Гален і ін.
Вже в ті часи були відомі бактерицидні властивості меду. Тіло Македонського було благополучно доставлено з Персії в Олександрію (2500 км) завдяки знаходженню його у бджолиному медові. Єгиптяни використовували консервуючі властивості меду для бальзамування трупів фараонів та членів їхніх родин. В одній з єгипетських пірамід був знайдений добре збережений труп дитини в посуді з медом. Тваринні продукти (шматки м’яса, нирок, печінки, риби тощо), залиті натуральним медом, зберігали свіжість протягом 4 років; продукти, залиті штучним медом, псувались на 5-8-й день (С.Младенов, 1971). Римським імператорам у медові доставляли свіжу рибу з Каспійського і Балтійського морів. Мед і бджолину отруту широко використовували для лікування облисінь. У Давньому Римі гладіатори споживали мед безпосередньо перед поєдинком.
Для лікування доцільно використовувати лише натуральний бджолиний мед, ліпше з медоносів, які цвітуть у травні, або ж із липи та лісового різнотрав’я. В час медозбору бджіл не варто підгодовувати будь-якими сиропами, оскільки лікувальні властивості такого меду будуть істотно погіршені.
В народній медицині продукти бджільництва досить часто поєднують з речовинами рослинного походження. Можливість приготування таких засобів у домашніх умовах, їхня повна нешкідливість для організму сприяла тому, що сьогодні, як ніколи раніше, продукти бджільництва в поєднанні з лікарськими рослинами широко використовуються в харчуванні і лікуванні людини. З лікувальною метою в домашніх умовах мед використовують шляхом приймання внутрішньо (орально), а також у вигляді різноманітних мазей, напоїв, інгаляцій, клізм тощо. В якості загальнозміцнюючого засобу свіжий бджолиний мед широко використовують при різних видах лікування, як традиційних, так і не традиційних. Використовуючи мед з лікувальною метою, належить пам’ятати, що найбільшу цінність мають ті ліки і страви з медом, приготування яких не вимагає значного нагрівання. Розрідження закристалізованого меду належить робити на водяній бані при температурі не вище 40-45°С.
Більшість наведених у цій книзі рецептів використання меду в народній медицині були опубліковані в різних видавництвах, розрахованих на масового читача (див. “Література”), чимало з них пройшли успішну перевірку в медичних клініках і науково-дослідних інститутах, деякі рецепти є результатом наших власних спостережень і досліджень.
У деяких осіб спостерігається підвищена чутливість (алергія) до меду. Після споживання меду вони скаржаться на головний біль, підвищення температури тіла (1-2°С), інколи з’являється кропивниця, виникає блювота. Таким людям мед повинен призначатися лікарем у малих дозах і приймати його потрібно з великою обережністю.
Існує помилкова думка про те, що мед не варто приймати дітям, які хворіють золотухою і ексудативним діатезом (за умови відсутності ідіосинкразії). Спостереження показують, що включення меду в раціон дітей, хворих золотухою, сприяє швидшому їх одуженню. Для визначення підвищеної чутливості до меду дитині спочатку дають його невелику кількість – 0,5 чайної ложки. Якщо діатез не посилюється (відсутність додаткових висипань, інших проявів ідіосинкразії), то споживання меду (по одній чайній ложці протягом дня) сприятиме виздоровленню хворих дітей.
Мед у поєднанні з іншими вегетаріанськими продуктами успішно використовував у своїй медичній практиці один з основоположників сучасної дієтології, лікар із Швейцарії – Бірхер-Беннер. Для збереження здоров’я вчений пропонував споживати натуральну їжу, яка складається з сирих овочів, фруктів, ягід і кисло-молочних продуктів з медом.
З лікувальною метою мед вживають як окремо, так і в складі харчових продуктів (дитячі харчові суміші). Ефективним є його використання для приготування напоїв, сумішей з пилком (пергою), маточним молочком і прополісом. Мед може вводитись в організм за допомогою медових ванн, клізм, компресів, електрофорезу; він входить до складу свічок, використовується в поєднанні з настоянками або з відварами лікарських рослин.
Особливо корисним для здоров’я є вживання (жування) стільникового меду. Жуючи стільниковий мед, окрім цінних речовин меду, людина отримує корисні біологічно активні речовини воску і перги. Надходження в шлунково-кишковий тракт разом з медом невеликих кількостей воску сприяє виведенню з організму токсичних речовин. При цьому віск діє як абсорбент. Пережовування воску сприяє очищенню і зміцненню зубів, дезинфекції ротової порожнини.
Збагачений біологічно активними речовинами прополісу, перги і маточного молочка (при наявності в стільниках відкритого розплоду) рідкий мед із стільників можна отримати таким народним методом. Глиняний горщик обв’язують марлею. На марлю кладуть шматочками стільника і ставлять у теплу піч (духовку, закриту водяну баню). Розтоплюючись, мед екстрагує корисні речовини прополісу, перги, воску. Таким топленим медом харчувались і лікувались люди в ті часи, коли ще не було винайдено медокачалки.
Щоденна норма вживання меду, як харчового продукту, – 100 г для дорослих і 30-50 г для дітей. Щоб мед краще засвоювався, його потрібно приймати у вигляді теплого водного розчину або з чаєм за 1,5-2 год. до сніданку та обіду і через 2-3 год. після вечері (перед сном). Споживати мед з кип’яченим молоком варто лише тим, у кого воно (молоко) добре засвоюється і не викликає травного дискомфорту.
Ефективним загальнозміцнюючим засобом для ослаблених осіб, які виконують значні фізичні навантаження, є такий рецепт: 100 г соку алое, 500 г дрібно нарізаних ядер грецьких горіхів, 300 г меду, сік 3-4 лимонів. Все старанно перемішати і приймати по десертній або чайній ложці 3 рази протягом дня за 30 хв до їди.
При загальному виснаженні ефективним є споживання соку моркви з медом (протипоказання при загостренні виразкової хвороби і гастритах). Приймають по 0,5 склянки з однією столовою ложкою меду 2-3 рази протягом дня. Сік моркви можна замінити соком цибулі – по 1 столовій ложці 2-3 рази на день з однаковою кількістю меду.
Цінним профілактичним і лікувальним засобом є обліпиховий мед (Ю.В.Білан, 1992). Для його приготування плоди обліпихи миють і сушать при температурі не вище 70°С до повітряно-сухої ваги. Тоді їх подрібнюють за допомогою кавомолки або електромлинка. Одержаний порошок просівають через сито з отворами 0,5-1,0 мм. Беруть 1 л свіжого меду і засипають у нього 100-150 г отриманого порошку, добре перемішують і зберігають в прохолодному місці. Вживають як загальнозміцнюючий засіб, а також при виразках шлунку та кишечника.
Мед, збагачений маточним молочком, є адаптогеном, тобто препаратом, який підвищує загальну стійкість організму до дії будь-яких шкідливих факторів довкілля, в тому числі до бактеріальної і вірусної інфекції (В.М.Фролов, Н.А.Пересадін, 1992). Він містить в собі комплекс біологічно активних речовин, які стимулюють загальний (системний) і місцевий імунітет слизових оболонок, фагоцитарну активність лейкоцитів (С.Младенов, 1978). За таких умов виникає феномен тахіфілаксії – підвищеної стійкості до патогенних мікробів. Тому люди, які регулярно споживають натуральний бджолиний мед, значно стійкіші до вірусних інфекцій, ніж ті, що його не вживають.
За спостереженнями Т.В.Вихониної (1992), в критичному періоді чорнобильської аварії мед був у 75 разів менше зараженим радіонуклідами, ніж перга і прополіс. Ймовірно, саме завдяки меду робочі бджоли звільнялись від радіонуклідів.
Систематично вживати мед треба людям після 45 років, вважав Авіценна. Особливо корисним для профілактики старіння є поєднання меду з товченими ядрами горіхів, соком огірків (1 склянка соку і 1 столова ложка меду – 2-3 рази протягом дня). Дуже добре мед додавати до вже готового варення.
З оздоровчою метою доцільно вживати мед в комплексі з адаптогенним фітозбором, який виявляє загальнозміцнюючу і тонізуючу дію. До його складу включають корінь солодки, лепехи болотняної, листя кропиви та евкаліпта, траву сухоцвіту болотяного та деревію звичайного (В.М.Фролов, Н.А.Пересадін, 1992). При захворюваннях легень додають траву чебрецю, нирок – лист брусниці, печінки – приймочки кукурудзи тощо.

1.4.1. Лікування захворювань дихальної системи
Мед є чудовим лікувальним засобом при захворюваннях органів дихання. В народній медицині знайшли використання рецепти, в яких мед поєднують із молоком, жирами і алое (при бронхітах, туберкульозі тощо). При гострих і хронічних бронхітах, трахеїтах, захворюваннях пазух носа, бронхіальній астмі ефективними є аерозольні інгаляції 30¬-50%-ним водним розчином меду. Інгаляції добре поєднувати з електрофорезом і прийняттям меду внутрішньо (орально). Особливо корисні медові інгаляції дітям.
•    Дві столових ложки квітів алтеї лікарської покласти в фафоровий чайник, залити кип’яченою водою, настояти 10-15 хв. В теплий настій додати 2 столові ложки меду і пити по 0,5 склянки 2-3 рази на день під час кашлю, при гострому і хронічному бронхіті та інших респіраторних захворюваннях, а також при запальних хворобах шлунково-кишкового тракту.
•    Корінь алтеї лікарської – 40 г, листки мати-й-мачухи (підбіл звичайний) – 40 г, трава душиці – 20 г. Приготувати чай у фарфоровому чайнику – на одну частину суміші трав 10 частин кип’яченої води. Пити теплим по ¼ частині склянки 3-4 рази в день при захворюваннях бронхів і легень, додаючи мед за смаком.
•    Чай з квітів червоної конюшини з медом (20:1). Пити з медом по 1/4 склянки 3-4 рази протягом дня. При бронхітах, трахеїтах, астмі.
•    Настій квітів липи з медом. Три столові ложки квітів з липи залити склянкою окропу, закрити кришкою і поставити на 15 хв. на кип’ячу водяну баню. Потім настій охолодити, в ньому розчинити столову ложку меду. Приймати теплим по пів склянки 2-3 рази в день як потогінний, жарознижуючий засіб при простуді.
•    Почищену чорну (зимову) редьку натерти на тертці і витискують сік. Змішати з столовою ложкою меду. Приймати по 2 столових ложки за 10-15 хв до прийняття їжі, 3-4 рази протягом дня. Змішати 2 склянки соку чорної редьки зі склянкою меду, приймати по 2 столові ложки (дітям по чайній ложці) через кожну годину при кашлі, хворобах бронхів і легень.
•    Дрібно нарізати 500 г цибулі, додати 400 г цукру і води. Варити на легкому вогні три години. Після того, як суміш охолоне, додати 50 г меду, перелити в пляшку і закрити. Приймати 40-50 мл протягом дня при сильному кашлі, гострому і хронічному бронхіті.
•    Дві столові ложки свіжого вершкового масла, два жовтки, одну чайну ложку борошна, дві чайних ложки меду добре перемішати. Приймати по 1-2 столовій ложці перед їдою при кашлі і бронхіті.
•    Д.С.Джарвіс при кашлі пропонує такий народний засіб: один лимон варять на слабкім вогні 10 хв., розрізають і витискують з нього сік у склянку. Туди ж додають 2 столових ложки гліцерину, розмішують з соком і доливають доверху рідким медом. Приймають по 1 чайній ложці тричі протягом дня.
•    Сік брусниці змішати з рівною за обсягом кількістю меду. Такий сироп приймати для полегшення відходу мокроти.
•    Готують чай з ягід малини (1:10), додають мед за смаком і п’ють по півсклянки 4 рази в день при гострих респіраторних хворобах.
•    Медові полоскання при ангіні, хронічнім тонзиліті, фарингіті тощо. Мед розвести теплою (не вище 45°С) кип’яченою водою у співвідношенні 1:2 і використовувати для полоскання.
•    До відвару коріння дев’ясилу (1:10) додають мед і п’ють по ¼ склянки при кашлю, бронхіті, запаленнях легень.
•    Біостимульований сік алое. Для отримання цінного біостимулюючого соку великі і середні нижні листки алое віком старше 2 років необхідно попередньо витримати 12-15 днів у темному прохолодному місці (в холодильнику). За таких умов в клітинах алое відбувається утворення біогенних стимуляторів, які активізують життєдіяльність клітин. Для отримання соку листки пропускають через м’ясорубку; сік з суміші отримують віджимаючи її з допомогою марлі.
•    Змішати 50 мл соку алое з 10 г меду. Свіжу суміш приймати по чайній ложці 3 рази протягом дня до їди при трахеїтах і бронхітах, запальних захворюваннях ротової порожнини, глотки і гортані.
Алое протипоказаний при гострих захворюваннях нирок, шлунково-кишкового тракту, великих строках вагітності, гострих запальних процесах жіночих статевих органів, при захворюванні серцево-судинної системи на стадії декомпенсації, загостреннях туберкульозу, при геморої.
•    Хворим на туберкульоз, а також виснаженим особам, які перехворіли різними важкими хворобами, коли потрібно посилене харчування з достатнім вмістом вітамінів, рекомендується суміш алое з медом і червоним вином. Для цього подрібнюють 1,5 кг листків алое (3-5-літнього віку), додають 2,5 кг меду і 850 мл кагору або портвейну. Це доза на курс лікування – 2-3 місяці. Суміш ретельно перемішують, щільно закривають у банці і витримують у темноті 5-7 діб. Приймають перші 5 днів по столовій ложці за 1 год. до їди, тоді – три столових ложки протягом дня.
Належить пам’ятати, що, підвищуючи імунну реактивність організму, вище наведена суміш лише сприяє боротьбі з хворобою, проте не діє безпосередньо на туберкульозну паличку. Тому хворим на туберкульоз ця суміш повинна призначатися в поєднанні з протитуберкульозними засобами спеціально спрямованої дії.
Бджолиний мед (250 г), мумійо (25 г), подрібнений, очищений прополіс (50 г), топлене вершкове масло (500 г), свіжа соснова живиця (25 г), сік алое (100 г). Усі ці компоненти добре змішати при температурі водяної бані (постійно помішуючи), дати охолонути. Настоювати 5-6 днів. Приймати по столовій ложці вранці, за 30 хв перед їдою.
•    При туберкульозі, кашлю, бронхіті, пневмонії ефективним є такий рецепт. Мед (бажано липовий) – 130 г, дрібно нарізані листки алое – 1 склянка, 200 г оливкового масла, 150 г березових бруньок, 50 г липового цвіту. Перед приготуванням зірвані і промиті листки алое покласти на 10 днів в холодне і темне місце.
Розтопити на водяній бані мед і покласти в нього дрібно нарізані листки алое. Окремо від цього в двох склянках води заварити березові бруньки і липовий цвіт, прокип’ятити 1-2 хв. Проціджений і віджатий відвар вилити в охолоджений мед. Розмішати і розлити в пляшки, додаючи в кожну порівну оливкового масла. Зберігати в прохолодному місці. Приймати по столовій ложці 3 рази протягом дня. Перед вживанням збовтувати.
•    При туберкульозі легень. 1) 100 г меду, 100 г масла вершкового, смальцю або гусячого жиру, какао і 15 г алое. Усе змішують, підігрівають. Приймають по столовій ложці на склянку гарячого молока, вранці і ввечері; 2) суміш 150 г соку алое, 50 г меду, 350 г вина “Кагор” настояти в теплому місці протягом тижня, пити по 1 столовій ложці 3 рази на день за 30 хв до їди.
При простуді:
–    змішують сік хрону (тертий хрін настоюють з водою протягом доби) з медом (1:1). Приймають 2 рази на день (вранці і ввечері) по 1 столовій ложці;
–    столову ложку меду, 30 г смальцю на склянку гарячого молока. Приймати перед сном (1 чайну ложку) з теплою водою;
–    склянку сухих плодів калини залити 1 л окропу і варити на повільному вогні 10-12 хв, настояти 1 год., процідити. Додати 3 столових ложки меду, розмішати і пити по 0,5 склянки 3-4 рази протягом дня;
–    змішати дрібно натерту кашу часнику з медом у співвідношенні 1:1 і приймати, запиваючи теплою водою по 1 столовій ложці суміші перед сном;
–    1 столову ложку сухих ягід малини залити в термосі 150 мл окропу, настояти 2-3 год., процідити, додати 2 столових ложки меду, розмішати до повного розчинення і все випити на ніч;
•    При астмі, гострих і хронічних бронхітах, трахеїтах ефективними є інгаляції з медом. При відсутності інгалятора в домашніх умовах користуються звичайним чайником. Залити водою ¼ чайника і довести до кипіння, додати в окріп столову ложку меду і вдихати пар через дерев’яну (з бузини) або гумову трубку, насаджену на його носик. В міру вистигання воду підігрівають. Тривалість інгаляції – 20 хв. Проводити її краще перед сном.
При наявності інгалятора для інгаляцій використовується 50%-ний розчин меду в дистильованій або кип’яченій і охолодженій воді. Для хворих з підвищеною чутливістю до меду для інгаляції необхідно використовувати менш концентрований розчин: на 5 г меду – 45 мл води.
Інгаляції з медом не рекомендуються хворим з розширенням бронхів і альвеол, серцевій недостатності, легеневим склерозом, підвищеною температурою, частими крововиливами дихальних шляхів, пошкодженням клапанів серця, а також хворим бронхіальною астмою і міокардитом.
•    При запаленні слизової оболонки придаткових порожнин носа, сильній нежиті жувати медові стільники щогодини протягом 4-6 год., тривалість кожного жування – 15 хв. Розжовану масу випльовувати.

1.4.2. Лікування захворювань серцево-судинної системи
Споживання меду покращує коронарний кровообіг, оптимізує перебіг процесів обміну в м’язових волокнах серця, сприяє зниженню підвищеного артеріального тиску. Споживання меду особами з пониженим артеріальним тиском сприяє його нормалізації. При захворюваннях міокарда, підвищенім артеріальнім тиску, неврозах серця і порушеннях його ритму особливо ефективним є споживання відвару глоду з медом.
При гіпертонії:
–    взяти по одній склянці меду, соку моркви, столового буряка і хрону. Для отримання соку хрону необхідно натерти його на тертці, залити водою і настоювати 24-36 год., тоді відтиснути сік через марлю. Після ретельного перемішування суміш приймати по столовій ложці 3 рази протягом дня за годину до їди. Курс лікування – два місяці;
–    до склянки меду додати по склянці соку моркви, хрону, лимона. Отриману суміш старанно перемішати. Приймати по одній столовій ложці за 1 годину до їди. Повний курс лікування – 2 місяці;
–    змішати в рівних частинах мед і сік червоного буряка, приймати по столовій ложці 4-5 разів на добу;
–    суміш пилку і меду (1:1) приймати по 1 чайній ложці 3 рази протягом дня;
–    змішують у рівних кількостях сік моркви, редьки, буряка червоного. П’ють по столовій ложці перед їдою тричі протягом дня. Суміш зберігають у прохолодному і темному місці. Курс лікування 2-3 місяці;
–    з’їдати в день за 3-4 прийоми по 100 г ядер грецьких горіхів, змішаних з 60 г меду. Курс лікування 45 днів.
Людям, які хворіють гіпертонією, належить обмежити (а по можливості повністю виключити з раціону) споживання харчових продуктів, які підвищують артеріальний тиск. До таких продуктів належать: оселедець та інша солена риба, солені огірки, помідори і гриби, гострі тверді сири, ковбаси, копчені м’ясо та риба, овочеві, м’ясні і рибні консерви, коньяк, горілка, вино, пиво.
•    При стенокардії: сік алое – 100 г, мед – 300 г, подрібнені грецькі горіхи – 500 г, сік 1-2 лимонів. Приймати по столовій ложці тричі на день за 20-30 хв до їди.
•    При стенокардії з задухою: 1 л меду, сік 10 лимонів, сік перемелених на м’ясорубці 10 головок часнику. Все це змішати, закрити в банку і поставити в прохолодне місце на тиждень. Пити один раз у день по 4 чайних ложечки повільно, не поспішаючи, одну ложечку за другою з перервами між прийомами по 1 хв.
•    При атеросклерозі судин серця необхідно повністю виключити з раціону цукор, а приймати мед в кількості 60¬-100 г протягом доби. Це гальмуватиме процес склерозування коронарних судин. Розширюючи коронарні судини, мед сприяє поліпшенню коронарного кровообігу.
•    При атеросклерозі, ускладненому гіпертонічною хворобою Б.А.Охотський (1990) пропонує таку суміш: один лимон залити окропом на 2-3 хв, тоді натерти його на тертушці з шкіркою; натерти 6 зубців часнику, додати 0,5 л холодної кип’яченої води і 3 столові ложки меду. Добре перемішати і настояти в прохолодному місці три доби. Процідити. Приймати по 1 столовій ложці три рази на день за 30 хв до їди.
•    При серцевій недостатності. Одну столову ложку сухої шипшини кип’ятять 10 хв у склянці води, настоюють (ліпше в термосі) 12-24 год., проціджують, віджимають ягоди. До відвару додають ложку меду. П’ють по 1/2 склянки 2-3 рази протягом доби.
•    При серцевій недостатності: мед травневий – 500 г, сік обліпихи – 250гг, сік яблучний – 250 г, коньяк – 100 г, родзинки – 200 г, часник – 200 г, лимон з шкіркою – 5 штук. Родзинки, часник і лимон пропустити через м’ясорубку. Усі компоненти рецепта змішати в скляному посуді, настояти 2-3 тижні (періодично помішуючи). Приймати по 1 столовій ложці 2-3 рази протягом дня.
•    Судинні захворювання ніг (розширення вен). Очищений і подрібнений часник (250 г) заливають рідким медом (350 г), ретельно перемішують і настоюють тиждень. Приймають по одній столовій ложці тричі на день за 30 хв до їди. Курс лікування – 2-3 місяці.
•    При розширеннях вен і тромбофлебітах роблять медові компреси (дерматологічні) на полотні з компресним папером, без вати. Спочатку компреси накладають на 2-4-6 год., тоді – на всю ніч. Курс лікування – 45-50 компресів. В фізіотерапевтичному кабінеті 10-20%-тні медові пов’язки поєднують з електрофорезом (через день анод змінюють на катод). Після електропроцедури пов’язка залишається до наступного дня (Б.А.Охотський, 1990).

1.4.3. Лікування захворювань системи травлення
У медові, як і в інших натуральних продуктах (овочі, фрукти, ягоди), переважають лужнодіючі елементи (натрій, калій, магній). Кислотнодіючими елементами, яких багато в м’ясних і рибних продуктах, горіхах, крупах, є сірка, фосфор, хлор. Лужнодіючі мінеральні солі нейтралізують кислоти, а тому сприяють підтриманню в організмі кислотно¬лужної рівноваги. Ці особливості харчових продуктів належить враховувати в оздоровчому харчуванні, зокрема при призначенні лікувальних дієт. Так, при підвищеній кислотності шлункового соку доцільними буде вживання меду темних сортів (наприклад, гречаного) з більш виразною лужнотворною дією.
•    В перші хвилини після вживання мед стимулює виділення шлункового соку, згодом – навпаки – пригнічує його секрецію. Тому при підвищеній кислотності рекомендується вживати теплі розчини (35-40°С) меду за 1,5-2 год. до їди або через 3 год. після їди і пити його швидко. При пониженій кислотності водний розчин меду кімнатної температури належить приймати за 5-10 хв до їди і пити його повільно (Б.А.Охотський, 1990).
•    Систематичне вживання меду нормалізує роботу шлунково¬кишкового тракту, попереджує виникнення запорів (нормалізує стул), покращує засвоюваність поживних речовин їжі.
•    Чай з трави парила звичайного (1:10) пити з медом теплим по 1/3 склянки 3 рази протягом дня. При запальних захворюваннях гортані цей розчин використовується для полоскання.
•    У склянці води протягом 15 хв кип’ятити ½ склянки насіння анісу. Злегка охолоджений відвар процідити, додати ¼ склянки липового меду і ще раз закип’ятити. Зняти з вогню і додати столову ложку коньяку. Приймати по 1 столовій ложці кожні півгодини при ларингітах, втраті голосу.
•    При гастритах із низькою кислотністю мед рекомендується приймати у вигляді холодного водного розчину (столову ложку меду на склянку води) безпосередньо перед їдою. При гастритах з підвищеною кислотністю шлункового соку рекомендується приймати теплий розчин меду (1 столову ложку) за 1,5-2 години до їди. Курс лікування – 1,5-2 місяці, добова доза – 70-100 г.
•    При захворюваннях печінки 1 кг меду змішати з 1 кг промитої і просушеної смородини. Добре протерти. Зберігати в темному прохолодному місці. Споживати по чайній ложці, за 30 хв до їди.
При колітах (ентероколітах):
–    100 г меду розчинити яблучним соком та холодною кип’яченою водою в пропорції 1:2:3. Пити 3 рази протягом дня перед їдою;
–    столову ложку ромашки залити 250 мл. окропу, настояти, додати столову ложку меду, профільтрувати, остудити до температури тіла і ставити клізму (попередньо бажано зробити очисну клізму);
–    столову ложку меду розчинити в склянці холодної кип’яченої води і випити перед їдою. Протягом дня приймати 3 склянки медового розчину. Курс лікування – 1,5-2 місяці.
•    При спастичних запорах. Очищений від шкоринки і насіння гарбуз ретельно промити, нарізати маленькими шматочками і злегка протушити у вершковому маслі. Додати солі (за смаком), манної крупи або пшона (його потрібно заздалегідь промити і розпарити до напівготовності) і довести страву до готовності. До порції гарбуза на тарілці додати чайну ложку меду. На 500 г гарбуза: 1,5 склянки води, 60гг манної крупи або пшона, 50 г вершкового масла, 2 столові ложки меду.
•    Захворювання жовчного міхура і жовчовивідних шляхів. Коріння (качани) кукурудзи варити на малому вогні 20-30 хв, після охолодження додати мед за смаком. Пити по 0,5 склянки 3-4 рази протягом дня перед їдою.
•    Протиглистний засіб. Готують кашу з гарбузового насіння і меду. Для цього насіння почистити від твердого лушпиння так, щоб збереглась тонка зелена оболонка. Розтерти насіння в ступці, додаючи по краплях воду. Отриману масу змішати з медом. Дорослим на один прийом дають кашу з 300 г насіння, 50 г меду і 15 г води. Суміш приймати протягом години по чайній ложці. Через 3 год. прийняти послаблююче і тоді через 0,5 год. очисну клізму.
Нормативна доза протиглистної суміші для лікування (на один прийом) дітям віком 2-3 роки – 50 г, 4-5 років – 70 г, 6-7 років – 90 г, 8-9 років – 120 г, 10-12 років – 150 г, 13-15 років – 200 г. Суміш приймати з перервою в 2-3 доби. Напередодні лікування сніданок повинен бути легким. Вранці дають лікувальну суміш, а через 1,5-2 год. роблять очисну клізму. Всього виконують – 2-3 процедури.
•    При геморої мед приймають всередину як послаблюючий засіб, що не спричиняє метеоризм кишечника (гальмує газоутворення). Ефективним є місцеве використання натурального бджолиного меду, а також в суміші з соком столового буряка або ж з бальзамом Шестаковського (1:1). При зовнішнім геморої змащуються гемороїдальні шишки рідким медом і робиться марлева прикладка; при внутрішньому геморої суміш меду з бальзамом Шестаковського (25-30 г) вводять у пряму кишку за допомогою дитячої клізми з наконечником. Одночасно п’ють сік червоної горобини з медом (1 столова ложка меду на 1 склянку соку) – 3 рази на день по 50 мл.
•    Мед містить в собі багато моноцукрів і органічних кислот, а тому може спричиняти подразнюючу дію на слизову оболонку шлунку та кишечника. У зв’язку з цим не бажано приймати його концентровані розчини. Найбільш оптимальною щодо позитивного впливу на моторну і секреторну функцію травного тракту є 10-12%-ний розчин меду.
•    При лікуванні шлунково-кишкових захворювань особливо корисним є споживання 10%-ного розчину меду з настоянкою календули. Такий напій виявляє виразну протизапальну, спазмолітичну, ранозаживляючу і жовчогінну дію, а тому рекомендується тим, хто страждає гастритом, виразковою хворобою, колітом, захворюваннями печінки і жовчовивідних шляхів.
•    Мед корисний людям із зниженою ферментативною активністю шлунково-кишкового тракту (як замінник цукру). Така заміна забезпечує більш високу засвоюваність вуглеводної частини харчового раціону.
•    Для попередження процесів бродіння в кишечнику і нормалізації мікрофлори в харчові суміші грудних дітей додають мед (3% меду замість цукру в суміш молока з рисовим відваром). Мед дуже корисний дітям-дистрофікам, недоношеним, при жовтусі новонароджених, анемії, нічному нетриманні сечі (1-2 чайні ложки меду на день).
•    Полоскання ротової порожнини 10-20%-ним теплим водним розчином меду (1 столова ложка меду на склянку води) знімає запалення мигдалин, окрім того, очищає зуби, роблячи їх білими. Залишки цукру в ротовій порожнині розщеплюються з утворенням кислот, зокрема молочної, що спричиняє декальцинацію (руйнування) зубів. Мед, на відміну від цукру, володіє активними антибактеріальними властивостями, чим сприяє дезинфекції порожнини рота і захищає зуби від руйнування.
•    При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки запарити в термосі ємністю 0,5 л 2 столові ложки сухої подрібненої трави сушениці болотної, настояти 30 хв., процідити, додати мед за смаком і пити по 1 склянці 3-4 рази на день за 0,5 год. до їди.
•    При виразковій хворобі шлунку приймати спочатку по ½, а тоді по 2/3 склянки картопляного соку з столовою ложкою меду, двічі на день за 30 хв. до їди.
•    Ефективним засобом лікування виразкової хвороби шлунку є вживання соку білокачанної капусти з медом (1 столова ложка меду на склянку соку). Приймати по 0,5 склянки двічі на день за 30 хв. до їди.
•    Дві столові ложки збору (коріння алтеї лікарської, коріння солодки голої, плоди фенхеля звичайного і квіти ромашки лікарської в рівних співвідношеннях) залити 0,5 л окропу, кип’ятити 2-3 хв, настояти 1 год., процідити. Після охолодження додати мед (столову ложку на склянку настоянки); пити теплим по 0,5 склянки 3 рази на день за 1,5-2 год. до їди.
•    Для покращення травлення споживають відвар аїру тростинного (лепеха звичайна) з медом. Для його приготування столову ложку сухого подрібненого коріння аїру заливають склянкою окропу, витримують 15 хв на водяній бані, тоді настоюють 1 год. Процідити, розчинити мед (1 столова ложка на склянку відвару) і пити теплим по 0,5 склянки 3 рази на день за 1,5-2 год. до їди.
•    При захворюванні органів травлення 2 столові ложки насіння кропу запашного залити в термосі 0,5 л окропу, настояти 1 год., процідити, додати 2 столові ложки меду, розмішати і пити по 0,5 склянки 3 рази на день.
•    В гострому періоді гепатиту на фоні жовтухи В.М.Фролов і Н.А.Пересадін (1992) пропонують вживати сирну масу (200¬-350 г на добу) з додаванням 20-30 г меду з 2%-ним маточним молочком. До сирної маси можна додавати розпарені родзинки або дрібно нарізані сушені абрикоси (курагу). Одночасно хворі п’ють настоянку з трав (сушениця топ’яна, кропива дводомна, собача кропива серцева, спориш звичайний, трава деревію звичайного – по 2-3 г кожної трави на 200 мл окропу). Настоянку п’ють по 0,5 склянки з медом (на 200 г настоянки 20 г меду) 4-5 разів на день.
•    Мед із соком чорної редьки при захворюваннях печінки і жовчного міхура. Склянку соку чорної редьки добре змішати з такою ж кількістю меду. Приймати по столовій ложці тричі на день. Суміш є ефективним засобом профілактики жовчокам’яної хвороби. Добрий ефект виявляє також розчин меду з яблучним соком (1 чайна ложка меду на 0,5 склянки соку), пити 2-3 рази протягом дня.
•    Грецькі горіхи з медом при захворюванні печінки і шлунка. Змішати подрібнені (за допомогою м’ясорубки або кавомолки) горіхи з медом (ліпше гречаним) у пропорції 1:1. Приймати по 100 г суміші за 3 прийоми протягом дня.
•    Настоянка трав і мед в якості жовчогінного засобу: столова ложка суміші трав (корінь валеріани лікарської, трава конюшини лучної і суцвіття хмелю звичайного – 1:1:1) залити 0,5 л окропу, настояти 30 хв, процідити, додати столову ложку меду на склянку настоянки. Пити по 0,5 склянки тричі на день перед їдою.
•    При захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів корисним є споживання мінеральної води (“Боржомі”, “Нарзан” тощо) – склянка з столовою ложкою меду – 1 раз вранці натщесерце, через день протягом місяця.
•    Настоянка трав з медом при захворюваннях печінки і жовчного міхура. Приготувати збір (в рівних частинах) з трави деревію звичайного, квіток безсмертника піщаного, трави полину гіркого, плодів фенхеля звичайного і листя м’яти. Дві столових ложки подрібненого збору запарити 0,5 л окропу, витримати на водяній бані 15 хв, настояти до охолодження. Процідити, додати мед із розрахунку 2 столові ложки на склянку настоянки. Пити теплим по 0,5 склянки за 20 хв до їди. Курс – 1 місяць.

1.4.4. Використання меду при захворюваннях
зубів і ротової порожнини
•    Стільниковий мед при пародонтозі. Жування стільників з медом сприяє очищенню ясеневих кишень від гною, зміцнює ясна, очищає зуби від нальоту.
•    Лепеха болотяна і забрус при пародонтозі. Тричі протягом дня після їди жувати забрус (воскові кришечки зрізані з стільникових рамок при відкачуванні меду), змішаний із порошком кореневища аїру (1:40). Одноразова доза суміші – 20 г.
•    При захворюваннях ясен, хронічному тонзиліті полоскати рот 30%-ним водним розчином меду 3-4 рази протягом дня.
При грибковому враженні ротової порожнини (у дітей при молочниці) використовують трояндовий мед. До 100 г світлого меду додати 50 мл кип’яченої води, поставити на малий вогонь і прокип’ятити. Пелюстки троянд (50 г) або шипшини протерти з цукром у макітрі, додати до меду і кип’ятити на слабкому вогні протягом 1 год. Тоді процідити в чисту банку, закрити і зберігати в прохолодному місці. Даний розчин трояндового меду використовується для полоскання горла при ангіні.
•    При запальних захворюваннях ротової порожнини готують суміш: 4 г натрієвої солі борної кислоти і 30 г меду. Засіб призначають при кандідомікозі ротової порожнини, афтозних стоматитах, ангіні. Для лікування беруть 0,5 чайної ложки суміші і язиком “розносять” по стінках ротової порожнини.

1.4.5. Лікування захворювань шкіри (рани, виразки, опіки)
•    Для того, щоб підсилити лікувальну дію меду, його комбінують у мазях з антибіотиками (пеніциліном, стрептоміцином тощо). При незаживаючих ранах і виразках: мед – 10 г, пеніцилін – 500000 од., новокаїн – 2 г, риб’ячий жир – 5 г. Мазь накладають на виразки і забинтовують. Через кожні 2 доби пов’язку міняють. Курс лікування – 2-3 тижні.
•    Дві столові ложки меду розчинити в 0,5 л настою евкаліпту (готується з 50 г сухих листків). Використовувати у вигляді ванночок і примочок.
•    Столову ложку сухої трави сушениці болотної залити склянкою кип’яченої води, настоювати протягом 30 хв, процідити, додати столову ложку меду. Цю протизапальну суміш застосовують для промивання ран та виразок. При виразці шлунку пити по столовій ложці за 30 хв до їди.
•    Для лікування ран, що довго не загоюються, використовують мазь, виготовлену за рецептом заслуженого лікаря України А.С.Бурдея (1970): змішати 80 г меду з 80 г риб’ячого жиру і 3 г ксероформу. Мазь накладається на очищену рану у вигляді пов’язки.
•    При травматичних та гнійних ранах їх необхідно змащувати (добре заповнювати пазухи рани) чистим медом. Це призводить до швидкого очищення рани, гнійна секреція і поганий запах швидко зменшуються і зникають, рана стає свіжою і безболісною, стимулюється ріст тканин рани.
•    Рівні частини меду, соснової живиці і свинячого смальцю розігрівають на водяній бані. Добре перемішують і використовують при лікуванні опіків шкіри, чиряків, ран.
•    При лікуванні опіків 1-го, 2-го, 3-го ступенів на уражену ділянку шкіри нанести мед у вигляді мазі чи марлевої пов’язки. Так можна лікувати і чиряки, після їх розтину порожнину ретельно заповнюють медом.
•    При сухій шкірі (якщо лущиться обличчя) приготувати липовий відвар. Для цього чайну ложку липового цвіту залити 100 мл холодної води, довести до кипіння і тримати 15 хв на повільному вогні. Процідити, додати чайну ложку меду. Цим розчином змочувати очищену шкіру лиця і шиї протягом 10 днів.
•    Якщо у вас потріскалися п’яти, необхідно провести таку процедуру. Зробити содову ванну для ніг: 1 г соди на 3 л теплої води (15-20 хв). Тоді на добре витерті п’яти накладають мед, а зверху прикладають листок капусти. Щільно забинтувати. Процедуру повторити декілька разів.
•    Терта картопля з медом при опіках. Картоплю почистити, прополоскати водою, натерти на мілкій тертушці. До 0,5 склянки отриманої каші додати 1 чайну ложку меду, перемішати, нанести на марлю (товщиною в 1 см) і прикласти на обпечену ділянку шкіри. Через 2-3 год. пов’язку змінити. Ефективність лікування зростає при поєднанні даного засобу з маззю із прополісу.
•    При фурункулах. Змішати в рівній пропорції мед із борошном і подрібненою на тертушці цибулею. Отриману суміш накладати на фурункул чи карбункул, прикрити папером для компресів і зафіксувати пов’язкою. Процедуру повторити декілька разів.
•    При дерматитах. Змішати сік каланхое і мед (1:1), настояти тиждень, тоді додати ще таку ж кількість соку алое. Знову настояти 7 днів. Використовувати для змащування шкіри.
•    Рани, що тривало не загоюються, трофічні виразки. Завчасно приготовлену мазь (мед – 80 г, рибний жир – 20 г, ксероформ – 3 г) накладають на очищену рану у вигляді марлевоюї пов’язки кожних 2-3 дні. Курс лікування – 2-3 тижні.
•    Лікування вугрів. Три столових ложки подрібнених свіжих огірків заливають склянкою окропу і настоюють 2-3 год. Тоді проціджують, відтискують осад і до настою додають чайну ложку меду. Змоченим у цій суміші ватним тампоном протирають лице після вмивання. Через 30 хв змивають прохолодною водою.
•    При жирній шкірі. До склянки кип’яченої води додати чайну ложку меду і чайну ложку настоянки нагідок лікарських, перемішати. Робити примочки.
•    Медова мазь при шкірних захворюваннях. До 100 г меду, розігрітого на водяній бані, додати 2 мл чистого дьогтю, добре перемішати. Мазь накладають у пов’язках на ділянки враження шкіри: при екземах, фурункулах, нейродерміті тощо. Курс лікування – 20 днів. Через місяць, при потребі, повторити.
•    Для видалення веснянок недозрілі ягоди чорної смородини розім’яти і додати до них столову ложку меду. Цією сумішшю змастити місце на обличчі з веснянками. Через 30 хв маску зняти, протерти обличчя соком лимона або лимонною водою. Кислий сік смородини відбілює шкіру.
•    Для знебарвлення волосся при надмірній волосатості обличчя, нормальній та жирній шкірі користуються таким арабським методом. В ложку розігрітого меду додати сік половини лимона і гарячою сумішшю змастити ділянки обличчя, покриті волоссям. Просохлу суміш стирають з обличчя кінчиками пальців. Шкіра після таких процедур стає м’якою і еластичною, а волосся поступово знебарвлюється.

1.4.6. Лікування захворювань нервової системи
•    При безсонні:
–    склянку меду змішати з трьома чайними ложками яблучного оцту. Приймати перед сном по 2 чайні ложки. Якщо через 0,5 год. Ви не заснули прийміть ще таку ж дозу суміші;
–    заварити 20 г липового цвіту в 2 л окропу, настояти, процідити, розмішати в теплому настої 100 г меду і вилити в наповнену водою ванну. Тривалість процедури 15-¬30 хв. Курс лікування – 15-20 ванн;
–    1 столову ложку меду розвести в склянці теплої води. Випити за 30 хв до сну.
•    При лікуванні хореї (хронічне захворювання нервової системи з посмикуванням окремих м’язів) хворі приймають по 300 г меду протягом дня. Курс лікування 2-3 тижні. Вже через 2-3 доби загальний стан хворих покращується, зникає головний біль, нормалізується сон, з’являється бадьорість, зменшується втома, зникає слабкість та дратівливість.
•    Лікування хворих на неврастенію і соматогенний астенічний синдром (безсоння, підвищена дратівливість, зниження працездатності та статевої активності). У ванну з температурою води 37,0-37,5°С, додають ½ склянки меду. Тривалість процедури 15-20 хв. Курс лікування – 12-15 ванн. Ванни приймають щоденно або через день. Через 4-5 місяців лікування повторюють. Медові ванни бажано поєднувати з хвойними, шалфейними та іншими ваннами. Протипоказання: алергія до меду, серцева і легенева недостатність, пухлинний процес, активний запальний процес, захворювання крові, цукровий діабет.
•    При загальній слабкості організму для підвищення тонусу нервової системи, відновлення сил після операції і захворювань приймають суміш меду з соком гарбуза або кабачка – по 1 склянці соку з 2 столовими ложками меду 2-3 рази протягом дня. Таку ж дію має мед у суміші з соком часнику (цей напій протипоказаний при хворобах нирок і епілепсії).
•    При підвищеному нервовому збудженні і безсонні. Розмочені у воді пшеничні висівки змішати з медом (1:1). Приймати по столовій ложці 2 рази на день.
•    Настій трав із медом при нервовому збудженні. Приготувати збір з плодів кмину звичайного (50), квітів ромашки лікарської (30), коріння валеріани лікарської (20), тоді – настоянку (1:20). В склянці настоянки розвести столову ложку меду і приймати по 0,5 склянки двічі на день (вдруге за 30 хв до сну).
•    Чай з валеріани і меду як заспокійливий засіб. Звечора запарити 15 г коріння валеріани. Вранці настоянку процідити, розвести столову ложку меду в склянці настоянки і пити по 30 мл 3 рази на день за 20 хв до їди.
•    Настоянка собачої кропиви серцевої (звичайної) з медом як заспокійливий засіб. Запарити 15 г трави кропиви собачої в 200 мл окропу, настояти, процідити. Приймати з медом (столова ложка меду на склянку настоянки) по 0,5 склянки тричі на день.
•    М’ятний чай з медом як заспокійливий засіб. Дві столові ложки подрібнених листків м’яти залити трьома склянками окропу, настояти 30 хв, процідити, додати мед за смаком і пити по 0,5 склянки тричі на день за 30 хв перед їдою.
•    Сік підмаренника справжнього з медом при епілепсії. Відтиснути сік із підмаренника, що цвіте, змішати його з медом (1:1). Приймати по 2 столові ложки суміші двічі на день за 30 хв до їди.
•    Сік вероніки лікарської з медом при епілепсії. Відтиснути сік з усіх частин рослини, що цвіте, змішати його з медом (1:1). Приймати 2 столові ложки суміші вранці за 30 хв до їди.
•    При м’язових спазмах столову ложку меду розвести в склянці кип’яченої води кімнатної температури. Приймати 3 рази протягом дня. Курс лікування – 10-15 днів.
•    При порушенні функцій нервової системи, що спричинена алкоголем, приймати (в два прийоми) 100-120 г меду. Фруктоза меду нейтралізує дію алкоголю.
•    При остеахондрозі, радикуліті, ревматизмі:
–    нанести мед на зону болючості на ніч, покрити поліетиленовою плівкою, утеплити, вранці зняти. Медові компреси ефективні при остеохондрозі, болях в суглобах і м’язах, фурункульозі, артриті;
–    медово-алойна аплікація: 50 г соку алое, 100 г меду і 150 г горілки. Після ретельного перемішування суміш використовують як компрес на ніч;
–    вирізати в коренеплоді чорної редьки порожнину (зріз використовувати в якості кришки), заповнити її медом. Через 4 год. добре змішаний з медом сік використовують для втирання. Перед втиранням хворі місця протирають спиртом або горілкою;
–    півтори склянки соку редьки, склянка меду і 0,5 склянки спирту. Компоненти добре перемішати і втирати у хворі місця;
–    готують суміш із меду, соняшникового масла і настояного на прополісі винного спирту (по одній столовій ложці). Отриману масу густо наносять на гірчичники і прикладають до хворого місця;
–    при контрактурах м’язів споживати по дві чайних ложки меду тричі на день. Курс лікування – 2-3 тижні;
–    заварити 100 г сухої або 200 г свіжої трави шавлії, настояти 2 год., процідити, додати 2 столові ложки меду і вилити в наповнену ванну. Тривалість процедури 15-30 хв. Курс лікування 10-15 ванн. Ця процедура дуже корисна для хворих на подагру, поліартрит, радикуліт;
–    в 50 мл води покласти ¼ таблетки фурациліну, кип’ятити до розчинення. В розчин додати столову ложку меду, добре перемішати, змочити в ньому гірчичники і прикласти на поперек (в зону болючості). Через 5-6хв. гірчичники зняти, а залишки суміші на шкірі накрити поліетиленовою плівкою, утеплити, вранці зняти.
•    При подагрі:
–    3-4 столові ложки сухих подрібнених квіток бузини чорної залити 0,5 л окропу, варити на слабкому вогні 10 хв, настояти 1 год., процідити. Пити з медом (за смаком) по 0,5 склянки 3 рази на день за 30 хв до їди;
–    потовкти в порошок суху ряску, змішати її з медом, зробити кульки розміром з горошинку. Приймати по 2 шт. 3 рази на день;
–    3 столові ложки сухих листків брусниці звичайної запарити 0,5 л окропу, кип’ятити 10 хв, настояти 1 год., процідити. Пити по склянці з столовою ложкою меду 3 рази на день.
•    При артритах пити по 1 склянці березового соку з 1 столовою ложкою меду 3 рази на день після їди. Цей засіб ефективний і при запаленні сечовивідних шляхів.
•    При переломах пити мед з шипшиною. 25 г сухих подрібнених плодів шипшини запарити 0,5 л окропу, тоді варити 10 хв, настояти 5 год., процідити. Пити по 1 склянці з 1 столовою ложкою меду тричі на день за 30 хв перед їдою.
•    При сповільненні росту 2 столові ложки сухої подрібненої трави цикорію звичайного залити в термосі 0,5 л окропу, настояти 1 год., процідити, додати 2 столові ложки меду. Пити по 0,5 склянки тричі на день.
При ожирінні (опасистості):
•    змішати в рівних пропорціях сік селери і мед. Приймати по 2 столові ложки 3 рази на день;
•    2 столові ложки збору (бруньки берези білої, квіти ромашки лікарської, трава звіробою і безсмертника піщаного в рівних кількостях) запарити 0,5 л окропу в термосі, настояти 1 годину. Пити вранці і ввечері по 1 склянці з додаванням 1 столової ложки меду. До сніданку, після вечірнього прийому чаю не їсти і не пити;
•    столову ложку меду розчинити в 100 мл кип’яченої води кімнатної температури і випити вранці натщесерце. Тоді 2 год. не їсти. Ввечері, за 2 год. до сну, знов випити натщесерце 100 мл розчину з столовою ложкою меду. Курс – 1 місяць. Після 15-денної перерви повторити.

1.4.7. Лікування захворювань аналізаторних систем
•    При кон’юнктивітах (запалені зовнішньої оболонки ока і сполучно-тканинної оболонки, яка покриває задню поверхню вік), запаленнях рогової оболонки очей (керотітах) і виразках роговиці добре допомагають медові розчини (ними зрошують зону запалення або використовують у вигляді мазей та примочок). Краплі для очей та примочки готують на основі 30%-ного розчину меду (А.Ф.Синяков, 1991). Рідше використовують нерозчиннний мед (неприємні відчуття болю проходять через декілька хвилин).
•    Використання меду у вигляді мазей, примочок, крапель, а також внутрішньо, як харчового продукту, покращує адаптацію зорового аналізатора до темноти, підвищує гостроту зору, поліпшує кольоровий зір.
•    При зниженні гостроти зору. Промиті і просушені на повітрі ягоди лимоннику китайського подрібнюють на м’ясорубці і змішують із рідким медом у пропорції 1:5. Суміш зберігають в закритих банках в темному, прохолодному місці. Вживають по столовій ложці тричі на день за 30 хв до їди.
•    Добре змішати мед і риб’ячий жир у рівних частинах. Перші 3 дні закладати за нижню повіку на ніч, четвертий і п’ятий – 3-4 рази протягом дня.
•    Змішати 3 г меду з 10 мл дистильованої води, використовувати як краплі для очей при кон’юнктивітах, виразках та опіках рогівки.
•    Сік цибулі змішати з медом 1:1, закапувати очі з метою запобігання розвитку більма на оці. Для поліпшення зору приймати по столовій ложці соку цибулі 2-3 рази протягом дня з однаковою кількістю меду.
•    При хронічному гаймориті. П’ять разів на день жувати шматочок медового стільника (або забрусу) протягом 15 хв. Це оптимізує дихання через ніс, різко зменшує запальну реакцію придаткових пазух.
•    При гнійному отиті. Стерильною скляною паличкою взяти мед із стільникової комірки і 1-2 краплі його помістити у вухо, а також у ніздрі. Процедуру повторюють кожні 3-4 години.
•    При нежиті:
–    приготувати 30%-ний розчин меду в сокові червоного буряка. Цією сумішшю закапувати ніздрі (по 5-6 крапель в кожну) 4-5 разів протягом дня;
–    змішати 10 частин меду з 0,5 частинами свіжого соку хрону. Тоді, з допомогою ватного тампону, змочувати пазухи носа;
–    взяти 3 столові ложки дрібно нарізаної цибулі, залити 50 мл теплої кип’яченої води, додати чайну ложку меду, розмішати до розчинення. Настояти 30-40 хв, процідити. Використовувати для промивання пазух носа або ж закапувати у ніс 4-5 разів на день (по 4-5 крапель в кожну ніздрю);
–    приготувати 20%-ний розчин меду і втягувати його спочатку в одну, а тоді в другу ніздрю;
–    мед розвести теплою кип’яченою водою у співвідношенні 1:2. Цією сумішшю закапувати ніздрі – 5-6 крапель в кожну ніздрю, 3-4 рази протягом дня.

1.4.8. Лікування захворювань сечостатевої системи
•    Сік чорної редьки з медом у співвідношенні 1:1 попереджує утворення каміння у нирках. Приймати спочатку по 0,5 склянки в день, поступово збільшувати дозу до двох склянок. Половину дози приймати перед їдою, другу – перед сном. Цей засіб попереджує також утворення камінців у жовчному міхурі, перешкоджає розвитку атеросклерозу, нормалізує функцію печінки.
•    До склянки настою брусниця, приготовленого з 20 г висушених листків, додати столову ложку меду. Приймати по 1 склянці 3 рази протягом дня при сечокам’яній хворобі, а також при наявності печії.
•    При імпотенції чоловіків:
–    споживати настоянку з коріння аралії (по 40 крапель на 25 мл кип’яченої води) 3 рази на день за 20-30 хв до їди і поживного медового напою із слиззю зозулинця чоловічого. Слизь готують безпосередньо перед вживанням. Для цього 5 г подрібненого (висушеного) зозулинця (або порошку) замочують у 50 мл холодної води, тоді протягом 10¬-15 хв поступово доливають кип’ятком до обсягу 0,5 л. В отриманій однорідній масі розчиняють мед (1 столова ложка на склянку напою). П’ють по 0,5 склянки 3 рази протягом дня;
–    змішати мед із пилком (1:1) і приймати по 1 чайній ложці 2-3 рази на день. Курс лікування – 7 місяців;
–    свіжий сік моркви з медом (1:1). Приймати по ¼ склянки 3 рази на день. При відсутності соковіджимачки моркву труть на тертушці, до каші додають мед і сметану (1:1:1) і приймають як десерт;
–    медовий бальзам: 500 г меду, 500 г листя алое 3-5 літнього віку (перед зрізанням рослину не поливають 5 діб), 500 г червоного вина типу “Кагор”. Все перемішати і настояти в темному місці 5 діб. Тоді процідити і приймати по 1 чайній ложці тричі на день за 1 год. до їди. Через тиждень дозу збільшують до 1 столової ложки. Курс лікування – 1 місяць, через тиждень лікування повторюють.
•    При запальних захворюваннях сечовивідних шляхів. Дві столові ложки подрібненої суміші збору (листя подорожника – 40 г, коріння перстача прямостоячого – 30 г, трава хвоща польового – 30 г) залити в термосі на 0,5 л окропу, настояти 1 год., процідити. Пити теплим перед сном по 0,5 склянки, додаючи мед за смаком.
•    При запаленні нирок і ниркових мисочок приготувати збір: насіння льону посівного – 50 г, листя кропиви дводомної – 20 г, листя берези білої – 20 г, листя суниці лісової – 10 г. 2 столові ложки подрібненого збору залити в термосі 0,5 л окропу, настояти 30 хв, процідити. Пити теплим по 0,5 склянки 3 рази протягом дня з медом.
•    Прополісний мед при аденомі передміхурової залози. Приймати по 1 столовій ложці 10%-вого прополісного меду (тримати в роті до повного розчинення) 2-3 рази за 20-30 хв до їди. Курс лікування – 1 місяць. Через 10-12 днів курс повторити. Одночасно з прополісним медом приймають настоянку трав (звіробій – 35 г, собача кропива – 35 г, толокнянка звичайна – 30 г). Для приготування настоянки беруть 2 столові ложки збору і запарюють його в термосі 0,5 л окропу. Настоюють 1 год. П’ють теплим по 0,5 склянки 3 рази на день за 30 хв до їди.
•    При аденомі передміхурової залози п’ють відвар солодки і прополісний мед. Одну столову ложку подрібненого коріння солодки голої запарити 0,5 л окропу, варити на слабкому вогні 10 хв, настояти 2-3 год., процідити і пити по ¼ склянки 3 рази на день за 30 хв перед їдою. Одночасно приймати по 1 чайній ложці 10%-ного прополісного меду (див. попередній рецепт).
•    При хронічному простатиті:
–    настоянка трав (звіробій – 35 г, ромашка лікарська – 35 г, чистотіл лікарський – 15 г, квіти липи – 15 г) з медом при гострому простатиті. Дві столові ложки збору залити в термосі 0,5 л окропу, настояти 1 год., процідити. Настоянку пити теплою з медом за смаком по 0,5 склянки після сніданку і вечері;
–    дві столові ложки збору (квіти нагідок лікарських – 30 г, трава хвоща польового – 25 г, коріння оману (дев’ясилу) – 15 г, листя кропиви дводомної – 10 г, листя шавлії лікарської – 10 г, листя м’яти – 10 г) запарити 0,5 л окропу в термосі, настояти 1 год., процідити. Пити по 1/3 склянки з медом (за смаком) 3 рази в день перед їдою;
–    дві столові ложки збору (плоди ялівцю звичайного – 40 г, коріння солодки голої – 15 г, коріння петрушки – 15 г, плоди фенхеля звичайного – 15 г, квіти ромашки лікарської – 15 г) залити в термосі 0,5лл окропу, настояти 2 год., процідити. Після охолодження додати мед за смаком і пити по 0,5 склянки після сніданку і вечері;
–    дві столові ложки збору (коріння лепехи звичайної – 40 г, трава звіробою – 20 г, листя мучниці звичайної – 20 г, трава рутки лікарської – 20 г) залити 0,5 л окропу в термосі, настояти 2 год., процідити, додати мед за смаком і пити по 0,5 склянки за 30 хв до сніданку і вечері.
•    Інстиляції медового розчину при тріхомонадному уретриті. Приготувати 50%-ний розчин меду на 0,5%-му новокаїні і робити щоденні інстиляції (введення в уретру). Курс лікування – тиждень.
•    При нічному нетриманні сечі:
–    дві столові ложки сухого збору (насіння петрушки, кори вільхи сірої, трави звіробою і парила звичайного в рівних кількостях) залити 0,5 л окропу, варити 10 хв, настояти 0,5 год., процідити. Пити по 150 мл 3 рази на день. Одночасно приймати 10%-ний прополісний мед по чайній ложці тричі на день;
–    дві столові ложки сухого подрібненого збору (трава остудника голого – 25 г, трава петрушки – 25 г, листя вільхи сірої – 20 г, трава звіробою – 20гг, шишки хмелю звичайного – 10 г) запарити в термосі 0,5 л окропу, настояти 1 год., процідити і пити з медом (за смаком) по 150 мл тричі на день;
–    дві столові ложки трави звіробою і золототисячника залити 2 склянками окропу, кип’ятити 2 хв, настояти 1 год., процідити. Пити по 0,5 склянки з медом (за смаком) 3 рази на день.
Мед при жіночих хворобах:
–    дві столові ложки коріння або насіння петрушки залити 0,5 л окропу, варити на слабкому вогні 3-5 хв, настояти 1 год., додати за смаком мед і пити по 0,5 склянки 3 рази на день. Суміш ефективна при рідких і недостатньо виразних місячних, аменореї, порушенні функцій статевих залоз;
–    при надмірних і болючих місячних 2 столових ложки збору (трава горця пташиного – 100 г, трава хвоща польового – 10 г, трава споришу – 50 г, трава золототисячника зонтичного – 30 г) залити 0,5 л окропу, кип’ятити 3-4 хв, настояти 1 год., процідити, додати мед за смаком і пити по 0,5 склянки 3 рази на день за 30 хв до їди;
–    настоянка трав кропиви дводомної, деревію звичайного і хвоща польового в рівних кількостях із медом при місячних кровотечах. Дві столові ложки збору запарити в термосі 0,5 л окропу, настояти, процідити і пити з медом (1 чайна ложка меду на 0,5 склянки настоянки) 3 рази в день;
–    при маточних кровотечах – 2 столові ложки сухої подрібненої трави водяного перцю запарити в термосі 0,5 л окропу, настояти 1 год., процідити, додати мед за смаком і пити по 0,5 склянки 3 рази на день;
–    при цервікальних виділеннях глибоко у піхву вводиться тампон, змочений рідким медом (20-25 г). Нормативна кількість процедур – 10-15;
–    при тріхомонадному кольпіті ефективним є змащування стінок піхви, шийки матки натуральним квітковим медом. Курс лікування – 10-15 днів (І.Тонєв, 1964);
–    настоянка трав з медом при гострому запаленні яєчників: 2 столові ложки збору (трава золототисячника зонтичного – 35 г, квіти і листя мати-й-мачухи (підбіл звичайний) – 35 г, трава буркуна лікарського – 30г) залити в термосі 0,5 л окропу, настояти 1 год., процідити і пити по 0,5 склянки 3 рази на день. Курс лікування – 1 місяць;
–    при патологічному перебігу клімаксу і передменструальному синдромі. Приготувати збір: соснові бруньки – 20 г, трава полину гіркого – 20 г, трава шавлії лікарської – 20 г, трава материнки звичайної – 10 г, коріння лепехи звичайної – 10 г, трава деревію звичайного – 10 г. 100 г сухого збору залити 3 л окропу, варити на слабкому вогні 5-7 хв, настояти 30 хв, процідити і вилити у ванну. Температура ванни – 37-39°С, тривалість процедури – 10-15 хв, на тиждень – 3 ванни. На курс – 12-15 ванн;
–    при токсикозі вагітних приймають 1 столову ложку меду, розведеного в 150 мл кип’яченої і охолодженої води. П’ють по 0,5 склянки тричі на день, за 30 хв до їди. Мед діє як антитоксичний і заспокійливий засіб;
–    при гіпогалактії (недостатність молока) приймають сік моркви з медом (по 0,5 склянки соку з 1 столовою ложкою меду).

1.4.9. Рецепти використання меду в сумішах як загальнозміцнюючих, вітамінних і імунностимулюючих засобів
•    При вітамінній недостатності змішати в рівних пропорціях листя брусниці і лісової ягоди. Дві столові ложки сухої подрібненої суміші замочити в термосі 0,5 л окропу, настояти 1 год, процідити. Пити теплим по склянці з столовою ложкою меду тричі на день.
•    Загальнозміцнююча суміш: мед – 1,5 склянки, курага, волоські горіхи (ядра) й родзинки – по 1 склянці, лимон із шкіркою – 2 шт. Усі компоненти подрібнити, перемішати і залити медом. Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день за 30 хв. до їди. Після того, як уся суміш буде спожита, зробити на 20 днів перерву. Тоді курс повторити.
•    Мед з лимонником китайським як тонізуючий засіб. Частіше використовують спиртову настоянку плодів і насіння на 95%-ному спирті (по 25 крапель 3 рази на день за 30 хвилин до їди) або порошок з висушених плодів і насіння (по 0,5 г на 1 прийом).
•    При розумовій і фізичній втомі: 15 г ягід, подрібнених в ступці, заливають 300 мл окропу, тримають на водяній парі 15 хвилин, тоді настоюють 1 год., проціджують, додають мед за смаком і п’ють по 1 столовій ложці 3 рази на день. Після 19 години вечора настоянку бажано не вживати, оскільки лимонник діє на нервову систему збуджуюче. Для заварки тонізуючого чаю використовують листя лимоннику.
•    Волоські горіхи з медом (1:1). Перед змішуванням ядра горіхів трохи обсмажують, тоді подрібнюють у ступці (кавомолці) або пропускають через м’ясорубку. Суміш корисна людям, які страждають туберкульозом, гіпертонікам при анемії, атеросклерозі, хворобах печінки, шлунка, нирок, серцево-судинній недостатності, розумовій та фізичній перевтомі тощо.
•    Загальнозміцнювальна суміш: мед – 100 г, смалець – 100 г, какао (порошок) – 100 г, сік алое – 15 г. Усі компоненти добре перемішати, розігріти на слабкому вогні. Зберігати в склянім посуді у холодильнику. Приймати по столовій ложці зі склянкою теплого молока три рази на день.
•    Загальнозміцнююча медова суміш із вином: мед – 250 г, сік алое – 150гг, вино (типу “Кагор”) – 350 мл. Змішати усі компоненти, настояти 5 діб у темному прохолодному місці. Приймати по столовій ложці за 30 хвилин перед сніданком, обідом та вечерею.
•    Загальнозміцнююча суміш із меду (300 г), соку алое (100 мл), подрібнених ядер грецьких горохів (500 г) і соку з трьох лимонів. Все добре перемішати і споживати по 1 десертній ложці тричі на день за 30 хв. до їди.
•    Імуностимулюючий чай із звіробою. 1 столову ложка сухої подрібненої трави звіробою запарити в 0,5 л окропу, настояти 14 хв. Пити по 0,5 склянки (додаючи мед за смаком) тричі на день.

Search:
????????...

кросворд про єгипет

вікіпедія терези

характеристика мартина борулі

моральна поведінка - випадки із шкільного життя

основні світоглядні проблеми

одіссей як символ краси твир

віршик про горобця

козацькі вірші

характеристика мартина борулі

українська ментальність у повісті кайдашева сімя



?????????? ????????? ????
   
Created by Yura Pagor, 2007-2010